Справа № 761/43808/25
Провадження № 1-кс/761/27897/2025
12 листопада 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 від 02.10.2025 про закриття кримінального провадження № 12024100100000536 від 03.02.2024, -
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшла скарга ОСОБА_3 , в якій він просив скасувати постанову слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 від 02.10.2025 про закриття кримінального провадження № 12024100100000536 від 03.02.2024.
В обгрунтування підстав для скасування оскаржуваної постанови ОСОБА_3 вказує на те, що слідчим не було належним чином та в повному обсязі досліджено всі обставини справи, а тому винесена постанова є незаконною та підлягає скасуванню.
У судові засіданні, які були призначені на 04.11.2025, 07.11.2025 та 12.11.2025, ОСОБА_3 не з'явився, про день, час та місце розгляду скарги неодноразово повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи, будь-яких клопотань чи заяв до суду не надходило.
Згідно ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Таким чином, неявка належним чином повідомленого скаржника до судового засідання та не повідомлення ним про причини своєї неявки, позбавляє слідчого суддю можливості розглянути скаргу у відповідності до норм ч. 3 ст. 306 КПК України та свідчить про відсутність зацікавленості у ефективному й своєчасному розгляді скарги.
Оскільки особа не з'явилась для розгляду скарги без поважних причин, що свідчить про відсутність зацікавленості у ефективному та своєчасному розгляді його скарги, з урахуванням того, що для розгляду вказаної категорії скарг встановлено скорочені терміни, з метою дотримання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, слідчий суддя вважає за доцільне розглянути скаргу у відсутність скаржника.
Слідчий у судове засідання також не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив здійснювати розгляд за його відсутності, а також надав суду для ознайомлення матеріали кримінального провадження № 12024100100000536 від 03.02.2024.
Суд, дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, дійшов до наступного висновку.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, рішення слідчого про закриття кримінального провадження може бути оскаржено заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
Частиною 2 ст. 93 КПК України визначено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України покладається на слідчого, прокурора, та у встановлених цим Кодексом випадках - потерпілого.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Відповідно до ст. 110 КПК України постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Встановлено, що у провадженні Шевченківського УП ГУНП у м. Києві перебувало кримінальне провадження № 12024100100000536 від 03.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,
Постановою слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 вказане кримінальне провадження закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Досліджуючи вказану постанову слідчого, суд приходить до висновку, що досудове розслідування проведено в повному обсязі у відповідності до норм КПК України.
Висновки слідчого є законними та обґрунтованими, відповідають фактичним даним, встановленим під час досудового розслідування, в ході якого слідчим було зібрано та надано належну правову оцінку великій кількості доказів, зокрема, допитам свідків, висновку судово-психіатричного експерта, іншими наявними матеріалами у їх сукупності, у зв'язку з чим дійшов висновку про те, що доводи ОСОБА_3 щодо вчинення відносно нього кримінального правопорушення, не знайшли свого підтвердження.
Зібрані докази, відповідно до ст.ст. 85, 86 КПК України є належними і допустимими, оскільки підтверджують відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та є такими, що отримані у порядку, встановленому КПК України.
Згідно частини першої статті 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Також, відповідно до частини п'ятої статті 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй професійній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
На підставі вищевикладеного, у слідчого були наявні підстави зробити обґрунтований висновок, що кримінальне провадження № 12024100100000536 від 03.02.2024 підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
Отже, суд приходить до висновку, що досудове розслідування проведено у відповідності до норм КПК України, оскільки слідчий належним чином дослідив обставини кримінального провадження, дав їм правову оцінку та виклав в оскаржуваній постанові мотиви прийнятого рішення, яке за своїм змістом відповідає фактичним обставинам, встановленим під час досудового розслідування та містить обставини, які обумовлюють закриття кримінального провадження, а заявником не наведено даних, які б викликали сумнів щодо законності прийнятого слідчим рішення про закриття кримінального провадження, а відтак відсутні підстави для задоволення скарги.
Керуючись ст.ст. 9, 91-94, 110, 283, 284, 303-307 КПК України, суд, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 від 02.10.2025 про закриття кримінального провадження № 12024100100000536 від 03.02.2024 - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1