Житомирський апеляційний суд
Справа №287/2418/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/775/25
Категорія ст.422 КПК Доповідач ОСОБА_2
06 листопада 2025 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції в м.Житомирі матеріали судового провадження №287/2418/25 в межах кримінального провадження №12025060520000249 від 22.10.2025 за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Олевського районного суду Житомирської області від 24.10.2025,
Зазначеною ухвалою задоволено клопотання начальника СВ ВП №2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 .
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Строк тримання під вартою обраховано з дня затримання, тобто з 23 жовтня 2025 року по 21 грудня 2025 року включно.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати, як незаконну, та ухвалити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_8 більш м'який запобіжний захід, а саме, цілодобовий домашній арешт, якщо ж за результатами розгляду апеляційної скарги суд не прийме за можливе обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, просить визначити можливість внесення застави. При цьому, зазначає, що слідчий суддя в мотивувальній частині ухвали лише формально зазначив про існування ризиків, які фактично не існують, як і безпідставно послався на їх існування посилаючись лише на клопотання та усні пояснення сторони обвинувачення, яка не довела їх наявність. Вважає, що слідчим суддею безпідставно не був визначений розмір застави. Звертає увагу, що наявність ризиків в тому вигляді, в якому вони зазначені в клопотанні є припущенням, та абсолютно не доведені стороною обвинувачення. Так, ризик переховування та ухилення від слідства та суду ОСОБА_8 жодним чином не доведений, а посилання на те, що він проживає в прикордонному районі не може бути підставою впевненості, що він якимось чином перетне державний кордон, тим більше, що останній має постійне місце проживання, сім'ю та трьох неповнолітніх дітей. Так само, ризик незаконного впливу на свідків нічим не доведений та також є припущенням, запобігти якому можливо не тільки обранням тримання під вартою, але й запобіжним заходом - цілодобовий домашній арешт, при якому, перебуваючи в своєму помешканні ОСОБА_8 ніяк не зможе здійснити на будь-кого вплив. Також звертає увагу, що в ухвалі вказано про те, що згідно матеріалів клопотання після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_8 начебто намагався покинути межі Олевської ОТГ та був затриманий поблизу с. Білокоровичі, Коростенського району Житомирської області, що є голослівним, оскільки ОСОБА_8 , дізнавшись про те, що його розшукують, прямував саме до управління поліції, щоб добровільно з'явитесь та дати відповідні покази. Завертає увагу, що ОСОБА_8 раніше не судимий, має постійне місце проживання, де характеризується позитивно, має міцні соціальні зв'язки, одружений, має на утриманні трьох дітей, при цьому, ОСОБА_10 є дитиною з інвалідністю, за якою він доглядає. Наголошує, що слідчий суддя при розгляді клопотання безпідставно не визначив розмір застави, а формальне посилання на п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України належно не обґрунтовано.
Заслухавши суддю доповідача, доводи захисника ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_8 в підтримку апеляційної скарги, думку прокурора в заперечення апеляційних вимог захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали клопотання слідчого, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в порядку Глави 18 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування такого запобіжного заходу, або відмови у його задоволенні.
Відповідно до ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий та прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, зазначеного у клопотанні.
Норми ст.177 КПК України передбачають, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність у підозрюваного постійного місця роботи, репутацію підозрюваного, майновий стан підозрюваного, наявність судимостей, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при застосуванні щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу, дотримався вимог ст.ст.132, 176-178, 183, 194 КПК України.
В свою чергу, як убачається з матеріалів судового провадження №287/2418/25, в провадженні СВ ВП №2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження №12025060520000249 від 22.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.296 КК України.
23.10.2025 в межах цього провадження, було затримано ОСОБА_8 на підставі ст.208 КПК України,
23.10.2025 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.
24.10.2025 начальник СВ ВП №2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 звернувся до відповідного слідчого судді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За результатами розгляду цього клопотання, слідчим суддею постановлено оскаржуване рішення.
При цьому, на думку апеляційного суду, клопотання слідчого (з доданими до нього матеріалами) є відповідним вимогам ст.184 КПК України, містить всі визначені кримінальним процесуальним кодексом відомості та обставини, які враховуються при обранні міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Істотних порушень вимог КПК України в цій частині не встановлено.
В свою чергу, у відповідності до матеріалів судового провадження, прийняте рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя мотивував наявністю в матеріалах провадження доказів обґрунтованості підозри вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, та наявністю ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства», № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року).
Наявні у провадженні докази, як вважає апеляційний суд, переконливо вказують на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого кримінального правопорушення, у об'ємі, як того вимагає закон, на момент вирішення питання про обрання запобіжного заходу, виходячи із критеріїв «розумної підозри», тобто наявності фактів і іншої інформації, яка могла б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_8 міг би вчинити вище зазначене кримінальне правопорушення.
На переконання апеляційного суду, обґрунтованість підозри ОСОБА_8 підтверджується сукупністю доказів, які були долучені до клопотання слідчого, та об'єктивно на даному етапі кримінального провадження, свідчать про обґрунтованість підозри, оголошеної останньому, і є достатніми для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа може бути причетною до вчинення конкретного злочину.
При цьому, матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості саме для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
В свою чергу, як вважає суд апеляційної інстанції, матеріали провадження об'єктивно вказують на наявність ризиків можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування чи суду, як і незаконно впливати на учасників провадження (свідків, інших підозрюваних).
Зокрема, на думку апеляційного суду при обранні запобіжного заходу, відповідно до ст.178 КПК України, слідчим суддею належно враховано тяжкість кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_8 , фактичні обставини його вчинення, наслідки, суспільну небезпеку, тощо.
Так, як убачається з матеріалів провадження, інкриміноване ОСОБА_8 кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.296 КК України, згідно з положеннями ст.12 КК України, є тяжким, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.
Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, тому апеляційний суд погоджується з тим, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного ОСОБА_8 переховуватися від органу від органу досудового розслідування/суду.
Крім того, в даному випадку слід врахувати і фактичні обставини інкримінованого, зокрема, активну роль підозрюваного у вчиненні правопорушення, послідовність та спрямованість його дій, зухвалість, тощо. Також, слід взяти до увагу і той факт, шо місце проживання останнього є прикордонним районом, як і те, що останній був затриманий по-за межами населеного пункту в якому проживає (не спростовано стороною захисту). Вище зазначені обставини об'єктивно підсилюють зазначений процесуальний ризик - переховування від органів досудового розслідування чи суду.
Апеляційні посилання захисника, на думку апеляційного суду, не спростовують наведені обставини, за відсутності переконливих доказів протилежного.
Також, апеляційний суд погоджується і з наявністю процесуального ризику вчинення підозрюваним спроб протиправного впливу на відповідних учасників (свідків, інших підозрюваних) кримінального провадження будь яким шляхом для зміни, відмови від показів останніх. В даному випадку, слід врахувати те, що підозрюваний ОСОБА_8 проживає в одному населеному пункті з свідками та підозрюваними у провадженні. Також, слід врахувати і стадію досудового розслідування у цьому провадженні, яка потребує з'ясування обставин вчинення кримінального правопорушення.
Апеляційні посилання сторони захисту на не доведеність такого ризику є об'єктивно безпідставними.
Як вважає апеляційний суд, в даному випадку, слідчим суддею правильно встановлено доведеність органом досудового розслідування, процесуальних ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Докази, які містяться в матеріалах судового провадження, вказують на те, що на даній стадії досудового розслідування існує обґрунтована підозра, яка разом з існуючими ризиками, конкретними обставинами провадження та з урахуванням особи підозрюваного, переконливо виключає можливість обрання відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Матеріали провадження не містять інших даних про застереження, які б унеможливлювали перебування підозрюваного під вартою та стороною захисту в судовому засіданні апеляційного суду не доведені.
Таким чином, слідчий суддя обґрунтовано зазначив, що з огляду на встановлені в рамках даного кримінального провадження ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які об'єктивно існують, підозру останнього у вчиненні кримінального правопорушення, а також завдання даного кримінального провадження, які зводяться, в тому числі, до притягнення винної особи до кримінальної відповідальності, тому обрання запобіжного заходу підозрюваному у виді тримання під вартою, забезпечить та гарантуватиме належну процесуальну поведінку та буде сприяти забезпеченню досягнення завдань даного кримінального провадження на цій стадії.
При цьому, апеляційні посилання сторони захисту на те, що підозрюваний ОСОБА_8 є раніше не судимим, має постійне місце проживання, де характеризується позитивно, має міцні соціальні зв'язки (одружений, має на утриманні трьох дітей, одна з інвалідністю), не спростовують вище наведеного, як і не є в даному кримінальному провадженні об'єктивними підставами для обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу.
Тим більше, самі по собі ці обставини не спростовують та не мінімізують наявних ризиків, запобігти яким в даному випадку може лише застосований винятковий запобіжний захід як тримання під вартою.
В свою чергу, як зазначалось вище, будь-які медичні висновки про неможливість утримання ОСОБА_8 за станом його здоров'я в умовах слідчого ізолятору - відсутні.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На момент апеляційної перевірки матеріалів провадження, вказаний запобіжний захід є необхідним у зазначеному кримінальному провадженні, буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного та забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування.
В свою чергу, за встановлених підстав та обставин, передбачених ст.ст.177 та 178 КПК України, зважаючи на положення п.1 ч.4 ст.183 КПК України (щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування), апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про відсутність об'єктивних підстав для визначення в даному випадку відповідного
Таким чином, всі викладені захисником апеляційні доводи були об'єктом дослідження слідчим суддею при обранні запобіжного заходу і ним надана належна оцінка.
Жодних нових обставин, які б впливали на обґрунтованість поданої апеляційної скарги на зміну запобіжного заходу не встановлено.
Отже, істотних порушень кримінального процесуального закону в частині визначення міри запобіжного заходу, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, апеляційним судом не встановлено.
Керуючись ст.ст.376 ч.2, 404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Олевського районного суду Житомирської області від 24.10.2025, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 21.12.2025 включно, без визначення застави, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді :