Житомирський апеляційний суд
Справа №296/7839/25 Головуючий у 1-й інст. Петровська М. В.
Категорія 39 Доповідач Коломієць О. С.
10 листопада 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Коломієць О.С.
суддів Григорусь Н.Й., Талько О.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників) цивільну справу №296/7839/25 за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк»
на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 23 липня 2025 року, постановлену під головуванням судді Петровської М.В.
встановив:
У липні 2025 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі - АТ ««Акцент-Банк») звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №АВН0СТ155101723400455213 від 11.08.2024 у розмірі 19 532,63 грн. станом на 18.07.2025, яка складається з наступного: 14 309,960000000001 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 5 002,84 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами; 219,83 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею, а також понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн.
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 23 липня 2025 рокупозовну заяву АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіповернуто особі, яка її подала на підставі п.1 ч.4 ст. 185 ЦПК України.
В апеляційній скарзі АТ «Акцент-Банк», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що позовну заяву подано особою, яка має процесуальну дієздатність на вчинення таких дій, оскільки дана цивільна справа відноситься до категорії малозначних справ, а тому представництво позивача у суді особою на підставі довіреності, не суперечить вимогам цивільного процесуального законодавства.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Повертаючи позовну заяву АТ «Акцент-Банк»суд першої інстанції виходив з того, що позовну заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності на вчинення зазначених дій, оскільки позов підписаний представником - Шкапенком О.В. на підставі довіреності. Однак, до матеріалів справи не долучено документів, що підтверджують його право діяти в порядку самопредставництва, зокрема, на підставі закону, статуту чи трудового договору (контракту), а додана до позову довіреність від 23.01.2024 не засвідчує наявність у підписанта трудових відносин з позивачем, як і входження до кола саме трудових обов'язків підписанта здійснення самопредставництва позивача.
Проте такий висновок суду є помилковим виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Форма та зміст позовної заяви, яка подається до суду, повинна відповідати положенням, визначеним ст. 175, 177 ЦПК України.
Зокрема, частиною 2 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно ч.1, 2 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Цивільно-процесуальним законодавством визначено конкретні випадки, у яких представником у суді, крім адвоката чи законного представника, може бути інша особа, яка має відповідну цивільну процесуальну дієздатність.
Відповідно до п.1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так ціна позову у цій справі становить 19 532,63 грн., що станом на 1 січня 2025 року не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн x 30 = 90 840,00 грн). Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до закону, а тому представництво позивача у суді на підставі довіреності особою, не суперечить вимогам цивільного процесуального закону.
Пункт другий частини шостої ст. 19 ЦПК України передбачає, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Дана справа є незначної складності, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин, що дає підстави вважати дану справу малозначною.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що представником позивача у даній справі може бути тільки адвокат або особа, яка може представляти позивача відповідно до статуту, положення або трудового договору (самопредставництво).
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що позовну заяву від імені АТ «Акцент-Банк»подано Шкапенко О.В, який на підтвердження своїх повноважень надав довіреність №22908652-К-Н-О від 23.01.2024, враховуючи предмет позову та те, що дана цивільна справа є малозначною в силу закону, що не виключає можливість представництва позивача у суді особою, яка діє на підставі довіреності та не має статусу адвоката, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви особі, яка її подала.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.06.2024 року у справі №546/1283/23.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З наведеного вбачається, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 259, 268, 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» задовольнити.
Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 23 липня 2025 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 12 листопада 2025 року.
Головуючий Судді