Справа № 761/47080/25
Провадження № 1-кс/761/29875/2025
12 листопада 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Пилиповичі Бородянського р-н Київської обл., українки, громадянки України, незаміжньої, офіційно непрацевлаштованої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимої, останній раз 11.08.2025 Шевченківським районним судом міста Києва за ч. 4 ст. 186 КК України до покарання у виді 8 років позбавлення волі,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, в рамках кримінального провадження № 12025100100003551 від 18.10.2025, -
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні слідчого відділу Шевченківського управління поліції ГУНП в м. Києві знаходиться кримінальне провадження №12025100100003551 від 18.10.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України.
З метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинити нові кримінальні правопорушення та/або продовжити свою злочинну діяльність, слідчий просив застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням застави у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На думку органу досудового розслідування відносно підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного та можуть перешкодити розслідуванню кримінального провадження.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання за вищевказаними підставами та просив його задовольнити.
Захисник у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання та застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрювана підтримала позицію свого захисника.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що у провадженні слідчого відділу Шевченківського управління поліції ГУНП в м. Києві знаходиться кримінальне провадження №12025100100003551 від 18.10.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України.
08.11.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Щодо обґрунтованості підозри.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді на даному етапі кримінального провадження доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є її причетність до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:
- повідомленням про вчинення кримінального правопорушення;
- матеріалами відкритих джерел інформації (протоколи оглядів митних декларацій, що підтверджує факти поставки продукції до підприємств групи компанії ГАЗПРОМ (ІНТЕРМАШСТРОЙ) через транзитне підприємство MASAMS.r.o. (Словаччина), а також до ТОВ «КБК» через транзитне підприємство «KESIMOGLU AHSAP GIDA INSAAT SANAYI TICARET ANONIM SIRKETI» (Туреччина));
- протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 18.10.2025;
- протоколом огляду місця події від 18.10.2025;
- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 ;
- протоколом впізнання особи за фотознімками;
- протоколом огляду відеозапису;
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 07.11.2025;
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 07.11.2025;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 ;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 ;
- протоколом впізнання особи за фотознімками;
- протоколом проведення слідчого експерименту;
- повідомленням про підозру ОСОБА_4 від 08.11.2025;
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Враховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження обставини, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру від 08.11.2025, вчинила зазначене кримінальне правопорушення та на даному етапі досудового розслідування є достатні підстави, які поза розумним сумнівом свідчать про обґрунтованість пред'явленої підозри, оскільки в розпорядженні органу досудового розслідування є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваній органом досудового розслідування.
Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акту, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.
Щодо наявності ризиків та їх обґрунтованість.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Так, наявність ризику переховуватися від органів досудового слідства та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) обґрунтовується тим, що підозрювана вчинила корисливий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до трьох років. Крім того, підозрювана не має стійких соціальних зав'язків, незаміжня, не має утриманців та стабільних джерел доходів. Сукупність зазначених обставин свідчить про відсутність у неї міцних соціальних орієнтирів, що підвищує ризик переховування підозрюваної від правосуддя та досудового розслідування.
Так Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».
Вказаний ризик варто оцінювати з урахуванням інших факторів, які підтверджують існування ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Той факт, що підозрювана може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 має можливість отримати інформацію про свідків у даному кримінальному провадженні, зокрема їх анкетні дані та місця роботи, з огляду на що існує реальна загроза незаконного впливу на зазначених осіб, шляхом вмовляння, погроз чи інших дій, спрямованих на зміну ними показань або перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні.
Також, слід враховувати встановлену кримінальним процесуальним законодавством України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Ризик вчинити нові кримінальні правопорушення та/або продовжити свою злочинну діяльність (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 раніше неодноразово вчиняла злочини корисливого характеру, веде антисоціальний спосіб життя та не має легальних джерел доходу.
Зокрема, вчиняючи тяжкі злочини корисливого характеру, ОСОБА_4 неодноразово притягалась до кримінальної відповідальності, а саме: 21 лютого 2011 року за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 186 КК України Солом'янським районним судом м. Києва до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки; 05 березня 2013 року за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України Шевченківським районним судом м. Києва до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки; 31 жовтня 2018 року за ч. 2 ст. 186 КК України Святошинським районним судом м. Києва до покарання у виді 4 років позбавлення волі; 23 серпня 2019 року за ч. 2 ст. 186 КК України Шевченківським районним судом м. Києва до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць; 03 березня 2023 року Комінтернівським районним судом м. Харкова встановлено адміністративний нагляд строком на 1 рік; 11 серпня 2025 року за ч. 4 ст. 186 КК України Шевченківським районним судом міста Києва до покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі, що свідчить про наявність у неї стійкої злочинної налаштованості та відсутність наміру виправитися.
Таким чином, в судовому засіданні підтверджується наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо наявності підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Метою застосування на стадії досудового розслідування запобіжного заходу відповідно до положень ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, про які зазначав прокурор у клопотанні.
Підозрювана відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України відноситься до осіб, до яких можливо бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , обставини вчинення злочину та його наслідки і суспільну небезпеку, особу підозрюваної, а також те, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати про наявність ризиків, зазначених у клопотанні, для запобігання яких слідчий суддя вважає недостатнім застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Крім того, суд враховує, що відповідно до вироку Шевченківського районного суду міста Києва від 11.08.2025, згідно якого ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та призначено покарання у виді 8 років позбавлення волі, до набрання вироком законної сили останній залишено без змін запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Станом на момент розгляду даного клопотання в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня відмітка про набрання вказаного вироку законної сили, відтак, за версією органу досудового розслідування ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, в період застосування до неї запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
У зв'язку з наведеним, клопотання в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 ЦПК України, наявність яких встановлена в судовому засіданні.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Щодо розміру застави.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, віднесено до нетяжкого злочину.
У відповідності до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, визначається у межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, дослідивши матеріали клопотання, враховуючи тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4 , особу підозрюваної та її майновий стан, обставини вчинення кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, передбачений п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме у 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який буде достатнім та таким, що забезпечить виконання підозрюваної обов'язків, передбачених КПК України
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176- 178, 182-184, 186, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, суд, -
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 08.01.2026 включно.
Взяти підозрювану ОСОБА_4 під варту негайно в залі суду.
Визначити підозрюваній ОСОБА_4 заставу у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУ ДСАУ в м. Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО - 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім'я, по батькові підозрюваної.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;
2) не відлучатися за межі села Пилиповичі Бородянського району Київської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками щодо обставин, які розслідуються у кримінальному провадженні № 12025100100003551 від 18.10.2025;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що мають право на виїзд з України та в'їзд до України.
У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, а також строк дії ухвали визначити по 08.01.2026.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який призначений старшим прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12025100100003551 від 18.10.2025.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1