11 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 607/18411/25 пров. № А/857/45129/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в електронній формі, у м. Львові апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 жовтня 2025 року, що ухвалила суддя Воробель Н.П., у м. Тернополі у справі № 607/18411/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови,
04 вересня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, у якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 5587707 від 27 серпня 2025 року, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити.
17 жовтня 2025 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області прийняв рішення, яким позов задовольнив.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5587707 від 27 серпня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень скасував, а провадження у справі закрив.
Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Суд першої інстанції встановив, що 27 серпня 2025 о 22:20 в м. Тернополі по вул. Лесі Українки 18, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом “OPEL VIVARO», д.н.з. НОМЕР_1 , з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла в темну пору доби, чим порушив п. 31.4.3 ПДР.
За таких обставин, 27 серпня 2025 року відповідач виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5587707, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Вважаючи протиправною постанову відповідача позивач оскаржив її до суду.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Згідно з абзацом “в» підпункту 31.4.3 пункту 1.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. № 1306 (далі ПДР), забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема, не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла.
При цьому, п. 31.5 ПДР визначено, що у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.
Частиною 1 ст. 121 КУпАП України визначено, що керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, ст. 251 КУпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, згідно зі ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Апеляційний суд встановив, що під час спілкування з працівником поліції позивач повідомив, що не знав про несправність фари, оскільки перед тим перевіряв технічний стан автомобіля.
Доказів протилежного відповідач не надав.
Таким чином, матеріали справи не містять доказів того, що автомобіль, яким керував ОСОБА_1 мав зазначені несправності до початку руху.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що п. 31.5 ПДР дозволяє у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту.
Таким чином апеляційний суд встановив, що відповідач не з'ясував, чи мав автомобіль, яким керував позивач, несправності до початку руху, що виключає можливість притягнення позивача до відповідальності за керування технічно несправним автомобілем
Враховуючи вище викладене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є протиправною, а рішення суду першої інстанції про її скасування та закриття провадження у справі є законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.
Судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ст.ст. 286, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 жовтня 2025 року у справі № 607/18411/25 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та в касаційному порядку не оскаржується.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Н. В. Бруновська
Р. М. Шавель