Справа № 761/47253/25
Провадження № 1-кс/761/29999/2025
11 листопада 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12025100080003934 від 18.12.2024, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 309 КК України, про арешт майна,
До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12025100080003934 від 18.12.2024, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 309 КК України, про арешт майна, яке належить підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме, на: автомобіль марки «HONDA ACCORD», номер кузова: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .
Клопотання мотивоване тим, що СУ ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100080003934 від 18.12.2024, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 309 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , у грудні 2024 року, перебуваючи в м. Києві, з метою отримання незаконного доходу, володіючи спеціальними навичками у сфері інформаційних технологій вступив в злочинну змову з ОСОБА_6 та спільно розробили план незаконного збагачення - заволодіння грошовими коштами жителів міста Києва шляхом обману під приводом надання послуг з ремонту та обслуговування комп'ютерної техніки.
Як спосіб заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 та ОСОБА_5 обрали обман, який виражався у наданні потерпілим неправдивої інформації про об'єм та вартість виконаних робіт та послуг, в результаті чого потерпілі мали оплачували роботи та послуги по обслуговуванню комп'ютера, які були явно завищені по вартості.
Основним об'єктом своїх протиправних дій ОСОБА_6 та ОСОБА_5 обрали вразливу категорію громадян - одиноких осіб, пенсіонерів, осіб похилого віку, розуміючи, що ці верстви населення є найбільш довірливими та здебільшого необізнані про сучасні комп'ютерні технології.
Під час підготовки до вчинення злочинів ОСОБА_6 та ОСОБА_5 розклеювали у під?їздах будинків та на дошках оголошень рекламу по ремонту техніки з контактним телефоном, підшукуючи таким чином потенційних клієнтів.
В подальшому, реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 під виглядом майстрів з ремонту комп'ютерної техніки, виїжджали за місцем проживання клієнтів, які, не підозрюючи про їх дійсні злочинні наміри, звертались до них про надання послуг з обслуговування ком'ютерів, а останні, шляхом обману, заволодівали їх грошовими коштами при наступних обставинах.
Так, 16.12.2024, приблизно о 17 годині вечора, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 прибули за адресою АДРЕСА_1 , представившись майстрами з ремонту комп'ютерної техніки, яких ОСОБА_7 провів до своєї квартири АДРЕСА_2 де надав для ремонту належний ноутбук.
Знаходячись у квартирі потерпілого за вказаною адресою, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом обману, здійснювали начебто ремонт та діагностику ноутбуку належного потерпілому, а тоді, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, здійснили перерахування грошових коштів через встановлений на ноутбуці потерпілого додаток «Приват 24» з банківської картки потерпілого грошові кошти в сумі 145 219 грн., на банківську картку, а в подальшому, разом з потерпілим пішли до магазину АТБ, який знаходився за адресою: АДРЕСА_3 , де ОСОБА_7 з каси магазину, а також банкомату, шляхом зняття готівки зняв з вищевказаного рахунку 30000 гривень, які в подальшому передав ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .
У подальшому ОСОБА_6 та ОСОБА_5 розпорядилися вказаними грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 175 219 грн.
Крім того, 14.03.2025, приблизно о 12 год. 15 хв., ОСОБА_6 та ОСОБА_5 повторно реалізовуючи свій злочинний умисел прибули за адресою: АДРЕСА_4 та, представились майстрами з ремонту комп'ютерної техніки, яких ОСОБА_8 провів до своєї квартири АДРЕСА_5 де надав для ремонту належний комп'ютер.
Знаходячись у квартирі потерпілого за вказаною адресою, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом обману здійснювали начебто ремонт та діагностику комп'ютера потерпілого, а тоді, користуючись необізнаністю ОСОБА_8 у сфері комп'ютерних технологій повідомили останньому про необхідність сплатити вказані послуги за ремонт, при цьому не обговорюючи заздалегідь вартість проведених робіт з останнім наголосили на тому , що провели великий обсяг робіт та те, що комп'ютер перебуває в жахливому стані і вони зробили все для того, щоб він працював нормально, а отже фактично послуги були надані і потерпілий не може відмовитися від їх сплати і зобов'язаний передати майстрам значну суму коштів за ремонт.
Потерпілий ОСОБА_8 , будучи введеним в оману, що йому дійсно надано вказані послуги, передав ОСОБА_6 та ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 11817 доларів США, що на момент вчинення кримінального правопорушення є великим розміром. Після чого ОСОБА_6 та ОСОБА_5 покинули житло ОСОБА_8 та розпорядилися вищевказаними коштами на власний розсуд.
Крім того, 10.04.2025, приблизно о 16 год., ОСОБА_6 та ОСОБА_5 повторно реалізовуючи свій злочинний умисел прибули за адресою: АДРЕСА_6 та, представились майстрами з ремонту комп'ютерної техніки, яких ОСОБА_9 провів до своєї квартири де надав для ремонту належний комп'ютер.
Знаходячись у квартирі потерпілого за вказаною адресою, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом обману здійснювали начебто ремонт та діагностику, а тоді користуючись необізнаністю ОСОБА_9 у сфері комп'ютерних технологій повідомили останньому про необхідність сплати вказаних послуг за ремонт наголосивши на неможливості відмови потерпілого, оскільки послуги вже надані.
Потерпілий ОСОБА_9 , будучи введеним в оману, що йому дійсно надано вказані послуги передав ОСОБА_6 та ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 8000 доларів США, після чого ОСОБА_6 та ОСОБА_5 покинули житло ОСОБА_9 .
Крім того, 13.05.2025, приблизно о 15 год. 30 вх., ОСОБА_6 та ОСОБА_5 повторно реалізовуючи свій злочинний умисел прибули за адресою: АДРЕСА_7 та, представились майстрами з ремонту комп'ютерної техніки, яких ОСОБА_10 провів до своєї квартири де надав для ремонту належний комп'ютер.
Знаходячись у квартирі потерпілого за вказаною адресою, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом обману здійснювали начебто ремонт та діагностику комп'ютера потерпілого, а тоді, користуючись необізнаністю ОСОБА_10 у сфері комп'ютерних технологій повідомили останньому про необхідність сплатити вказані послуги за ремонт, при цьому не обговорюючи заздалегідь вартість проведених робіт з останнім наголосили на тому, що провели великий обсяг робіт та те, що комп'ютер перебуває в жахливому стані і вони зробили все для того, щоб він працював нормально, а отже фактично послуги були надані і потерпілий не може відмовитися від їх сплати і зобов'язаний передати майстрам значну суму коштів за ремонт.
Потерпілий ОСОБА_10 , будучи введеним в оману, що йому дійсно надано вказані послуги передав ОСОБА_6 та ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 10100 доларів США та 35000 гривень що на момент вчинення кримінального правопорушення є великим розміром. Після чого ОСОБА_6 та ОСОБА_5 покинули житло ОСОБА_10 , розпорядившись отриманими коштами на власний розсуд.
Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що у невстановлені досудовим розслідуванням час, дату та місці, але не пізніше 17.07.2025, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел спрямований на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабісу для власного вживання без мети збуту.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабісу для власного вживання без мети збуту ОСОБА_6 у невстановлені досудовим розслідуванням час, дату, місці та спосіб придбав не менше 17,38 г наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабісу. В подальшому він продовжив його зберігати для власного вживання без мети збуту у приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_8 до 17.07.2025.
Працівниками Святошинського управління поліції ГУНП у м. Києві 17.07.2025 приблизно о 10 год. 33 хв. розпочато обшук вказаного приміщення квартири на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 09.07.2025, під час якого виявлено та вилучено речовину рослинного походження зеленого кольору та спеціальний пристрій з нашаруваннями темно-коричневого кольору.
В ході досудового розслідування встановлено, що вказана речовина зеленого кольору є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом. Маса якого в перерахунку на висушену речовину становить 17,38 г. Також відповідно до висновку експерта в нашаруваннях речовини темно-коричневого кольору на пристроях, наданих на дослідження, виявлено наркотичний засіб, обіг якого обмежено - екстракт канабісу. Маса екстаркту в перерахунку на суху речовину становить 0,693 г.
17.07.2025 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень та 24.09.2025 ОСОБА_6 , повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 309 КК України.
Крім того, відповідно інформації з реєстраційної картки транспортного засобу, підозрюваному ОСОБА_6 на праві власності належать наступний транспортний засіб: автомобіль марки «HONDA ACCORD», номер кузова: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .
В даному кримінальному провадженні заявлено цивільний позов від потерпілого ОСОБА_10 на суму завданих збитків кримінальним правопорушенням на суму 454 540 грн. 87 коп.
Таким чином, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), слідчий просить накласти арешт на зазначене майно.
Також слідчий в своєму клопотанні відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України просив розглянути його без участі власника нерухомого майна та зацікавлених осіб для попередження можливості відчуження вказаного майна.
В судове засідання слідчий не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, однак подав до суду заяву, в якій просив здійснити розгляд клопотання без його участі та задовольнити клопотання про арешт майна з підстав у ньому наведених.
Враховуючи те, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт не було тимчасово вилучене, то розгляд клопотання відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України можливо здійснити без повідомлення власника майна.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про наступне.
Так, у провадженні СУ ГУ НП у м. Києві перебувають матеріли кримінального провадження №12025100080003934 від 18.12.2024, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 309 КК України.
Звернення слідчого з клопотанням про арешт на вказане майно зумовлено необхідністю забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини під поняттям необхідності слід розуміти, що втручання відповідає нагальній суспільній необхідності та що воно пропорційне з правомірною метою, яку планується досягти (п. 67 справи «ОЛССОН (OLSSON) проти Швеції», п. 44 справи «Камензинд проти Швейцарії» та інші).
Також, з метою дотримання принципу верховенства права, органи влади повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання та збереження доказів, які стосуються події злочину. Це не є обов'язком досягнення результату, але обов'язком вжиття заходів. Зазначені усталені принципи були висловлені, у тому числі, у справах: «Холодков і Холодкова проти України» (заява 29697/08, рішення від 07.05.2015), «Сердюк проти України» (заява 61876/08, рішення від 12.03.2015), «Мащенко проти України» (заява №42279/08, рішення від 11.06.2015).
Положеннями ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як убачається з витягу з кримінального провадження № 12025100080003934 від 18.12.2024, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості, зокрема, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 309 КК України.
Слідчий в клопотанні порушує питання про накладення арешту на майно, що належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_6 .
З матеріалів клопотання вбачається, що 26.09.2025 у даному кримінальному провадженні заявлено, зокрема до підозрюваного ОСОБА_6 цивільний позов від потерпілого ОСОБА_10 на суму завданих збитків кримінальним правопорушенням на суму 454 540 грн. 87 коп.
А тому, у разі доведення винуватості ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 309 КК України, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_6 .
Крім того, існують реальні ризики передачі та відчуження вказаного майна, передбачені абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.
Разом з тим, слідчий суддя не знаходить у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно порушень вимог КПК України та чогось очевидно необґрунтованого та безпідставного.
Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.
З огляду на наведене та з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), клопотання слідчого підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 309, 310, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12025100080003934 від 18.12.2024, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 309 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке належить на праві приватної власності підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони відчуження та розпорядження ним, без заборони користуватися ним, а саме, на:
-автомобіль марки «HONDA ACCORD», номер кузова: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Слідчий суддя ОСОБА_1