Справа № 761/28905/24
Провадження № 2-а/761/294/2025
09 вересня 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Фролової І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що його було притягнуто до відповідальності з недотриманням встановленого порядку, постанова прийнята з порушенням його прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, неправомірною та підлягає скасуванню. Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності стало те, що 22 липня 2024 року о 12 год. 52 хв. інспектором з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва Рожновим Богданом Вячеславовичем було винесено постанову серія/номер 2KI0000230763 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 122 КУпАП, накладено штраф у розмірі 680 грн. 00 коп., та здійснено тимчасове затримання Транспортного засобу шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик за адресою м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 19.
Разом з тим вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом з метою захисту своїх порушених прав.
У позові просить визнати протиправною та скасувати постанову, складену інспектором з паркування Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Рожновим Богданом Вячеславовичем про накладання адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серія/номер 2KI0000230763 від 22 липня 2024 року; визнати протиправними дії інспектора з паркування Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Рожнова Богдана Вячеславовича з тимчасового затримання Транспортного засобу та його доставки для зберігання на спеціальний майданчик; стягнути з Відповідача в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями інспектора з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Рожнова Богдана Вячеславовича, понесені Позивачем витрати в розмірі 1929.40 грн (одна тисяча дев?ятсот
двадцять дев'ять гривень 40 коп.).
Ухвалою від 12 серпня 2024 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
03 вересня 2024 року через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач зазначає, що надані позивачем докази не спростовують його вину у вчиненні адміністративного правопорушення. Зазначає, що оскаржувана постанова відповідає вимогам КУпАП, а Рожнов Богдан Вячеславович (інспектор) діяв відповідно до наданих йому повноважень в чіткій відповідності з вимогами чинного законодавства. Вважає, що вимога про повернення Позивачу суми сплаченого штрафу в розмірі 340 грн. є необгрунтованою і задоволенню не підлягає, оскільки відсутні будь-які підстави для задоволення позову.
Дослідивши та оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, 22 липня 2024 року о 12 год. 52 хв. інспектором з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва Рожновим Богданом Вячеславовичем було винесено постанову серія/номер 2KI0000230763 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 122 КУпАП, накладено штраф у розмірі 680 грн. 00 коп., та здійснено тимчасове затримання Транспортного засобу шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик за адресою м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 19.
ОСОБА_1 було направлено через мобільний застосунок "Київ Цифровий", розділ "Евакуація", документ під назвою "Доказова база" (копія документу додається), у якому були зазначені: серія та номер постанови про правопорушення: 2КI0000230763, адреса правопорушення: Київ вул. Академіка Єфремова, 3, суть порушення: Транспортний засіб зупинено у місці, де відстань між суцільною лінією розмітки і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м, роз'яснення порушення: Пункт ПДР: 15.9, д), стаття: КУпАП ч. 3 ст. 122, прилад фіксації N?: АРМ Інспектора, сума штрафу: 680,00 грн. Також у документі були наведені фотоматеріали розташування транспортного засобу.
Постановою головного спеціаліста-інспектора з паркування першого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Рожнова Богдана Вячеславовича від 22.07.2024 серії 2КІ №0000230763 на Позивача накладено адміністративне стягнення відповідно ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за порушення пп. д) п. 15.9 ПДР.
Відповідно до пп. «д» п. 15.9 ПДР зупинка забороняється у місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м.
Відповідно до пп. «д», п. 2 ч. 3 ст. 265-4 КУпАП розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб розташовано на проїзній частині, де відстань між суцільною лінією розмітки чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 метрів.
З матеріалів фотофіксації оскаржуваної постанови вбачається, що транспортний засіб ОСОБА_1 розміщено безпосередньо на суцільній лінії розмітки, що є порушенням пп. д) п. 15.9 Правил, а тому розміщення транспортного засобу ОСОБА_1 є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху відповідно до положень ст. 265-4 КУпАП. Враховуючи спосіб розміщення транспортного засобу ОСОБА_1, проведення замірів було недоцільним.
Зміст пп. «д», п. 2 ч. 3 ст. 265-4 КУпАП містить критерії визначення розміщення транспортного засобу як такого, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху і за своїм змістом не передбачає суб'єктивного трактування.
ОСОБА_1 вважає, що за своєю суттю підпункт д) пункту 15.9 може стосуватися лише випадків, якщо транспортний засіб зупинено на проїзній частині. ПДР не надають уточнень стосовно застосування даної норми, а тому висновок про застосування положень даної норми лише до випадків зупинки транспортного засобу на проїзній частині не відповідає дійсності. Разом із тим, транспортний засіб ОСОБА_1 фактично зупинено на проїзній частині, оскільки як чітко вбачається на матеріалах фотофіксації, розмітка 1.14.1 перед транспортним засобом Позивача не закінчується за суцільною лінією розмітки, на якій розміщено транспортний засіб, а відповідно до положень розділу 34 ПДР дана розмітка використовується для позначення нерегульованого і регульованого пішохідного переходу на проїзній частині дороги чи на велосипедній доріжці. Таким чином, розмітка 1.14.1 не може наноситись за межами проїзної частини.
відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Таким чином, положення ст. 77 КАС України закріплюють обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Надані Позивачем докази не спростовують вину у вчиненні адміністративного правопорушення.
Щодо дій інспектора.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 219 КУпАП інспектори з паркування розглядають справи про адміністративні правопорушення передбачені ч. 3 ст. 122 КУпАП.
З метою забезпечення належного виконання ст. 219 КУпАП рішенням Київської міської ради від 05.10.2023 № 7112/7153 «Про впорядкування питань щодо діяльності інспекторів з паркування в місті Києві» посадових осіб (інспекторів з паркування) Департаменту територіального контролю міста Києва уповноважено від імені виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою та сьомою статті 122, частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також проводити тимчасове затримання транспортних засобів шляхом доставлення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку у разі вчинення водієм порушення, передбаченого частинами третьою та сьомою статті 122, частиною першою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у випадках, визначених частиною третьою статті 265-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у випадках, коли розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху), а також у разі вчинення порушень, передбачених частинами другою та восьмою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 249 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованих за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), розглядаються уповноваженою особою невідкладно після виявлення правопорушення та отримання відомостей про суб'єкта цього правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб.
Відповідно до ч. 5 ст. 279-1 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; в ідривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ч. 4 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищевказане, оскаржувана постанова відповідає вимогам КУпАП, а інспектор діяв відповідно до наданих йому повноважень в чіткій відповідності з вимогами чинного законодавства.
Щодо стягнення коштів.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.
Правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв'язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини. Разом з тим, обов'язок доведення наявності шкоди, протиправності діяння та причинно-наслідкового зв'язку між ними покладається на позивача. Відсутність однієї із складової цивільно-правової відповідальності є підставою для відмови у задоволенні позову. (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.01.2021 № 686/27885/19).
Правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв'язок між ними. За змістом статей 1173, 1174 ЦК України шкода відшкодовується незалежно від вини. Водночас потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди. (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.02.2023 у справі № 454/2468/21).
Застосовуючи статті 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.09.2019 у справі № 916/1423/17).
За таких обставин, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій чи бездіяльності цього органу чи його посадових або службових осіб, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями чи бездіяльністю і заподіяною шкодою.
Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає цивільну відповідальність за заподіяну шкоду.
У спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки органу державної влади та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки. Причинний зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, заподіяною потерпілому, є обов'язковою умовою настання відповідальності.
Причинно-наслідковий зв'язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об'єктивний причинний зв'язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об'єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку заподіяну шкоду, а тільки за ту шкоду, яка заподіяна його діями. Відсутність причинного зв'язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана якимись іншими обставинами. (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.05.2018 у справі № 920/316/17).
Позивачем не надано доказів протиправної поведінки Інспектора, порушення ПДР підтверджується належними доказами - матеріалами фотофіксації.
Відповідно до ч. 1 ст. 296 КУпАП скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв'язаних з цією постановою.
Таким чином, повернення таких коштів має здійснюватись на підставі та в порядку визначеному Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787.
Зважаючи на викладене та з урахуванням положень ч. 3 ст. 286 КАС України вимога про повернення Позивачу суми сплаченого штрафу в розмірі 340 грн. задоволенню не підлягає, оскільки відсутні будь-які підстави для задоволення позову.
Відповідно до квитанції за сплату № 459710767 від 22.07.2024, Позивач сплатив 1270 грн. за евакуацію та 144 грн. за збереження транспортного засобу на спец. майданчику за 1 добу на рахунки КП «Центр організації дорожнього руху» та ГУНП у м. Києві відповідно. Евакуація транспортних засобів та їх збереження на спец. майданчиках до повноважень Департаменту не відноситься, кошти за заходи забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення на рахунок Департаменту не надходили, а тому позовна вимога про відшкодування коштів за евакуацію та збереження транспортного засобу на спец. майданчику є безпідставною, оскільки заявлена до неналежного відповідача.
Також з урахуванням, що позовні вимоги до КП «Центр організації дорожнього руху» та Головного управління Національної поліції в м. Києві за своєю суттю є похідними, а підстави для скасування постанови від 22.07.2024 серії 2КІ № 0000230763 відсутні, то і вимоги про відшкодування 1270 грн. та 144 грн. відповідно, задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене, враховуючи наявні в справі докази, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серія/номер 2KI0000230763 від 22 липня 2024 року винесена відносно позивача уповноваженою посадовою особою та відповідає вимогам закону, при цьому будь-яких неправомірних дій з боку відповідачів при винесенні вказаної постанови судом не встановлено, а тому адміністративний позов є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов заявою ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити учасників справи:
ОСОБА_1 , адреса проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), адреса місцезнаходження - 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 31, корп. 2, код ЄДРПОУ 34926981.
Повний текст рішення виготовлений 09 вересня 2024 року.
Суддя: