Справа № 761/42613/19
Провадження № 6/761/846/2025
12 листопада 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Волошина В.О.
при секретарі: Харечко О.В.
за участі:
державного виконавця: Полісмака О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва цивільну справу за поданням державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмака Олександра Олександровича про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України по цивільній справі №761/42613/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики; три відсотки річних та інфляційних втрат, -
У вересні 2025р. державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмак О.О. звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон на строк до повного виконання зобов'язань за виконавчим листом №761/42613/19, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 03 серпня 2021р. у межах виконавчого провадження НОМЕР_6.
Вимоги вказаного подання обґрунтовано тим, що державним виконавцем Полісмаком О.О. було відкрито виконавче провадження НОМЕР_6, з примусового виконання вищезгаданого виконавчого листа.
За вказаним виконавчим листом боржником є ОСОБА_1 , якому державним виконавцем було направлено постанову про відкриття виконавчого провадження на поштову адресу боржника рекомендованим поштовим відправленням та доставлено до електронного кабінету ЄСІТС боржника, що свідчить про обізнаність останнього про відкриття зазначеного виконавчого провадження.
З метою перевірки майнового стану боржника державним виконавцем до реєструючих органів направлено відповідні запити.
Згідно відповідей на запити державного виконавця реєструючими органами повідомлено, що рухомого майна майна, цінних паперів, земельних ділянок, сільськогосподарської техніки, належного боржнику на праві власності, за боржником не зареєстровано; інформація про джерела доходів боржника відсутня.
Відповідно інформації, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно боржнику належить на праві власності частина квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно витягу з реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні станом на 04 червня 2024р. в квартирі за адресою АДРЕСА_1 зареєстрований боржник та четверо фізичних осіб серед яких малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований 31 травня 2023р.). Державним виконавцем вказано, що Орган опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації не надав згоду на примусову реалізацію частки вказаної квартири. Крім того, відносно даної частини об'єкту нерухомого майна встановлено обтяження №41420434. Також в матеріалах виконавчого провадження міститься лист ГУ ДПС у м. Києві №16024/26-15-13-06-07 від 03 червня 2024р. щодо податкового боргу боржника у розмірі 50000,0 грн.
Крім того, державним виконавцем було скеровано боржнику ряд викликів про зобов'язання останнього з'явитись в певні дати до Органу ДВС, які не було виконано, як і не було виконано боржником вимоги державного виконавця щодо забезпечення надання останньому безперешкодного доступу до квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Державним виконавцем зазначено, що рішення суду по вказаній цивільній справі на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь-яких дій, спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку із чим, останній звернувся до суду із вказаним поданням.
В судовому засідані державний виконавець підтримав подання з підстав, викладених у ньому, просив суд задовольнити у повному обсязі.
Інші учасники справи не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку.
Заслухавши пояснення державного виконавця, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги подання, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду зазначеного подання, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення вказаного подання, виходячи із наступних правових підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів страви та встановлено судом, на виконанні у державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмака О.О. перебуває виконавче провадження НОМЕР_7, з примусового виконання виконавчого листа №761/42613/19, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 03 серпня 2021р. відносно боржника ОСОБА_1 , про стягнення з останнього на користь ОСОБА_2 суму заборгованості за договором позики від 12 червня 2017р. у розмірі 6401574,59 грн.; судовий збір у розмірі 9605,0 грн.
20 травня 2024р. державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмаком О.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_6, та зобов'язано боржника подати декларацію про доходи та майно, а також попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Вказану постанову направлено боржнику рекомендованим поштовим відправленням на адресу, зазначену у виконавчому листі, а саме: АДРЕСА_1 та доставлено до електронного кабінету боржника в ЄСІТС.
Частинами 1, 2 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених п.п. 1-4 ч. 9 ст. 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Документи виконавчого провадження органам та особам, які мають електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), яка забезпечує обмін документами, надсилаються виключно в електронній формі.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що боржник ОСОБА_1 був обізнаний про вказане відкрите виконавче провадження що перебуває у провадженні державного виконавця Полісмака О.О., та вважається належним чином повідомленим про відкриття виконавчого провадження, відповідно довищенаведених приписів ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».
20 травня 2024р. в межах вказаного виконавчого провадження державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника, постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на відкритих рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
12 червня 2024р., 04 квітня 2025р., 09 червня 2025р. та 10 вересня 2025р. державним виконавцем було винесено постанови про арешт коштів боржника в межах вказаного виконавчого провадження.
Також державним виконавцем було направлено запити до всіх можливих органів та установ для виявлення майна, яке належить ОСОБА_1 , на яке можливо звернути стягнення та відповідно отримано наступні відомості:
-згідно відповідей МВС, транспортні засоби за боржником не зареєстровано;
-згідно інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, боржник ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 серед засновників (учасників) юридичної особи не обліковується;
-згідно відомостей ДЗК, земельні ділянки за боржником не зареєстровані;
-згідно відомостей відкритих даних суднової книги України та цивільних повітряних суден за боржником суден не зареєстровано;
-згідно відомостей відкритих даних власників пакетів акцій боржник не перебуває власником великих пакетів (10 і більше відсотків) акцій емітентів цінних паперів;
-згідно відповіді Держпродспоживслужби в м. Києві за боржником сільськогосподарської техніки, машин та механізмів не зареєстровано;
-договори про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа що охороняється банком відсутні;
-згідно відповідей ПФУ та Податкової служби України боржник не має встановленого місця отримання доходу.
Відповідно інформації, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно боржнику належить на праві власності частки квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно витягу з реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні станом на 04 червня 2024р. в квартирі за адресою АДРЕСА_1 зареєстрований боржник та четверо фізичних осіб серед яких малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований 31 травня 2023р.).
Як вбачається з матеріалів справи, відносно вказаної частини об'єкту нерухомого майна встановлено обтяження №41420434 (вид обтяження: податкова застава; обтяжувач: ГУ ДПС у м. Києві, боржник: ОСОБА_1 ). В матеріалах виконавчого провадження міститься лист ГУ ДПС у м. Києві №16024/26-15-13-06-07 від 03 червня 2024р. щодо наявності у боржника податкового боргу у розмірі 50000,0 грн.
10 вересня 2025р. державним виконавцем направлено вимогу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю до фінансових установ за місцем обліку рахунків боржника.
АТ «Піреус банк МКБ» було повідомлено, що боржник має відкриті поточні рахунки, на одному з яких залишок коштів складає 4,50 грн. Також надано рух коштів по рахунку НОМЕР_1 .980, відповідно якого за період з 01 січня 2025р. по 10 вересня 2025р. по дебету рахунку документів 202 на суму 126838,81 грн, по кредиту рахунку документів 107 на суму 126843,31 грн, переважна більшість яких оплата покупок з сайтів «CASINO.UA», «FAVBET.UA», «GGBET.UA», «SLOTOR777», «SLOTSCITY.UA», що відноситься до сфери азартних ігор.
АТ «ПУМБ» повідомлено, що боржник має відкриті поточні рахунки, на одному з яких залишок коштів складає 35,69 грн. Також надано рух коштів по рахунку НОМЕР_2 за період з 12 квітня 2025р. по 10 вересня 2025р. у сумі 78161,45 грн. Та по рахунку НОМЕР_3 за період з 25 квітня 2025р. по 10 вересня 2025р. у сумі 118543,81 грн.
Також, державним виконавцем було скеровано боржнику ряд викликів про зобов'язання останнього з'явитись до Органу ДВС 31 травня 2024р. на 09:00, 07 червня 2024р. на 09:00, 05 липня 2024р. на 09:30, 18 квітня 2025р. на 09:00, 24 вересня 2025р. на 15:00, які боржником не було виконано, як і не було виконано боржником вимоги державного виконавця щодо забезпечення надання останньому безперешкодного доступу до квартири за адресою: АДРЕСА_1 в наступні дати: 28 травня 2024р., починаючи з 19:00; 04 червня 2024р., починаючи з 14:00; 13 червня 2024р., починаючи з 14:00; 05 липня 2024р., починаючи з 19:00; 18 квітня 2025р., починаючи з 16:00; 24 вересня 2025р., починаючи з 18:00. Виходами державного виконавця за вказаною адресою було встановлено, що потрапити до квартири не виявилось можливим, про що складено відповідні акти, які наявні в матеріалах виконавчого провадження.
24 жовтня 2025р. на адресу органу ДВС від боржника ОСОБА_1 надійшло письмове пояснення, у якому останній зазначив, що наразі боржник не має офіційних доходів, фінансових заощаджень, а також будь-якого рухомого та нерухомого майна, яке належить йому на праві власності. Боржник зазначив, що на відсутність офіційного працевлаштування вплинула пандемія корона вірусної хвороби, яка тривала з березня 2020р. по 01 липня 2023р., повномасштабна військова агресія рф проти України, розпочата 24 лютого 2022р., яка триває дотепер та регулярні судові засідання в межах кримінального провадження, де боржник перебуває в статусі обвинуваченого.
З відповіді Державної міграційної служби України вбачається, що боржником оформлено паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_4 , виданий 03 лютого 2022р. органом видачі 2124 (термін дії до 03 лютого 2032р.).
Згідно відповіді Державної прикордонної служби України за період часу з 08 листопада 2017р. по 06 жовтня 2025р. боржник не перетинав державний кордон України.
Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;
Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати в строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця; письмово повідомляти державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
Частинами 1, 3 ст. 441 ЦПК України визначено, що як захід забезпечення виконання судового рішення суд може застосувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.
Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Отже, необхідною умовою для застосування видів тимчасового обмеження у виїзді за кордон є встановлення факту умисного ухилення боржника - фізичної особи від виконання зобов'язань за рішенням суду.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Державний виконавець обґрунтував своє подання тим, що боржник ОСОБА_1 не виконує рішення суду по вказаній цивільній справі та не вчинив жодних дій, спрямованих на його виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, у результаті здійснення виконавчих дій, грошові кошти та/або майно боржника, на які можливо звернути стягнення держвним виконавцем не виявлено.
При цьому у матеріалах справі відсутні будь-які докази на підтвердження вчинення боржником ОСОБА_1 дій, направлених на виконання рішення суду по вказаній справі.
Також, боржник в порушення вимог ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», не подав виконавцю декларацію про його доходи та майно, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України.
Слід зазначити, що до своїх пояснень, у якому боржник повідомив Орган ДВС про обставини, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (пандемія коронавірусної хвороби, повномасштабна військова агресія рф проти України, регулярні засідання по іншій судовій справі), внаслідок виникнення яких боржник був позбавлений можливості скористатися правами, наданими йому Законом України «Про виконавче провадження», та які можуть бути підставою для відкладення виконавцем проведення виконавчих дій, боржником не додано жодного належного та допустимого доказу, які б підтверджували вказані обставини.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Європейський суд з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ), здійснюючи тлумачення ст. 6 Конвенції, зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін, а тому виконання рішення, має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» (рішення ЄСПЛ у справі «Горнсбі проти Греції»).
Окрім того, існування боргу, який підтверджений остаточним судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення постановлено, підґрунтя для «законного сподівання» на виплату цього боргу і становить «майно» цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу Конвенції, а відсутність у стягувача можливості домогтися виконання судового рішення, ухваленого на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, передбачене ст. 1 Першого протоколу (рішення ЄСПЛ у справах: «Агрокомплекс проти України», «Іванов проти України»).
Водночас свобода пересування особи гарантована ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до положень ч. 2 якої кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. Разом з тим, ч. 3 вказаної статті передбачено, що на здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
У справі «Гочев проти Болгарії» ЄСПЛ підсумував принципи, з урахуванням яких має відбуватися оцінка правомірності вжиття заходів, щодо обмеження свободи пересування особи у зв'язку з неоплаченими боргами, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції, і по-третє, бути пропорційним меті його застосування, тобто знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (рішення ЄСПЛ від 26 листопада 2009р.).
Також у справі «Горнсбі проти Греції» ЄСПЛ зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.
При цьому у п. 49 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам'ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме досягненню переслідуваної мети гарантування повернення вказаних боргів. Аналогічні висновки викладені у рішенні ЄСПЛ від 13 листопада 2003 року у справі «Напияло проти Хорватії» (п. п. 78-82).
Стаття 2 Протоколу №4 до Конвенції дозволяє втручатися у здійснення особою права на свободу вільного пересування лише у відповідності із законом і в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб, якщо таке втручання було пропорційним.
Тобто, для втручання у право боржника на свободу вільного пересування необхідно дотриматися розумного балансу (пропорційності) між правами боржника щодо вільного пересування та правами стягувача на остаточне виконання судового рішення і його правами на борг як на його майно.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 жовтня 2019р. у справі №760/1293/17 (провадження №61-11718св19).
Як було встановлено судом, боржник ОСОБА_1 жодних грошових коштів на виконання рішення суду не сплатив, належних та допустимих доказів, що ним вчинялися дії по виконанню рішення суду матеріали справи не містять. Тоді як державним виконавцем були здійснені всі заходи по виконанню рішення суду, а тому тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України залишилося єдиним можливим заходом забезпечення виконання судового рішення та впливу на боржника для виконання ним законних обов'язків.
Крім того, на переконання суду, обмеження у праві виїзду за межі України має тимчасовий характер та спонукатиме боржника до виконання боргових зобов'язань за рішенням суду, що в свою чергу захистить права стягувача на отримання належних коштів. Також, в процесі виконання рішення суду боржник вправі порушити перед судом питання про скасування відповідних обмежень у разі зміни обставин, що були підставою для їх вжиття.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає за можливе задовольнити подання державного виконавця та тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_4 , виданого 03 лютого 2022р. органом видачі 2124 (термін дії до 03 лютого 2032р.) на строк до повного виконання зобов'язань за виконавчим листом №761/42613/19, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 03 серпня 2021р., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми заборгованості за договором позики від 12 червня 2017р. у розмірі 6401574,59 грн.; судовий збір у розмірі 9605,0 грн. (виконавче провадження НОМЕР_6).
Керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 260-261, ст. 441 ЦПК України, ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, суд, -
Подання державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмака Олександра Олександровича про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України по цивільній справі №761/42613/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики; три відсотки річних та інфляційних втрат - задовольнити.
Тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_4 , виданого 03 лютого 2022р. органом видачі 2124 (термін дії до 03 лютого 2032р.) на строк до повного виконання зобов'язань за виконавчим листом №761/42613/19, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 03 серпня 2021р., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми заборгованості за договором позики від 12 червня 2017р. у розмірі 6401574,59 грн.; судовий збір у розмірі 9605,0 грн. (виконавче провадження НОМЕР_6).
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя: