Номер провадження 22-ц/821/1537/25Головуючий по 1 інстанції
Справа №705/5297/23 Категорія: 304090000 Гудзенко В. Л.
Доповідач в апеляційній інстанції
Фетісова Т. Л.
11 листопада 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:
суддя-доповідачФетісова Т.Л.
судді секретарГончар Н.І., Сіренко Ю.В. Любченко Т.М.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12.06.2025 (повний текст складено 16.06.2025, суддя в суді першої інстанції Гудзенко В. Л.) у цивільній справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про відновлення залишку коштів на картковому рахунку, скасування та припинення нарахування процентів, пені та штрафних санкцій за користування кредитним лімітом,
у жовтні 2023 року АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом, яким просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 13.06.2006 у розмірі 38403,95 грн, яка складається з: 30823,22 грн - за кредитом; 7580,73 грн - за простроченими відсотками, мотивуючи про те, що ОСОБА_1 , як позичальник, не виконала належним чином свої зобов'язання по кредитному договору, внаслідок чого у неї перед банком утворилася зазначена заборгованість.
У свою чергу у жовтні 2023 року ОСОБА_1 подала зустрічний позов, яким просила:
- зобов'язати АТ КБ «ПриватБанк» відновити залишок коштів по картці/рахунку НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) в АТ КБ «ПриватБанк» згідно кредитного договору № SAMDN21000006809420 від 18.04.2006 до того стану, в якому він перебував перед виконанням операції 29.07.2022;
- зобов'язати АТ КБ «ПриватБанк» скасувати нараховані відсотки по вказаній картці/рахунку, проценти, пеню та інші штрафні санкції за користування кредитним лімітом, що утворився внаслідок проведення операцій 29.07.2022;
- зобов'язати АТ КБ «ПриватБанк» припинити нарахування по зазначеній картці/рахунку процентів, пені та інших штрафних санкцій за користування кредитним лімітом, що утворився внаслідок проведення операцій 29.07.2022.
В обґрунтування вказала на те, що 18.04.2006 ОСОБА_1 уклала з АТ КБ «ПриватБанк» угоду № SAMDN21000006809420, за умовами якої їй відкрито картковий рахунок та видано кредитну карту «Універсальна».
22.07.2022 ОСОБА_1 змінила кредитну карту на нову № НОМЕР_1 , та прив'язала її до фінансового телефону № НОМЕР_3 , оскільки попередню карту за її ініціативи було заблоковано у зв'язку з неодноразовим намаганням невідомих осіб зняти готівку з картки.
29.07.2022 о 02:32 год. невідомі особи без її відома отримали доступ до кредитних коштів та перевели з її картки/рахунку № НОМЕР_1 на інший невідомий рахунок кошти в сумі 29125,20 грн.
29.07.2022 з 02.50 год. до 05.00 год ОСОБА_1 почала телефонувати на гарячу лінію АТ КБ «ПриватБанк» за номером 3700 з вимогою про заблокування переказу коштів та повернення їх на рахунок, однак кошти заблокувати було не можливо.
29.07.2022 ОСОБА_1 звернулася до відділення АТ КБ «ПриватБанк» у м. Умань з вимогою проведення службового розслідування, щодо шахрайських дій відносно зняття коштів з її рахунку, однак їй було відмовлено та рекомендовано звернутися до правоохоронних органів. Цього ж дня ОСОБА_1 звернулася із заявою до Уманського РУП ГУНП в Черкаській області та відповідні відомості були внесені до ЄРДР.
30.08.2022 ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з листом про зупинення нарахування відсотків за кредитом на період проведення досудового розслідування, однак їй було відмовлено та 25.04.2023 ОСОБА_1 отримала від Банку вимогу про погашення заборгованості за кредитом.
Оскільки ОСОБА_1 не вчиняла жодних дій щодо переказу коштів, переказ було здійснено шахрайським шляхом, тому вона змушена звернутися до суду за захистом своїх прав згідно поданої зустрічної позовної заяви.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12.06.2025 первісні позовні вимоги про стягнення кредитної заборгованості відхилено з посиланням на недоведеність отримання кредитних коштів ОСОБА_1 , якими протиправно заволоділи невстановлені особи шахрайським чином.
