Справа № 761/24069/25
Провадження № 1-кс/761/16033/2025
11 червня 2025 року м. Київ
Слідча суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_2 , погоджене прокурором третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, який здобув вищу освіту, пенсіонер, одружений, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024000000000706 від 05.08.2025,
за участю:
секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло старшого слідчого в особливо важливих справах 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_2 , погоджене прокурором третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024000000000706 від 05.08.2025 року.
Дане клопотання обґрунтовується тим, що слідчими Головного слідчого управління СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000706 від 05.08.2024 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України, за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України.
В рамках даного провадження 29.08.2024 о 16 годині 45 хвилин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 615 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України.
30.08.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України.
10.06.2025 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаного злочину повністю підтверджуються зібраними під час досудового розслідування доказами, та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
31.08.2024 Шевченківським районним судом міста Києва відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який продовжено до 16.06.2025.
Першим заступником Генерального прокурора ОСОБА_10 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до трьох місяців, тобто до 30.11.2024.
Слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва строк досудового розслідування у провадженні продовжено до 6 місяців, тобто до 28.02.2025.
В подальшому, слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва строк досудового розслідування у провадженні продовжено до 10 місяців, тобто до 28.06.2025.
На теперішній час органом досудового розслідування у кримінальному провадженні виконується процесуальна дія, проведення та завершення якої потребує додаткового часу, зокрема здійснюється ознайомлення сторони захисту із матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України.
Так, на переконання сторони обвинувачення, у ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
У зв'язку з викладеним, підозрюваному ОСОБА_4 необхідно продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор ОСОБА_6 у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити із зазначених у ньому підстав. Вказав, що наразі існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а відтак, об'єктивно необхідним є продовження застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання слідчого. Вказав, що пред'явлена ОСОБА_4 підозра є необґрунтованою та не підтверджується сукупністю зібраних стороною обвинувачення доказів. Також зазначив, що ОСОБА_4 раніше не судимий, має певні проблеми зі здоров'ям. З огляду на наведене, просив відмовити у даному клопотанні.
Підозрюваний у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання слідчого та підтримав свого захисника.
Вислухавши позиції сторін провадження, ретельно дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження №22024000000000706 від 05.08.2025, слідча суддя прийшла до таких висновків.
Так, у ході судового розгляду клопотання слідчого встановлено, що Головного слідчого управління СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000706 від 05.08.2024 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України, за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України.
В рамках даного провадження 29.08.2024 о 16 годині 45 хвилин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 615 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України.
30.08.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України.
10.06.2025 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України.
31.08.2024 Шевченківським районним судом міста Києва відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який продовжено до 16.06.2025.
В подальшому, слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва строк досудового розслідування у провадженні продовжено до 10 місяців, тобто до 28.06.2025.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаного злочину повністю підтверджуються зібраними під час досудового розслідування доказами, та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому слідча суддя нагадує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Враховуючи наведене, слідча суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже, про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України. При цьому, висновок органу досудового розслідування з приводу причетності ОСОБА_4 до вчинення даного кримінального правопорушення не є очевидно необґрунтованим.
Враховуючи, що слідча суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчої судді є всі підстави для висновку про обґрунтованість підозри та причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України.
Враховуючи конкретні обставини вчинення ОСОБА_4 особливо тяжкого кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється, вагомість доказів наявності обґрунтованої підозри у вчиненні даного злочину, характер його вчинення, покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, дані про особу ОСОБА_4 слідча суддя дійшла висновку, що встановлені при застосуванні запобіжного заходу ОСОБА_4 ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати та на даний час не зменшилися.
Так, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обгрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні інкримінованого йому особливо тяжкого злочину, за яке за законом передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі.
Також, встановлено, що підозрюваний підтримував тривалі товариські відносини з ОСОБА_8 , який має зв'язки із представниками спеціальних служб РФ, які беруть участь у збройному конфлікті, збройній агресії проти України та громадянами, які з ними співпрацюють та надають підтримку у проведенні підривної діяльності проти України та які на теперішній час вчинюють особливо тяжкі злочини та військові операції на території України, що дає підстави вважати, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Вищевикладене свідчить також про те, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування на території України під час дії воєнного стану в країні, або залишити територію України поза межами пунктів пропуску з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.
Враховуючи, що ОСОБА_4 вчиняв злочин спільно з ОСОБА_8 , у якого на території рф проживає донька ОСОБА_11 , а на території США - інша донька - ОСОБА_12 , які можуть сприяти шляхом залучення інших невстановлених осіб у незаконному переміщенні не тільки ОСОБА_8 , а і всіх його спільників, в тому числі ОСОБА_4 , через державний кордон України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Разом з тим, стороною обвинувачення доведено існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України. Враховуючи те, що на даний час не встановлено всіх речей (речових доказів) та документів, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин кримінального правопорушення, ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може знищити або сховати вказані матеріальні об'єкти та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, в тому числі перший саморобний вибуховий пристрій, який був переданий ОСОБА_8 ОСОБА_9 , та який не був виявлений органом досудового розслідування в ході проведення обшуків.
На наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України вказує те, що підозрюваний ОСОБА_4 під час вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення діяв спільно з іншим підозрюваними ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , з якими перебуваючи на свободі, зможе вільно спілкуватись та координувати свої дії щодо приховування слідів вчинення кримінального правопорушення, вчинення тиску на свідків які ще не були допитані у кримінальному провадженні з метою схилити їх до відмови від дачі правдивих показань у кримінальному провадженні. Крім того, у зв'язку із тим, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 мав триваючий характер та наразі встановлюються інші свідки вчинення кримінального провадження, відтак є підстави вважати, що підозрюваний в подальшому знаючи про таких осіб, може як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб незаконно впливати на них.
У свою чергу, про обґрунтованість ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що на даний час не встановлені усі спільники ОСОБА_4 у вчиненні даного кримінального правопорушення, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб, а також підозрюваний зможе здійснити підшукування свідків, які готові давати неправдиві вигідні йому свідчення.
Наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження вчинення інкримінованого злочину, визначеного п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обгрунтовується тим, що злочинна діяльність ОСОБА_4 була спрямована на вчинення злочину проти національної безпеки України, а тому перебуваючи на волі, останній може продовжить вчиняти кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, оскільки в матеріалах кримінального провадження містяться дані не тільки про підрив ОСОБА_4 залізничної колії в м. Миргород, а і газової труби в м. Хорол Полтавської області.
Разом з тим, враховуючи характер вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання судом винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, яке полягає у безальтернативному позбавленні волі з конфіскацією належного майна, застава, особисте зобов'язання чи порука із покладенням відповідних обов'язків, не усунуть ризик спілкування підозрюваного ОСОБА_4 зі свідками вчинення кримінального правопорушення, а також тиску на них, оскільки ОСОБА_4 відомі їхні персональні дані, місця постійного та тимчасового проживання, засоби мобільного та Інтернет зв'язку.
Зміна запобіжного заходу на домашній арешт, навіть цілодобовий, також не забезпечить усунення існуючих ризиків, оскільки ОСОБА_4 матиме можливість контактувати з іншими підозрюваними та невстановленими співучасниками кримінального правопорушення, керувати віддалено, у тому числі за допомогою різного роду засобів зв'язку, які неможливо відслідкувати ні гласними ні негласними засобами контролю, діями інших осіб, таким чином створюючи перешкоди кримінальному провадженню.
Оцінюючи в сукупності надані докази та встановлені в судовому засіданні обставини, а також враховуючи доводи сторони захисту та сторони обвинувачення, слідча суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 є таким, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.
З огляду на наведені обставини підозри, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим, дані про особу підозрюваного, який одружений, не має осіб на утриманні, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, раніше не судимий, має постійне місце проживання, пенсіонер, підозрюється у вчиненні кримінально караного діяння, вчиненого у період воєнного стану та в період збройного конфлікту з метою ослаблення держави вибуху, спрямованого на пошкодження об'єкту, який має важливе народногосподарське та оборонне, значення, за попередньою змовою групою осіб, згідно з пред'явленою підозрою вчинив диверсію, що в сукупності свідчать, що застосування менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 .
Таким чином, слідча суддя вважає доведеним наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зазначених у клопотанні слідчого та на які вказав прокурор ОСОБА_6 у судовому засіданні.
У свою чергу, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, та, визначаючи розмір застави, суд у відповідності до вимог закону повинен навести аргументи на користь того, що застава саме у такому розмірі спроможна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов'язків.
Разом з тим, ч. 4 ст. 183 КПК України закріплює, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402, 405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Вказані вище обставини підозри у вчиненні кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, що характеризується високим ступенем суспільної небезпеки, з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177 та 178 КПК України, щодо високого ступеню ризику ухилення підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду, можливості знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на свідків та інших учасників провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вагомості наявних доказів підозри, особи підозрюваного, дають підстави слідчому судді не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, з огляду також на висновки Європейського суду з прав людини щодо обов'язку суду своїм рішенням забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Щодо доводів захисника про необхідність визначення помірного розміру застави слідча суддя звертає увагу на таке. Враховуючи складну суспільно-політичну ситуацію на даний час та повномасштабне збройне вторгнення рф на територію України, за умов проведення Збройними силами України бойових дій, направлених на протистояння зс рф та деокупацію окремих територій України, небезпека вчинення підозрюваним вищезазначених дій носить підвищений характер, а відтак, такі обставини вимагають більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, що також узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини.
Таким чином, беручи до уваги встановлені у ході судового розгляду ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слідча суддя не вбачає підстав для визначення розміру застави, достатньої для виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього судом обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а відтак, відхиляє такі доводи сторони захисту.
Отже, слідча суддя, вважаючи, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України, а також ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого та продовження підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави в межах строку досудового розслідування до 09 серпня 2025 року.
На підставі наведено та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182-184, 186, 187, 193, 194, 196, 197, 199, 309, 369-372 КПК України, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, слідча суддя
Клопотання слідчого - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без визначення розміру застави до 09 серпня 2025 року включно.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Повний текст ухвали оголосити 16 червня 2025 року о 11 год. 45 хв.
Слідча суддя ОСОБА_1