Справа № 761/15117/25
Провадження № 2/761/6461/2025
(заочне)
25 вересня 2025 року
Шевченківський районний суд м. Києва
в складі:
головуючого судді: Кондратенко О.О.
при секретарі: Коломієць А.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва в порядку спрощеного позовного провадженняцивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
В квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 31 серпня 2017 року між нею та відповідачем Солом?янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві зареєстровано шлюб, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №2130.
Від шлюбу мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . .
Спільне життя з відповідачем не склалося; останнім часом між ними постійно відбувалися сварки та конфлікти; з травня 2024 року між ними припинені шлюбні відносини, з цього ж часу вони не ведуть спільного господарства.
Позивачка та її представник в судове засідання не з?явилися; про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином; подали заяву про розгляд справи за їх відсутності; на задоволення позовних вимог наполягають.
Відповідач в судове засідання не з'явився; про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку; причини неявки суду не сповістив; письмовий відзив на позов не надіслав, як і не направив свого представника для прийняття участі у розгляді справи.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки, отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Оскільки, позивачка не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи, суд, відповідно до ст.ст. 223, 280 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Суд, розглянувши подані стороною позивача документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Як вбачається із матеріалів справи і це встановлено судом, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 31 серпня 2017 року. Від шлюбу мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судом встановлено, що між сторонами склались неприязні стосунки, які негативно впливають, як на позивачку так і на відповідача. Сторони не ведуть спільного господарства; шлюб носить формальний характер; примирення між сторонами неможливе.
Так, згідно ч.1 ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.2 ст.104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ч.1 ст.110 СК України).
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (ч.2 ст.112 СК України).
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам і стало неможливим, а тому, їх шлюб, відповідно ч.2 ст.112 Сімейного Кодексу України, розривається.
Після розірвання шлюбу, прізвища сторін незмінні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 77-83, 89, 95, 259, 263-265, 268ЦПК України; ст.ст.21, 24, 104, 110-112 СК України, суд
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , зареєстрований 31 серпня 2017 року Солом?янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №2130 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвища сторін незмінні.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: