Справа № 761/21462/25
Провадження № 1-кс/761/14579/2025
27 травня 2025 року м. Київ
Слідча суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_2 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, який здобув середню освіту, не працює, неодружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025100130000366 від 20.01.2025,
за участю:
секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_2 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025100130000366 від 20.01.2025 року.
Дане клопотання обґрунтовується тим, що у провадженні слідчого відділення відділу поліції № 3 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування № 62025100130000366 від 20.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
В рамках даного провадження старший солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період у порушення вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, з метою тимчасово ухилитись від проходження військової служби, без поважних причин та без дозволу командування, в умовах воєнного стану, у невстановлену в ході досудового розслідуванням час, але не пізніше 09 години 30 хвилин 16.12.2024, під час перебування в розташуванні логістики військової частини НОМЕР_1 у населеного пункту АДРЕСА_2 , самовільно залишив місце служби, після чого, проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням військової служби та до 03.05.2025 не повернувся до військової частини НОМЕР_1 , тобто до моменту виявлення старшого солдата ОСОБА_4 працівниками поліції, після чого його доставлено до відділу поліції № 3 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, за адресою: м. Київ, вул. Януша Корчака, 4.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, іншими матеріалами кримінально провадження в їх сукупності.
Таким чином, для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного
Отже, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 підозрюється у вчиненні злочину, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобіганням цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Прокурор ОСОБА_3 клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримала та просив задовольнити із зазначених у ньому підстав. Також зауважив, що до військової служби надавалась можливість повернутися до різних військових частин, однак ОСОБА_4 відмовився.
Захисник ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення клопотання слідчого. Так, зазначив, що пред'явлена підзахисному підозра є необґрунтованою, висновки слідчого не підтверджуються доданими до клопотання матеріалами. Враховуючи наведене, просив відмовити у задоволенні клопотанні слідчого та застосувати стосовно ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід, а семи цілодобовий домашній арешт.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав свого захисника. Також вказав, що готовий проходити службу у до тилових підрозділах.
Вислухавши думку учасників провадження, ретельно дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження №62025100130000366 від 20.01.2025, слідча суддя прийшла до таких висновків.
Так, у ході судового розгляду клопотання встановлено, що у провадженні слідчого відділення відділу поліції № 3 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування № 62025100130000366 від 20.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Так, про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 причетність підозрюваного до вчиненого, свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому слідча суддя нагадує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні в ході судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_4 що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідча суддя встановила, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.
Враховуючи, що слідча суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчої судді є всі підстави для висновку про обґрунтованість підозри та причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України.
Враховуючи конкретні обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_4 тяжкого злочину, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється, вагомість доказів наявності обґрунтованої підозри у вчиненні даного злочину, характер його вчинення, покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до семи років, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, дані про особу ОСОБА_4 слідча суддя дійшла висновку, що наявні ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які зазначені у клопотанні слідчого та на які посилається прокурор у судовому засіданні.
Так, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, що обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість невідворотного у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. При цьому, можливі посилання сторони захисту на відсутність на даний час спроб втечі підозрюваного будуть безпідставними, оскільки його належна процесуальна поведінка наразі обумовлена не його правосвідомістю, а відсутністю запобіжного заходу, що жодним чином не свідчить про неможливість переховування підозрюваного у разі не обрання йому запобіжного заходу. Окрім того ОСОБА_4 вже переховується від командування військової частини, у якій проходить військову службу, та відповідно у його діях вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Також наявний ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, що коли підозрюваний буде перебувати на свободі, неможливо буде отримати повні та об'єктивні показання свідків по даному кримінальному провадженні, оскільки, перебуваючи на волі, підозрюваний може незаконно впливати шляхом підбурювання, вмовляння, а особливо залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Крім того, наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, що ОСОБА_4 є військовослужбовцем ЗСУ, та на даний час вважається таким, що незаконно залишив межі військової частини, в якій він проходить військову службу та до 03.05.2025 не повернувся до військової частини, що свідчить про те, що підозрюваний не хоче і не збирається ставати на шлях виправлення та існує ризик, що він знову вчинить кримінальне правопорушення.
Крім того, про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказує той факт, що, суспільний резонанс кримінального провадження, тяжкість злочину, характер вчиненого злочину та його спосіб, а також те, що вчинений останнім злочин створив в очах громадян та військового колективу негативне враження, безладдя та безкарності у Збройних Силах України, що є виключним випадком, зважаючи на суспільно-політичну ситуацію в державі, все це в своїй сукупності підтверджує наявність ризику.
Таким чином, слідча суддя вважає доведеним наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор.
Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, та визначаючи розмір застави, суд у відповідності до вимог закону повинен навести аргументи на користь того, що застава саме у такому розмірі спроможна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов'язків.
У свою чергу, ч. 4 ст. 183 КПК України закріплює, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402, 405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Вказані вище обставини підозри у вчиненні кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, громадської безпеки, з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177 та 178 КПК України, щодо високого ступеню ризику ухилення підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, можливості впливати на свідків в рамках даного провадження, вчиняти інші кримінальні правопорушення, перешкоджати органу досудового розслідування шляхом знищення речей і документів, які можуть бути визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні, вагомості наявних доказів підозри, характеризуючих даних особи підозрюваного, дають підстави слідчій судді не визначати розмір застави у кримінальному провадженні відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, з огляду також на висновки Європейського суду з прав людини щодо обов'язку суду своїм рішенням забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Враховуючи наведене, а також беручи до уваги, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, а також позбавить орган розслідування можливості в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження, не убезпечить від здійснення підозрюваним впливу на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності та перешкоджання вчиненню необхідних процесуальних дій та виконанню процесуальних рішень. Відтак, твердження захисника ОСОБА_8 щодо можливості застосування стосовно ОСОБА_4 домашнього арешти, не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду, а тому, не беруться слідчою суддею до уваги.
Отже, слідча суддя, вважаючи, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а також ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого та застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України визначити строк тримання під вартою ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування, тобто до 25 липня 2025 року.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 309, 369-372 КПК України, слідча суддя
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити до 25 липня 2025 року включно.
Взяти підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту в залі суду.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Повний текст ухвали оголосити 30 травня 2025 року о 12 год. 50 хв.
Слідча суддя ОСОБА_1