11 листопада 2025 рокуСправа № 380/18589/24 пров. № А/857/11787/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Гудима Л.Я., Онишкевича Т.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року та додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року (суддя Качур Р.П., м.Львів) -
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - ГУНП), в якому просив визнати протиправними та скасувати:
наказ ГУНП від 02.08.2024 № 2993 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ВП № 1 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області» (далі - Наказ №2993) в частині застосування до помічника оперуповноваженого сектору кримінальної поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП (далі - Посада) сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції;
наказ ГУНП від 19.08.2024 № 506 о/с «Про особовий склад» (далі - Наказ №506 о/с) про звільнення відповідно до Закону України «Про національну поліцію» (далі - Закон 580-VIII) зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) сержанта поліції ОСОБА_1 , Посада;
поновити ОСОБА_1 на Посаді з 19.08.2024;
стягнути з ГУНП на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 19.08.2024 по день ухвалення судового рішення у справі без урахування податків і зборів.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року позов задоволено.
Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року заяву представниці позивача про стягнення судових витрат задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП 5000 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні інших вимог заяви відмовлено.
Не погодившись із ухваленими судовими рішеннями їх оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову та заяви про стягнення судових витрат відмовити.
В апеляційній скарзі вказує, що 28.05.2024 лікарняне позивачу було закрито, про що останньому було повідомлено, а, отже, перебування ОСОБА_1 на лікарняному 30.05.2024 саме на момент проведення службового розслідування та винесення спірних наказів не була підтверджена жодними належними та допустимими доказами. Також зазначає, що відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що у діях позивача немає ознак дисциплінарного проступку за який до нього застосовано дисциплінарну відповідальність у вигляді звільнення з роботи, тому оскаржені Накази № 2993 та № 506 о/с є протиправними і такими, які слід скасувати.
Ухвалюючи додаткове рішення суду, цей суд вказав, що на користь позивача необхідно стягнути 5000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу враховуючи складність справи та виконані адвокатом роботи.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ОСОБА_1 проходив службу на Посаді.
30.05.2024 до Львівського регіонального управління поліції № 1 ГУНП (далі - РУП) надійшов рапорт начальника відділу поліції № 1 РУП підполковника поліції ОСОБА_2 про можливе порушення службової дисципліни сержантом поліції ОСОБА_1 . Посада, а саме відсутності останнього без поважних причин на робочому місці в період з 09.00 год по 13.00 год та з 13.45 год. по 18.00 год 29.05.2024 та 30.05.2024.
За фактом відсутності сержанта поліції ОСОБА_3 на робочому місці 29.05.2024 та 30.05.2024, за адресою: м.Львів вул. Ак. Кучера, 5 в період з 09.00 год по 13.00 год та з 13.45 год по 18.00, складено акти, які зареєстровані в канцелярії за вих. № 13691/41/01/08-24 від 29.05.2024 та № 13762/41/01/08-24 від 30.05.2024.
Наказом ГУНП від 10.06.2024 № 410 призначено службове розслідування та створено дисциплінарну комісію.
В ході службового розслідування опитано сержанта поліції ОСОБА_1 , який повідомив, що:
« 21.05.2024 отримав тілесні ушкодження при виконанні службових обов'язків, а саме забій грудної клітки, даний факт був зафіксований у Жовківській районній лікарні, де був зроблений рентген знімок ребер та висновок лікаря про забій грудної клітки, перелом ребер був під знаком питання, оскільки по рентген знімку не чітко було видно стан ребер, оскільки сам рентген яким робили знімок не був новим».
В подальшому 22.05.2024 ОСОБА_1 звернувся до рентгенолога у Жовківській поліклініці, щоб переконатись чи не має у нього перелому ребер. Лікар повідомив, що ребра цілі, але присутній сильний забій грудної клітки, після чого ОСОБА_1 звернувся до хірурга ОСОБА_4 для лікування, оскільки відчував сильну фізичну біль у ребрах. Вищевказаний лікар відкрив йому лікарняне 22.05.2024 з приводу непрацездатності. Наступний огляд в лікаря був 25.05.2024 та ситуація з фізичним станом здоров'я не покращилась і лікарняне було продовжено до 29.05.2024. Цього ж дня 29.05.2024 ОСОБА_1 оглядав інший хірург ОСОБА_5 , оскільки ОСОБА_6 чергував у хірургії. Лікар ОСОБА_5 , оглянувши ОСОБА_1 , продовжив лікарняне до 01.06.2024, і оскільки стан здоров'я працівника поліції і надалі був у поганому стані, було важко повертатись і пересуватись, також була температура вище норми та сильна тошнота. 30.05.2024 ОСОБА_1 звернувся у Жовківську лікарню зі скаргою на нудоту, оскільки у нього сильно наморочилось в голові та був факт блювоти, слабкості та сильного болю в області ребер при диханні. ОСОБА_1 було оглянуто та введені певні медикаменти щоб покращити стан його здоров'я та самопочуття. По факту неявки його на робочому місці повідомив, що перебував на лікарняному від 22.05.2024 по 01.06.2024 з приводу отримання тілесних ушкоджень та непрацездатності. В період часу 09:00 по 10:00 29.05.2024 він ходив на огляд до лікаря ОСОБА_7 .. Зранку 30.05.2024 ОСОБА_1 зателефонували з роботи та повідомили що згідно даних бази ХЕЛС, його лікарняне тривало по 28.05.2024 і що він мав бути на роботі 29.05.2024 та 30.05.2024. Після чого ОСОБА_1 пішов на прийом до лікаря, де його оглянув лікар та повідомив, що лікарняне закрите, хоча в медичній книжці зазначено, що лікарняне по 01.06.2024».
Висновком службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни Посада, сержантом поліції ОСОБА_1 від 05.07.2024 (далі - Висновок) за грубе порушення службової дисципліни, основних обов'язків поліцейського, передбачених пунктом 2 частини першої статті 18 Закону 580-VIII, пунктами 4, 5, 8, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ (далі - Дисциплінарний статут), підпунктом 1.1 пункту 1 та підпунктом 4.2 пункту 4 наказу ГУНП № 1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування» та пунктами 1, 3 Внутрішнього розпорядку для поліцейських та працівників поліції (окрім державних службовців) апарату ГУНП, територіальних (відокремлених) та окремих підрозділів ГУНП, затвердженого наказом ГУНП від 25.11.2022 № 3343, на підставі пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту, клопотали застосувати до ОСОБА_8 дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.
Наказом № 2993 застосовано до позивача дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції відповідно до пункту 3.2 розділу 3 Положення № 37 «Про преміювання поліцейських Головного управління Національної поліції у Львівській області» встановити визначену згідно рекомендованих розмірів грошового забезпечення щомісячну премію у розмірі 1% за серпень 2024 року.
Наказом № 506 о/с від 19.08.2024 звільнено відповідно до Закону №580-VIII зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту ОСОБА_1 , Посада, з 19.08.2024.
Спірні правовідносини в даній справі пов'язані з проходженням публічної служби на підставі Закону № 580-VIII, яким врегульовано правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, в тому числі порядок призначення та звільнення поліцейських зі служби, Дисциплінарного статуту, Правил етичної поведінки поліцейських затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 (далі - Правила).
Згідно зі статтею 18 Закону №580-VIII, поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до пунктів 4, 5, 8, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
У Висновку відповідач вказав, що дисциплінарною комісією у процесі проведеного службового розслідування неможливо встановити чи було надіслано 29.08.2024 ОСОБА_1 на мобільний телефон смс-повідомлення від «E-health» про закриття медичного висновку про тимчасову непрацездатність. Проте, вважає, що позивачу 30.05.2024 керівником було повідомлено про те, що у нього немає відкритого лікарняного і він незаконно відсутній на робочому місці, а він вказівку керівника проігнорував і не з'явився на робочому місці до кінця робочого дня.
Щодо відсутності позивача на робочому місця 29.05.2024 та 30.05.2024, то необхідно звернути увагу на те, що в матеріалах справи наявне рішення Департаменту охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації від 21.11.2024 № 22-4482/0/2-24, за яким комісія дійшла таких висновків:
- лікар хірург ОСОБА_4 достроково скоротив термін медичного висновку про тимчасову непрацездатність до 28.05.2024 без огляду пацієнта ОСОБА_1 та зазначення причинити такого скорочення;
- лікар хірург ОСОБА_5 29.05.2024 оглянув пацієнта та відповідно до озвучених скарг та даних огляду сформував МВТН у Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я з 29.05 по 01.06.2024, чим підтвердив наявність у пацієнта ознак тимчасової втрати працездатності. Причина скасування МВТН - без обґрунтування;
- МВТН формується лікуючим лікарем після особистого огляду хворого, про що робиться відповідний запис у Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я та при встановленні наявності у пацієнта ознак тимчасової непрацездатності;
- видати ОСОБА_1 документ про тимчасову непрацездатність з 29.05.2024 по 01.06.2024.
На виконання вказаного рішення позивачу видано Комунальним некомерційним підприємством «Жовківська лікарня» Довідку від 22.11.2024 № 102 про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України ОСОБА_1 з 20.05.2024 по 01.06.2024.
Таким чином, наявні в матеріалах справи письмові докази підтверджують перебування позивача на лікуванні з 29.05.2024 по 01.06.2024, тому його відсутність на робочу місці 30.05.2024 мала поважну причину.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про те, що Наказ №2993 в частині накладення щодо позивача дисциплінарного стягнення звільнення зі служби в поліції та Наказ №506 о/с про звільнення останнього зі служби в поліції є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду справи.
В частині задоволених вимог про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 11576,45 грн, ГУНП жодних доводів в апеляційній скарзі не наводить, а тому суд апеляційної інстанції не має права робити висновки щодо цієї частини рішення суду.
Відповідно до частини першої статті 308 КАС суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відносно підстав ухвалення додаткового рішення суду, то оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи, враховуючи предмет спору, конкретні обставини справи, суть наданих послуг та заперечення відповідача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заявлений до відшкодування їх розмір (15000 грн) є надмірним та підставно зменшив розмір таких витрат до 5000 грн.
При цьому, відповідачем в апеляційній скарзі не наведено доводів за якими в апеляційного суду виникли б підстави для зменшення уже зменшеного розміру судових витрат.
Щодо посилань скаржника на відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, то апеляційний суд такі відхиляє, оскільки факт оплати таких послуг не є обов'язковою передумовою можливості відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, у разі якщо стороною, на користь якої ухвалено рішення суду, подано необхідні докази, які підтверджують надання відповідних послуг щодо розгляду конкретної судової справи.
Вказані висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду щодо аналогічного питання, що викладена у постанові від 10 червня 2022 року у справі №520/2325/21.
Водночас, позивачем подано до суду першої інстанції рахунок від 25.02.2025 №1 та квитанцію від 27.02.2025 №2.99384693.1 про оплату послуг правничої допомоги на суму 15000 грн.
Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
Згідно статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року та додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді Л. Я. Гудим
Т. В. Онишкевич