Справа № 761/45525/25
Провадження № 1-кс/761/28943/2025
03 листопада 2025 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання, прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025110000000304 від 18.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України
В провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025110000000304 від 18.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що слідчим управлінням ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025110000000304 від 18.09.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Київської обласної прокуратури.
За обставин викладених у клопотанні, 21.10.2025 року в період часу з 07:01 год. по 08:28 год. на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва №761/42272/25 від 08.10.2025 проведено обшук в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 , що на праві власності належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) - колишньому чоловікові ОСОБА_5 , в ході якого було виявлено та вилучено:
-ноутбук марки та моделі «ACER BIC 50" s/n NXV5NEU002216079957200 чорного кольору з зарядним пристроєм до нього;
-копія трудової книжки на ім'я ОСОБА_7 НОМЕР_2 на 12 арк.;
-платіжні накладні «борг за підприємство» за період з 2024 року по 2025 рік на 494 арк;
-мобільний телефон марки та моделі Samsung PO Box 12987 IMEI НОМЕР_3 у чохлі чорного кольору.
21.10.2025 постановою слідчого вищевказані речі визнано речовими доказами.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав в повному обсязі, зазначив, що в даному кримінальному провадженні здійснюється досудове розслідування, в ході проведення обшуку вилучено майно, яке має значення в даному кримінальному провадженні, вказав, що техніку було поверхнево огляду, наразі існує потреба у проведенні призначеної експертизи техніки та проведення огляду вилученого майна.
Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, з огляду на те, що порушено визначений КПК України строк на звернення до суду з клопотанням про арешт майна, зазначив, що в ухвалі на проведення обшуку не надавався дозвіл на вилучення документації, яка зазначена у прохальній частині клопотання, вказав, що під час проведення обшуку ОСОБА_5 повідомляла, що на ноутбуці не міститься інформація, яка має значення в даному кримінальному провадженні, просив відмовити в задоволенні клопотання.
Заслухавши думку учасників, дослідивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідча суддя приходить до наступного висновку.
Слідчою суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025110000000304 від 18.09.2025.
21.10.2025 на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 08.10.2025, в межах даного кримінального провадження проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1, в ході якого виявлено та вилучено майно, яке 21.10.2025 постановою т.в.о. слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 визнано речовими доказами.
Статтею 131 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч.3 ст.132 КПК України застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.
Частиною 2 ст. 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Аналіз матеріалів клопотання дозволяє стверджувати про належний рівень обґрунтованості тверджень прокурора про те, що має місце вчинення кримінального правопорушення необхідного ступеня тяжкості.
Прокурор заявляє метою арешту майна є збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відтак належить врахувати положення ч. 11 ст. 170 КПК України, відповідно до якої заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, а також ч. 4 ст. 173 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. Вказані обставини, разом із розумністю та співрозмірністю обмеження права власності завданням кримінального провадження слідчий суддя оцінюватиме за допомогою критеріїв, що випрацювані практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
При цьому слідчий суддя, дослідивши клопотання, долучені до нього матеріали кримінального провадження не знаходить у висновках органу досудового розслідування та прокурора при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.
Разом з тим, можна дійти висновку, що клопотання прокурора відповідає вимогам та меті кримінального процесуального законодавства, оскільки існує сукупність підстав вважати, що інформація на речах та документах, які вилучено під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , може мати доказове значення в даному кримінальному провадженні, а також містити відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, крім того слідчою суддею враховується необхідність проведення експертного дослідження про що у судовому засіданні повідомив прокурор, що спростовує доводи представника власника майна в частині відсутності підстав для арешту.
В той же час, доводи сторони захисту щодо безпідставності вилучення майна не спростовують обставин щодо необхідності накладення арешту на майно на даній стадії досудового розслідування.
Крім того, доводи представника власника майна про те, що прокурором порушено строк на звернення з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
Доказів настання невиправданих негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, у межах даного клопотання прокурора слідчим суддею не встановлено.
Приймаючи до уваги наведене, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом якого здійснюється розслідування у даному кримінальному провадженні, що слідча суддя дійшла висновку, що наявні достатні підстави для задоволення даного клопотання та застосування ініційованого прокурором заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 98, 168, 170-173, 309, 395, частиною другою статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідча суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, на майно, яке виявлено та вилучено 21.10.2025 в ході проведення обшуку в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 , а саме на:
-ноутбук марки та моделі «ACER BIC 50», s/n NXV5NEU002216079957200, чорного кольору з зарядним пристроєм до нього;
-копію трудової книжки на ім'я ОСОБА_7 НОМЕР_2 на 12 арк.;
-платіжні накладні «борг за підприємство» за період з 2024 року по 2025 рік на 494 арк.;
-мобільний телефон марки та моделі Samsung PO Box 12987 IMEI356192/19/ НОМЕР_4 у чохлі чорного кольору.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.
Повний текст оголосити 06 листопада 2025 року о 09 годині 55 хвилин.
Слідча суддя ОСОБА_9