Справа № 320/57392/24 Суддя (судді) першої інстанції: Парненко В.С.
11 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, що виявилися у відмові в перерахунку пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 у встановленому розмірі з сум грошового забезпечення померлого годувальника ОСОБА_2 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення померлого годувальника виготовленої військовою частиною НОМЕР_1 від 25.09.2024 №222/4/162/349/2931;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 з дати її призначення 24 червня 2022 року згідно статті 36 Закону України 1992 р. №2262-ХII «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» на підставі довідки про розмір грошового забезпечення померлого годувальника ОСОБА_2 виготовленої військовою частиною НОМЕР_1 від 25.09.2024 №222/4/162/349/2931, без обмеження загального розміру пенсії максимальним розміром, та виплатити її з урахуванням раніше сплачених сум.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, викладене у листі від 22.10.2024 №9654-31238/Г-02/8-1000/24, про відмову в перерахунку пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 у встановленому розмірі з сум грошового забезпечення померлого годувальника ОСОБА_2 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення померлого годувальника виготовленої військовою частиною НОМЕР_1 від 25.09.2024 №222/4/162/349/2931.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 з дати її призначення 24 червня 2022 року згідно статті 36 Закону України 1992 р. №2262-ХII «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» на підставі довідки про розмір грошового забезпечення померлого годувальника ОСОБА_2 виготовленої військовою частиною НОМЕР_1 від 25.09.2024 №222/4/162/349/2931, без обмеження загального розміру пенсії максимальним розміром, та виплатити її з урахуванням раніше сплачених сум.
В іншій частині вимог позову відмовлено (про визнання протиправними дії відповідача щодо відмові в перерахунку пенсії).
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апелянт зазначає, що перерахунок пенсії здійснюється на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, виданих державними органами, згідно з наказами яких особи відряджалися для виконання службових обов'язків. Однак, Військова частина НОМЕР_1 неуповноважена видавати довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивачу. Тому, відмова Головного управління пенсійного фонду України у Київській області у проведенні перерахунку пенсії позивачу на підставі вказаної довідки є правомірною.
Також апелянт вказує, що вимоги позивача в частині перерахунку та виплати позивачу пенсії без обмеження максимальним розміром є передчасними та необґрунтованими, оскільки Головне управління ще не ухвалювало рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії на виконання цього рішення суду, тому відсутні підстави вважати, що права позивача у частині обмеження пенсії максимальним розміром при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав.
У зв'язку з наданням судді-доповідачу Єгоровій Н.М. відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 травня 2025 року справа № 320/57392/24 передана судді-доповідачу - Бєловій Л.В.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2025 року справу прийнято до провадження судді-доповідача - Бєлової Л.В.
Після надходження матеріалів справи до суду, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію по втраті годувальника, відповідно до Закону №2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
З матеріалів справи вбачається, що військовою частиною НОМЕР_1 було виготовлено нову довідку від 25.09.2024 №222/4/162/349/2931 про розмір грошового забезпечення її покійного чоловіка ОСОБА_2 станом на 17.09.2021.
Позивач 15.10.2024 звернулась із вказаною довідкою до відповідача для здійснення перерахунку пенсії. Також позивач просила здійснити перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром.
Відповідач листом від 22.10.2024 №9654-31238/Г-02/8-1000/24 відмовився від вчинення таких дій посилаючись на те, що на сьогоднішній день рішення Кабінету Міністрів України про проведення перерахунку пенсій, призначених згідно Закону №2262-ХІІ, не приймалось, тому підстави для проведення перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки відсутні.
Також відповідач у згаданому листі повідомив позивача, що згідно з положеннями ст. 43 Закону № 2262-ХІІ максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулась з цим позовом до суду.
Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив частково та зазначив, що відповідач, відмовляючи позивачеві у перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії, то суд першої інстанції, враховуючи положення ст. 9 КАС України щодо можливості виходу за межі позовних вимог, дійшов висновку про те, що ефективним способом захисту прав позивача буде визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, викладене у листі від 22.10.2024 №9654-31238/Г-02/8-1000/24, про відмову в перерахунку пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 .
Також суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення похідної позовної вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 з дати її призначення 24 червня 2022 року згідно статті 36 Закону України 1992 р. №2262-ХII «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» на підставі довідки про розмір грошового забезпечення померлого годувальника ОСОБА_2 , виготовленої військовою частиною НОМЕР_1 від 25.09.2024 №222/4/162/349/2931, без обмеження загального розміру пенсії максимальним розміром, та виплатити її з урахуванням раніше сплачених сум.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Як встановлено судом, позивачу з 24.06.2022 призначено пенсію по втраті годувальника, померлого чоловіка ОСОБА_2 відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон № 2262-XII.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та статті 63 Закону № 2262-XII.
Так, приписами частини третьої статті 43 Закону № 2262-XII унормовано, що пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процитована норма міститься в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18.
Частина вісімнадцята статті 43 Закону № 2262-XII встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
За змістом статті 63 Закону № 2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (частина четверта статті 63 Закону № 2262-XII).
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
13 лютого 2008 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 45, якою затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 45).
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з абзацом першим пункту 5 Порядку № 45, у редакції Постанова № 103, під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
У Додатку 2 до порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), а також премії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
У зазначеній постанові від 05.03.2019 суд дійшов висновку, що пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до п. 5 і додатку 2 Порядку № 45 щодо складових грошового забезпечення для перерахунку пенсій звужують зміст та обсяг існуючих прав і свобод, оскільки скасовують надбавки, доплати, підвищення і премії, які отримував військовий пенсіонер під час служби, та які враховувались при попередніх перерахунках пенсій.
Постановою Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 залишено без змін.
У силу приписів частини другої статті 255 КАС України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 набрало законної сили 05.03.2019.
Отже, оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема до пункту 5 та додатку 2 Порядку № 45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані у судовому порядку нечинними, відтак з 05.03.2019, тобто з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18, діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
Питання щодо процедури здійснення перерахунку пенсій військовослужбовцям врегульовано положеннями Порядку № 45.
Отже, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Такий правовий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а.
Також Верховний Суд у постановах від 20.03.2018 у справі № 636/662/17, від 03.07.2018 у справі №709/2728/16-а, від 10.07.2018 у справі № 553/3053/16-а виснував, що Головні управління Пенсійного фонду України наділені повноваженнями щодо здійснення перерахунку пенсій після надходження довідок встановленого зразка.
Колегія суддів звертає увагу на те, що сам факт оформлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, не може бути безумовною підставою для здійснення перерахунку пенсії, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII обставиною, що обумовлює перерахунок пенсій колишніх військовослужбовців, повинно бути підвищення розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців.
Так, пунктом 1 Постанови № 704, яка набрала чинності 01.03.2018, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 15; розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу згідно з додатком 16.
Пунктом 2 Постанови № 704 передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Цим підзаконним нормативно-правовим актом передбачені такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 постанови № 704); надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (пункт 6 Постанови № 704).
Крім того, підпунктом 2 пункту 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
17 вересня 2020 року прийнято Закон України № 912-IX «Про розвідку», за приписами частин першої-третьої статті 42 (стаття набрала чинності 01.01.2021) якого на співробітників розвідувальних органів поширюються умови грошового забезпечення та оплати праці, встановлені законодавством для державних службовців та інших працівників центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом, військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, у порядку і в розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Грошове забезпечення та заробітна плата співробітників розвідувальних органів складається з: посадового окладу; окладу за військовим званням або надбавки за ранг державного службовця; надбавки за вислугу років; надбавки за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці; інших доплат, надбавок та винагород, передбачених законодавством; премій.
Посадові оклади співробітників розвідувальних органів встановлюються відповідно до розмірів посадових окладів, встановлених Кабінетом Міністрів України для відповідних посад державної служби та посад інших категорій працівників у центральних органах виконавчої влади зі спеціальним статусом, посад військовослужбовців Збройних Сил України із коефіцієнтом: для співробітників кадрового складу - 1,8; для співробітників, які не належать до кадрового складу, - 1,4.
Постановою № 729 пункт 4 Постанови № 704 доповнений абзацами такого змісту:
«Установити, що посадові оклади військовослужбовців розвідувальних органів (крім військовослужбовців строкової військової служби) встановлюються відповідно до розмірів посадових окладів, установлених цією постановою для відповідних посад військовослужбовців Збройних Сил (додаток 2), із коефіцієнтом: для військовослужбовців кадрового складу - 1,8; для військовослужбовців, які не належать до кадрового складу, - 1,4.».
Підпункт 2 пункту 5 після слова «відсотків» доповнити словами і цифрами « (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків)».
