Справа № 580/2640/25 Суддя (судді) першої інстанції: Петро ПАЛАМАР
11 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Бєлової Л.В.
суддів: Аліменко В.О., Кучми А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань №9/1-441 від 30.06.2022 року, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХИ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб";
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з 01.04.2019 року перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань №9/1-441 від 30.06.2022 року, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії з грошового забезпечення визначеного у довідці Департаменту з питань виконання кримінальних покарань №9/1-441 від 30.06.2022 року, виданої станом на 05.03.2019 року та прийняти рішення по суті, з урахуванням правової оцінки суду, наданої у цьому рішенні.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовних та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 24.07.2023 у справі №280/6637/22, у якій зазначено наступне: «Колегія суддів вважає обґрунтованим посилання позивача на той факт, що повторний розгляд його заяви виключає будь-яке інше рішення крім відмови у задоволенні такої заяви (з огляду на позицію пенсійного органу, відображену у відзиві на позов у цій справі). Отже обраний судами спосіб захисту його порушеного права в цьому випадку є неефективним.».
Також апелянт наголосив, що дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку і подальшою виплатою пенсії позивачу, пенсії на підставі оновленої довідки з урахуванням посадового окладу, окладу за військове звання, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за таємність та премії, є протиправними, а позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав.
Після надходження матеріалів справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2025 року призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, та деяких інших осіб».
Представник позивача звернувся із заявою від 26.11.2024 до відповідача щодо перерахунку його пенсії із урахуванням грошового забезпечення визначеного у довідці Департаменту з питань виконання кримінальних покарань №9/1-441 від 30.06.2022, виданої станом на 05.03.2019.
Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області листом від 01.01.2025 №26-15539/Б-02/8-2300/25 відмовило у перерахунку пенсії, у зв'язку з відсутністю підстав для проведення з 01.04.2019 перерахунку та виплати пенсії із грошового забезпечення, визначеного у вказаній довідці.
Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив частково та зазначив, що відповідач не прийняв жодного рішення за результатами розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії із грошового забезпечення визначеного у довідці №9/1-441 від 30.06.2022 року, а лист від 01.01.2025 №26-15539/Б-02/8-2300/25 не є рішенням суб'єкта владних повноважень (індивідуальним актом), яке може бути предметом судового розгляду.
У зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області не вчиняло дій щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії, натомість, відповідач допустив протиправну бездіяльність, оскільки не прийняв жодного з рішень, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Тому, на переконання суду першої інстанції, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління пенсійного фонду України у Черкаській області прийняти відповідне рішення за результатами розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії із урахуванням грошового забезпечення визначеного у довідці Департаменту з питань виконання кримінальних покарань №9/1-441 від 30.06.2022 року, виданої станом на 05.03.2019.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
У силу частини першої статті 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Абзацами 2-3 частини першої статті 44 Закону №1058-IV встановлено, що звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
За приписами частини п'ятої статті 45 Закону №1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07 липня 2014 року №13-1), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за 1566/11846 (далі Порядок №22-1 в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Як свідчать матеріали справи, представник позивача звернувся із заявою від 26.11.2024 до відповідача щодо перерахунку його пенсії із урахуванням грошового забезпечення визначеного у довідці Департаменту з питань виконання кримінальних покарань №9/1-441 від 30.06.2022, виданої станом на 05.03.2019.
Розділ IV Порядку №22-1 регулює порядок приймання, оформлення та розгляд документів.
Абзацом 2 пункту 4.1 Порядку №22-1 визначено, що заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Пунктом 4.2 Порядку №22-1 передбачено, що при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема, ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта.
Абзацами 2-3 пункту 4.3 Порядку №22-1 унормовано, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
За змістом пункту 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.
Аналізуючи наведені вище норми чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що такими передбачено два альтернативні варіанти рішень, які можуть бути прийняті органами Пенсійного фонду за результатами розгляду заяви про призначення (переведення, перерахунку) пенсії: про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Отже, наведене свідчить про те, що у разі звернення особи із заявою про призначення/перерахунок пенсії пенсійний орган зобов'язаний діяти згідно вказаного Порядку №22-1, зокрема, розглянути подану заяву та прийняти рішення за результатами розгляду такої заяви.
Однак, як свідчать матеріали справи, відповідачем не було розглянуто відповідно до вимог Порядку №22-1 подану позивачем заяву про перерахунок пенсії.
Фактично, пенсійним органом не приймалося мотивоване рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку пенсії позивача, що свідчить про недотримання встановленого законодавством порядку вирішення питання про перерахунок пенсії.
Тобто, суб'єкт владних повноважень у спірних відносинах діяв не у спосіб, встановлений законодавством.
Беручи до уваги викладене, є протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо неприйняття жодного рішення за результатом розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії.
Разом з тим, лист Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 01.01.2025 №26-15539/Б-02/8-2300/25 не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, адже не є актом правозастосування. Названий лист носить лише інформаційний характер, оскільки не породжує виникнення, зміну або припинення прав, обов'язків позивача. Цей лист, як вбачається з його змісту, складений за наслідками розгляду звернення позивача відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
Зважаючи на наведене, є передчасними твердження позивача про надання останньому пенсійним органом саме відмови у перерахунку пенсії.
У свою чергу, враховуючи неналежний розгляд відповідачем заяви позивача про перерахунок пенсії, тобто відповідач діяв не у спосіб, встановлений законодавством, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що наявні підстави для визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду указаної заяви із зобов'язанням повторно її розглянути.
Отже, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Посилання апелянта на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 24.07.2023 у справі №280/6637/22, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки висновки Верховного Суду щодо того, повторний розгляд заяви позивача виключає будь-яке інше рішення крім відмови у задоволенні такої заяви (з огляду на позицію пенсійного органу, відображену у відзиві на позов у цій справі), сформульовані за інших фактичних обставин справи та іншого правового регулювання спірних правовідносин, які виникли між сторонами у справі № №280/6637/22.
Так, у справі №280/6637/22 між сторонами виник спір щодо наявності/відсутності у позивача права на отримання пенсії. Зокрема, предметом позовних вимог було визнання незаконним та скасування рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 11.11.2022 про відмову у проведенні перерахунку пенсії позивачу, починаючи з 07.10.2009.
Натомість, у справі яка розглядається, спір між сторонами виник щодо наявності/відсутності у позивача права на перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки.
Отже, колегія суддів не враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 24.07.2023 у справі №280/6637/22.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.
Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Бєлова
Судді В.О. Аліменко,
А.Ю. Кучма