Зустрічні позовні вимоги задоволено з посиланням на те, що перекази коштів з карткового рахунку ОСОБА_1 відбулися не за її розпорядженням. Виявивши безпідставний переказ коштів, ОСОБА_1 одразу повідомила про цей факт банк та в той же день звернулася до правоохоронних органів.
Банк не довів, що ОСОБА_1 передала особисту конфіденційну інформацію з розголошенням персональних даних третім особам, якими у подальшому було знято кредитні кошти з її рахунку.
Отже підстави нарахування та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 13.06.2006, яка утворилась у зв'язку зі списанням 29.07.2022 з її карткового рахунку кредитних коштів та подальшого нарахування на цю суму процентів і штрафних санкцій на даний час відсутні.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, АТ КБ «ПриватБанк» подало 11.07.2025 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та задовольнити первісні позовні вимоги банку, відхиливши зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 .
В обґрунтування вказано на те, що по результатам службового розслідування за зверненням клієнта встановлено, що 2022-07-29 дзвінком на телефонну лінію ОСОБА_1 повідомила тільки про факт несанкціонованих операцій по її карті, згадавши про перевипуск картки у відділенні банку без повідомлення його причин.
По даним сервісу (vkfm.privatbank.ua/login-monitoring - login-monitoring входи в Приват24) по клієнту ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_4 , Ідентифікатор НОМЕР_5 , в наявності пристрій для входження в обліковий запис Приват 24:
- модель девайса - M2101K7BNY|REDMI , imei - D493E761504D7B2E, ISP - Kyivstar, TOV TV&Radio Company 'TIM;
- Модель девайса - SM-G970N|SAMSUNG, imei - 091B88AB0A7E1783, ISP - Datacamp Limited по якому в наявності входження 2022-07-20 11:07:37, 2022-07-25 00:16:14, 2022-07-27 01:45:05 - до операцій по карті яку клієнт не підтверджує, так і 2022-07- 29 02:28:43 - 2022-07-29 02:32:04 під час проведення операції по карті яку клієнт не підтверджує.
Скаржник зауважує, що аналізуючи інформацію з login-monitoring можна зробити висновок про входження в обліковий запис клієнта зі сторонніх пристроїв 2022-07-20 11:07:37, 2022-07-25 00:16:14, 2022-07-27 01:45:05 до операцій по карті, яку клієнт не підтверджує.
Згідно Умов та правил надання банківських послуг (п. 2.3.1.2.9.3) Клієнт зобов'язаний не розголошувати відомості про логін та пароль третім особам, але входження в зазначені дати підтверджує те, що користувач даного пристрою мав дані логіну та паролю для входження.
У наявності по клієнту проведення операції 20.07.2022 09:24 по перерахуванню коштів в сумі 17,00 грн. «призначення платежу Рекламні послуги: OLX» - по даним (login-monitoring входи в Приват24 - інформація зазначена нижче), 2022-07-20 10:57:04 використовувався мобільний пристрій клієнта, в подальшому 2022-07-20 11:07:37 - використовувався інший мобільний пристрій).
Під час прослуховування іншого діалогу по клієнту ОСОБА_1 (ID НОМЕР_6 2022-07-20 - 11:14:21- vrs.privatbank.ua/vrs9/records/726414868) - з'ясовано, що блокування карт було по ініціативі банку, виявлення шахрайських операцій по карті клієнта НОМЕР_11 на суму 2405,00 грн, під час спілкування ОСОБА_1 підтвердила, що оформляла ОЛХ-доставка, але їй повинні були переказати кошти, для їх отримання зайшла на отримане посилання як ОЛХ-доставка, з введенням відповідної інформації.
Несанкціонованих переглядів даних по клієнту ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_4 , Ідентифікатор НОМЕР_5 не зафіксовано (заявки на історію ID 240212SC721430I5MC26, CLTMNG - Сервіс "Виписка" ID 240212RQ799804 , "Робочий стіл співробітника" Робочий стіл ID 240212RQ799806).
