04 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 601/1780/25 пров. № А/857/33419/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Заверухи О.Б., Ніколіна В.В.,
за участю секретаря судових засідань - Демидюк О.В.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 25 липня 2025 року (головуючий суддя: Білосевич Г.С., місце ухвалення - м. Кременець) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови, -
встановив:
ОСОБА_1 , 13.06.2025 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову серії ЕНА № 4892738 у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про накладення на нього адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 грн, що винесена капралом поліції Пилипчуком Богданом Андрійовичем та закрити провадження по справі.
Обґрунтовує позов тим, що під час керування транспортним засобом OPEL - ZAFIRA державний номер НОМЕР_1 приблизно о 17:00 год., за адресою: Тернопільська обл., м. Кременець, вул. Дубенська 37, він був зупинений капралом Кременецького районного відділу Поліції ГУНП в Тернопільській області Пилипчуком Б.А., нібито за те, що транспортний засіб OPEL - ZAFIRA державний номер НОМЕР_1 порушив вимоги п.14.6 ПДР. Поліцейський звинуватив позивача у вчинені правопорушення за адресою: вул. Шевченко 71, однак в постанові зазначив місце вчинення правопорушення «вул. Дубенська 49 м. Кременець». Позивач пояснив поліцейському, що він не керував транспортним засобом за адресою вул. Шевченка 71, однак поліцейський надав відеодокази там де транспортний засіб порушує вимоги ПДР, але встановити особу водія, а саме хто керував транспортним засобом OPEL - ZAFIRA ДНЗ НОМЕР_1 неможливо, а також не можливо ідентифікувати особу водія методом безупинного відео до зупинки транспортного засобу. За відсутності належних доказів з боку суб'єкта владних повноважень щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за який останнього притягнуто до адміністративної відповідальності та піддано штрафу, а також у зв'язку з порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення, постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 4892738 від 04.06.2025 року є незаконною.
Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 25 липня 2025 року позов задоволено.
Із цим рішенням суду першої інстанції не погодилося Головне управління Національної поліції в Тернопільській області та оскаржило в апеляційному порядку. Вважає його необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, посилається на те, що 04.06.2025, під час здійснення патрулювання інспектором Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області капралом поліції Пилипчуком Б.А., було помічено транспортний засіб в м. Кременець по вул. Дубенська, 49. Водій, керуючи транспортним засобом, здійснив обгін ближче ніж за 50 м перед пішоходним переходом у населеному пункті, чим порушив п. 14.6.в ПДР України, тому було прийнято рішення про з'ясування обставин здійснення позивачем цього правопорушення. Інспектором Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області капралом поліції Пилипчуком Б.А. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія ЕНА № 4892738 від 04.06.2025, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення поліцейським роз'яснено позивачеві його права, як громадянина України передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та відповідно до вимог ст. ст. 278, 279 КУпАП.
Вважає, що постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню. Зупинивши транспортний засіб, поліцейський підійшов до автомобіля, належним чином представився водію, проінформував його про порушення ним ПДР та попросив пред'явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, поліцейським роз'яснено позивачеві його права, як громадянина України, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та відповідно до вимог ст. ст. 278, 279 КУпАП. Факт здійсненого позивачем правопорушення підтверджується відео з нагрудної боді - камери працівника поліції та відеореєстратора поліцейського автомобіля, де зафіксоване вищезазначене правопорушення.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце.
У відповідності до ч. 3 ст. 268 і ч. 4 ст. 229 КАС України неприбуття сторін не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у ході розгляду справи не знайшло своє підтвердження те, що ОСОБА_1 , у вказаний у постанові час, порушив вимоги п. 14.6 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки доказів цього суду не надано.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно оскаржуваної постанови позивач, керуючи транспортним засобом в м. Кременець по вул. Дубенська, 49, здійснив обгін ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті, чим порушив п. 14.6.в ПДР України, у зв'язку з чим інспектором Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області капралом поліції Пилипчуком Б.А. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія ЕНА № 4892738 від 04.06.2025, згідно з якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою позивач звернувся до суду з цим позовом.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до приписів статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил випуску у плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина четверта статті 116-2, стаття 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша і п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, стаття 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Відповідно до Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі ПДР України), обгін заборонено ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті і 100 м поза населеним пунктом (п.п. «в» п. 14.6 ПДР України).
