11 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 140/14236/24 пров. № А/857/8838/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Мікули О.І., Ніколіна В.В.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року (головуючий суддя: Стецик Н.В., місце ухвалення - м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
встановив:
ОСОБА_1 , 08.12.2024 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів:
- від 15.10.2024 №UA205030/2024/000078/2;
- від 28.10.2024 №UA205030/2024/000081/2.
Обґрунтовує позов тим, що позивачка, внаслідок укладеного з іноземною компанією зовнішньоекономічного договору, придбала товар (зношені автомобільні шини для легкових автомобілів для подальшої їх переробки, відновлення протектора) та подала через декларанта митному органу митні декларації та додані до них документи, що підтверджують складові митної вартості, яка визначена за першим методом з урахуванням витрат на транспортування товару. Однак відповідач прийняв оскаржувані рішення, якими здійснив коригування митної вартості у зв'язку із тим, що подані документи містили розбіжності, а декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, для підтвердження рівня митної вартості.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року позов задоволено повністю.
Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт покликається на те, що під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях, встановлено розбіжності та неточності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару. Оскільки позивачем не було надано документів на запит митного органу, які б підтверджували або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості. У зв'язку з цим декларанта повідомлено про намір прийняття рішення про коригування митної вартості товару та після проведення консультацій із декларантом, зважаючи на неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості з причини відсутності у митного органу та декларанта відповідної інформації, митну вартість згідно зі статтею 64 Митного кодексу України визначено за резервним методом.
Позивачка, 18.04.2025 подала відзив на апеляційну скаргу, в якій просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що між підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) та фірмою Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia «AVISO LOGISTICS» (Польща) (Продавець) укладено 17.11.2020 контракт № К2020-1, відповідно до якого Продавець зобов'язується продати, а Покупець приймати та оплачувати автомобільні шини, які були в користуванні, далі Товар, в кількості та асортименті, за цінами, які вказані в Додатках, специфікаціях, які становлять невід'ємну частину цього договору. Товар надходить окремими партіями і оплачується Покупцем відповідно до інвойсів, що виставляється Продавцем на кожну партію товару. Ціна товару, що продається за цим Контрактом, встановлюється в Євро і вказується в специфікаціях, які становлять невід'ємну частину цього договору. За обопільною згодою сторін ціни на товар можуть бути змінені. Умови поставки Товару за даним Контрактом FCA-Люблін, згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів (“Incoterms 2000»). Платіж за Товар, за даним Контрактом, проводиться на рахунок Продавця авансом або платіж готівкою після отримання повідомлення від Продавця про готовність замовлення до відвантаження (пункти 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 3.1, 4.1 цього контракту).
Відповідно до умов цього контракту, рахунку-фактури (інвойсу) № FV0045/10/2024 від 14.10.2024 Продавець поставив Покупцю вживані автомобільні шини у кількості 605,00 шт. за ціною 302,50 євро, тобто 0,50 євро за 1 шт.
Декларант ТзОВ «Термінал-БК» в інтересах ФОП ОСОБА_1 , 15.10.2024 подало митну декларацію (далі - МД) № 24UA205030012129U6 з метою митного оформлення товару: «Шини пневматичні гумові, що були у користуванні, із зношеним протектором, до легкових автомобілів, в кількості 605 штук. Вага нетто 4700 кг. Призначені виключно для переробки - відновлення протектора гумових шин і покришок. Використання даних шин за призначенням в наявному стані може бути небезпечним в зв'язку з нерівномірним зносом протектора, різним періодом виготовлення шин та неоднаковим малюнком протектора. Торгівельна марка: немає даних. Виробник: немає даних. Країна походження: EU».
Митна вартість товару була визначена за першим (основним) методом, яка у графі 12 МД вказана у сумі 38599,64 грн, що еквівалентно 858,58 євро за курсом валют на дату декларування (1 EUR = 44,9575 грн). До митної вартості включені витрати на транспортування товару до митного кордону у сумі 25000,00 грн.
На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаної МД були подані такі документи: рахунок-фактура (iнвойс) № FV0045/10/2024 від 14.10.2024; автотранспортна накладна № 373847 від 11.10.2024; декларація про походження товару № FV0045/10/2024 від 14.10.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару - платіжна інструкція № 92JBKLO5 від 14.10.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №7 від 11.10.2024; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг - платіжна інструкція № 414 від 14.10.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка № 1 від 14.10.2024; зовнішньоекономічний контракт № К2020-1 від 17.11.2020; додаток № 1 від 17.11.2020, додаток № 2 від 10.05.2021, додаток № 3 від 11.08.2021, додаток № 4 від 20.09.2021, додаток № 5 від 14.01.2022, додаток № 6 від 29.08.2022, додаток № 7 від 28.01.2023, додаток № 8 від 05.08.2024 до контракту № К2020-1 від 17.11.2020; договір про надання послуг митного брокера № 05/21 від 11.05.2021; договір (контракт) про перевезення № 241 від 10.09.2024; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експертному контролю б/н від 15.10.2024; висновок про імпорт відходів від 20.08.2024; декларація вивезення від 14.10.2024 № 24S15OOF0; заявка № 1 від 11.10.2024; копія митної декларації країни відправлення № 24PL301010E1253300 від 14.10.2024.
Волинська митниця, 15.10.2024 прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2024/000078/2 та сформувала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2024/000276.
У графі 33 оскаржуваного рішення від 15.10.2024 №UA205030/2024/000078/2 зазначено, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять наступні розбіжності.
До митного оформлення надано довідку про транспортні витрати, де вказано вартість перевезення 25000 грн за маршрутом Wurzburg - Любомль. Отже, транспорті витрати до кордону та після кордону не розподілені.
Згідно частини 11 статті 58 Митного кодексу України (далі - МК України) до митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню: 1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання; 2) витрати на транспортування після ввезення; 3) податки, які справляються в Україні.
Згідно інтерпретації умов поставки FCA до фактурної вартості додаються витрати на доставку товару до моменту перетину митного кордону України.
Згідно контракту умови поставки FCA-Люблін, у інвойсі вказано умови поставки згідно контракту FCA Wurzburg.
Продавець товару 2AVISO LOGISTICS sp. z o.o.» знаходиться у Польщі, однак завантаження товару здійснювалось у Wurzburg (Німеччина), згідно умовам поставки FCA оплату за навантаження здійснює продавець, якщо продаж товару здійснено на його площах. Оскільки товар завантажено за межами площ продавця, тому до транспортних витрат мають бути включені витрати на завантаження, про що в митного органу відсутня інформація.
Також не надано калькуляцію транспортних витрат.
Згідно інвойсу вартість товару становить 302,5 євро або 1301,63 злотих, згідно митної декларації країни експорту №24PL301010E1253300 вартість товарів становить 2357 польських злотих.
Розрахунковий рахунок перевізника, вказаний у заявці на перевезення, не відповідає розрахунковому рахунку, вказаному у платіжному дорученні № 414 від 14.10.2024.
У зв'язку із наявністю розбіжностей та відповідно до частин другої, третьої статті 53 МК України у вказаному випадку митного оформлення декларанту була надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.
Декларантом на вимогу митниці не надано всіх додаткових документів, листом від 15.10.2024 № 1 повідомлено про їх відсутність.
В інвойсі та митній декларації країни експорту назву товару вказано «шини бувші у вжитку», інформація, що товар підлягає для відновлення, відсутня.
З графи № 33 оскаржуваного рішення слідує, що у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МК України митниця відмовила у визнанні заявленої декларантом митної вартості. У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст. 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта застосовано резервний метод визначення митної вартості. У зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, а також у зв'язку з спрацюванням ризиків АСУР, митницею відповідно до положень ст. 55 та ст. 57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: Товар 1 на рівні 10.06 євро/шт. за МД № UA206020/2024/11069 від 30.07.2024. Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість подібного товару «Шини пневматичні гумові, що були ", з ідентичною країною походження EU, також враховано обсяг партії 630 шт.
У подальшому, спірний товар було випущено у вільний обіг за МД № 24UA205030012190U6 від 15.10.2024.
Також встановлено, що відповідно до умов цього контракту, рахунку-фактури (інвойсу) №FV0058/10/2024 від 24.10.2024 Продавець поставив Покупцю вживані автомобільні шини у кількості 1550,00 шт. за ціною 775,00 євро, тобто 0,50 євро за 1 шт.
Декларант ТзОВ «Термінал-БК» в інтересах ФОП ОСОБА_1 подало МД №24UA205030012918U0 з метою митного оформлення товару: “Шини пневматичні гумові, що були у користуванні, із зношеним протектором, до легкових автомобілів, в кількості 1550 штук. Вага нетто 12100 кг. Призначені виключно для переробки - відновлення протектора гумових шин і покришок. Використання даних шин за призначенням в наявному стані може бути небезпечним в зв'язку з нерівномірним зносом протектора, різним періодом виготовлення шин та неоднаковим малюнком протектора. Торгівельна марка: немає даних. Виробник: немає даних. Країна походження: EU». Митна вартість товару була визначена за першим (основним) методом, яка у графі 12 МД вказана у сумі 59653,04 грн, що еквівалентно 1334,11 євро за курсом валют на дату декларування (1 EUR = 44,7136 грн). До митної вартості включені витрати на транспортування товару до митного кордону у сумі 25000,00 грн.
На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаної МД були подані такі документи: рахунок-фактура (iнвойс) № FV0058/10/2024 від 24.10.2024; автотранспортна накладна № 583550 від 23.10.2024; декларація про походження товару № FV0058/10/2024 від 24.10.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 8 від 23.10.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка № 1 від 23.10.2024; зовнішньоекономічний контракт № К2020-1 від 17.11.2020; додаток № 1 від 17.11.2020, додаток № 2 від 10.05.2021, додаток № 3 від 11.08.2021, додаток № 4 від 20.09.2021, додаток № 5 від 14.01.2022, додаток № 6 від 29.08.2022, додаток № 7 від 28.01.2023, додаток № 8 від 05.08.2024 до контракту № К2020-1 від 17.11.2020; договір про надання послуг митного брокера № 05/21 від 11.05.2021; договір (контракт) про перевезення № 241 від 10.09.2024; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експертному контролю б/н від 28.10.2024; висновок про імпорт відходів від 20.08.2024; декларація вивезення від 25.10.2024 № 24S15QEE0; копія митної декларації країни відправлення №24PL301010E1312070 від 25.10.2024.
Волинська митниця, 28.10.2024 прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2024/000081/2 та сформувала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2024/000293.
У графі 33 оскаржуваного рішення від 28.10.2024 №UA205030/2024/000081/2 зазначено, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять наступні розбіжності.
Згідно контракту умови поставки FCA-Люблін, у інвойсі вказано умови поставки згідно контракту FCA Wurzburg.
Продавець товару “AVISO LOGISTICS sp. z o.o.» знаходиться у Польщі, однак завантаження товару здійснювалось у Wurzburg (Німеччина), згідно умовам поставки FCA оплату за навантаження здійснює продавець, якщо продаж товару здійснено на його площах. Оскільки товар завантажено за межами площ продавця, тому до транспортних витрат мають бути включені витрати на завантаження, про що в митного органу відсутня інформація.
Також у калькуляції транспортних витрат відсутня інформація щодо витрат на завантаження.
Згідно інвойсу вартість товару становить 775 євро або 3344,82 злотих, згідно митної декларації країни експорту №24PL301010E1312070 вартість товарів становить 3949 польських злотих.
У зв'язку із наявністю розбіжностей та відповідно до частин другої, третьої статті 53 МК України у вказаному випадку митного оформлення декларанту була надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.
Декларантом на вимогу митниці не надано всіх додаткових документів, листом від 28.10.2024 № 1 повідомлено про їх відсутність.
В інвойсі та митній декларації країни експорту назву товару вказано «шини бувші у вжитку», інформація, що товар підлягає для відновлення відсутня.
З графи № 33 оскаржуваного рішення слідує, що у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МК України митниця відмовила у визнанні заявленої декларантом митної вартості. У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст. 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта застосовано резервний метод визначення митної вартості. У зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, а також у зв'язку з спрацюванням ризиків АСУР, митницею, відповідно до положень ст. 55 та ст. 57 МК України, з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: Товар 1 на рівні 10.06 євро/шт. за МД №UA206020/2024/11069 від 30.07.2024. Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість подібного товару «Шини пневматичні гумові, що були у використанні», з ідентичною країною походження EU.
У подальшому, спірний товар було випущено у вільний обіг за МД №24UA205030012961U0 від 28.10.2024.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованими та такими, що не відповідають вказаним вище нормам МК України, у зв'язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправними та скасування вказаних рішень належить задовольнити.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Так, ч. 1 ст. 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст. 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 цього Кодексу (ч. 8 ст. 57 МК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Так, ч. 2 ст. 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. (ч. 6 ст. 54 МК України).
Так, ч. 7 ст. 54 МК України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
З системного аналізу вищенаведених норм, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що правовою підставою для винесення рішення про коригування митної вартості є: виявлення обставин, що заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірного визначення митної вартості товарів; невірне проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2-4 ст. 53 цього Кодексу; відсутності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Крім цього, обов'язок доведення митної ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 804/16271/15, від 18 травня 2022 року у справі № 620/1735/20, від 21 вересня 2023 року у справі № 520/18432/21.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що наведені вище правові норми дають підстави для висновку, що митний орган при реалізації своїх повноважень, щодо контролю за правильністю обчислення митної вартості декларантом, мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості. Однак, лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей через неповноту поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідність характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Тобто, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою з огляду на те, що саме із цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування ним додаткових документів у декларанта та вчинення наступних дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, Волинська митниця, засобами електронного зв'язку, надсилала пропозицію позивачу, відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 Митного кодексу України, про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.
Однак, декларантом на вимогу митниці не надано таких додаткових документів, натомість у листами від 15.10.2024 вих № 3 та від 28.10.2024 вих. № 1 повідомлено про їх відсутність та зазначено, що поданими документами повністю підтверджується заявлена митна вартість (а. с. 120-122 том 1).
Так, суд апеляційної інстанції зауважує, що з метою підтвердження митної вартості товарів позивачем надано Львівській митниці наступні документи, зокрема:
рахунок-фактура (iнвойс) № FV0045/10/2024 від 14.10.2024; автотранспортна накладна № 373847 від 11.10.2024; декларація про походження товару № FV0045/10/2024 від 14.10.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару - платіжна інструкція № 92JBKLO5 від 14.10.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 7 від 11.10.2024; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг - платіжна інструкція № 414 від 14.10.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка № 1 від 14.10.2024; зовнішньоекономічний контракт № К2020-1 від 17.11.2020; додаток № 1 від 17.11.2020, додаток № 2 від 10.05.2021, додаток № 3 від 11.08.2021, додаток № 4 від 20.09.2021, додаток № 5 від 14.01.2022, додаток № 6 від 29.08.2022, додаток № 7 від 28.01.2023, додаток № 8 від 05.08.2024 до контракту № К2020-1 від 17.11.2020; договір про надання послуг митного брокера № 05/21 від 11.05.2021; договір (контракт) про перевезення № 241 від 10.09.2024; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експертному контролю б/н від 15.10.2024; висновок про імпорт відходів від 20.08.2024; декларація вивезення від 14.10.2024 №24S15OOF0; заявка № 1 від 11.10.2024; копія митної декларації країни відправлення № 24PL301010E1253300 від 14.10.2024.
Також, на підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаної МД були подані такі документи:
рахунок-фактура (iнвойс) №FV0058/10/2024 від 24.10.2024; автотранспортна накладна № 583550 від 23.10.2024; декларація про походження товару №FV0058/10/2024 від 24.10.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 8 від 23.10.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка № 1 від 23.10.2024; зовнішньоекономічний контракт № К2020-1 від 17.11.2020; додаток № 1 від 17.11.2020, додаток № 2 від 10.05.2021, додаток № 3 від 11.08.2021, додаток № 4 від 20.09.2021, додаток № 5 від 14.01.2022, додаток № 6 від 29.08.2022, додаток № 7 від 28.01.2023, додаток № 8 від 05.08.2024 до контракту № К2020-1 від 17.11.2020; договір про надання послуг митного брокера № 05/21 від 11.05.2021; договір (контракт) про перевезення № 241 від 10.09.2024; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експертному контролю б/н від 28.10.2024; висновок про імпорт відходів від 20.08.2024; декларація вивезення від 25.10.2024 №24S15QEE0; копія митної декларації країни відправлення № 24PL301010E1312070 від 25.10.2024.
В оскаржуваному рішення від 15.10.2024 № UA205030/2024/000078/2 відповідачем зазначено, що:
- згідно контракту умови поставки FCA-Люблін, а у інвойсі вказано умови поставки згідно контракту FCA Wurzburg;
- продавець товару «AVISO LOGISTICS sp. z o.o.» знаходиться у Польщі, однак завантаження товару здійснювалось у Wurzburg (Німеччина), згідно умовам поставки FCA оплату за навантаження здійснює продавець, якщо продаж товару здійснено на його площах. Оскільки товар завантажено за межами площ продавця тому до транспортних витрат мають бути включені витрати на завантаження, про що в митного органу відсутня інформація. Також не надано калькуляцію транспортних витрат:
- згідно інвойсу вартість товару становить 302,5 євро або 1301,63 злотих, згідно митної декларації країни експорту № 24PL301010E1253300 вартість товарів становить 2357 польських злотих;
- розрахунковий рахунок перевізника, вказаний у заявці на перевезення, не відповідає розрахунковому дорученні № 414 від 14.10.2024.
В оскаржуваному рішення від 28.10.2024 № UA205030/2024/000081/2 відповідачем зазначено, що:
- згідно контракту умови поставки FCA-Люблін, у інвойсі вказано умови поставки згідно контракту FCA Wurzburg;
- продавець товару «AVISO LOGISTICS sp. z o.o.» знаходиться у Польщі, однак завантаження товару здійснювалось у Wurzburg (Німеччина), згідно умовам поставки FCA оплату за навантаження здійснює продавець, якщо продаж товару здійснено на його площах. Оскільки товар завантажено за межами площ продавця тому до транспортних витрат мають бути включені витрати на завантаження, про що в митного органу відсутня інформація. Також у калькуляції транспортних витрат відсутня інформація щодо витрат на завантаження:
- згідно інвойсу вартість товару становить 775 євро або 3344,82 злотих, згідно митної декларації країни експорту № 24PL301010E1312070 вартість товарів становить 3949 польських злотих.
Однак, суд апеляційної інстанції вважає такі покликання в оскаржуваних рішеннях безпідставними з огляду на таке.
Щодо покликання відповідача, що згідно контракту умови поставки FCA-Люблін, а у інвойсі вказано умови поставки згідно контракту FCA Wurzburg, то суд апеляційної інстанції зазначає, що Додатком 5 до договору К2020-1 від 17.11.2020, пункт 3.1. змінено та вказано, що умови поставок зазначаються в інвойсах до кожної партії окремо (а. с. 26 том 1).
Так, у документах Faktura FV0045/10/2024 від 14.10.2024 та Faktura FV0058/10/2024 від 24.10.2024 зазначено, що товар поставляється за правилами Інкотермс FCA Wurzburg.
Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що умови поставки в контракті та інвойсі вказано правильно, а тому твердження відповідача, є помилковими.
Щодо умов поставки Інкотермс - FCA та завантаження товару, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до Контракту К2020-1 від 17.11.2020, із додатками пункт 3.1 умови постачання товару за цим контрактом зазначаються в Фактурах, Інвойсах, що є невід'ємною частиною кожної поставки.
У рахуноку-фактурах Faktura FV0045/10/2024 від 14.10.2024 та Faktura FV0058/10/2024 від 24.10.2024 зазначено, що умови поставки товару згідно Договору №К2020-1 від 17/11/2020 FCA-Вюрцбург-Німеччина за Міжнародними правилами «Інкотермс» (а. с. 29, 30 том 1).
Також, в вище названих документах зазначено «Towar jest ladowany przez sprzedawce», що товар завантажується продавцем (а. с. 29 зворот, 30 зворот том 1).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які були прийняті Міжнародною торговою палатою та чинні з 01.01.11. при умовах поставки FCA продавець на власному складі, підприємстві чи в іншому зазначеному покупцем місці передає товар перевізнику, здійснює всі витрати, пов'язані із завантаженням товару, і сплачує митні платежі у країні-експортері.
Відповідно до цих умов поставки до митної вартості включаються фактурна вартість товару, витрати на страхування, транспортні витрати до кордону України.
Відтак, відповідно до умов поставки FCA до митної вартості включаються фактурна вартість товару, витрати на страхування, транспортні витрати до кордону України.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки умови поставки та завантаження вантажу на транспорт перевізника за Міжнародними правилами «Інкотермс» - FCA - сторонами погоджено та належним чином підтверджено поданими документами, а тому твердження Волинської митниці, що витрати на завантаження позивачем протиправно не включені до митної вартості є безпідставними.
Щодо покликання відповідача, що розрахунковий рахунок перевізника, вказаний у заявці на перевезення, не відповідає розрахунковому дорученні № 414 від 14.10.2024, то суд апеляційної інстанції не бере такі до уваги, оскільки оплата замовником перевізнику платіжною інструкцією 414 від 25.09.2024 (а. с. 59 том 1) по виставленому рахунку від перевізника № 7 від 11.10.2024 (а. с. 57 том 1) була здійснена в повній мірі належним чином, а не по заявці як вказує відповідач.
Щодо невідповідності вартості товару в польських злотих, то суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до контракту К2020-1 від 17.11.2020 з додатками № 1-8, Faktura FV0045/10/2024 від 14.10.2024, Faktura FV0058/10/2024 від 24.10.2024, розрахунок за придбаний товар здійснено у валюті - євро.
У цій же валюті проводилася оплата за придбаний товар, що підтверджується платіжними інструкціями продавцю 92JBKLOA від 14.10.2024 на 302.50 євро (а. с. 31 том 1) та 93JBKLOA від 29.10.2024 на 775.00 євро (а. с. 32 том 1).
Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що порівняння вартості товару у валюті - польський злотий за курсовим перерахунком з фактур продавця Faktura FV0045/10/2024 від 14.10.2024, Faktura FV0058/10/2024 від 24.10.2024 до статистичної вартості товару з експортних декларацій 24PL301010E1253300 від 14.10.2024 та 24PL301010E1312070 від 25.10.2024 є безпідставним, оскільки розрахунок за придбаний товар здійснено у валюті - євро.
Отже, перевіривши товарно-супровідні документи, які подані для підтвердження митної вартості товарів, суд апеляційної інстанції вважає, що такі містили належні, об'єктивні та достовірні відомості про числові складові заявленої митної вартості.
Натомість, відповідачем не доведено неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем документів для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МК України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов необхідно задовольнити, оскільки подані декларантом відповідачу документи надавали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору, тобто за основним методом, а тому оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів підлягають скасуванню.
Таким чином, апеляційна скарга Волинської митниці не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, а тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Згідно приписів ст. 139 КАС України підстави для стягнення судових витрат в суді апеляційної інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року у справі № 140/14236/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді О. І. Мікула
В. В. Ніколін