Ураховуючи викладене, скаржник зауважує, що клієнтом через необачність не вжито достатніх заходів зі збереженням персональних (конфіденційних) даних, що призвело до неправомірного списання коштів невстановленими особами.
Відтак відповідна заборгованість має бути стягнута в судовому порядку, а вимоги ОСОБА_1 про відновлення коштів до проведення спірного списання є такими, що до задоволення не підлягають, оскільки таке списання відбулося внаслідок розголошення клієнтом відомостей про логін та пароль третім особам.
Посилання на те, що клієнту було невідомо про проведення спірної транзакції і дізналася вона про неї лише з повідомлення Банку не узгоджується з фактичними обставинами справи, а саме з попередньою авторизацією нового платіжного пристрою за декілька днів до проведення транзакції, з датою і часом входу до Приват 24 з її власного телефону під час вчинення цієї транзакції.
Відповідно до п. 4 ст. 87 ЗУ «Про платіжні послуги» платник зобов'язаний негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити надавача платіжних послуг у визначеному договором порядку про факт виконання з його рахунку неналежної або неакцептованої платіжної операції для отримання відшкодування за такою операцією, однак ОСОБА_1 звернулася до Банку лише 30.08.2022, майже через 1,5 місяці після проведення спірної транзакції.
Посилання ОСОБА_1 про те, що вона прибула наступного дня 29.07.2022 до відділення Банку і виявила несанкціоноване списання коштів з власного рахунку також суперечить даним, оскільки відсутні будь-які докази відповідного своєчасного звернення з цього приводу.
Як встановлено результатами службового розслідування, для ініціювання спірної транзакції використано платіжний інструмент - кредитну картку ОСОБА_1 , додану в мобільний телефон, і скориставшись функцією NFC бездротового зв'язку шляхом прикладання платіжного пристрою (в даному випадку мобільного телефону з доданою кредитною карткою) до платіжного терміналу здійснено оплату в розмірі 58000,00 грн.
29.07.2022 здійснено проведення спірної транзакції нетиповим, але вже авторизованим ОСОБА_1 пристроєм, що супроводжувалось авторизацією в програмному комплексі Банку Приват 24 особистими входами Позивача з її типового пристрою - - Модель девайса - SM-G970N|SAMSUNG, imei - 091B88AB0A7E1783, ISP - Datacamp Limited по якому в наявності входження 2022-07-20 11:07:37, 2022-07-25 00:16:14, 2022- 07-27 01:45:05, генерацією CVV-коду та правильним введенням PIN коду.
Скаржник наголошує на тому, що дії з авторизації платіжного пристрою, яким було ініційовано спірну транзакцію, вчинені з особистого телефону ОСОБА_1 .
Отже відповідальність Банку за проведення спірної транзакції виключається, оскільки:
1) ОСОБА_1 не виконала обов'язку з негайного повідомлення Банку про спірну транзакцію навіть після блокування картки з боку Банку;
2) ОСОБА_1 надала в позові відомості, що суперечать фактичним обставинам справи з приводу дати звернення до Банку;
3) інформація про необізнаність з проведеною транзакцією 29.07.2022 суперечить даним про дату і час особистого входу ОСОБА_1 до застосунку Приват24;
4) операція була проведена з автентифікацією платіжного інструменту і його держателя;
5) ОСОБА_1 своїми власними діями надала доступ нетиповому пристрою - Модель девайса - SM-G970N|SAMSUNG, imei - 091B88AB0A7E1783, ISP - Datacamp Limited в додатку Приват 24, авторизувавши його 20.07.2022 шляхом підтвердження даних при проведенні запитів Банку з посиленої автентифікації;
6) під час проведення спірної транзакції ОСОБА_1 особисто заходила в платіжний за стосунок, надаючи доступ і права генерації СVV коду нетиповому пристрою;
7) проведення транзакції супроводжувалось правильним введенням ПІН коду.
Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим . Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При розгляді справи встановлено, що 13.06.2006 ОСОБА_1 уклала з АТ КБ «ПриватБанк» угоду № SAMDN21000006809420, за умовами якої їй відкрито картковий рахунок та видано кредитну карту «Універсальна».
Банк, обґрунтовуючи первісні позовні вимоги, посилається на те, що такий договір укладений шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк». Така анкета-заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», складає між клієнтом та банком Договір про надання банківських послуг. Умови та Правила надання банківських послуг визначають умови кредитування, порядок надання кредитних карток, відкриття кредитного ліміту, зміни його розміру.
У цій заяві ОСОБА_1 засвідчила, що ознайомилася з договором надання банківських послуг до його укладення і погоджується з його умовами.
Факт видачі банківської картки «Універсальна» та користування кредитними коштами відповідачем за первісним позовом не оспорюється.
Як вбачається з довідки про надання ОСОБА_1 кредитних карт, з-поміж інших карт, які були відкриті клієнту, 21.07.2022 ОСОБА_1 було відкрито кредитну карту «Універсальна» № НОМЕР_8 та 29.07.2022 ОСОБА_1 було відкрито кредитну карту «Універсальна» № НОМЕР_9 .
Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» «Про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти оформленої на ОСОБА_1 », неодноразово відбувалася зміна кредитного ліміту на карті, у тому числі 14.12.2021 ліміт було збільшено до 100000 грн, 29.07.2022 ліміт зменшено до 50000 грн, 04.04.2023 - кредитний ліміт 0,00 грн.
На підтвердження обставин, що викладені у первісному позові представником позивача надано: заяву ОСОБА_2 № SAMDN21000006809420 від 13.06.2006, заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, Паспорт споживчого кредиту, Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», Умови та правила надання банківських послуг, розрахунок заборгованості станом на 31.05.2015, за договором б/н від 13.06.2006, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , випискою за договором б/н за період 18.04.2006-31.08.2023.
Відповідно до виписки АТ КБ «ПриватБанк», що надана ОСОБА_1 по картці НОМЕР_9 і додатковим рахункам по договору, 29.07.2022 з карти НОМЕР_8 було здійснено переказ, з урахуванням суми комісії в розмірі 29125,20 грн (спірний переказ).
У подальшому після закриття 29.07.2022 кредитної карти «Універсальна» № НОМЕР_8 , ОСОБА_1 було відкрито кредитну карту «Універсальна» № НОМЕР_9 , та остання продовжила користуватися кредитними коштами та здійснювала операції по карті.
СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022250320000928 від 29.07.2022, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України по факту заволодіння грошовими коштами з банківської карти АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 ОСОБА_1 на суму 29125,20 грн, що підтверджується витягом з ЄРДР та відповіддю на адвокатський запит № 3980/14 від 22.03.2023.
Листом ПАТ «Страхова компанія «АРКС» № 6231/12цв від 03.08.2022 відмовлено ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування за випадком, що стався 29.07.2022, оскільки заявлена подія сталася в межах 7 днів з дня набрання чинності Договору страхування.
30.08.2022 АТ КБ «ПриватБанк» надало відповідь на заяву ОСОБА_1 від 30.08.2022 про зупинення нарахування відсотків за кредитом. У задоволенні цього звернення банк відмовив, посилаючись на те, що норми банківського законодавства, зокрема, ЗУ «Про банки і банківську діяльність» забороняють банкам встановлювати окремій особі більш сприятливі умови, ніж іншим клієнтам банку за аналогічними договорами.
25.04.2023 АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до ОСОБА_1 з досудовою вимогою з метою погашення заборгованості за кредитом в розмірі 34963,36 грн.
У листі АТ КБ «ПриватБанк», який надійшов на адресу суду 08.11.2024 вказано, що по клієнту ОСОБА_1 , за період з 28.07.2022 по 29.07.2022 номер телефону на який відправлялася інформація про підтвердження операцій (фінансовий номер телефону) за банківськими рахунками є НОМЕР_10 .
25.11.2024 уповноваженими представниками АТ КБ «ПриватБанк» було складено висновок по факту службової перевірки № Е.16.0.0.0./7-6673972 від 07.02.2024, в якому посилаються на те, що 29.07.2022 ОСОБА_1 звернулася до Банку та повідомила про факт несанкціонованих операцій по її карті, згадавши про перевипуск карт у відділенні банку, але не повідомила по якій причині було проведено перевипуск. По даним сервісу по клієнту ОСОБА_1 зміна аканту Приват 24 не зафіксовано. По даним сервісу «login-monitoring» входи в Приват 24, по клієнту ОСОБА_1 встановлено пристрій для входження в обліковий запис Приват24, модель девайсу - М2101К7BNY|Redmi, imei D493E761504D7B2E, ISP-Kyivstar, TOV TV &Radio Company TIM; Модель девайса - SM-G970N|SAMSUNG, imei - 091В88АВ0А7Е1783, ISP - Datacamp Limited по якому в наявності входження 20.07.2022 о 11:07:37; 25.07.2022 о 00:16:14; 27.07.2022 о 01:45:05 до операцій по карті, яку клієнт не підтверджує, так і 29.07.2022 о 02:28:43-29.07.2022 о 02:32:04 під час проведення операції по карті, яку клієнт не підтверджує. В наявності по клієнту проведення операції 20.07.2022 по перерахуванню коштів в сумі 17,00 грн «призначення платежу Рекламні послуги: OLX» - по даним login-monitoring входи в Приват24, 2022-07-20 о 10:57:04 використовувався мобільний пристрій клієнта, в подальшому 2022-07-20 о 11:07:37- використовувався інший мобільний пристрій. Під час прослуховування діалогу по клієнту ОСОБА_1 встановлено, блокування карт було по ініціативі банку, виявлення шахрайських операцій по карті клієнта НОМЕР_11 на суму 2405 грн, під час спілкування ОСОБА_1 підтвердила, те що оформляла ОЛХ-доставка, але їй повинні були переказати кошти, для їх отримання зайшла на отримане посилання ОЛХ-доставка, з веденням відповідної інформації.
Карта НОМЕР_11 клієнта ОСОБА_1 була заблокована по ініціативі банку 2022-07-20 о 11:17:28 «Spider, клиент не підтверджує платіж с НОМЕР_11 на суму 2405 грн за 2022-07-20 10:55:25 через E3D_SECURE ID заявки в ПК Промінь 220720S1105490C83TH2» - попереджено клієнта про збиток на суму 2405,00 грн.
Несанкціонованих даних по клієнту ОСОБА_1 не зафіксовано.
Тобто клієнтом шляхом необачності не вжито достатніх заходів з збереження персональних (конфіденційних) даних, що і призвело до неправомірного списання коштів невстановленими особами.
Відповідно до листа ПАТ «Київстар» від 08.04.2025 електронні комунікації по телефонному номеру НОМЕР_10 протягом 2022 року надавалися на умовах передплаченої форми обслуговування ПрАТ «Київстар» знеособлено (анонімно), без укладення письмового договору або реєстрації. Згідно з інформацією, в період часу з 27.07.2022 по 29.07.2022 звернень щодо втрати SIM-карти, звернення про розблокування чи перевипуск, а також переоформлення, блокування, поновлення SIM-карти з номером телефону НОМЕР_10 до компанії не надходило. Згідно з даними інформаційних систем у проміжок часу з 00 год 00 хв по 03 год 00 хв 29.07.2022 по телефонному номеру НОМЕР_10 зафіксовано вхід до мережі Інтернет та здійснення вихідного дзвінка. Відповідно, надання послух по номеру не припинялося та у абонента була можливість ними користуватися.
З урахуванням викладеного вище, АТ КБ «ПриватБанк» стверджує про те, що зняття коштів з карткового рахунку клієнта ОСОБА_1 відбулося внаслідок необачного розголошення нею третім особам своїх даних для входу до банківської системи, що є підставою для стягнення відповідної суми заборгованості з клієнта.
У Свою чергу ОСОБА_1 доводить суду про те, що спірне списання коштів 29.07.2022 з її банківської картки було здійснено невстановленими особами без будь-якої взаємодії з її боку. Про відповідні події вона негайно повідомила банк, отже підстав для покладення на неї відповідальності за списання коштів, яке нею не санкціоновувалося не має. Крім того, банк має відновити стан її карткового рахунку, що передує проведенню неправомірного списання коштів, що становить суть аргументів зустрічного позову.
Правовідносини між сторонами справи, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин, регламентуються такими правовими нормами.
Згідно положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст.629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Також статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Далі, згідно з частиною 1 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до статті 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
Положеннями статті 1073 ЦК України встановлено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Крім того, згідно зі статтею 1 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (тут і далі по тексту постанови у редакції на час спірного списання коштів 29.07.2022) платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.
Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
Відповідно до статті 14 цього ж Закону користувач спеціального платіжного засобу зобов'язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.
Згідно з пунктом 138 розділу VII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 164 (далі - Положення), емітент зобов'язаний забезпечити, щоб індивідуальна облікова інформація користувача була недоступна іншим сторонам, крім користувача.
Забезпечити користувачу можливість безоплатно в будь-який час повідомити емітента про втрату платіжного інструменту або індивідуальної облікової інформації та не допускати будь-якого використання платіжного інструменту після отримання такого повідомлення.
Пунктом 119 вказаного Положення передбачено, що Емітент зобов'язаний надати користувачу інформацію про: кожну здійснену платіжну та/або іншу операцію, здійснену з використанням наданого емітентом платіжного інструменту не менше одного разу протягом календарного місяця на безоплатній основі в спосіб, визначений договором.
Згідно з пунктом 136 Положення користувач зобов'язаний зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень.
Пунктом 140 Положення встановлено, що Користувач зобов'язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв'язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.
За умовами пункту 143 Положення Надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника, якщо власник рахунку/держатель невідкладно повідомив про платіжні операції з використанням платіжного інструменту, які ним не виконувалися, зобов'язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника. Надавач платіжних послуг зобов'язаний також відшкодувати неналежному платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану помилкову платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди).
Відповідно до пункту 146 Положення Власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
З урахуванням викладеного правового регулювання, зважаючи на встановлені у справі фактичні обставини, апеляційний суд прийшов до таких висновків.
Так за результатами проведеного АТ КБ «ПриватБанк» службового розслідування встановлено, зокрема, факт входження в обліковий запис клієнта зі сторонніх пристроїв 2022-07-20 11:07:37, тобто до події несанкціонованого списання коштів з банківського рахунку 29.07.2022.
При чому мало місце входження у систему «Приват 24» на іншому пристрої з 20.07.2022, що технічно можливе лише після повідомлення клієнтом свого логіну та паролю для доступу до вказаної системи та підтвердження надання дозволу використання нового пристрою на вже попередньо автентифікованому девайсі (за обставин цієї справи мобільному телефоні ОСОБА_1 ).
Так за декілька днів перед спірною транзакцією (переказом коштів) за обліковим записом клієнта було попередньо авторизовано новий платіжний пристрій для чого відбувся вхід до Приват 24 з власного телефону відповідача ОСОБА_1 .
При цьому для ініціювання спірної транзакції використано платіжний інструмент - кредитну картку ОСОБА_1 , додану в мобільний телефон, та функцію NFC бездротового зв'язку шляхом прикладання платіжного пристрою (в даному випадку мобільного телефону з доданою кредитною карткою) до платіжного терміналу.
Отже для безпосереднього вчинення дій з авторизації платіжного пристрою, яким було ініційовано спірну транзакцію, необхідна була авторизація з особистого телефону ОСОБА_1 , що свідчить про використання відповідних даних для входу в систему електронного банкінгу саме з отриманням даних від ОСОБА_1 , оскільки за інших обставин здійснити передачу таких даних із введенням як пін-коду так і паролів підтвердження, що висилаються системою банку на фінансовий номер телефону клієнта, не виявляється можливим.
