Справа № 620/4676/25 Суддя (судді) першої інстанції: Марія ДУБІНА
11 листопада 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправними дії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) щодо невнесення в довідку №31/33/17-53 від 28.10.2024 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, визначеного станом на 01.01.2023, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у відсотковому розмірі;
- зобов'язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, визначеного станом на 01.01.2023, із включенням надбавки за особливості проходження служби та премії у середньому розмірі, що фактично виплачений за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2023 рік та розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", для перерахунку пенсії з 01.02.2023.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) щодо встановлення розміру надбавки за особливості проходження служби - 0,00 грн та премії - 0,00 грн в оновленій довідці від 28.10.2024 №31/33/17-53 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , визначеного станом на 01.01.2023.
Зобов'язано Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , визначеного станом на 01.01.2023, в якій, окрім посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, вказати надбавку за особливості проходження служби та премію в середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, з якої його було звільнено на пенсію, тобто за січень 2023 року, з урахуванням висновків суду, для здійснення перерахунку основного розміру пенсії позивача з 01.02.2023.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апелянт зазначає, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону № 2262-XII, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, здійснені на підставі рішень Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку.
На думку апелянта, оскільки підвищення грошового забезпечення станом на 01.01.2023 фактично не відбулося, тому підстави для перерахунку пенсії позивача та відповідно для видачі відповідачем нової довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023 - відсутні.
Крім цього, апелянт вказує на те, що Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року №481 внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року якою встановлено інший порядок визначення розміру посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Також апелянт зазначає, що регіональні сервісні центри Головного сервісного центру МВС (філії ГСЦ МВС) пунктом 2 наказу МВС № 259 (зі змінами) та наказом №432 уповноважені за видачу довідок про розмір грошового забезпечення лише за березень 2019 року та листопад 2019 року для перерахунку пенсій з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 160/8324/19 та судових рішень у справах № 826/3858/18 та № 826/12704/18, а також здійснювати відповідно до законодавства України розгляд звернень таких осіб про видачу довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій за інші періоди.
Повноваженнями щодо видачі довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій на інші дати, зокрема на січень 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 років РСЦ ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС)не наділений.
Апелянт стверджує, що судом першої інстанції не було враховано, що наказом МВС України №432 пункт 2 наказу МВС України №259 викладено в новій редакції, та уповноважено ГСЦ МВС додатково з визначеними повноваженнями РСЦ ГСЦ МВС лише стосовно розгляду звернень щодо видачі інших довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, без покладення функції щодо видачі таких довідок (крім довідок за березень та листопад 2019 року).
Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
За змістом частини першої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
За приписами частини другої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Згідно з частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУ ПФУ України в Чернігівській області) та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 у справі № 620/3757/24, яке набрало законної сили, Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) було зобов'язано підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII з урахуванням положень постанови № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023.
На виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 у справі № 620/3757/24, яке набрало законної сили, Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) виготовив довідку від 28.10.2024 № 31/33/17-53 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, визначеного станом 01.01.2023, у яку відповідачем включено такі його складові: посадовий оклад - 9660, 00 грн, оклад за військовим (спеціальним) званням - 2040, 00 грн, надбавка за вислугу років (50 %) - 5850, 00 грн, надбавка за особливості проходження служби (0%) та премія (0%); всього - 17 550, 00 грн.
Не погоджуючись з такою позицією відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що відповідач, відмовляючи позивачу у оформленні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, положень постанови № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку розміру пенсії з 01.02.2023, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Також суд першої інстанції зазначив, що відповідач у цій справі є належним.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII.
Так, згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок №45), згідно із пунктом 1 якого, Пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Аналіз наведених вище норм права в системному взаємозв'язку вказує, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постанова Кабінету Міністрів України №704 набрала чинності з 01 березня 2018 року.
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також, додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема, посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Пунктом 6 Постанови № 103 внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються, зокрема, до Постанови №704, внаслідок яких пункт 4 Постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
При цьому, зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися, отже, зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови №704 не приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови.
Отже, пункт 4 Постанови №704 після внесення до нього відповідних змін визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року».
У подальшому, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким, зокрема, у пункт 4 Постанови №704 внесені відповідні зміни.
Тож, з 29 січня 2020 року відновлена дія пункту 4 Постанови №704 в первісній редакції, яка визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач листом відмовив позивачу у виготовленні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії з 01.02.2023.
У якості підстави для відмови відповідачем вказано, що рішення Кабінетом Міністрів України про перерахунок пенсій, призначених за Законом України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не приймалося.
Колегія суддів звертає увагу, що у постановах від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21, від 10.01.2023 у справі №440/1185/21, від 15.03.2023 у справі №420/6572/22 Верховний Суд зробив такі висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах:
«(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова величина для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величиною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням».
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом №1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21.
Застосовуючи вказані правові висновки до обставин даної справи, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, відмовляючи у виготовленні та направленні до пенсійного органу довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 із визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позову.
Щодо доводів апелянта про те, що 12.05.2023 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704», яка набрала чинності 20.05.2023 та якою по-іншому врегульовані спірні правовідносини, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Так, пунктом 1 Постанови №481 скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Пунктом 2 указаної Постанови внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 та викладено абзац перший в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
На переконання відповідача, викладення пункту 4 Постанови №704 у згаданій редакції та встановлення фіксованої суми, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, яка відповідає розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018, свідчить про відсутність підстав стверджувати, що з 01.01.2023 у позивача виникло право на перерахунок грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Водночас, суд зауважує, що вказана постанова Уряду України набрала чинності 20.05.2023. Спірні ж у цій справі правовідносини мали місце у січні - лютому 2023 року, тобто не охоплюються предметом регулювання п. 4 Постанови №704 у редакції Постанови № 481.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Отже, оскільки зазначені зміни були відсутні на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, вони не були та не могли бути підставою для відмови позивачу у видачі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023. Жодним із положень Постанови № 481 не надано зворотної дії в часі застосування її приписів, а тому приписи цієї постанови мають застосовуватися з моменту набрання чинності даної постанови та не мають зворотної дії в часі.
Щодо доводів апелянта на те, що Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) є неналежним відповідачем у справі, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Так, п. 1 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 25.02.2019 № 129 «Про визначення в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунок) пенсій» було визначено уповноваженим структурним підрозділом з підготовки та подання до органів ПФУ документів для призначення (перерахунку) пенсій Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України з покладенням таких функцій на управління координації пенсійних та соціально-гуманітарних питань цього Департаменту.
16.04.2021 наказом МВС України № 291 внесено зміни до пункту 1 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 25.02.2019 №129, визначено Департамент персоналу уповноваженим структурним підрозділом з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій з покладенням таких функцій на управління координації пенсійних питань та соціальної роботи цього Департаменту; територіальні медичні об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по областях, місту Києву уповноваженими установами за видачу довідок про розмір грошового забезпечення з покладенням таких функцій на відповідні сектори (відділ) із соціально-гуманітарних питань цих державних установ.
У подальшому, п. 4 наказу від 22.04.2024 № 259 МВС України визнано таким, що втратив чинність наказ МВС України від 25.02.2019 № 129 «Про визначення в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунок) пенсій» (зі змінами).
Аналіз викладених норм свідчить про те, що з моменту втрати чинності наказом МВС України від 25.02.2019 № 129, у Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Київській та Чернігівській областях » відсутні повноваження щодо підготовки та подання до органів ПФУ документів для призначення (перерахунку) пенсій.
Водночас, згідно з пунктом 1 вказаного наказу Відділ координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України визначений уповноваженим структурним підрозділом з підготовки та подання до органів ПФУ документів для призначення (перерахунку) пенсій.
Відповідно до пункту 2 зазначеного наказу уповноважено Головний сервісний центр МВС на видачу звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ довідок про розмір грошового забезпечення відповідно за березень 2019 року та листопад 2019 року для перерахунку пенсій, з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №160/8324/19 та судових рішень у справах № 826/3858/18 та № 826/12704/18, з покладенням таких функцій на регіональні сервісні центри Головного сервісного центру МВС (філії ГСЦ МВС).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.06.2024 № 432 «Про внесення змін до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22.04.2024 № 259» внесено зміни, зокрема, до пункту 2 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22.04.2024 №259 та викладено його в такій редакції:
«Уповноважити Головний сервісний центр МВС на видачу звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за їх зверненням довідок про розмір грошового забезпечення відповідно за березень 2019 року та листопад 2019 року для перерахунку пенсій з урахуванням висновків Великої Палати Верховного суду у справі №160/8324/19 та судових рішень у справах №826/3858/18 та №826/12704/18, а також здійснювати відповідно до законодавства України розгляд звернень таких осіб про видачу довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій за інші періоди з покладенням таких функцій на регіональні сервісні центри Головного сервісного центру МВС (філії ГСЦ МВС)».
Тобто, зі змісту вказаного випливає, що до повноважень регіональних сервісних центрів Головного сервісного центру МВС (філії ГСЦ МВС) належить розгляд звернень про видачу довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій за інші періоди, окрім довідок за березень 2019 року та листопад 2019 року.
З огляду на зазначені обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що посилання апелянта про його неналежність, як відповідача у цій справі, є безпідставними та не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції, оскільки станом на момент розгляду заяви позивача, був чинним і підлягав застосуванню наказ МВС від 21.06.2024 № 432 «Про внесення змін до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22.04.2024 № 259», яким саме на Регіональні сервісні центри ГСЦ МВС покладено обов'язки здійснювати видачу довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій за будь-які періоди, а не тільки за березень 2019 року та листопад 2019 року, як наполягає скаржник.
Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а тому не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.
Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п'ятої ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Л.В. Бєлова
А.Ю. Кучма