Житомирський апеляційний суд
Справа №278/425/22 Головуючий у 1-й інст. Дубовік О. М.
Категорія 19 Доповідач Борисюк Р. М.
11 листопада 2025 року
Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Борисюка Р.М.,
суддів Павицької Т.М., Шевчук А.М.,
з участю секретаря
судового засідання Смоляра А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Житомирі цивільну справу № 278/425/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Обслуговуючий кооператив «Городницьке товариство «Злагода» про визнання недійсним наказу, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки,
за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 12 листопада 2024 року, ухвалене під головуванням судді Дубовік О.М. у місті Житомирі,
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся з даним позовом та після його уточнення (том 1 а.с.112-122), остаточно просив:
- визнати недійсним наказ ГУ Держгеокадастру у Житомирській області № 6-3295/14-18-СГ від 21 серпня 2018 року про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Житомирського району, за межами населених пунктів Глибочицької сільської ради;
- скасувати рішення державного реєстратора Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області Бондарчук Н. А. про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та їх обмежень індексний номер 488858157 від 25 вересня 2019 року з кадастровим номером 1822084100:05:000:0531;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки ОСОБА_2 для ОСОБА_3 від 05 серпня 2020 року, номер 1064;
- скасувати рішення приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Силіної Н. В. про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та їх обмежень індексний номер 53459121 від 05 серпня 2020 року з кадастровим номером 1822084100:05:000:0531.
Позов мотивував тим, що він був користувачем земельної ділянки площею 0,05 га (ділянка № НОМЕР_1 ) кооперативу ОК «Злагода» на підставі договору на право тимчасового користування землею (в т. ч. на умовах оренди) відповідно до рішення Левківської сільської ради від 22 квітня 2001 року.
З метою ідентифікації цієї земельної ділянки (визначення її місцезнаходження на місцевості та у планово картографічному матеріалі Публічної кадастрової карти Державного земельного кадастру) відповідно до нового законодавства, на замовлення позивача виконаний комплекс топографо-геодезичних робіт по визначенню її геодезичних координат, встановлення (відновлення) її меж а натурі (на місцевості), де і встановлено, що земельна ділянка (за № НОМЕР_1 ) повністю поміщається в земельну ділянку розміром 0,6104 га за кадастровим номером 1822084100:05:000:0531, наданій у власність ОСОБА_2 тобто на 100% перетинається з нею, що підтверджує порушення права ОСОБА_1 на користування, шляхом незаконної передачі її ГУ Держгеокадастром у Житомирській області ОСОБА_2 без вилучення її з користування ОСОБА_1 за його згодою відповідно до статті 149 Земельного кодексу України.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 12 листопада 2024 року позов задоволено повністю та вирішено питання судових витрат.
У поданій апеляційній скарзі, ОСОБА_3 просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Зазначає, що позивачем не надано підтвердження факту членства у садово- городницькому кооперативі «Злагода», довідка не містить інформації про дату вступу до кооперативу, відсутні відомості на підставі яких документів позивач користується земельної ділянкою. Більш того, згідно довідки, яка видана головою кооперативу Драганом Ю.В. заначено, що позивач користується земельною ділянкою на землях Глибочицької сільської ради, в свою чергу варто зазначити, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо земельної ділянки зазначена адреса Житомирська область, Житомирський район, Левківська сільська рада.
Вказує, що відсутнє рішення органу місцевого самоврядування про передачу у користування земельної ділянки для ведення городництва. Рішенням від 22 квітня 2001 року Левківської сільської ради виділено громадянці земельну ділянку розміром 0,005 га згідно схеми розподілу земельних ділянок товариства городників №2 в районі ВАТ «Хімволокно». Відтак, обслуговуючий кооператив «Городницьке товариство «Злагода»» не має відношення до вказаних земельних ділянок.
Крім того, матеріали справи містять схему розташування городніх ділянок товариства «Злагода», але у матеріалах справи відсутні будь які докази приналежності городницького товариства «Злагода» до земельних ділянок. Позивачем не додано будь яких відомостей, що на загальних зборах вказана схема була затвердження членами кооперативу. Однак, вказана схема скріплена підписом сільського голови О.С. Окоча. З даного приводу необхідно зауважити що засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР.
Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Отже, дії пов'язані з оформленням схеми розташування земельних ділянок повинно було вирішуватися на сесії відповідної сільської ради.
Також, неможливо погодитись, що рішення виконкому Житомирської обласної ради народних депутатів від 30 квітня 1991 року № 124 «Про вилучення земельних ділянок і надання їх для колективного городництва» та рішення Житомирської обласної Ради народних депутатів від 12.06.1991 року «Про надання земельних ділянок товариствам городників» не підтверджує будь які обставини справи, оскільки до позовної заяви не надано будь якого правовстановлюючого документу який би підтверджував що Городницьке товариство «Злагода» отримало у користування земельну ділянку.
Звертає увагу, що згідно додатку до Рішення Житомирської міської Ради народних депутатів від 12 червня 1991 року міститься список товариств городників та відповідно зазначенні засновники вказаних товариств, в якому будь-які відомості про ГТ «Злагода» там відсутні.
В сукупності вищевикладене не дає змоги ідентифікувати земельну ділянку та місце її розташування як позивача так і самого городницького кооперативу, що позбавляє можливості дійти до висновку, що земельна ділянка, яка зі слів позивача, передана їй у тимчасове користування перебуває у приватній власності.
Зазначає, що позивач до позову додає наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, вважаємо що це неналежний доказ оскільки відсутні відомості яким чином він був отриманий та коли.
Вважає, що співвідповідач дотримався процедури отримання земельної ділянки у власність, підстав для відмови у наданні дозволу та затвердженні проекту у Головного управління не було.
На її думку, обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, оскільки задоволення вимог, не може призвести до захисту або відновлення порушеного речового права позивача (у разі його наявності).
У поданому відзиві, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області підтримало доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 та просить її задовольнити.
Вважають, що обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, оскільки задоволення вимог, не може призвести до захисту або відновлення порушеного речового права позивача (у разі його наявності).
Крім того, під час розгляду справи у суді першої інстанції позивач помер. При цьому суд першої інстанції, всупереч вимогам ЦПК України, не зупинив провадження у справі у зв'язку зі смертю сторони до вирішення питання про правонаступництво, та ухвалив рішення по суті спору.
Участь у справі особи, яка на момент ухвалення рішення не має процесуальної правосуб'єктності (через смерть), є істотним порушенням норм процесуального права та порушує принцип змагальності. Відповідно до ЦПК України, підставою для скасування рішення суду першої інстанції є розгляд справи та ухвалення рішення за участю особи, яка не мала цивільної процесуальної дієздатності або правосуб'єктності.
З огляду на зазначене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю, оскільки позивач помер, а відомості про правонаступника на момент розгляду справи відсутні та не надані.
У судовому засіданні представник ОСОБА_3 - адвокат Пилипчук І.Д. та представник Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області просили скасувати рішення суду першої інстанції і закрити провадження у справі у зв'язку із тим, що до ухвалення рішення позивач, який був спеціальним суб'єктом земельних правовідносин, помер, а правонаступництво у даному випадку не допускається.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом установлено, що рішенням Левківської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 22 квітня 2001 року виділено громадянину ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення городництва в тимчасове користування (в т.ч. на умовах оренди) строком на 25 років, з правом продовження, розміром 0,05 га за № 372 згідно Схеми розподілу земельних ділянок товариства городників № 2 в районі заводу ВАТ «Хімволокно» (том 1 а.с.46); громадянину ОСОБА_1 укласти відповідний договір на право тимчасового користування земельною ділянкою (в т.ч. на умовах оренди).
Згідно договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 22 квітня 2001 року (том 1 а.с.44-45) Левківська сільська рада передала ОСОБА_1 у тимчасове користування земельну ділянку для ведення городництва в тимчасове користування строком на 25 років, з правом продовження, розміром 0,05 га.
Відповідно до довідки Левківської сільської ради Житомирського району Житомирської області № 603 від 22 квітня 2001 року, вищезазначений договір зареєстрований в Книзі реєстрації договорів на право тимчасового користування землею (в т.ч. на умовах оренди) Левківською сільською радою 22.04.2001 року № 47 (том 1 а.с.47).
Наказом ГУ Держгеокадастру в Житомирській області № 6-3295/14-18-СГ від 21 серпня 2018 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_2 на території Житомирського району, за межами населених пунктів Левківської сільської ради; надано у власність гр. ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 0,6104 га (кадастровий номер: 1822084100:05:000:0531) для ведення особистого селянського господарства (01.03) із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Житомирського району, за межами населених пунктів Левківської сільської ради (том 1 а.с.22).
Левківська сільська рада Житомирського району Житомирської області надала довідку про те, що не надавала погодження на розробку проектів землеустрою, щодо відведення земельних ділянок з метою надання їх у власність, як знаходяться в користуванні громадян для городництва (том 1 а.с.57).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших майнових реєстрів (том 1 а.с.123, 124), 05 серпня 2020 року за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, серія та номер: 1064, виданий 05 серпня 2020 року; видавник: приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу Силіна Н.В., якою зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,6104 га з кадастровим номером 1822084100:05:000:0531.
Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України, частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Згідно частини 2, 3 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Відповідно до частини 1 статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним наказ ГУ Держгеокадастру у Житомирській області № 6-3295/14-18-СГ від 21 серпня 2018 року про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Житомирського району, за межами населених пунктів Глибочицької сільської ради, оскільки відведення земельної ділянки відповідачу здійснено з порушенням вимог земельного законодавства та без попереднього вилучення земельної ділянки площею 0,05 га з користування позивача.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що позивач - ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено копією актового запису про смерть № 1457 від 25 квітня 2024 року, який надано на вимогу суду Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (том 3 а.с.65).
Оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції 12 листопада 2024 року.
Предметом позову є визнання недійсним наказу, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки на користь позивача.
Спеціальними суб'єктами земельних правовідносин є держава, територіальні громади, органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, які відповідно до закону набули права на землю для певних цілей та мають пов'язані з цим права та обов'язки.
Пунктом 1 частини першої статті 1219 ЦК України передбачено, що не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою, зокрема особисті
Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва ( пункт 7 частина 1 статті 255 ЦПК України).
Позивач на час подання позову був спеціальним суб'єктом земельних правовідносин, що виключає можливість настання правонаступництва внаслідок його смерті.
Згідно частини 1 статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 255, 258, 259, 367, 368, 374, 377, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 12 листопада 2024 року скасувати і закрити провадження у справі.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Судді
Повний текст постанови складений: 12 листопада 2025 року.