Справа № 761/44594/25
Провадження № 2-з/761/362/2025
04 листопада 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого Савчук Ю.Н.
при секретарі Фортуні М.А.,
розглянувши в судовому засіданні в м.Києві заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви,
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшла зазначена заява, згідно якої заявник ОСОБА_1 просить суд витребувати у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Халявки Наталії Миколаївни копії документів, на підставі яких нею було посвідчено Договір дарування від 03.04.2024 року, зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 1405 та витребувати у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 документи, на підставі яких у них виникло право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Свою заяву обґрунтовує тим, що вона, ОСОБА_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті її батька ОСОБА_4 , якому на праві приватної власності належав вказаний житловий будинок, заявниця не вчинила дії щодо оформлення спадщини, однак з врахуванням того, що на момент смерті ОСОБА_1 проживала спільно зі своїм батьком, упродовж встановленого ст.1270 ЦК України строку для прийняття спадшини від її прийняття не відмовилася, вона, відповідно до ч.3 ст. 268 ЦК України, вважається такою, що прийняла спадщину.
У 2024 році заявниця вирішила оформити право власності на спадкове майно, будинку. Однак постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Холявки Н.М. від 07.06.2024 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з посиланням на те, що право власності на вказане нерухоме майно зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за іншою особою.
Відповідно до Витягу з ДРРПНМ від 21.10.2025 року, власником спірного нерухомого майна на даний час є ОСОБА_2 . Як вбачається зі змісту вказаного Витягу, підставою для державної реєстрації права власності слугував Договір дарування від 03.04.2024 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Холявкою Н.М. зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 1405.
Заявниця звернулася із вимогою до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , на користь якої ОСОБА_3 було відчужено вказане нерухоме майно, із вимогою надати інформацію та підтверджуючі документи щодо переходу права власності на спірний будинок, однак отримала відмову.
Отримання заявником такої інформації є неможливим з огляду на приписи ст.8 Закону України «Про нотаріат», якою передбачена таємниця нотаріальної дії.
Вказане унеможливлює подання заявницею позову до суду про захист права власності, оскільки у ОСОБА_1 відсутні зазначені вище документи.
Представник заявника у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду відповідачі у судове засідання не з'явилися, своїх представників для участі у розгляді справи не направили.
Відповідно до ч.3 ст.118 ЦПК України неявка учасників справи не перешкоджає розгляду заяви, тому суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення доказів без участі сторін.
Суд, дослідивши матеріали заяви, вважає, що заява про забезпечення доказів підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ч.1 ст.8 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна таємниця - сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов'язки тощо.
Згідно з ч.8 ст.8 Закону України «Про нотаріат» довідки про вчинені нотаріальні дії та інші документи надаються нотаріусом протягом десяти робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу суду, прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування у зв'язку з кримінальним провадженням, цивільними, господарськими, адміністративними справами, справами про адміністративні правопорушення, що знаходяться в провадженні цих органів, з обов'язковим зазначенням номера справи та прикладенням гербової печатки відповідного органу.
Частиною 6 ст.17 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що витребування (вилучення) реєстраційних справ або документів із них здійснюється виключно за судовим рішенням.
Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 116 ЦПК України заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Згідно ст. 118 ЦПК України заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею.
За результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви. У разі задоволення заяви суд в ухвалі зазначає доказ, а також дії, що необхідно вчинити для його забезпечення. Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи. Якщо після вчинення процесуальних дій щодо забезпечення доказів позовну заяву подано до іншого суду, протоколи та інші матеріали щодо забезпечення доказів надсилаються до суду, який розглядає справу. Ухвала про забезпечення доказів (крім забезпечення доказів шляхом допиту свідків, призначення експертизи, огляду доказів) є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Докази, які вимагає суд, направляються до суду безпосередньо.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Частиною другою вищезазначеної статті визначено, що способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів.
Отже, необхідною умовою для забезпечення доказів є наявність підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Забезпечення доказів - це механізм збору доказів, що гарантує збереження доказів, необхідних для підтвердження певних обставин у справі. При цьому збереження доказів зумовлене існуванням обставин, які свідчать про можливу втрату таких доказів або ускладнення чи неможливість їх подання.
Заяву про забезпечення доказів відрізняє від звичайного клопотання про виклик свідка, витребування доказу чи призначення експертизи те, що у ній необхідно вказати на ті обставини, які свідчать про небезпеку того, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим. Саме ці обставини зумовлюють необхідність забезпечення доказів, щоб вони все-таки змогли бути використані для з'ясування обставин у справі.
Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Тобто, це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Заявник повинен довести наявність підстав, що подача відповідних доказів стане згодом неможливою або утрудненою. Суд не може вжити заходи по забезпеченню доказів лише на підставі міркувань учасника, що носять характер припущень.
Подібний висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі №9901/845/18, від 09.10.2019 у справі №9901/385/19.
Доказів того, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим заявником не подано.
Однак без забезпечення судом доказів, подання ОСОБА_1 позову до суду буде неможливим, оскільки вона не володіє необхідно інформацією, а відтак заявник позбавлена можливості захистити своє порушене право власності. Отримання таких доказів заявницею самостійно не вбачається можливим з огляду на те, що вказана інформація носить конфіденційний характер.
Таким чином, заявником доведено, що незабезпечення судом доказів унеможливить реалізацію його права на звернення до суду.
Суд, зважаючи на те, що докази, які просить витребувати заявник в порядку забезпечення доказів, мають важливе значення для подання заявником відповідної позовної заяви, адже пред'явлення позову вимагає дотримання вимог ст.175 ЦПК України, а в ОСОБА_1 не має можливості самостійно отримати у нотаріуса інформацію, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у наданні вказаної інформації відмовили, суд вважає за необхідне застосувати забезпечення доказів шляхом витребування вказаних доказів, що містять конфіденційну інформацію.
На підставі викладеного, суд прийшов до висновку про задоволення заяви про забезпечення доказів, шляхом витребування у приватного нотаріуса та у Шевченківської районної у місті Києві державної адміністраціїзазначених документів.
Керуючись ст. ст. 116-119, 260 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів задовольнити.
Витребувати у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Халявки Наталії Миколаївни копії правовстановлюючих та інших документів, на підставі яких нею було посвідчено Договір дарування від 03.04.2024 року, зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 1405.
Витребувати у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 документи, на підставі яких у них виникло право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду скарги протягом 15 днів з дня проголошення ухвали.
Суддя: