Справа № 761/18713/22
Провадження № 6/761/552/2025
13 жовтня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про поворот виконання рішення у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» до Комісії з трудових спорів Департаменту роздрібного бізнесу АТ «УКРСИББАНК», ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення комісії з трудових спорів про визнання наказу про звільнення незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, -
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про поворот виконання рішення у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» до Комісії з трудових спорів Департаменту роздрібного бізнесу АТ «УКРСИББАНК», ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення комісії з трудових спорів про визнання наказу про звільнення незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.
У своїй заяві заявник у порядку повороту виконання рішення, просить здійснити поворот виконання рішення у справі №761/18713/22 шляхом повернення ОСОБА_1 , сплаченого штрафу у сумі 908,40 грн. стягнутого на користь державного бюджету на підставі ухвали Шевченківського районного суду м.Києва від 29.05.2024 року, яка була скасована постановою Київського апеляційного суду від 04.02.2025 року.
Свої вимоги представник заявника обґрунтовує тим, що ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 29.05.2024 у справі № 761/18713/22 з мене, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), було стягнуто штраф у сумі 908,40 гривень на користь державного бюджету як засіб процесуального примусу.
На виконання зазначеної ухвали заявник сплатив штраф у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією від 06.06.2024 № 9344-4707-0691-3302 (копія додається).
Однак, Постановою Київського апеляційного суду від 04.02.2025 у справі № 761/18713/22 ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 29.05.2024 у частині стягнення з ОСОБА_1 штрафу у сумі 908,40 гривень було скасовано. Таким чином, правова підстава для стягнення штрафу втратила силу.
Враховуючи вище викладене заявник звернувся до суду із вказаною заявою.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що 28.02.2024 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., задоволено заву представника позивача про витребування доказів та витребувано від ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , тел. НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), належним чином засвідчених копій документів, а саме: рішення про створення Комісії з трудових спорів Департаменту роздрібного бізнесу АТ «УКРСИББАНК»; рішення про обрання членів, Голови, Заступника Голови, Секретаря Комісії з трудових спорів .Департаменту роздрібного бізнесу АТ «УКРСИББАНК»; положення про Комісію з трудових спорів Департаменту роздрібного бізнесу АТ «УКРСИББАНК»; регламент проведення засідань Комісії з трудових спорів Департаменту роздрібного бізнесу АТ «УКРСИББАНК». Зазначені документи зобов'язані подати до суду протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду.
Враховуюче те, що ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 витребувані ухвалою суду від 28.02.2024 року докази у встановлені строки надані не були, доказів неможливість їх неподання суд не було надано, суд своєю ухвалою від 29.05.2024 року стягнув з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , тел. НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) у дохід державного бюджету штраф у сумі 0,3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908,40 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 04.02.2025 у справі № 761/18713/22 ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 29.05.2024 у частині стягнення з ОСОБА_1 штрафу у сумі 908,40 гривень було скасовано.
Відповідно до ч. 1 ст. 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення, він відмовляє в позові повністю.
Частиною 9 статті 444 ЦПК України визначено, що якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої-третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно ч. 5 ст. 444 ЦПК України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.
Вимогами ч. 6 ст. 444 ЦПК України визначено, що до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.
В постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року по справі №203/2612/13-ц зазначено, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим рішенням).
Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого рішення), та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням належного, безпідставного стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
Таким чином, поворот виконання рішення суду є способом захисту майнових прав сторони, який не може бути застосований у справах, де предметом спору є немайнові права.
Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Воно можливе лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.
Крім того, поворот виконання рішення можливий за будь-якими справами, але за наявності таких умов: 1) щоб позивач отримав від відповідача в порядку виконання рішення майно чи гроші; 2) щоб виконане рішення було скасовано вищестоящим судом повністю чи змінено із задоволенням позовних вимог у меншому розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади (частини перша та друга статті 326 ЦК України).
Кошти Державного бюджету України належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов'язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України), яка діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша статті 167 ЦК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема і відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової шкоди).
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтями 55, 56 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Порядок повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, застосовний до випадків помилково чи надміру зарахованих до бюджету. Оскільки сума штрафу, яку вніс до бюджету позивач, не є помилково чи надміру зарахованою, даний Порядок на спірні правовідносини не поширюється.
Однак на момент сплати ОСОБА_1 штрафу були юридичні підстави для такого платежу - чинна ухвала Шевченківського районного суду м.Києва від 29.05.2024 року. Тому не можна вважати, що ОСОБА_1 сплатив кошти помилково. Також з огляду на обставини справи не має підстав вважати, що він сплатив штраф надміру, тобто в розмірі більшому, ніж визначений у зазначеній ухвалі.
Надалі Постановою Київського апеляційного суду від 04.02.2025 у справі № 761/18713/22 ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 29.05.2024 у частині стягнення з ОСОБА_1 штрафу у сумі 908,40 гривень було в подальшому скасовано то правові підстави для накладення на ОСОБА_1 штрафу відпали, у зв'язку з чим заявник має право на звернення до суду із позов про стягнення суми перерахованих ним коштів як таких, які утримуються у бюджеті без достатньої правової підстави на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
Вказане узгоджується із практикою Великої Палати Верховного Суду про те, що рішення органу влади за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови від 21.08.2019 у справі №911/3681/17 (пункт 39), від 15.10.2019 у справі №911/3749/17 (пункт 6.27), від 22.01.2020 у справі №910/1809/18 (пункт 35), від 01.02.2020 у справі №922/614/19 (пункт 52), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункт 109)).
За таких обставин, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні заяви про поворот виконання рішення.
В той же час, суд вважає за можливе зазначити, що заявник не позбавлений можливості звернутися до відповідного суду із позовом для вирішення питання про стягнення зазначеної в заяві суми в порядку, передбаченому статтею 1212 ЦК України.
Керуючись ст.ст. 259-261, 353-355, 444, 445 ЦПК України, суд,-
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поворот виконання рішення у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» до Комісії з трудових спорів Департаменту роздрібного бізнесу АТ «УКРСИББАНК», ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення комісії з трудових спорів про визнання наказу про звільнення незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя