Справа № 711/3101/24 Номер провадження 11-кп/814/1767/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
06 листопада 2025 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 - захисника в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 17 вересня 2025 року,-
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою суду у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 62022000000000752, за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 306, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 306, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України, ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 306, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 306, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 311 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 311 КК України, ОСОБА_17 , у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_18 у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Канів, Черкаської області, громадянину України, українцю, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 ,
запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 15.11.2025.
Мотивуючи своє рішення про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, районний суд послався на те, що стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_7 переховуватись від суду, незаконно впливати на інших обвинувачених, свідків, з метою змусити їх до зміни чи відмови від показань та вчинити інше кримінальне правопорушення, про наявність яких, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, участь у стійкому злочинному об'єднанні з незаконного виготовлення, зберігання з метою збуту та збуту особливо небезпечних психотропних речовин, будучи членом злочинної організації, маючи тісні зв'язки з раніше засудженими особами, тяжкість покарання, у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування діяннях.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 - захисник в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою змінити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
На обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що станом на теперішній час ризики, передбачені статтею 177 КПК України, відсутні.
Вказує, що зміна запобіжного заходу відносно обвинуваченого позбавила б державу витрат на його утримання, оскільки він перебуває в місцях попереднього ув'язнення та його утримання є тягарем для бюджету України.
Зазначає, що обвинувачений вже третій рік перебуває під вартою, у зв'язку з чим є необхідність у зміні запобіжного заходу.
Вказує, що у разі застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, він буде знаходитися вдома та не буде покидати його.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_7 підтримали вимоги апеляційної скарги та просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт. Прокурор ОСОБА_6 заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника, вказав на законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції.
Мотиви суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вбачається із наданих матеріалів, на розгляді суду першої інстанції перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 62022000000000752 від 20.09.2022, за обвинуваченням зокрема ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 306, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України.
Під час розгляду даного кримінального провадження прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, яке ухвалою суду першої інстанції задоволено 17.09.2025.
Не погоджуючись з даним рішенням, адвокат ОСОБА_8 - захисник в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
У відповідності до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Розглядаючи питання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу, та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , вказаних вимог кримінального процесуального закону дотримався в повному обсязі, оцінив у сукупності всі обставини, що враховуються при вирішенні питання продовження строку тримання під вартою, як того вимагають приписи статей 177, 183, 197, 199 та 331 КПК України.
Так, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні ряду тяжких та особливо тяжких злочинів, вчинених в складі злочинної організації.
В той же час, ОСОБА_7 може переховуватись від суду, незаконно впливати на інших обвинувачених, свідків, з метою змусити їх до зміни чи відмови від показань та вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, участь у стійкому злочинному об'єднанні з незаконного виготовлення, зберігання з метою збуту та збуту особливо небезпечних психотропних речовин, будучи членом злочинної організації, маючи тісні зв'язки з раніше засудженими особами, тяжкість покарання, у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування діяннях.
Вказані ризики, з моменту обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та до цього часу, не перестали існувати, оскільки на даний час триває судовий розгляд, який неможливо закінчити до спливу терміну запобіжного заходу.
За таких обставин, застосування більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, зокрема домашнього арешту, на якому наполягає сторона захисту, з огляду на серйозність висунутого обвинувачення та суспільний інтерес, який превалює над принципом поваги до свободи особистості, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та не буде сприяти повному та об'єктивному встановленню істини у справі протягом розумного строку, а обвинуваченим та захисником не наведено доводів які б переконали у зворотному.
Також слід зазначити, що зважаючи на введення воєнного стану в Україні, зайнятість правоохоронних органів у діяльності з відсічі збройної агресії Російської Федерації, фактор настання існуючих ризиків в даних умовах, як то ухилення від суду обвинуваченим ОСОБА_7 , значно збільшується та може ускладнити подальший судовий розгляд, а застосування більш м'якого запобіжного заходу, на переконання колегії суддів, не зможе перешкодити обвинуваченому вчинити спроби ухилитися від суду або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Колегія суддів враховує доводи сторони захисту про тривалий термін перебування обвинуваченого під вартою, однак вважає, що в даному випадку застосування найсуворішого запобіжного заходу є необхідним, оскільки ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні ряду тяжких та особливо тяжких злочинів вчинених в складі злочинної організації, які несуть виключну суспільну небезпеку, а тому є висока імовірність настання ризиків переховування обвинуваченого від суду, впливу на свідків та вчинення нових кримінальних правопорушень.
Слід також звернути увагу, що тривалість розгляду обумовлена складністю справи, з огляду на кількість обвинувачених, епізодів їх злочинної діяльності, обсягом зібраних у справі доказів та проведених слідчих дій, спрямованих на їх збирання, необхідністю оцінки судом усіх доказів та допиту свідків. А тому, в даних умовах, обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_7 вид запобіжного заходу та його тривалість застосування, є цілком виправданими.
Враховуючи наведене вище, рішення суду першої інстанції є законним та належним чином вмотивованим, а отже підстав для задоволення апеляційних вимог захисника, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 422-1 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,-
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 - захисника в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 17 вересня 2025 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4