Підпункт 1 пункту 6 викладено в такій редакції: « 1) надбавку за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців розвідувальних органів), особам рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 16, а військовослужбовцям розвідувальних органів (крім військовослужбовців строкової військової служби) - в розмірі 3 відсотків посадового окладу за кожний календарний рік вислуги років, але не більше 50 відсотків посадового окладу.»
Отже, з урахуванням внесених змін до Постанови № 704 змінено: розмір посадового окладу військовослужбовців розвідувальних органів, розмір премії військовослужбовців розвідувальних органів та надбавку за вислугу років військовослужбовців розвідувальних органів.
Постанова №729 набрала чинності 17.07.2021, тому саме з цієї дати у осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262, у тому числі членів їх сімей, виникло право отримати довідку для перерахунку пенсії у зв'язку зі збільшенням грошового забезпечення діючих військовослужбовців розвідувальних органів.
Судом встановлено, що військовою частиною НОМЕР_1 виготовлено нову довідку від 25.09.2024 №222/4/162/349/2931 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 (померлий чоловік позивача) станом на 17.09.2021.
Позивач 15.10.2024 звернулась із вказаною довідкою до відповідача для здійснення перерахунку пенсії з 24.06.2022 (дата призначення пенсії по втраті годувальника).
Відповідач листом від 22.10.2024 №9654-31238/Г-02/8-1000/24 відмовився від вчинення таких дій посилаючись на те, що на сьогоднішній день рішення Кабінету Міністрів України про проведення перерахунку пенсій, призначених згідно Закону №2262-ХІІ, не приймалось, тому підстави для проведення перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки відсутні.
Колегія суддів зазначає, що пунктом 1 Постанови КМУ від 23.02.2022 №144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів» (далі - Постанова №144) вирішено перерахувати з 1 серпня 2021 року пенсії, призначені за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, особам із числа військовослужбовців» розвідувальних органів (крім військовослужбовців строкової служби), виходячи з визначеного Постановою № 704 розміру грошового забезпечення за відповідними (прирівняними) посадами військовослужбовців з урахуванням: посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років у розмірах, установлених на дату набрання чинності Постановою № 729 за відповідною (прирівняною) посадою та відповідним військовим званням; надбавок за почесне звання заслужений/народний, службу в умовах режимних обмежень та спортивні звання, доплат за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук)/доктора наук, вчене звання, інших щомісячних надбавок і доплат, що мають постійний характер і були фактично встановлені особі, - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на дату виникнення права на перерахунок пенсії; надбавки за особливості проходження служби, щомісячної премії, що мають постійний характер, - у середніх розмірах виходячи із фактично виплачених сум за липень 2021 року починаючи з дати виникнення права на перерахунок пенсії (з розрахунку за місяць) за відповідною посадою (посадами) в тому державному органі, з якого особа звільнилася у зв'язку з виходом на пенсію. Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, що скасовані чи такі, що не виплачувалися з дати виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), під час перерахунку пенсій не враховуються.
У силу приписів пункту 4 Постанови № 144 на Пенсійний фонд України покладено обов'язок в одноденний строк після набрання чинності цією постановою повідомити своїм головним управлінням в областях, м. Києві про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, за формою згідно з додатком 1 і подання їх у п'ятиденний строк Міністерству оборони, Службі зовнішньої розвідки та Адміністрації Державної прикордонної служби.
На підставі отриманих списків Міністерство оборони, Служба зовнішньої розвідки, Адміністрація Державної прикордонної служби, з яких особи були звільнені із служби, готують довідки про розмір грошового забезпечення, яке буде враховуватися під час перерахунку пенсій, щодо кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатком 2 (для осіб, пенсії яких перераховуються відповідно до пункту 1 цієї постанови) і додатком 3 (для осіб, пенсії яких перераховуються відповідно до пункту 2 цієї постанови) та в місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Як зазначалося вище, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України.
Однак, відповідач не надав доказів про проведення перерахунку пенсії позивачеві ні за його заявою, ні на виконання положень Постанови № 144.
За змістом пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-XII.
Згідно з положеннями частин другої та третьої статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Отже, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що відповідач, відмовляючи позивачеві у перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства України.
При цьому право позивача на перерахунок пенсії є беззаперечним, оскільки Постановою № 729 змінилося грошове забезпечення військовослужбовців розвідувальних органів, а передумовою для проведення перерахунку пенсії є оновлена довідка про розмір грошового забезпечення.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що у позивача виникли правові підстави для перерахунку пенсії, призначеної згідно з Законом № 2262-XII, з урахуванням розміру грошового забезпечення її померлого чоловіка, зазначеного в Довідці.
Доводи апелянта про те, що військова частина НОМЕР_1 неуповноважена видавати довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивачу, є безпідставними, оскільки за змістом абз. 2 п. 3.1 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14.08.2014 № 530, передбачено, що розмір грошового забезпечення, що враховується при обчисленні та перерахунках пенсій особам, звільненим з військової служби у військовій частині НОМЕР_2 та підпорядкованих їй військових частинах, визначається фінансово-економічним управлінням цієї військової частини.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача провести з 24.06.2022 перерахунок пенсії позивачу на підставі оновленої довідки без обмеження максимальним розміром, колегія суддів зазначає наступне.
Стаття 10 Закону № 2262-XII передбачає, що призначення і виплата пенсій, зокрема, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до ч. 7 ст. 43 Закону у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII, чинній з 01.01.2016 по 20.12.2016) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн
У вказаному рішенні Конституційний Суд України зазначив, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв'язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.
Пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення суду конституційної юрисдикції передбачено, що положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Отже, починаючи з 20.12.2016 відсутня частина сьома статті 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2021 у справі № 300/633/19 та від 21.09.2021 у справі № 370/2610/17.
До того ж, в указаних постановах суд касаційної інстанції підкреслив, що рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме: частину сьому статті 43, а тому внесені у подальшому Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII (набрав чинності 01.01.2017) зміни до частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), яка визнана неконституційною і втратила чинність, самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
У цьому контексті Верховний Суд зауважив, що буквальне розуміння змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Викладене, у свою чергу, свідчить, що наразі стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не містить положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 з дати її призначення 24 червня 2022 року згідно статті 36 Закону України 1992 р. №2262-ХII «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» на підставі довідки про розмір грошового забезпечення померлого годувальника ОСОБА_2 , виготовленої військовою частиною НОМЕР_1 від 25.09.2024 №222/4/162/349/2931, без обмеження загального розміру пенсії максимальним розміром та виплатити її з урахуванням раніше сплачених сум.
Безпідставними є доводи апелянта про те, що вимоги позивача в частині перерахунку та виплати позивачу пенсії без обмеження максимальним розміром є передчасними та необґрунтованими, оскільки Головне управління ще не ухвалювало рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у частині обмеження пенсії максимальним розміром при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Так, з листа від 22.10.2024 №9654-31238/Г-02/8-1000/24 відповідача вбачається, що останній відмовив позивачу у перерахунку пенсії без обмеження граничним розміром з тих підстав, що положеннями ст. 43 Закону № 2262-ХІІ максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
З розрахунку пенсії ОСОБА_2 (померлий чоловік позивача) станом на 09.06.2021 вбачається, що його пенсія виплачувалась з обмеженням граничним розміром (а.с.14).
При цьому, з оновленої довідки від 25.09.2024 вбачається, що розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 (134676,00 грн) значно перевищує 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Вказані обставини дають підстави вважати, що між сторонами виникли спірні правовідносини щодо обмеження граничним розміром пенсії. При цьому, задля належного захисту порушеного права позивача суд першої інстанції правильно зобов'язав відповідача здійснити перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки без обмеження пенсії максимальним розміром, що, на думку колегії суддів, буде гарантією остаточного вирішення спору між сторонами та належним способом поновлення порушених прав позивача.
Окрім того, колегія суддів зазначає, що обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом про реформування пенсійної системи, який набрав законної сили 01.10.2011.
Цим Законом внесені зміни у статтю 43 Закону шляхом викладення її в редакції Закону про реформування пенсійної системи.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону та положення частини першої статті 2 Закону про реформування пенсійної системи (у частині поширення її дії на Закон), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону.
Водночас положення статті 2 Закону про реформування пенсійної системи (у частині поширення її дії на Закон), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин наявна колізія між Законом з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, та Законом про реформування пенсійної системи - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що прийнята Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок про те, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16 грудня 2021 року у справі №400/2085/19, від 27 січня 2022 року у справі №240/7087/20, від 18 травня 2022 року у справі №380/12337/20, від 01 червня 2023 року у справі №640/863/20, в якій пенсія позивачу також призначена після набрання чинності Законом № 3668-VI.
Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а тому не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.
Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Бєлова
Судді В.О. Аліменко,
А.Ю. Кучма