12 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 460/16337/25 пров. № А/857/45847/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Бруновської Н.В.,
Запотічного І.І.,
розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду Шинкар Т.І., Довгої О.І., Запотічного І.І. у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року у справі № 460/16337/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Володимирецької селищної ради, Володимирецького селищного голови Ковенько Василя Васильовича, Виконавчого комітету Володимирецької селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинення дій,
В провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду перебуває справа №460/16337/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Володимирецької селищної ради, Володимирецького селищного голови Ковенько Василя Васильовича, Виконавчого комітету Володимирецької селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинення дій.
11.11.2025 судом апеляційної інстанції зареєстрована заява ОСОБА_1 про відвід суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду Шинкар Т.І., Довгої О.І., Запотічного І.І., яка передана судді доповідачу Шинкар Т.І. 12.11.2025 та яка мотивована тим, що із постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2025 року, яка винесена з питань забезпечення позову та підписана вищевказаною колегією суддів (суддя доповідач Шинкар Т.І., судді Довга О.І., Запотічний І.І.), вбачається мотивація надмірно узагальненою та не ретельною. Такий судовий акт прийнято даною колегією суддів без врахування основних складових доказів, аргументів, доводів та обґрунтувань заявника у їх сукупності. При цьому зазначає, що подача даної заяви не є незгодою заявника із процесуальним рішенням від 05.11.2025 року винесеного з питань забезпечення позову, а заявлено виключно виходячи з того що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу представляють перед судом ті аргументи, які вони вважають важливим для справи, і вони судом почуті, тобто ретельно розглянуті судом, чого не вбачається із мотивувальної частини вказаного судового акта. Вважає, що даний склад суду оминув як мінімум вищевказані аргументи і ніяк їх не мотивував, узагальнено покликаючись на те, що заявник не надав належних доказів. Вважає також, що наведена колегія суддів при винесенні згадуваного судового акта від 05.11.2025 року з питань забезпечення позову не розглянула клопотання заявника щодо винесення викладеного у заяві від 03.11.2025 року окремої ухвали з приводу наведених корупційних зловживань, які виражені у вигляді «потенційного конфлікту інтересів» та «реального конфлікту інтересів», де є «приватний інтерес» (преміальні виплати) селищному голові Володимирецької селищної ради ОСОБА_2 , за визначенням Закону України «»Про запобігання корупції». Також вважає, що винесене суддями (доповідач Шинкар Т.І., судді Довга О.І. та Запотічний І.І.) рішення від 05.11.2025 року з питань забезпечення позову, опосередковано ставить їх і в подальшу заінтересованість в результаті розгляду даної справи в цілому. А саме у відмові в задоволенні позовної вимоги щодо позбавлення селищного голову В. Ковенько преміальних виплат, так як їх позиція уже передбачувано є зрозумілою, - ніхто не прийме заздалегідь неможливе (утруднене) судове рішення у його виконанні щодо позбавлення премії в часі з дати надходження даного позову до суду. Тобто позбавлення премії селищного голови В. Ковенько з вересня місяця 2025 року. На думку заявника, вищевказані обставини викликають у заявника сумнів в подальшій неупередженості та об'єктивності наведеної колегії суддів при подальшому розгляді даної справи по суті. При цьому вважає, що винесене ними рішення від 05.11.2025 року з питань забезпечення позову, опосередковано ставить їх і в подальшу заінтересованість в результаті розгляду даної справи в цілому.
Враховуючи вимоги ч.11 ст.40 КАС України та неможливість одним із визначених АСДС суддів-членів колегії взяти участь у розгляді заявленого клопотання (перебування судді Довгої О.І. у відпустці) для вирішення заяви в порядку ст.31 КАС України визначено суддю Бруновську Н.В.
Вирішуючи подану заяву про відвід, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» зазначено, що наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції має визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з частиною 3 статті 39 КАС України відвід повинен бути вмотивованим.
Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у ухвалі 10 лютого 2021 року у справі №9901/224/20 головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. ЄСПЛ зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими» (рішення ЄСПЛ від 9 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).
У пункту 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) Суд зазначив, що між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення ЄСПЛ у справі «Kyprianou v. Cyprus», заява №73797/01, п. 119). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію може надати вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення ЄСПЛ у справі «Pullarv. The United Kingdom», заява №22399/93, п.32).
При цьому, жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість (безсторонність) судді».
Разом з тим, підставою для відводу не обов'язково має бути доведений факт необ'єктивності чи заінтересованості судді. Питання про існування фактичного упередження не має значення, адже «правосуддя не лише має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене.
Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним чином поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє відсутні докази чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінуючої зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
Щодо заявлених підстав відводу, то апеляційний суд вважає їх без підставними та зазначає таке.
Надаючи оцінку об'єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій колегія суддів зазначає, що необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов'язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.
Так, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2025 у складі колегії суддів: суддя доповідач Шинкар Т.І., судді Довга О.І., Запотічний І.І. апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року у справі №460/16337/25, якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - без змін.
Переглядаючи ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції зазначив, що заявник не надав доказів існування очевидних ознак протиправної бездіяльності суб'єкта владних повноважень що має наслідком порушення прав, свобод або інтересів особи яка звернулася до суду такою бездіяльністю, а також доказів очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, як і не обґрунтував причин неможливості захисту (поновлення) таких прав та інтересів після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів. Відповідно заявником не доведені та документально не підтверджені обставини заподіяння шкоди правам та інтересам без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.
Разом з тим судом апеляційної встановлено, що ОСОБА_1 у справі №460/16337/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року подано заяву від 11.11.2025 про забезпечення позову, в якій заявник просив заборонити Виконавчому комітету Володимирецької селищної ради Рівненської області та Володимирецькій селищній раді вчиняти будь-які дії, направлені на нарахування та виплату премії селищному голові Володимирецької селищної ради до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі.
Хоч подана заява і аналогічна вимогам заяви, рішення за наслідком перегляду якого судом апеляційної інстанції уже прийнято, проте висловлена правова позиція у такому судовому рішенні не має наслідком прийняття аналогічного рішення, що на думку заявника слугує підставою заявленого відводу.
Враховуючи вищевказане, а також і відсутність доказів того, що процесуальні дії суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду Шинкар Т.І., Запотічного І.І. прямо чи опосередковано ілюструють їх упередженість або необ'єктивність, суд апеляційної інстанції відхиляє твердження позивача щодо існування обставин для відводу головуючому судді Шинкар Т.І. та судді Запотічному І.І.
Водночас, для забезпечення умов, за яких у скаржника не виникало б будь-яких сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, а також заради уникнення не сприйняття, неспокою, надмірного хвилювання у скаржника, вважаємо за необхідне заяву про відвід суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду Шинкар Т.І., Запотічного І.І. задовольнити частково, проте з мотивів, відмінних від наведених у заяві ОСОБА_1 .
Відповідно до частини 2 статті 41 КАС України у разі задоволення відводу одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 41, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду Шинкар Т.І., Запотічного І.І. у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року у справі № 460/16337/25 задовольнити частково.
Відвести суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду Шинкар Т.І., Запотічного І.І. від розгляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року у справі № 460/16337/25.
В частині мотивів відводу, викладених у заяві ОСОБА_1 - відмовити.
Справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року у справі № 460/16337/25 передати на повторний автоматизований розподіл для визначення складу колегії суддів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Т. І. Шинкар
судді Н. В. Бруновська
І. І. Запотічний