Провадження № 11-кп/821/666/25 Справа № 700/1171/23 Категорія: ч.1 ст.246 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
04 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засіданняОСОБА_5
за участі:
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Лисянського районного суду Черкаської області від 10 липня 2025 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Харліївка, Попільнянського району, Житомирської області та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, фізична особа - підприємець, з середньою - спеціальною освітою, раніше не судимого,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму 20 400 (двадцять тисяч чотириста) грн.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні в сумі 5736,00 грн (п'ять тисяч сімсот тридцять шість).
Відмовлено у задоволенні цивільного позову прокурора.
Вирішено долю речових доказів на підставі ст.100 КПК України.
Згідно вироку Лисянського районного суду Черкаської області ОСОБА_7 05 липня 2023 року близько 15 год. 20 хв., використовуючи вантажний автомобіль Volkswagen р/н НОМЕР_1 , був зупинений працівниками поліції на перехресті площі Миру та провулку Миру в смт. Лисянка Звенигородського району Черкаської області, де в порушення вимог ст. 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», вимог ст.ст. 24, 69 Лісового кодексу України, п.п. 2, 3 «Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007, не маючи спеціального лісорубного квитка (ордера), без законних на те підстав, умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, здійснив перевезення 19 (дев'ятнадцяти) колод дерева породи дуб, з яких відповідно до висновку експерта №СЕ-19/124-23/11737-ТР від 17.10.2023, 4 (чотири) дерева породи дуб діаметрами: 40 см., 47,5 см., 57,2 см., 77.5, було незаконно зрубано в полезахисній лісосмузі, яка знаходиться в адміністративних межах с. Кучківка Звенигородського району Черкаської області за межами населеного пункту Бужанської об'єднаної територіальної громади, а саме між населеними пунктами с. Кучківка Звенигородського району Черкаської області та с. Шубині Стави Звенигородського району Черкаської області, чим спричинив майнової шкоди Бужанській сільській раді та Державній екологічній інспекції центрального округу, згідно розрахунку збитків який проведено відповідно до додатку № 1 постанови Кабінету міністрів України від 23.07.2008 року № 665 від 17.11.2023, на загальну суму 91309,65 (дев'яносто одна тисяча триста дев'ять грн. 65 коп.)
Своїми умисними діями ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 246 КК України - тобто перевезення незаконно зрубаних дерев, що заподіяло істотну шкоду.
Не погоджуючись з вироком суду, вважаючи його незаконним та необґрунтованим, обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати вирок Лисянського районного суду Черкаської області від 10 липня 2025 року щодо нього та ухвалити новий вирок, яким виправдати його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, у зв'язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.
Апеляційні вимоги мотивував тим, що суд безпідставно відхилив клопотання сторони захисту, щодо: незаконності отримання зразків деревини без ухвали слідчого судді та з порушенням порядку поводження з арештованим майном; незаконне проникнення на територію лісопосадки без ухвали слідчого судді; фіктивної участі понятих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , у протоколі огляду: свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні заперечив належність йому підпису в протоколі огляду; свідок ОСОБА_9 допитаний перший раз у судовому засіданні, заперечив належність йому підпису та заперечив підписання ним протоколу огляду, допитаний вдруге вказав, що не пам'ятає, як підписував протокол. Апелянт вважає, що ці суперечливі показання свідків вказують на відсутність їхньої належної участі у слідчій дії та фальсифікацію протоколу огляду, що є істотним порушенням вимог КПК, яке робить протокол огляду та всі отримані на його підставі докази недопустимими, вважає, що суд не навів у вироку аргументів відхилення клопотань сторони захисту.
Апелянт вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а докази судом оцінені неправильно, наявні докази на яких грунтується вирок є недопустимими та недостовірними.
Так деревина, яка була оглянута судом під час виїзного засідання, не відповідає тій деревині яка була вилучена у нього та описана в ухвалі суду. Зазначає про внутрішні суперечності та недостовірності висновку експерта №СЕ-19/124-23/11737-ТР від 17 жовтня 2023 року.
Вважає, що суд допустив неправильне застосування норм процесуального права щодо огляду загальнодоступної території, оскільки помилково зазначив, що «не вимагає процесуальний закон і дозволу суду на проведення огляду місця події загальнодоступної території, у даному випадку лісосмуги».
Зазначає, що в матеріалах кримінального провадження міститься товарно-транспортна накладна (ліс) №710331 від 25 травня 2023 року, яка вказує на легальне походження деревини з «Лисянського лісництва» на наявність лісорубного квитка №00878, цей документ спростовує твердження обвинувачення про перевезення деревини «без відповідних дозвільних документів», однак суд не обґрунтував чому цей доказ не спростовує обвинувачення, чим допустив однобічність та упередженість.
Звертає увагу на те, що суд сам у вироку визнав відсутність причинно-наслідкового зв'язку між діями ОСОБА_7 (перевезення) та незаконною порубкою, то обвинувачення у «перевезенні незаконно зрубаних» дерев (ч.1 ст.246 КК України) є недоведеним. Суд не може одночасно стверджувати про відсутність причинного зв'язку з незаконною порубкою і при цьому визнавати винним у перевезенні «незаконно зрубаних» дерев, це є суперечністю, що унеможливлює винесення обвинувального вироку. Таким чином, суд фактично визнав відсутність ключового елементу об'єктивної сторони складу злочину, але не зробив з цього належних правових висновків.
Також апелянт зауважив, що суд приймаючи рішення не послався на актуальну судову практику Верховного Суду, яка обґрунтувала б його позицію, а послався лише на загальні положення КПК України та постанови ККС ВС, які не стосуються конкретних обставин справи та не спростовують доводів захисника щодо істотності порушень.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку обвинуваченого та його захисника, які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Суд першої інстанції, розглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 у повній мірі дотримався вказаних вимог Кримінально-процесуального законодавства.
Дії ОСОБА_7 судом кваліфіковані вірно за - ч.1 ст.246 КК України, як перевезення незаконно зрубаних дерев, що заподіяло істотну шкоду, і його вина у вчиненні кримінального правопорушення повністю доведена в суді першої інстанції.
Висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України при обставинах, наведених у вироку, відповідає матеріалам справи та підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
Як свідчать матеріали кримінального провадження і дані журналу судового засідання, органом досудового розслідування і місцевим судом досліджені всі ті обставини, які мали значення для прийняття рішення по справі, а тому посилання в апеляційній скарзі обвинуваченого про те, що суд першої інстанції прийняв незаконне, необгрунтоване рішення, висновки суде не відповідають фактичним обставинам справи, докази оцінені неправильно, наявні докази на яких грунтується вирок є недопустимими та недостовірними - не грунтуються на матеріалах кримінального провадження та спростовуються доказами, які судом першої інстанції досліджені повно, всебічно та об'єктивно.
Викладені у вироку суду першої інстанції висновки про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України за яке його засуджено, ґрунтуються на сукупності зібраних у провадженні доказів, які у повному обсязі досліджені судом першої інстанції під час судового розгляду провадження, та є взаємоузгодженими між собою і відповідають фактичним обставинам справи.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що обвинувачений ОСОБА_7 оскаржує доведеність винуватості його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, та вважає себе невинним.
Допитаний у судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_7 винним себе не визнав та пояснив, що деревину перевозив на законних підстав, придбав її у лісників які видали накладну і лісорубний квиток, нічого не порушував, а працівники поліції незаконно провели огляд території без його участі, речові докази не зберегли, понятих не було, а тому просить його виправдати за недоведеністю вини. Ці покази він підтримав і в суді апеляційної інстанції.
Незважаючи на повне невизнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, і такої ж зайнятої позиції, викладеної в апеляційній скарзі, його вина у вчиненні кримінального правопорушення, підтверджується сукупністю доказів, що ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв'язку, а саме показами свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 .
Допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_11 показав, що працює в Корсунському лісгоспі Лисянському лісництві майстром лісу. По даній справі лісову продукцію ОСОБА_7 не відпускав. У 2023 році виписував товаротранспортні накладні на лісо продукцію. Продукцію бачив із фотографії, яку показували працівники поліції. На фотографії деревина була довжиною 2м., а по товаротранспортній накладній 3м. Працює на складі він не один. На момент коли відпускали дану лісопродкцію, мали право відпускати із складів дві особи. Підпис на накладній не його. При відпусканні продукції принтер друкує накладну, він зберігається в лісгоспі. Зайти в програму потрібно увести код та пароль і внести прізвище. Його пароль не був великою таємницею, його знали всі. Принтер переносний невеликий, такий як телефон. Він не пам'ятає де був у той період, територія лісництва 3700 га. Особисто він чув, що на сервері де зберігаються товаротранспортні накладні, даної накладної не має;
- свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що працює у філії ОСОБА_19 лісовому господарстві Зателефонував головний лісничий підприємства та повідомив, що у смт. Лисянка затримано автомобіль із колодами дуба, коли це було він не пам'ятає. Водієм була надана товаротранспортна накладна, а він як незалежний експерт повинен був пояснити працівникам поліції чи дана товаротранспортна накладна відповідає продукції. По даній накладній відповідала тільки порода, а інше не відповідало товаротранспортній накладній. У товаротранспортній накладній було зазначено деревина ДВ дуб 3 м., а на автомобілі лежали 2 м. колоди дубові, це була ділова деревина. На них не було бірок, а в товаротранспортній накладній була зазначена лише одна бірка. При затриманні був власник автомобіля - ОСОБА_20 та працівники поліції. Чи пояснював щось власник автомобіля він не пам'ятає. Товаротранспортна накладна була у працівників поліції і вони її показували. У товаротранспортній накладній була зазначено довжина та ширина, який об'єм був він не знає. Згідно гостів ДСТУ визначаються сорти, які їм відповідають. Відповідно до цих гостів визначається сорт деревини. Для визначення до якого класу відноситься деревина її потрібно оглянути. Під час огляду колод не міряли, візуально кривих колод не було. Оглядалися всі колоди візуально, заміряли діаметри колод. Накладна була виписана на якусь жінку і виписана була від лісового господарства, де вказані були реквізити підприємства та зазначена кубатура. Дрова обліковується по ширині та висоті. Ділова деревина обліковується поштучно та виміряється діаметр і прикріплюється бірка;
- свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що працює слідчим Звенигородського РВП, старший лейтенант, ОСОБА_7 він не знає. Приймав участь у слідчих діях по незаконній вирубці лісу. Проводилося два огляди, один в лісопосадці, другий на території поліції в смт. Лисянка. У посадці оглядали пеньки та робили зрізи із них. Зрізи опечатали та передали на зберігання в Звенигородський відділ. Де це відбувалося у якому населеному пункті він не пам'ятає, колишній Лисянський район. Ухвали суду про проведення огляду та зріз пеньків не було. Робили зрізи із пеньків, дерев не різали. Із повідомлення, яке надійшло на лінію «102» їм стало відомо, що проводиться різка дерев. Протокол складав він під час огляду, були присутні спеціаліст та поняті. Підпис спеціаліста повинен бути у протоколі. Чого немає підпису у протоколі огляду спеціаліста він не знає.
- свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні суду першої інстанції пояснила, що працює старшим спеціалістом сектору криміналістичного забезпечення слідчого відділу Звенигородського РВП, капітан поліції. Приймала участь у слідчому експерименті. Здійснювала фотофіксацію, проводила заміри пеньків. Чого відсутній її підпис у протоколі не пам'ятає. Протокол писав слідчий. Було повідомлення по факту порізки лісу, хто викликав не пам'ятає. На місці події був присутній слідчий ОСОБА_13 . Чи була огороджена територія де проводилися слідчі дії не пам'ятає. Чи проводився огляд у ході кримінального провадження її було не відомо. Ухвали суду для проведення огляду не було. Чи були інші особи при огляді, а саме власник земельної ділянки не пам'ятає. Приймала участь у огляді на території СПД №2 у Лисянському відділі. Оглядали породу деревини дуб. Чого не підписалася у протоколі не пам'ятає. Від підписання протоколу не відмовлялася. По результатах огляду чи вилучалося щось не пам'ятає. Крім цих двох слідчих дій більше не приймала участь у даному кримінальному провадження. Не пам'ятає хто був понятими, були чоловіки.
- свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що не пам'ятає та не приймав участі в слідчих діях. Підпис у протоколі проведенні слідчих дій не його. 07 жовтня 2023 року у відділі поліції він не був та дерево не оглядали. Нищук його знайомий. Заперечує, що він приймав участь у слідчих діях. Додатково будучи допитаним пояснив, що можливо він і розписувався у протоколі, а самі деталі не пам'ятає оскільки працює на проти поліції і його неодноразово залучали до різних слідчих дій як понятого, та з спливом часу подробиць не пам'ятає. Підпис у протоколі можливо і його. Яка порода дерев була він не пам'ятає.
- свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що станом на 2023 рік працював на мийці. Йому скази щоб він прийшов у відділ поліції із пилкою. Там він відрізав пару колодок, поліція погрузила їх і поїхала. Із ним був ОСОБА_21 . Він не пам'ятає скільки було деревини. Коли це було він точно не пам'ятає. Якого розміру та яка кількість колод він не пам'ятає. Хто йому сказав відрізати колоди він не пам'ятає. Протокол він підписував. На території були працівники поліції вони фотографували потім погрузили у машину та поїхали.
- свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що йому подзвонили працівники поліції щоб підвезти пилку та зробити зрізи із пеньків. Це було у 2023 дати не пам'ятає. Були порізані дерева, лежали верхи із тих дерев. Із пеньків він робив зрізи, працівники поліції їх нумерували. Зрізали приблизно до двадцяти дерев. На місці були слідчі, ОСОБА_22 та ОСОБА_23 . Це було між селами Кучківкою та Шубиними Ставами у лісопосадці. Нові дерева не зрізали, а зрізали пеньки 5см. зверху. Чия земля він не знає. Чи був присутній власник земельної ділянки він не знає. Підписував протокол, що приймав участь у слідчих діях. Не пам'ятає чи була присутня жінка на слідчому експерименті.
- свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні суде першої інстанції пояснив, що у 2023 ОСОБА_20 до його не звертався. У 2023 році займався перевезенням дров, виписував на себе та дочку. Ліміт на одну особу 15 куб.м. Використавши свій ліміт брав на дочку. Працівники поліції у 2023 році його допитували. Дочку звати ОСОБА_18 . Ліміт він на дочку використав 2 машини. Дозвіл на те щоб 3 машину дров забрав ОСОБА_20 він не давав. Для того щоб взяти дрова необхідно написати заяву. Ліс бере метровками. Лісом він не займається, а займається перевезенням. При отриманні лісу видається чек майстром лісу. ОСОБА_24 свідка він знає, він працював лісничим, з ним не спілкується. Хто його допитував він не пам'ятає та які свідчення давав також не пам'ятає. Оплата за дрова здійснюється в банку. Підписи на протоколі підтверджує. ОСОБА_20 до нього не підходив та не телефонував по питанню дров. У протоколі чого його зазначив не пам'ятає.
- свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що до нього подзвонило його керівництво із роботи та сказали, що потрібно зробити зрізи із дерев. Було це між селами Кучківкою та Шубиними Ставами у лісопосадці. Лісопосадка не належить лісгоспу, там були порізані дерева. Зрізи робили із пеньків із ним був ОСОБА_15 . Пеньків було до десятка плюс, мінус. Погрузили в його машину та привезли в поліцію, там вигрузив та поїхав. Хто був із працівників поліції не пам'ятає, точно був ОСОБА_23 . Чи була жінка не пам'ятає. ОСОБА_25 була ОСОБА_26 чи була його не пам'ятає, пеньки описували та фотографували.
- свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні суду першої інстанції пояснила, що проживає в Черкасах. Дрова не виписувала взагалі. Батько займається дровами. Батько сам виписував на неї дрова. Дозвіл надавала батькові на виписку дров. Крім батька, дозвіл на виписку дров нікому не давала. Самостійно за дрова не платила, платив батько. Дозвіл на виписку дров надавала більше двох раз. Скільки кубів дров брав батько, вона не знає. Які стосунки батька і ОСОБА_20 вона не знає. Його особисто вона не знає. Слідчий її не допитував по даній справі. У поліції не була, ніхто до неї не приїжджав, нічого не підписувала. Коли батько звертався до неї за випискою дров не пам'ятає. Свої персональні дані нікому не передавала, крім батька.
Аналізуючи покази свідків наданих ними в судовому засіданні суду першої інстанції колегія суддів зазначає, що їх покази були послідовними, логічними, дані добровільно без будь-якого тиску або примусу та узгоджуються з письмовими матеріалами кримінального провадження, а тому є належними доказами у даному кримінальному провадженні та підтверджують вину ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.
Колегія суддів зауважує, що покази свідків дані ними в судовому засіданні суду першої інстанції не викликають у колегії суддів сумнівів у їх правдивості та достовірності, та не містять ознаки оговорити обвинуваченого. Покази вказаних осіб отримані судом першої інстанції в порядку ст.ст. 65, 66, 95, 96, 352 КПК України тобто в установленому законом процесуальному порядку з дотриманням прав свідків. Перед дачею показів свідки були приведені до присяги та попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, а тому на думку колегії суддів вони є належним та допустимим доказом.
Крім наведених доказів, винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджена й наступними письмовими доказами матеріалів кримінального провадження, дослідженими у сукупності судом першої інстанції:
- протоколом огляду місця події від 05 липня 2023 року на місці зупинки в смт. Лисянка автомобіля Volkswagen номерний знак НОМЕР_1 , з деревиною, проведено огляд автомобіля з письмового дозволу власника та вилучено автомобіль з деревиною породи «Дуб» та фототаблицю до нього на якій зафіксовано автомобіль р/н НОМЕР_1 завантажений деревиною породи «Дуб»;
- товарно-транспортною накладною форми ЕО-6 від 25 травня 2023 року, яка виписана на доставку ОСОБА_18 автомобілем Volkswagen LT номерний знак НОМЕР_1 водій ОСОБА_7 , деревини дров'яної ПВ Дуб об'ємом 4,86 м.куб.;
- протоколом огляду предметів від 07 липня 2023 року з фототаблицею з яким не погодився обвинувачений ОСОБА_7 , проведено огляд та заміри деревини яку перевозив обвинувачений;
- протоколом огляду місця події від 07 жовтня 2023 року відповідно до якого оглянуто колоди дерев на території СПД №2 Звенигородського РВП ГУ НП в Черкаській області та проведено їх заміри і здійснено контрольні зрізи та вилучено і опечатано зрізи для проведення експертизи, згідно якого у с. Кучківка з фототаблицею в лісосмузі проведено огляд та вилучено зрізи свіжозрізаних пеньків, які опечатані для проведення експертизи;
- висновком експерта від 17 жовтня 2023 року № СЕ-19/124-23/11737-ТР, відповідно до якого встановлено, що зріз з пенька деревини з позначкою № 1, що знаходився в другому упакуванні та зріз із колоди з позначкою № 1 деревини, що знаходився в першому упакуванні, що надані експерту на дослідження, до розділення складали одне ціле (один стовбур дерева).
Зріз з пенька деревини з позначкою № 3, що знаходився в четвертому упакуванні та зріз із колоди з позначкою № 3 деревини, що знаходився в третьому упакуванні, що надані експерту на дослідження, до розділення складали одне ціле (один стовбур дерева).
Зріз з пенька деревини з позначкою № 5, що знаходився в сьомому упакуванні та зріз із колоди з позначкою № 5 деревини, що знаходився в восьмому упакуванні, що надані експерту на дослідження, до розділення складали одне ціле (один стовбур дерева).
Зріз з пенька деревини з позначкою № 13, що знаходився в дев'ятому упакуванні та зріз із колоди з позначкою № 13 деревини, що знаходився в десятому упакуванні, що надані експерту на дослідження, до розділення складали одне ціле (один стовбур дерева).
Відповісти на питання чи складали одне ціле зрізи з пенька № 4 та зріз з колоди деревини № 4 не є можливим, оскільки відсутній фрагмент деревини.
Тобто, частина зразка природнім шляхом розкришилась, що не випливає в цілому на об'єктивність проведеної експертизи та оцінку підтверджених нею обставин і юридичних фактів;
- постановою слідчого від 09 жовтня 2023 року відповідно до якої вказані зрізи визнані речовими доказами та оглянуті слідчим згідно протоколу огляду від 20 жовтня 2025 року з фототаблицею;
- листом Бужанської сільської ради від 27 жовтня 2023 року № 1545/02-15 підтверджується належність земельної ділянки під лісосмугами колишнього КСП «Яблунівське» до комунальної власності сільської ради.
- довідкою Бужанської сільської ради від 27 жовтня 2023 року №1544/02-15, відповідно до якої ОСОБА_7 будь-який дозвіл на вирубку дерев у лісосмузі в межах с. Кучківка не видавався.
- висновком спеціаліста від 10 березня 2023 року № 03.5-11/3514, відповідно до якого сума заподіяної шкоди внаслідок порубки дерев становить 91309 грн. 65 коп.;
- повідомлення філії «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» від 27 жовтня 2023 року № 1555/22.10-2023 з координатами та схемами розташування кварталів з якого вбачається, що реалізація деревини в травні 2023 року з лісових угідь біля с. Кучківка не проводилась;
- речовими доказами, які суд безпосередньо оглянув у місці їх зберігання на території СПД №2 Звенигородського РВ ГУ НП в Черкаській області. При огляді встановлено їх візуальну відповідність описаним у справі речовим доказам та які вилучались в ході огляду місця подій і щодо яких проводилась трасологічна експертиза.
Дослідивши безпосередньо під час судового провадження вищенаведені письмові докази, показання обвинуваченого, свідків, суд першої інстанції визнав їх належними та допустимими, та оцінивши їх за своїми внутрішніми переконаннями дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, а доводи апелянта щодо відсутності доказів доведення його винуватості у вчиненні вказаного кримінального правопорушення необгрунтованими та такими, що спростовуються вищенаведеними доказами.
Колегія суддів вважає, що показання обвинуваченого щодо заперечення своєї вини є нічим іншим, як способом захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене. Суд першої інстанції цілком обгрунтовано сприйняв такі показання критично, оскільки вони повністю спростовуються показаннями свідків, іншими доказами сторони обвинувачення в їх сукупності та логічному зв'язку.
На думку колегії суддів, з досліджених матеріалів справи вбачається, що місцевий суд дослідив всі ті обставини, які могли мати значення для прийняття рішення у справі, та надав їм належну оцінку, а тому наведені обвинуваченим у апеляційній скарзі доводи про незаконність вироку є необґрунтованими.
Суд відповідно до ст. 94 КПК України, оцінив докази не тільки з точки зору їх належності, допустимості і достовірності, а й з точки зору їх узгодженості та взаємозв'язку, які в своїй сукупності є достатніми, щоб дійти обґрунтованого висновку, що у діях ОСОБА_7 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.
Зазначені докази у своїй сукупності спростовують доводи обвинуваченого ОСОБА_7 про необхідність скасування вироку та виправдання його у зв'язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.
У відповідності до п. 15 ч. 1 ст. 7, ст. 22 КПК України до загальних засад кримінального провадження відноситься в тому числі здійснення провадження із дотриманням принципу змагальності сторін та свободи в поданні ними суду доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, який полягає, зокрема, в самостійному обстоюванні як стороною обвинувачення, так і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд дійшов висновку, з яким погодилась колегія суддів апеляційного суду, що цей принцип у повній мірі був реалізованим при розгляді даної справи.
Щодо апеляційних доводів обвинуваченого про те, що суд у вироку визнав відсутність причинно-наслідкового зв'язку між діями ОСОБА_7 (перевезення) та незаконною порубкою, а тому його обвинувачення у «перевезенні незаконно зрубаних» дерев (ч.1 ст.246 КК України) є недоведеним і суд фактично визнав відсутність ключового елементу об'єктивної сторони складу злочину, то на думку колегії суддів вони є неспроможними за наступного.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження суд першої інстанції кваліфікував дії ОСОБА_7 за - ч.1 ст.246 КК України, як перевезення незаконно зрубаних дерев, що заподіяло істотну шкоду.
Кримінальна відповідальність у сфері порушень Лісового законодавства наступає на підставі ст. 246 КК України та полягає у таких діях: незаконна порубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду.
Отже незаконна порубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях і перевезення незаконно зрубаної деревини становлять два окремі склади злочину.
В даному випадку дії ОСОБА_7 кваліфіковані за - ч.1 ст.246 КК України, як перевезення незаконно зрубаних дерев, що заподіяло істотну шкоду.
Об'єктивною стороною злочину - незаконне перевезення незаконно зрубаних дерев, є транспортування вирубленої деревини без відповідних документів.
З наданих прокурором доказів чітко вбачається, яке діяння вчинено обвинуваченим, наслідок його дій, причинний зв'язок між ними, спосіб, місце, час, обстановку вчинення злочину, а тому суд першої інстанції вірно кваліфікував дії ОСОБА_7 та засудив його за вчинення кримінального правопорушення - перевезення незаконно зрубаної деревини без відповідних документів, що заподіяло істотну шкоду.
Щодо тверджень обвинуваченого в апеляційній скарзі про незаконність отримання деревини без ухвали слідчого судді та порушення порядку поводження з арештованим майном, то вони є безпідставними, оскільки органом досудового розслідування повністю дотримано вимоги КПК України з огляду на наступне.
Згідно з ч.1 ст.237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп'ютерних даних.
Відповідно до ч.7 ст.237 КПК України при огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця або окремих речей, оглядати та вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження.
За ч.5 ст.237 КПК України при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненням, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження 05 липня 2023 року до чергової частини Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області по лінії «102» надійшло повідомлення від працівників поліції про те, що в смт. Лисянка, Звенигородського району, Черкаської області по вул.Площа Миру було зупинено автомобіль марки Volkswagen р/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_7 , який перевозив деревину породи «Дуб», без відповідних документів.
Слідчим СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_27 на підставі вказаного повідомлення 05 липня 2023 року у відповідності до ст.ст.104,105,106,234,223 КПК України було проведено огляд місця події - проїжджої частини біля перехрестя вул.Санаторної та вул.Площа Миру в смт.Лисянка. поблизу домоволодіння під номером 15 по вул.Миру на узбіччі, де у кузову виявленого вантажного автомобіля марки «Volkswagen V = 8900 куб.см.» 1989 року випуску зеленого кольору, було виявлено колоди різних дерев породи «Дуб» загальною кількістю 19 одиниць довжиною по 2 м. 10 см. кожна з різними діаметрами: 1) 34 х 30 см. 2) 44 х 40 см., 3) 28 х 30 см., 4) 36 х 32 см. 5) 33 х 34 см., 6) 33 х 36 см. 7) 37 х 30 см., 8) 30 х 26 см., 9) 30 х 33 см., 10) 33 х 29 см., 11) 38 х 45 см., 12) 34 х 31 см., 13) 29 х 30 см., 14) 28 х 28 см., 15) 49 х 45см., 16) 40 х 44 см., 17) 35 х 30 см., 18) 36 х 35 см., 19) 43 х 48 см., без відповідних документів на перевезення, та наявних бирок на колодах, та складено протокол про проведення даної слідчої (розшукової) дії з фототаблицею (т.2 а.м.к.п.89-93). Даний огляд місця події проводився за участю понятих, спеціаліста та власника даного транспортного засобу ОСОБА_7 , який надав дозвіл на проведення даної процесуальної дії, про що свідчить його заява (т.2 а.м.к.м.88).
