Справа № 761/21297/25
Провадження № 1-кс/761/14525/2025
09 липня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 22024000000000370 від 26.04.2024 р. про тимчасовий доступ до речей і документів,
У травні 2025 року адвокат ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про тимчасовий доступ до документів, а саме: просив слідчого суддю надати захиснику підозрюваного ОСОБА_4 - адвокату ОСОБА_3 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВЛ № 1340 від 27.08.2021 р.) тимчасовий доступ до належним чином засвідчених копій документів, які перебувають у володінні Акціонерного товариства Комерційного банку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) юридична адреса: АДРЕСА_1 ; адреса головного офісу: АДРЕСА_2 , що стосуються банківських рахунків НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 , відкритих ІНФОРМАЦІЯ_2 » (код ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ), відповідно до зазначеного адвокатом переліку документів у прохальній частині даного клопотання.
Своє клопотання захисник обгрунтовує тим, що у кримінальному провадженні ОСОБА_4 підозрюється у пособництві державі-агресору шляхом підготовки та/або передачі матеріальних ресурсів представникам державиагресора за попередньою змовою групою осіб.
За версією слідства, останній начебто сприяв організації експорту титанової продукції з України до рф через треті країни в обхід законодавчих заборон здійснення будь-якої господарської діяльності та фінансових розрахунків із нею. У подальшому вказана титанова продукція використовувалась підприємствами військово-промислового комплексу держави-агресора.
Захисник зазначає, що за версією слідства, ОСОБА_4 , достеменно розуміючи заборону провадження будь-якої господарської діяльності та проведення розрахунків з державою-агресором, нібито вирішив посприяти ДП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в організації експорту титанової продукції з України до рф.
Сприяння Клієнта, як зазначає слідство, виявилося у використанні компанії « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) у експорті продукції з титану з України до Естонії на адресу компанії « ІНФОРМАЦІЯ_5 ». При цьому, у митних документах на експорт продукції одержувачем зазначено «FAROTEX DWC-LLC», керівником та власником якої є Клієнт.
Однак, « ІНФОРМАЦІЯ_3 » немає жодного відношення до вищевказаних операцій. Компанія не брала участі та не сприяла у вивозі ані титанової сировини, ані титанових виробів з України.
Зазначає, що підозрюваний також не брав жодної участі у поставках українського титану на користь російських підприємств. Однак, Клієнт ані від власного імені, ані в інтересах «FAROTEX DWC-LLC» не підписував із ДП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » жодних заявок, актів прийому-передачі, специфікацій, додаткових угод, платіжних вимог чи доручень, спрямованих на експорт титанової продукції з України.
У зв'язку з цим, просив надати дозвіл на тимчасовий доступ документи, що перебувають у володінні АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », щодо руху коштів по рахункам ДП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » для підтвердження відсутності будь-яких фінансових відносин між ними та « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Інформація, що міститься у запитуваних документах, зможе підтвердити: (1) факт незаконного використання Контракту без відома Клієнта; (2) відсутність будь-яких відносин між ДП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та « ІНФОРМАЦІЯ_3 », зокрема перерахування коштів між рахунками цих компаній як оплати за титанову продукцію; (3) підтвердить факт використання ДП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Контракту із « ІНФОРМАЦІЯ_3 » для ухилення від заборони на провадження будь-якої господарської діяльності та проведення розрахунків з рф.
В судове засідання адвокат не з'явився, подав слідчому судді заяву про розгляд клопотання у його відсутність, клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Вивчивши клопотання сторони захисту про тимчасовий доступ до речей і документів, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.
За п. 15 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до п.19 ст.3 КПК України, сторони кримінального провадження - з боку обвинувачення: слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.
Судом встановлено, що слідчими ГСУ СБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000370 від 26.04.2024 р. за підозрою Клієнта у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
23.04.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 111-2 КК України.
Будучи стороною захисту, адвокат звернувся із вказаним клопотанням до суду, в якому виклав обставини як такі, що підлягають доведенню та мають важливе значення для спростування зібраних досудовим слідством даних.
З матеріалів клопотання вбачається, що заявник є стороною захисту, а тому може безперешкодно користуватись усіма правами, визначеними в КПК України.
Тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку) частина 1 статті 159 КПК України.
У відповідності до вимог ч.1 ст.160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу.
Згідно з ч.5 ст.163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Частиною 6 ст. 163 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Системний аналіз положень ч. 1 ст. 86, частин 2 та 3 ст. 93 КПК України, ч. 1 ст 160 КПК України, вказує на те, що застосування стороною кримінального провадження такого способу збирання доказів як вилучення речей чи документів (ч. 7 ст. 163 КПК України) під час отримання доступу до речей і документів може здійснюватися у випадках, якщо: 1) особа, у володінні якої знаходяться речі або документи, не бажає добровільно передати їх стороні кримінального провадження або є підстави вважати, що вона не здійснить таку передачу добровільно після отримання відповідного запиту чи намагатиметься змінити або знищити відповідні речі або документи; 2) речі та документи згідно зі ст. 162 КПК України містять охоронювану законом таємницю і таке вилучення необхідне для досягнення мети застосування цього заходу забезпечення. В інших випадках сторона кримінального провадження може витребувати та отримати речі або документи за умови їх добровільного надання володільцем без застосування процедури, передбаченої главою 15 КПК України.
Зазначені в клопотанні документи, на переконання захисника, нададуть можливість підтвердити відсутність будь-яких фінансових відносин між ДП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та « ІНФОРМАЦІЯ_3 », пов'язаних з експортом титанової продукції з України в Естонію.
У відповідності до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 132 КПК України для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя зобов'язаний врахувати можливість без застосовуваного заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
З врахуванням наведених у клопотанні доводів, слідчий суддя приходить до висновку, що в клопотанні не доведено можливість іншим чином здобути докази на які посилається захисник у клопотанні, у зв'язку з яким подається клопотання, а тому слідчий суддя не знаходить підстав для його задоволення.
Керуючись вимогами ст. ст. 132, 159 - 164 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 22024000000000370 від 26.04.2024 р. про тимчасовий доступ до речей і документів, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1