З урахуванням викладеного вище, апеляційний суд погоджується з аргументами скаржника про те, що спірна банківська операція була проведена з належною автентифікацією платіжного інструменту і його держателя.
Отримавши доступ до системи електронного банкінгу «Приват 24» у спосіб введення логіну та паролю клієнта із підтвердженням на попередньо зареєстрованому пристрої, сторонні особи мали змогу через указану систему користуватися усіма банківськими картками клієнта, що відображаються в системі банку.
Водночас апеляційний суд не погоджується з посиланнями скаржника про те, що ОСОБА_1 не повідомила негайно банк про вчинення несанкціонованих дій з її банківськими картками.
Так відповідно до п. 4 ст. 87 ЗУ «Про платіжні послуги» (у чинній на час вирішення спору редакції) та п.14.16. ст. 14 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (в редакції на час спірного списання коштів 29.07.2022) платник зобов'язаний негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити надавача платіжних послуг у визначеному договором порядку про факт виконання з його рахунку неналежної або неакцептованої платіжної операції для отримання відшкодування за такою операцією.
При цьому відразу з часу виявлення операції (у день списання коштів) ОСОБА_1 на телефонну лінію банку зверталася, зокрема 29.07.2022, що підтверджується поясненнями банку щодо дій з обліковим записом клієнта, відтак посилання банку на те, що ОСОБА_1 звернулася з повідомленням про дії з її рахунками лише 30.08.2022 спростовується матеріалами справи.
Також апеляційний суд вважає обґрунтованим твердження банку про те, що ОСОБА_1 своїми власними діями надала доступ нетиповому пристрою - Модель девайса - SM-G970N|SAMSUNG, imei - 091B88AB0A7E1783, ISP - Datacamp Limited в додатку Приват 24, авторизувавши його 20.07.2022 (за 9 днів до списання коштів) шляхом підтвердження даних при проведенні запитів Банку з посиленої автентифікації.
За приписами п.14.16. ст. 14 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (в редакції на час спірного списання коштів 29.07.2022) користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу зобов'язаний негайно повідомити банк у спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
З урахуванням викладеного вище правового регулювання у суду наявні підстави для висновків про обґрунтованість первісних позовних вимог банку про стягнення кредитної заборгованості саме з ОСОБА_1 , яка своїми діями допустила можливість доступу до її банківського облікового запису сторонніх осіб з використанням системи електронного банкінгу «Приват 24».
Апеляційний суд враховує, що за вимогами п.33.3 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (в редакції на час спірного списання коштів 29.07.2022) платник зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну банку або іншій установі - учаснику платіжної системи, що його обслуговують, внаслідок недотримання цим платником вимог щодо захисту інформації і проведенням незаконних операцій з компонентами платіжних систем (платіжні інструменти, обладнання, програмне забезпечення тощо). При цьому банк або інша установа - учасник платіжної системи, що обслуговує платника, звільняється від відповідальності перед платником за проведення переказу.
Таким чином первісні позовні вимоги про стягнення кредитної заборгованості підлягають до задоволення.
Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Отже рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12.06.2025 у даній справі слід скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та ухвалити постанову про задоволення первісних позовних вимог та відхилення вимог зустрічного позову.
Отже подана банком апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
На підставі приписів ст. 141 ЦПК України, оскільки ОСОБА_1 в силу вимог п.9 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» як особа з інвалідністю ІІ групи звільнена від сплати судового збору, витрати банку по сплаті судового збору за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції в сумі 10 677,92 грн слід компенсувати за рахунок державного бюджету.
Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу - задовольнити частково.
Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12.06.2025 у даній справі- скасувати.
Позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 13.06.2006 у розмірі 38 403,95 грн.
Компенсувати АТ КБ «ПриватБанк» за рахунок державного бюджету 10 677,92 грн судового збору за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про відновлення залишку коштів на картковому рахунку, скасування та припинення нарахування процентів, пені та штрафних санкцій за користування кредитним лімітом - залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.
Повну постанову складено 11.11.2025.
Суддя-доповідач
Судді