11 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 300/7596/23 пров. № А/857/24131/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Пліша М.А.,
суддів: Курильця А.Р., Мікули О.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року (головуючий суддя Остап'юк С.В., м. Івано-Франківськ) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про визнання протиправними дії щодо відмови здійснити перерахунок пенсії та зобов'язання провести з 01.01.2018 до 31.03.2019 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Головного управління Національної гвардії України за №27/11/4-1327 від 02.05.2022 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, не у повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для справи.
Зокрема апелянт вказує на те, що позивач набув право на проведення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки з 01.01.2018, а не з моменту набрання 05.03.2019 законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18.
З огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами оскаржувані пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили. Вказує на незастосування правових висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.08.2023 у справі №380/103/22. З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію по інвалідності внаслідок війни, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).
Головне управління Національної гвардії України направило ОСОБА_1 довідку від 02.05.2022 за №27/11/4-1327 для перерахунку пенсії позивача відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України за №704 за відповідною посадою, в якій окрім посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років 50%, також зазначено НОПС 55%, надбавку за роботу в умовах режимних обмежень 10%, надбавку за кваліфікацію 1 клас 5%, премію 75%.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.12.2022 у справі за № 300/7596/23, яке набрало законної сили 27.01.2023, визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у проведенні з 01.04.2019 перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Головного управління Національної гвардії України від 02.05.2022 №27/11/4-1327. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» на підставі довідки Головного управління Національної гвардії України від 02.05.2022 №27/11/4-1327, із врахуванням проведених платежів.
На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.12.2022 у справі за № 300/7596/23 відповідач, в лютому 2023 року, провів з 01.04.2019 перерахунок пенсії позивача з урахуванням довідки Головного управління Національної гвардії України від 02.05.2022 №27/11/4-1327.
18.09.2023 позивач звернуся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з 01.01.2018 на підставі довідки Головного управління Національної гвардії України за № 27/11/4-1327 від 02.05.2022 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019.
Листом за № 9848-9273/С-02/8-0900/23 від 18.10.2023 відповідач на заяву від 18.09.2023 повідомив позивача про те, що немає ні законних підстав, ні відповідних повноважень для врахування оновленої довідки та проведення перерахунку пенсії.
Позивач вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до довідки Головного управління Національної гвардії України за № 27/11/4-1327 від 02.05.2022 про розмір грошового забезпечення з 01.01.2018 до 31.03.2019, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Суд першої інстанції в позові відмовив з тих підстав, що довідка про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 є підставою для перерахунку його пенсії з 01.04.2019 та не зумовлює підстав для перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018.
Проте, апеляційний суд вважає висновки суду першої інстанції такими, що суперечать обставинам справи з огляду на наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі - Закон №2262-ХІІ).
Згідно з частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ у редакції Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (набрала чинності з 01.01.2017) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 10 Постанови КМУ №704 у первинній редакції вказаної постанови установлено, що постанова набирає чинності з 01.01.2018 року.
27.12.2017 Постановою КМ №1052 внесено зміни до пункту 10 Постанови КМ України №704, з урахуванням яких названа постанова №704 набирає чинності з 1 січня 2019 року.
21.02.2018 Постановою КМ №103 повторно внесено зміни до пункту 10 Постанови КМ України №704, з урахуванням яких названа постанова №704 набирає чинності з 01 березня 2018 року.
За приведених обставин, підвищення посадових окладів військовослужбовців відбулося з 01.03.2018 року.
Разом з цим, 21.02.2018 КМ України прийнято постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», відповідно до пункту 1 якої вирішено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 о. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Крім того, цією постановою також внесені зміни до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб,» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (надалі - Порядок №45), пунктом 1 якого передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів.
За змістом пунктів 2, 3 Порядку №45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та надсилає відповідну інформацію Міноборони.
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Абзацом першим пункту 5 Порядку №45 (у редакції Постанови №103) визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Питання правомірності неврахування у довідці про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 додаткових складових (надбавок, доплат, підвищень та премії) було предметом судового розгляду у справі №520/2098/19, за результатами розгляду якої Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 дійшла наступних висновків, зокрема, що обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом №2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).
Отже, з урахуванням того, що Верховний Суд постановою від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон №2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.
Предметом цього спору є правовідносини щодо наявності підстав для перерахунку пенсії позивача за період з 01.01.2018 по 31.03.2019 з урахуванням додаткових складових грошового забезпечення, що не були відображені у довідці про розмір його грошового забезпечення станом на 01.03.2018.
Вирішуючи вказаний спір, колегією суддів ураховано, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19 дійшла наступного висновку:
«Обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом №2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.
Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами принципу правової держави та верховенства права.…»
Відповідно до статті 7 КАС суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами оскаржувані пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.
Аналогічну правову позицію висловлювала і Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 13 січня 2021 року у зразковій справі №440/2722/20 (Пз/9901/14/20).
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).
Така ж правова позиція була неодноразово викладена й у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10 лютого 2016 року у справі № 537/5837/14-а, де суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2014 році слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон.
Отже, з урахуванням вимог статті 7 КАС, а також того, що Верховний Суд постановою від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.»
Суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для відступу від зазначених правових висновків у справі, що розглядається.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суд, колегія суддів дійшла висновку, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.
При цьому колегією суддів ураховано, що КАС ВС у своїй постанові від 11.08.2023 по справі №380/103/22 дійшов висновку, що перерахунок пенсії позивачу необхідно здійснити з 01.01.2018, а не з моменту набрання 05.03.2019 законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18.
Відповідно до частини 5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За наведених обставин правова позиція, викладена у постанові КАС ВС від 11.08.2023 у справі №380/103/22 є такою, що викладена з урахуванням останньої правової позиції Великої Палати, як наслідок підлягає застосованою до даних правовідносин, як остання правова позиція.
Досліджуючи висновки суду першої інстанції з приводу того, що довідка про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 не зумовлює підстав для перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018, колегією суддів ураховано наступне.
У період з 01.01.2008 року по 01.03.2018 року грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб визначалося Постановою КМ №1294 від 07.11.2007 року, яка набрала чинності 01.01.2008 року.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років для військовослужбовців.
Пунктом 10 Постанови КМУ №704 у первинній редакції вказаної постанови установлено, що постанова набирає чинності з 01.01.2018 року, однак 27.12.2017 року Постановою КМ № 1052 внесено зміни до пункту 10 Постанови №704, з урахуванням яких названа постанова №704 набирає чинності з 1 січня 2019 року.
У подальшому 21.02.2018 Постановою КМ №103 повторно внесено зміни до пункту 10 Постанови КМ України №704, з урахуванням яких названа постанова №704 набирає чинності з 01 березня 2018 року. Отож, фактичне підвищення посадових окладів за постановою №704 військовослужбовців відбулося з 01.03.2018 року.
Підсумовуючи викладене, грошове забезпечення позивача:
- у період з 01.01.2008 року по 01.03.2018 року, визначалося з урахуванням схеми та розміру грошового забезпечення, визначеного Постановою КМ №1294 від 07.11.2007 року;
- у період з 01.03.2018 року по даний час визначається за нормами Постанови КМ України №704 від 30.08.2017 року.
Із змісту позовних вимог, слідує що предметом спору є вимога, щодо перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2018 по 31.03.2019 року відповідно до довідки Головного управління Національної гвардії України №27/11/4-1327 від 02.05.2022 із врахуванням раніше виплачених сум.
Дослідивши довідку Головного управління Національної гвардії України №27/11/4-1327 від 02.05.2022 про розмір грошового забезпечення позивача, колегією суддів установлено, що вказана довідка сформована станом на 05.03.2019 року з урахуванням нових норм грошового забезпечення, запроваджених з 01.03.2018 року Постановою КМ України №704 від 30.08.2017 року.
Однак, як встановлено судом вище у період з 01.01.2018 року по 28.02.2018 року, розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, визначався за нормами Постанови КМ № 1294 від 07.11.2007 року.
Відтак, застосування грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача у період з 01.01.2018 року по 28.02.2018 року на підставі довідки Головного управління Національної гвардії України №27/11/4-1327 від 02.05.2022 (сформованої станом на 05.03.2019 року з урахуванням нових норм грошового забезпечення, запроваджених з 01.03.2018 року Постанови КМ України №704 від 30.08.2017 року) є безпідставним та таким, що суперечить Постанові КМ №1294 від 07.11.2007 року, яка визначала розміри грошового забезпечення військовослужбовців у названий період.
При цьому колегія суддів зазначає, що позивач має право на перерахунок його пенсії з 01.01.2018 по 28.02.2018 року з урахуванням додаткових складових грошового забезпечення, однак звертає увагу на те, що підставою для реалізації такого права буде довідка уповноваженого органу про розмір грошового забезпечення станом на вказані дати з урахуванням додаткових його складових, сформована за нормами Постанови КМ №1294 від 07.11.2007 року.
Як наслідок колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні його вимоги щодо перерахунку пенсії з 01.01.2018 року по 28.02.2018 року на підставі довідки Головного управління Національної гвардії України №27/11/4-1327 від 02.05.2022 (сформованої станом на 05.03.2019 року з урахуванням нових норм грошового забезпечення, запроваджених з 01.03.2018 року Постанови КМ України №704 від 30.08.2017 року).
Стосовно ж періоду з 01.03.2018 року по 31.03.2019 року, то у вказаний період грошове забезпечення позивача визначається за нормами Постанови КМ України №704 від 30.08.2017 року, яка є чинною і на час розгляду справи.
Таким чином, сформована на підставі Постанови КМ України №704 від 30.08.2017 року довідка №ХА16950 від 12.07.2021 про розмір грошового забезпечення позивача є такою, що відображає розмір грошового забезпечення вказаної особи починаючи з моменту набуття чинності Постановою КМ №704 (01.03.2018 року) по дату заявлену позивачем в адміністративному позові (31.03.2019 року).
За приведених обставин, апеляційна скарга та адміністративний позов за період 01.03.2018 року по 31.03.2019 року підлягає задоволенню.
Вказані вище обставини є безсумнівною підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про часткове задоволення позовних вимог з наведених вище підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвали нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про часткове задоволення позовних вимог з наведених вище підстав.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року у справі №300/7596/23 - скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки Головного управління Національної гвардії України №27/11/4-1327 від 02.05.2022 про розмір грошового забезпечення з 01.03.2018 по 31.03.2019.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки Головного управління Національної гвардії України №27/11/4-1327 від 02.05.2022 про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01.03.2018 по 31.03.2019, із врахуванням раніше виплачених сум.
У задоволені решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя М.А. Пліш
судді А. Р. Курилець
О. І. Мікула