Виявлені в ході огляду місця події колоди різних дерев породи «Дуб» загальною кількістю 19 одиниць довжиною по 2 м. 10 см. були вилучені, та постановою слідчого від 06.07.2023 визнано речовими доказами (т.2 а.м.к.п.94). Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 12 липня 2023 року на вказані речові докази з метою їх збереження було накладено арешт (т.2 а.м.к.п.104-105).
З приводу правомірності проведення огляду в полезахисній лісовій смузі, про яке йдеться в апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_7 , колегія суддів зазначає, що ст.ст.13,233,237 КПК України передбачають заборону проникнення до житла чи іншого володіння особи інакше як за добровільною згодою особи яка ним володіє або за рішенням суду.
В даному випадку полезахисні лісові смуги - це штучно створені насадження лінійного типу для захисту сільськогосподарських угідь від негативного впливу природних та антропогенних факторів, вони належать до державної власності, не є приватною власністю, є загальнодоступною територією. Згідно з КПК України, огляд загальнодоступного місця (наприклад, вулиці, парку) не потребує дозволу слідчого судді. У даному кримінальному провадженні огляд місця події проводився у лісосмузі (т.2 а.м.к.п.124-143), оскільки ця територія є загальнодоступною, дозвіл слідчого судді на проведення вказаної процесуальної дії не був потрібен. Дозвіл необхідний лише у випадку обшуку житла чи іншого володіння особи, або якщо огляд проводиться в рамках негласної слідчої (розшукової) дії.
Доводи апелянта щодо недопустимості як доказу протоколу огляду місця події від 07 жовтня 2023 року за участі свідків ОСОБА_28 та ОСОБА_9 , оскільки покази останніх є суперечливими, то на думку колегії суддів вони є безпідставними, оскільки вказана слідча дія проведена слідчим СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_13 на території СПД №2 Звенигородського РВП ГУНП В Черкаській області в присутності понятих ОСОБА_28 та ОСОБА_9 , яким були роз'яснені права та обов'язки передбачені ст.223 КПК України, за участі спеціаліста ОСОБА_14 та майстра лісу ДП «Корсунь-Шевченківський лісгосп» ОСОБА_29 , яким також були роз'яснені права та обов'язки передбачені ст.ст.223,237 КПК України. Діаметри незаконно зрізаних дерев (колод) визначалися перехресним вимірюванням, за допомогою рулетки та лінійки, що відображено в протоколі вказаної слідчої дії та підтвердили допитані в якості свідків ОСОБА_28 та ОСОБА_9 . Будь-яких заперечень чи зауважень щодо проведення даної слідчої дії, її учасники не висловили та поставили свої підписи у протоколі огляду місця події (т.2 а.м.к.п.107). Отже, огляд місця події від 07 жовтня 2023 року органом досудового розслідування проведено у відповідності до вимог ст.237 КПК України та є належним і допустимим доказом у даному кримінальному провадженні.
Доводи апелянта про те, що оглянута судом під час виїзного засідання деревина, не відповідає тій деревині яка була вилучена у нього та описана в ухвалі суду, є голослівними оскільки спростовуються матеріалами кримінального провадження, а апелянтом не надано доказів на підтвердження протилежного.
Щодо тверджень апелянта про суперечність та недостовірність висновку експерта № СЕ-19/124-23/11737-ТР від 17 жовтня 2023 року, то на думу колегії суддів, вони є неспроможними з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Згідно з ч. 1 ст. 101 КПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.
Установлено, що судовий експерт ОСОБА_30 під час проведення дослідження обставин, використовував надані йому п'ять зрізів пеньків дерев породи «Дуб», які було відрізано та вилучено 07 жовтня 2023 року у лісосмузі. Що розташована між населеними пунктами с.Кучківка та с.Шубині Стави. Звенигородського району опечатані до поліетиленових пакетів; п'ять зрізів колод зрізаних дерев породи «Дуб», які вилучено під час ОМП від 07 жовтня 2023 року на території подвір'я СПД №2 Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, що за адресою: смт.Лисянка, провул.Поштовий,8, Черкаської області, опечатані до поліетиленових пакетів.
