11 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 140/5243/25 пров. № А/857/30497/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Кухтея Р.В., Матковської З.М.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 червня 2025 року (судді Костюкевича С.Ф., ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Луцьк) у справі № 140/5243/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 , звернулася із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій відповідача щодо неврахування позивачу при обчисленні розміру пенсії за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-XII “Про державну службу» довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 10 від 03.07.2024, №9 від 03.07.2024, виданих Володимирською РДА Волинської області; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком призначеної відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-XII “Про державну службу» на підставі довідки №10 від 03.07.2024 та довідки №9 від 03.07.2024 виданих Володимирською РДА Волинської області (з урахуванням виплачених сум) з 05.07.2024.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27 червня 2025 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Вважає, що діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 у справі № 140/8868/24 позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 05.07.2024 №907610124550; зобов'язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 з 05.07.2024 пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, п.п.10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, з визначенням розміру пенсії на підставі довідок про складові заробітної для призначення пенсії державного службовця, які видані Володимирською РДА Волинської області №9, №10 від 03.07.2024.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2025 у справі №140/8868/24 апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Дніпропетровській області задоволено частково. Скасовано рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 у справі № 140/8868/24 та прийнято постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 05.07.2024 №907610124550; зобов'язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 з 05.07.2024 року пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-XII, п.п.10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII. В решті вимог відмовлено.
Листом ГУ ПФУ у Волинській області від 08.04.2025 № 0400-010308-9/69386 позивача повідомлено, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2025 у справі № 140/8868/24, якою зобов?язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 з 05.07.2024 пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, п.п.10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, зазначають, що покладені судом зобов'язання вчинити дії виконані.
Вважаючи такі дії відповідача щодо не врахування довідок про заробітну плату протиправними, позивач звернулася до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з пунктом 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII) втратив чинність Закон України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу» (далі - Закон №3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Частиною 1 статті 37 Закону №3723-ХІІ установлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно із пунктами 10 - 12 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Судом встановлено, що рішенням суду у справі №140/8868/24, яке набрало законної сили, встановлено право на переведення на пенсію державного службовця за віком позивачки, у якої наявні умови для реалізації права на одержання пенсії згідно із пунктом 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII та відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ. При вирішенні спору суд дійшов висновку, що позивач, подаючи заяву від 05.07.2024, не просив повернути його на пенсію за Законом №3723-ХІІ у попередньому розмірі, яку він отримував до переведення його на пенсію за нормами Закону №1058-IV, а просив перевести на пенсію за Законом №889-VІІІ (тобто, із застосуванням умов, визначених у пунктах 10, 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення), на підставі Закону №3723-ХІІ у чинній редакції, що передбачає обчислення пенсії в розмірі 60 відсотків заробітної плати, з якої сплачено страхові внески - якщо перед зверненням за пенсією особа працювала, або у тому ж відсотковому розмірі від заробітної плати працюючого державного службовця - якщо на час звернення за пенсією особа не є державним службовцем. У цьому разі мова не йде про перерахунок пенсії на підставі нової довідки у зв'язку із збільшенням заробітної плати працюючих державних службовців та у попередньому розмірі (90 відсотків).
Одночасно суд у згаданій справі вказав, що довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця є джерелом інформації про суму заробітку, відсоток від якого становитиме пенсія, що впливає на правильність обчислення пенсії, а тому вказані в них відомості мають бути враховані пенсійним органом. У даних довідках також зазначено, що на всі види оплати праці, включені в довідку, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Виконуючи постанову суду про переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII, відповідач ці висновки суду залишив поза увагою.
Згідно із частиною 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини восьмої статті 37 Закон №3723-ХІІ визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 4 Порядку №622 (у редакції, чинній на час звернення позивачки із заявою) установлено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць; матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
У всіх випадках заробітна плата для призначення пенсії державного службовця враховується в межах установленої законом на день призначення пенсії максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (пункт 7 Порядку №622).
Аналіз наведених норм свідчить, що призначення пенсії державного службовця на умовах пунктів 10, 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VІІІ здійснюється за заявою особи, до якої долучаються довідки про заробітну плату.
У пункті 5 Порядку №622 встановлено, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
Пунктом 1 постанови правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року №1-3 (далі - Постанова №1-3, чинна на час звернення позивача із заявою) затверджено три форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII: форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
У довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) для осіб, які на час звернення за призначенням пенсії не займають посад державної служби, зазначаються посадовий оклад працюючого на відповідній посаді державного службовця, надбавка за відповідний ранг державного службовця та надбавка за вислугу років у відсотках посадового окладу (з урахуванням стажу державної служби особи, яка звертається за призначенням пенсії).
У довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, для призначення згідно з пунктами 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону Про державну службу пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ середні розміри надбавок, премій та інших виплат вказуються за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії.
Не є спірною та обставина, що до заяви від 05.07.2024 про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII Іванова. Л.В. додала видані Володимирською РДА Волинської області довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на червень 2024 року та довідку про складові заробітної плати станом на червень 2024 року для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, які відповідають змісту та формі, встановленій Постановою №1-3 (на час звернення позивача із заявою 05.07.2024).
Як встановлено судом, ОСОБА_1 має більше двадцяти років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, і на час звернення до відповідача із заявою від 05.07.2024 не перебуває на державній службі. Отже, у спірному випадку обчислення позивачу пенсії державного службовця з 05.07.2024 відповідно до пункту 4 Порядку №622 повинно здійснюватись з урахуванням довідок, виданих Володимирською РДА Волинської області 05.07.2024, у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо неврахування при обчисленні позивачу згідно з пунктом 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII розміру пенсії відповідно до Закону №3723-ХІІ довідки №10 від 05.07.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідки №9 від 05.07.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, відповідно правильним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, який ухвалив судове рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Доводи апелянта із посиланням на позиції Другого апеляційного адміністративного суду є необґрунтованими, оскільки відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 червня 2025 року у справі № 140/5243/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н.В. Ільчишин
Судді Р.В. Кухтей
З.М. Матковська
Повний текст постанови складено 11.11.2025