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що до матеріалів справи додано відеозаписи з нагрудного відеореєстратора та автореєстратора працівників поліції, які в розумінні ст. 251 КУпАП є належними доказами по цій справі.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції відмовляючи в позові, покликався на те, що у ході розгляду справи не знайшло своє підтвердження те, що ОСОБА_1 , у вказаний у постанові час, порушив вимоги п. 14.6 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки доказів цього суду не надано.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає такі покликання суду першої інстанції помилковими.
Так, проаналізувавши відео з автомобільного реєстратора працівників поліції, судом апеляційної інстанції встановлено, що цей відеозапис підтверджує, що позивач рухаючись транспортним засобом марки «OPEL», моделі «ZAFIRA» державний номер НОМЕР_1 у м. Кременці здійснив обгін автобуса «ПАЗ» ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом, зокрема безпосередньо на пішохідному переході, що свідчить про порушення п.п. «в» п. 14.6 ПДР України.
Суд апеляційної інстанції, також, звертає увагу, що з відео нагрудного відеореєстратора працівника поліції встановлено, що зупинивши транспортний засіб, поліцейський підійшов до автомобіля, належним чином представився водію, проінформував водія про здійснення відеофіксації їхньої розмови, про причини зупинки транспортного засобу під його керуванням та про порушення ним ПДР України, попросив пред'явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Позивач, у свою чергу, вів себе зухвало, в грубій формі відмовлявся надавити вказані документи, некоректно висловлювався в сторону працівника поліції та заперечував правопорушення, яке ставиться йому у вину.
У подальшому, після огляду відеозапису, наданого працівником поліції, на якому відображено порушення ОСОБА_1 п.п. «в» п. 14.6 ПДР України, позивач почав заперечувати керування транспортним засобом марки «OPEL», моделі «ZAFIRA» державний номер НОМЕР_1 , оскільки на відеозаписів не відображеного, що саме він керував цим транспортним засобом.
Однак, суд апеляційної інстанції такі покликання позивача вважає безпідставними, з огляду на таке.
Так, зафіксувавши факт обгону на пішохідному переході, працівники поліції відразу здійснили розворот свого транспортного засобу та почали рухатися за автомобілем марки «OPEL», моделі «ZAFIRA» державний номер НОМЕР_1 .
У подальшому, вказаний автомобіль був припаркований на узбіччі дороги, а зі сторони водія сидів позивач, а на пасажирському сидінні сиділа особа жіночої статі.
Суд апеляційної інстанції не бере до уваги покликання позивача, що позивач не керував транспортним засобом, оскільки позивач не повідомляв працівнику поліції, які здійснювали розгляд справи про адміністративне правопорушення, особи водія, який нібито керував транспортним засобом під час вчинення правопорушення, не вживав заходів для того, щоб вказана особа прибула на місце події та надала відповідні пояснення щодо обставин справи.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, безпідставним покликання позивача, про те, що він не керував транспортним засобом, оскільки наведене, по суті, свідчить, що такі покликання позивача зазначаються з метою уникнення притягнення до адміністративної відповідальності у спірних правовідносинах.
Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що аналіз фактичних обставин справи, установлених під час її розгляду, у їх взаємному зв'язку та сукупності мотивів, покладених в основу оскаржуваної постанови ЕНА № 4892738 від 04.06.2025, надає підстави для висновку про доведеність у спірних правовідносинах належними та допустимими доказами вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що правові підстави для скасування оскаржуваної постанови серії ЕНА № 4892738 від 04.06.2025 відсутні.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позов, допустив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та задоволення позову.
Згідно приписів ст. 139 КАС України підстав для стягнення судових витрат не має.
Керуючись ст. ст. 268, 317, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області задовольнити.
Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 25 липня 2025 року у справі № 601/1780/25 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді О. Б. Заверуха
В. В. Ніколін
Повне судове рішення складено 12.11.25