Відтак висновок експерта № СЕ-19/124-23/11737-ТР від 17 жовтня 2023 року зроблений компетентним спеціалістом, є повним, науково-обґрунтованим, містить чіткі відповіді на поставлені запитання та за своїм змістом узгоджується з обставинами цього кримінального провадження й іншими доказами.
Указаний висновок експерта є беззаперечним та не викликає сумніву, отриманий з дотриманням встановленого порядку, має значення для цього кримінального провадження, що в цілому указує на його відповідність вимогам ст. ст. 101, 102 КПК України, та його допустимість, як доказу.
Разом з тим, колегія суддів зауважує, що ні обвинувачений, ні його захисник не заявляли клопотань про проведення повторної експертизи, тому доводи апелянта про невідповідність речових доказів, є неспроможними.
Твердження апелянта про те, що товарно-транспортна накладна (ліс) №710331 від 25.05.2023, яка вказує на легальне походження деревини з «Лисянського лісництва» та наявність лісорубного квитка №00878, спростовує твердження обвинувачення про перевезення деревини «без відповідних дозвільних документів», є безпідставними з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, судом першої інстанції була досліджена товарно-транспортна накладна форми ЕО-6 від 25 травня 2023 року, яка виписана на доставку ОСОБА_18 автомобілем Volkswagen LT номерний знак НОМЕР_1 водій ОСОБА_7 , деревини дров'яної ПВ Дуб об'ємом 4,86 м.куб.
Згідно класифікації ТУУ-00994207-005:2018, деревина дров'яна промислового використання - лісоматеріали круглі хвойних та листяних порід деревини у вигляді колод, очищених від сучків, як правило, з корою, призначені для промислового використання у виробництві теплової та електроенергії, трісок, стружок, піролізу, гідролізу тощо. Також можуть бути використані, за умовами контракту, у якості сировини для деревних плит. На вимогу споживача можуть поставлятись як у круглому, так і у розколотому виді. Деревина дров'яна непромислового використання - лісоматеріали хвойних та листяних порід деревини, розрізані вздовж і поперек та/або колоті, що використовуються у якості палива в таких побутових пристроях для спалювання деревини, як печі, каміни і системи центрального опалення.
Аналізуючи покази свідків, виявлені речові докази та наявні документи, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що деревина яку перевозив ОСОБА_7 не відповідає класифікації, зазначеній у накладній, а інших будь-яких документів на перевезену деревину суду не надано, з цим висновком погоджується і колегія суддів.
Щодо доводів апелянта про те, що суд першої інстанції при прийнятті рішення мав би посилатися на практику Верховного Суду, то колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції приймаючи рішення у справі послався на положення КПК України, постанову ККС ВС від 25.09.2018 у справі № 210/4412/15-к, а посилатися на судову практику Верховного Суду у вироку, це є правом суду, а не його обов'язком.
Що стосується інших апеляційних доводів, то вони не спростовують провину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч.1 ст.246 КК України за встановлених судом обставин.
Колегія суддів зазначає, що усі докази, на яких ґрунтується вирок, ретельно перевірені судом першої інстанції і підставно покладені в обґрунтування вироку. З таким процесуальним рішенням колегія суддів погоджується. Будь-яких доказів недопустимості або неналежності доказів апеляційному суду не надано.
Щодо призначеного обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно з вимогами ст. 50 КК України покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та попередження вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з положень ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд першої інстанції відповідно до вимог ст.ст. 65, 66, 67 КК України обґрунтовано врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України є нетяжким злочином, особу винуватого, який за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, обставин, не встановлення обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання, та обґрунтовано призначив ОСОБА_7 покарання за ч.1 ст.246 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму 20 400 (двадцять тисяч чотириста) грн.
Надавши правову оцінку зазначеним судом відомостям та доказам на їх підтвердження, що містяться в матеріалах кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку, що призначене ОСОБА_7 покарання за ч.1 ст.246 КК України відповідає вимогам ст. 65 КК України і є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що вирок ухвалений у відповідності до вимог ст.ст.373,374 КПК України, підстав для зміни чи скасування вироку в межах поданої апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати, -
Вирок Лисянського районного суду Черкаської області від 10 липня 2025 року відносно ОСОБА_7 - залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий
Судді