Справа № 320/46105/25
11 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Файдюка В.В., суддів Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про стягнення збитків,
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу десятиденний термін для усунення недоліків позовної заяви.
Не погоджуючись із викладеним в ухвалі рішенням, ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та прийняти рішення у справі, яким задовольнити позовні вимоги.
Перевіривши подану апеляційну скаргу, суд прийшов до висновку, що апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою не може бути відкрито з таких підстав.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 293 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
З наведеного випливає, що у процесуальному законі міститься пряма заборона на оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду.
При цьому суд звертає увагу, що серед визначеного у ст. 294 КАС України переліку ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, відсутня ухвала про залишення апеляційної скарги без руху.
Отже, така ухвала окремо в апеляційному порядку не оскаржується. Заперечення проти відповідної ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Аналогічна за змістом правова позиція щодо застосування положень ст. 294 КАС України висловлена Верховним Судом у постановах від 27.01.2021 у справі №200/3887/19-а, від 17.06.2021 у справі №340/4191/20.
Тобто, закріплюючи у п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України та п. 6 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України право особи на перегляд справи в апеляційному порядку, законодавець регламентував спосіб і порядок реалізації такого права у залежності від виду судового рішення, як є предметом апеляційного оскарження - безпосереднє оскарження рішення суду або ухвали суду в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на таке рішення або викладенням заперечень проти ухвали до апеляційної скарги на рішення суду, ухваленого за результатами розгляду справи.
Відтак, гарантуючи можливість перегляду в апеляційному порядку судової справи, положення Кодексу адміністративного судочинства України закріпили спосіб реалізації права особи на апеляційне оскарження ухвали суду про залишення позовної заяви без руху шляхом викладення заперечень проти ухвали до апеляційної скарги на рішення суду, ухваленого за результатами розгляду справи. Іншого порядку та способу апеляційного оскарження такого судового рішення чинним процесуальним законодавством не передбачено.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
У контексті наведеного, на переконання колегії суддів, розгляд судом адміністративним судом апеляційної інстанції апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, щодо викладеного рішення в якій встановлено інший порядок оскарження, зумовить допущення судом порушень правових норм, які регулюють його діяльність, а також поставить під сумнів гарантоване Конвенцією право особи на розгляд справи судом, встановленим законом.
Як вже було зазначено вище, відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
За таких обставин, апеляційна скарга не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає поверненню апелянту, що узгоджується й з позицією Верховного Суду, висловленої у постанові від 26.12.2024 у справі №140/19515/23.
Керуючись ст. ст. 248, 293, 321, 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про стягнення збитків - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя-доповідач В.В. Файдюк
Судді О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев