Справа № 752/22407/24 Суддя (судді) першої інстанції: Чекулаєв С.О.
11 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Беспалова О. О.
суддів: Парінова А. Б., Ключковича В. Ю.
за участю секретаря: Волошка О. Л.
представника позивача Коваленко І.Д., представника відповідача Латонової Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25 квітня 2025 року (місце ухвалення: м. Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 25.04.2025) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-
ОСОБА_1 звернувся Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просив суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №ПС 000404 від 26.09.2024, винесену в.о. Начальника Відділу державного нагляду (контролю) у місті Києві Державної служби України з безпеки на транспорті Кононенко Оленою щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 132-2 КУпАП.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 25 квітня 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції, з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та ухвалити нову постанову, якою позов залишити без задоволення.
До Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.04.2024 за результатами здійснення габаритно-вагового контролю за адресою м.Київ, Столичне шосе, під час зважування транспортного засобу VOLVO днз НОМЕР_1 , встановлено, що вантажовідправником ТОВ «ЕКСПРЕС ТЕХБУД», керівником якого є ОСОБА_1 , згідно з ТТН №1021 від 15.04.2024, внесено відомості, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові параметри понад 20%, але не більше 30% при перевезені подільного вантажу.
Як вбачається з копії товарно-транспортної накладної №1021 від 15.04.2024, автоперевізник ТОВ «ГАРІЛІТ» здійснював перевезення власним транспортним засобом VOLVO днз НОМЕР_1 , разом з причепом днз НОМЕР_2 , вантажовідправник ТОВ «ЕКСПРЕС ТЕХБУД», вантажоодержувач ТОВ «ГАРІЛІТ», вантажу - щебенево-піщаної суміші, 0-40, (насипом), масою (брутто) 37 700 кг.
Відповідно до копії Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 власником вантажного транспортного засобу VOLVO FM410 днз НОМЕР_1 є ТОВ «ГАРІЛІТ ТРАНС ГРУП».
26.09.2024 в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у місті Києві Державної служби України з безпеки на транспорті Кононенко Оленою винесено постанову №ПС 000404 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною третьою статті 132-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34 000,00 гривень.
Вважаючи вказану постанову протиправною позивач звернувся до суду з даним позовом.
Як вбачається із змісту рішення суду першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що оскаржувану постанову винесено за межами строку накладення адміністративного стягнення.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягають до такої відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом положень ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист встановленим шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
У відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частинами 1 ст. 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно ч. 1 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Статтею 245 КУпАП, встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 7 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, зокрема, закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Згідно частини першої статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Як вбачається з матерлів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, адміністративне правопорушення вчинено 15.04.2024, в той час як оскаржувана постанова винесена посадовою особою Державної служби України з безпеки на транспорті лише 26.09.2024, тобто через п'ять місяців після вчинення.
Адміністративне правопорушення передбачене частиною третьою статті 132-2 КУпАП не належить до категорії триваючих, а тому двомісячний строк притягнення винної особи до адміністративної відповідальності обчислюється з дня його вчинення.
Таким чином, з огляду на досліджені докази, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем притягнуто до адміністративної відповідальності позивача поза межами строку накладення адміністративного стягнення встановленого ч. 1 ст. 38 КУпАП, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови залишити без задоволення.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя В. Ю. Ключкович
Суддя А. Б. Парінов
(Повний текст постанови складено 11.11.2025)