Справа №760/21608/25 3/760/6382/25
07 листопада 2025 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Педенко А.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Солом'янського УП ГУНП у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (РНОКПП не відомо)
за ст. 173 КУпАП, -
Відповідно до протоколу серії ВАД №632374 від 28.07.2025 року встановлено, що в період часу з 03.06.2025 року по 16.07.2025 рік за адресою АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинив образливе чіпляння з висловлюваннями нецензурною лайкою відносно неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим вчинив правопорушення ст. 173 КУпАП.
Свідок ОСОБА_3 , мати неповнолітньої ОСОБА_2 , у судовому засіданні повідомила,
що ОСОБА_1 , починаючи з минулого року, вчиняє щодо її доньки дії, які мають ознаки переслідування та погрози. ОСОБА_1 систематично фотографував її дитину. Він постійно переслідує неповнолітню. Здійснює погрози, образи та нецензурно висловлюється на адресу доньки. Надсилає смс-повідомлення знайомим, в яких висловлює наміри щодо її доньки та вимагає, щоб остання його боялася.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення смс-повідомлення, клопотань про відкладення судового засідання до суду не надходило.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд, дослідивши матеріали провадження, приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, статтею 173 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливого чіпляння до громадян та інших подібних дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян, що тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправних робіт на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративного арешту на строк до п'ятнадцяти діб.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян (формальний склад).
Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №632374 від 28.07.2025 року, форму звернень громадян до НП України, пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , фотознімки, суддя приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП обов'язково характеризується посяганням на громадський порядок. Ключовим є публічний характер дій, які демонструють явну неповагу до суспільства та загальноприйнятих норм поведінки, що впливає на спокій значної кількості громадян.
Встановлені судом факти свідчать про наявність тривалого особистісного конфлікту, а також можливих ознак іншого адміністративного чи кримінального правопорушення.
Дії ОСОБА_1 , попри їхню очевидну протиправність та аморальність, не містять обов'язкової ознаки об'єктивної сторони дрібного хуліганства, а саме: порушення саме громадського порядку і спокою громадян. Вони спрямовані персонально проти конкретної особи ( ОСОБА_2 ) у рамках, ймовірно, тривалого переслідування, що виходить за межі адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Тому суд вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Доказів, які б спростували обставини, зазначені в протоколах про адміністративні правопорушення, суду надано.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Таким чином, суд вважає провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення, до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 7, 173, 245, 247, 251, 252, 276, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -
Закрити провадження №3/760/6382/25 у справі №760/21608/25 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: А. М. Педенко