11 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 300/1768/25 пров. № А/857/26926/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заверухи О.Б.,
суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
розглянувши в електронній формі в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,
суддя (судді) в суді першої інстанції - Біньковська Н.В.,
час ухвалення рішення - не зазначено,
місце ухвалення рішення - м. Івано-Франківськ,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,
17 березня 2025 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення від 17.02.2025 № 1346-757/Д-02/8-0900/25 про відмову у обчисленні пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто 2021-2023 роки; зобов'язати здійснити з 30.04.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за 2021-2023 роки, з урахуванням вже отриманих сум пенсії.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 30.04.2025 її переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки, що є порушенням вимог статті 40 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2014, 2015, 2016 роки. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату з 30.04.2024 ОСОБА_1 пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки, з врахуванням виплачених сум пенсії.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Отже, у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV. Суд першої інстанції звернув увагу на те, що лист - відповідь пенсійного органу за №1346-757/Д-02/8-0900/25 від 17.02.2025 не є рішенням про відмову у перерахунку пенсії та зарахуванні стажу в розумінні Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, відтак в задоволенні позовної вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення від 17.02.2025 №1346-757/Д-02/8-0900/25 про відмову у обчисленні пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто 2021-2023 роки, слід відмовити.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позивач 09.02.2025 звернулася із заявою про переведення на інший вид пенсії, а саме на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вперше позивачу призначено пенсію за вислугу років з 04.06.2013 (працівник освіти) згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення». На підставі поданої заяви 30.04.2024 позивача переведено на пенсію за віком при страховому стажі роботи 41 рік 4 місяці 19 днів (коефіцієнт страхового стажу становить 0,41333). Заробітна плата для обчислення пенсії врахована за період з 01 липня 2000 року по 31 березня 2024 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Індивідуального коефіцієнта заробітної плати - 1.33703. При розрахунку середньомісячного заробітку застосовано осучаснений показник середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки - 7 994,47 грн. Вважає, що позивачу вже призначено пенсію відповідно до Закону № 1788. Так як позивач перебуває на обліку, як одержувач пенсії в Головному управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області, а не звертається за призначенням пенсії вперше, то застосовувати показник середньої заробітної плати, у 2024 році для призначення пенсії за 2021-2023 роки немає законних підстав.
Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, з 04.06.2013 ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», як працівнику освіти, із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2014, 2015, 2016 роки. З 30.04.2024 позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За результатами розгляду звернення позивача від 09.02.2025 відповідач листом від 05.03.2025 № 1862-1194/Г-02/8-0900/25 повідомив про те, що ОСОБА_1 з 04.06.2013 отримувала пенсію за вислугу років як працівник освіти, згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення». Розрахунок з 01.03.2024 проведено з урахуванням страхового стажу 30 років 10 місяців 13 днів (коефіцієнт стажу - 0,41333) та заробітної плати з 01.07.2000 по 30.09.2012 (згідно з даними реєстру застрахованих осіб), індивідуальний коефіцієнт заробітку - 1,56686, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії складав 12 526,22 грн. З 30.04.2024 ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зазначено, що підстави для застосування показника середньої заробітної плати (доходу) за три попередні роки (2022, 2023, 2024) при здійсненні перерахунку пенсії немає підстав.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині: визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2014, 2015, 2016 роки; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату з 30.04.2024 ОСОБА_1 пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки, з врахуванням виплачених сум пенсії.
Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.
З 01 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Отже, з 01 січня 2004 року Закон № 1058-IV є основним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.
Правові висновки Верховного Суду стосовно застосування положень цього Закону сформовані, зокрема у постановах від 29 жовтня 2018 року у справі № 348/2305/16-а, від 23 листопада 2018 року у справі № 465/8263/14-а, від 11 грудня 2018 року у справі № 493/1869/17, від 21 грудня 2019 року у справі № 211/2459/17(2-а/211/160/17), від 27 лютого 2019 року у справі № 185/756/17 (2-а/185/109/17), від 19 червня 2020 року у справі № 759/6396/16-а, від 23 червня 2020 року у справі № 751/10237/16-а, від 17 вересня 2020 року у справі № 233/3458/17 та від 12 серпня 2021 року у справі № 640/20298/19.
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Положеннями ч.1 ст.9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону № 1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
За приписами ч.2 ст.40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно пунктів 2, 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років.
Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз зазначених вище норм законодавства дає підстави вважати, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.
Подібний висновок зробив Верховний Суд у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 127/7522/17, де зазначив, що за змістом частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 з 04.06.2013 отримувала пенсію за вислугу років, що призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».З 30.04.2024 позивача переведено з пенсії за вислугу років, призначеної за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пенсію за віком, призначену за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Верховний Суд України вже аналізував подібні правовідносини і у постанові від 29 листопада 2016 року у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15) обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV.
Зазначена правова позиція Верховного Суду України була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17.
Крім цього, Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2024 року у справі № 500/1216/23, встановивши, що позивачу з 11 лютого 2013 року було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV він звернувся вперше 11 січня 2023 року, зробив висновок про наявність у нього права на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду України пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2020-2022 роки, з огляду на те, що за цих обставин має місце призначення іншого виду пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV.
Аналогічний висновок зробив Верховний Суд, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі № 317/4184/16-а, від 27 листопада 2024 року у справі № 560/11681/23 та від 16 січня 2025 року у справі № 580/4901/22, від 31 січня 2025 року у справі № 200/1478/24 і колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для відступу від зазначеної позиції.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що лист - відповідь пенсійного органу за № 1346-757/Д-02/8-0900/25 від 17.02.2025 не є рішенням про відмову у перерахунку пенсії та зарахуванні стажу в розумінні Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, а тому в задоволенні позовної вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення від 17.02.2025 № 1346-757/Д-02/8-0900/25 про відмову у обчисленні пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто 2021-2023 роки, слід відмовити.
Отже, належним способом захисту прав позивача є визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Івано-Франківській області області щодо відмови у перерахунку та виплаті позивачу пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме, за 2021, 2022, 2023 роки, та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату з 30.04.2024 ОСОБА_1 пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки, з врахуванням виплачених сум пенсії.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року у справі № 300/1768/25 - без змін.
Постанову разом із паперовими матеріалами справи надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. Б. Заверуха
судді О. М. Гінда
В. В. Ніколін