11 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 300/7387/24 пров. № А/857/42700/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.,
з участю секретаря судових засідань Юник А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в електронній формі в м. Львові, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року, що ухвалив суддя Шумей М.В. у м. Івано-Франківську у справі № 300/7387/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
10 грудня 2024 року Івано-Франківський окружний адміністративний суд прийняв рішення яким позов задовольнив.
Визнав протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у проведенні з 01 лютого 2023 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30 серпня 2024 року за № 10/1/5982.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01 лютого 2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30 серпня 2024 року за № 10/1/5982, виходячи із 90% грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром та з урахуванням проведених платежів.
29 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення у справі № 300/7387/24, у якій просить змінити спосіб виконання рішення суду, в частині щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01 лютого 2023 року перерахунок та виплату пенсії на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області заборгованості щодо нарахованої та невиплаченої суми пенсії з 01 лютого 2023 року по 30 квітня 2025 року у розмірі 254 984,31 грн.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року у задоволенні заяви про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі № 300/7387/24 відмовлено повністю.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року скасувати та постановити нове рішення про зміну способу і порядку виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі № 300/7387/24 від 10 грудня 2024 року у частині щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01 лютого 2023 року перерахунок та виплату пенсії на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області заборгованості щодо нарахованої та невиплаченої суми пенсії з 01 лютого 2023 року по 30 квітня 2025 року у розмірі 254 984,31 грн.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року за № 4094-IX, який набрав чинності 19 грудня 2024 року, внесені суттєві зміни до положень статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Відповідно до змін до частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України з 19 грудня 2024 року, введена самостійна підстава для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при цьому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Позивач наголошує, що судове рішення у справі № 300/7387/24 не виконане у повному обсязі більше двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням.
Крім того зазначає, що суд першої інстанції застосував висновки, викладені у постановах Верховного Суду, які були чинні до внесення змін до статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України на підставі Закону № 4094-IX, тому оскаржена є безпідставною, необґрунтованою та суперечить чинному законодавству.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду (абз. 1 ч. 1 ст. 378 КАС України).
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. (абз.2 ч. 1 ст. 378 КАС України)
Відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Абзацами 1 та 2 ч. 3 ст. 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Апеляційний суд погоджується з думкою позивача про те, що запровадження зазначеної норми створило нову самостійну підставу для зміни способу і порядку виконання судового рішення.
Однак, на переконання апеляційного суду, застосування абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС України не може призвести до зміни способу захисту порушеного права та виходу за межі предмета спору, визначеного позивачем при зверненні до суду.
Аналізуючи зміст позовної заяви та рішення суду першої інстанції від 10 грудня 2024 року у справі № 300/7387/24, апеляційний суд встановив, що позивач просив суд зобов'язати відповідача здійснити з 01 лютого 2023 року перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30 серпня 2024 року за № 10/1/5982, виходячи із 90% грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром, із врахуванням раніше проведених платежів.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01 лютого 2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до зазначеної довідки, виходячи із 90% грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром та з урахуванням проведених платежів.
Таким чином, предметом спору у справі № 300/7387/24 було зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки, а не стягнення конкретної суми заборгованості. Позивач обрав спосіб захисту свого порушеного права у вигляді зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії (здійснити перерахунок та виплату пенсії). Суд першої інстанції, вирішуючи спір, застосував саме цей спосіб захисту, зобов'язавши відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії.
Зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії і стягнення з відповідача конкретної суми коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача. Перший спосіб передбачає, що розмір заборгованості визначає безпосередньо відповідач, шляхом проведення перерахунку відповідно до методики, встановленої законодавством та довідкою про розмір грошового забезпечення. Другий спосіб передбачає стягнення конкретної, визначеної судом суми.
Зміною способу і порядку виконання рішення суду є прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання в раніше встановлений порядок і спосіб. Здійснення судом зміни порядку чи способу виконання рішення не повинно змінювати способу захисту порушеного права, обраного судом при вирішенні справи.
У цьому контексті апеляційний суд вважає, що запровадження частиною третьою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України нової підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення не означає запровадження можливості зміни способу захисту порушеного права, який був обраний позивачем при зверненні до суду та застосований судом при вирішенні спору.
Зміна способу виконання рішення шляхом стягнення конкретної суми замість зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, фактично, призведе до зміни способу захисту права та вирішення питання, яке не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.
Крім того, у рішенні суду від 10 грудня 2024 року у справі № 300/7387/24 не визначено конкретний розмір заборгованості, який відповідач зобов'язаний виплатити позивачу.
Рішення містить зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням проведених платежів, що передбачає необхідність проведення відповідачем розрахунку заборгованості.
Тому стягнення конкретної суми 254984,31 грн. виходить за межі змісту судового рішення та фактично означає визначення судом розміру заборгованості, що не було предметом розгляду у справі № 300/7387/24.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що внесення змін до частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України Законом не змінило загального правила про те, що зміна способу і порядку виконання судового рішення не може призвести до зміни способу захисту порушеного права.
Нова редакція частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України застосовується у випадках, коли судове рішення передбачає стягнення відповідних виплат, але визначає інший порядок їх стягнення або коли спосіб захисту, обраний судом при вирішенні справи, передбачає можливість заміни зобов'язання здійснити виплату на стягнення конкретної суми без зміни способу захисту права.
У справі № 300/7387/24 суд першої інстанції обрав спосіб захисту права у вигляді зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням проведених платежів. Такий спосіб захисту передбачає, що розмір заборгованості визначає відповідач шляхом проведення перерахунку.
Заміна існуючого способу захисту порушеного права на стягнення конкретної суми 254984,31 грн. означатиме зміну способу захисту права, відносно того, який обрав суд під час розгляду справи по суті та вирішення судом питання про розмір заборгованості, що не було предметом розгляду у справі № 300/7387/24.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі № 300/7387/24, оскільки задоволення такої заяви призведе до зміни способу захисту порушеного права та виходу за межі предмета спору.
Цей висновок є підставою для відмови в задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.
Оскільки, апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін, то розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року у справі № 300/7387/24 - без змін.
Постанову разом із паперовими матеріалами справи надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи № 300/7387/24.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та в касаційному порядку не оскаржується.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Н. В. Бруновська
Р. М. Шавель