Справа №:755/21088/25
Провадження №: 1-кс/755/4091/25
"06" листопада 2025 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі представника - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3 , на постанову старшого дізнавача відділу дізнання Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 про відмову у визнанні потерпілим в межах кримінального провадження № 12025105040000865 від 09.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України,
установив:
В провадження слідчого судді надійшла скарга ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3 , на постанову старшого дізнавача відділу дізнання Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 про відмову у визнанні потерпілим в межах кримінального провадження № 12025105040000865 від 09.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
В обґрунтування скарги адвокат посилається на те, що старшим дізнавачем відділу дізнання Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12025105040000865 від 09.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
Досудове розслідування вказаного кримінального провадження здійснюється за заявою про злочин, яка подавалась в інтересах ОСОБА_4 , де було зазначено про те, що 21.06.2025 року приблизно о 20.15 годині він повернувся за місцем проживання: АДРЕСА_1 , та виявив зниклі з квартири речі та грошові кошти в розмірі 2 000 000 гривень.
У подальшому було з'ясовано, що поки ОСОБА_4 перебував на роботі, його дівчина ОСОБА_6 , скориставшись його відсутністю, зібрала речі, які вони разом придбавали, та прихопивши із собою накопичення ОСОБА_4 , виїхала із орендованої квартири, яку він винаймав для спільного проживання.
08.10.2025 ОСОБА_4 був допитаний в якості свідка, та в ході допиту він детально розповів всі обставини події, надав контакти свідків. Однак, з того часу дізнавачем не було здійснено жодної слідчої дії для встановлення всіх обставин.
17.10.2025 засобами поштового зв'язку було подано клопотання про визнання ОСОБА_4 потерпілим. Клопотання зареєстровано Дніпровським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві 21.10.2025 за № 173121-2025.
24.10.2025 до Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві було подано клопотання про долучення доказів, зареєстроване за № 175621/1612228.
30.10.2025 надійшла постанова про відмову в задоволенні клопотання від 21.10.2025 про визнання ОСОБА_4 потерпілим. З даною постановою не погоджується, вважає, що дізначеним не наведено мотивів відмовити з посиланням на законодавство України та обставини справи.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримала, просила її задовольнити.
Представник Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.
Разом з цим, відсутність у судовому засіданні особи, рішення якої оскаржується, відповідно до положень ч. 3 ст. 306 КПК України, не перешкоджає розгляду скарги.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги, у зв'язку з чим слідчий суддя вважає можливим розглянути скаргу у їх відсутність.
Дослідивши долучені на підтвердження доводів скарги докази, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий, дізнавач або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні особою, якій відмовлено у визнанні потерпілим, може бути оскаржене рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим.
Слідчим суддею встановлено, що в відділом дізнання Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025105040000865, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.09.2025 року,за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України (ЄО № 70951 від 08.09.2025).
Процесуальне керівництво здійснює Дніпровська окружна прокуратура м. Києва. Кримінальне провадження зареєстроване на підставі ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 03.09.2025 року щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудового розслідування за заявою ОСОБА_4 .
15.10.2025 адвокат ОСОБА_3 , діючи в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до відділу дізнання Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві із клопотанням про визнання ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження № 12025105040000865, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.09.2025 року, в якості потерпілого, вручити йому пам'ятку про процесуальні права та обов'язки.
В клопотанні адвокат послалась на те, що в діях ОСОБА_6 , яка у відсутність ОСОБА_4 , забрала речі та накопичені ним грошові кошти в розмірі 2 000 000 грн., наявні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, тобто, крадіжка, вчинена в особливо великих розмірах або організованою групою. 08.10.2025 ОСОБА_4 був допитаний в якості свідка, який підтвердив всі обставини та наголосив на тому, що дії ОСОБА_6 скоріш за все були сплановані завчасно. Крім того, до протоколу допиту додав скріншоти із месенджерів про надходження погроз від вітчима ОСОБА_6 - ОСОБА_7 .
24.10.2025 до Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві було подано клопотання про долучення доказів (доходів ОСОБА_4 ).
21.10.2025 старшим дізнавачем відділу дізнання Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 винесено постанову, якою у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 , зареєстрованого 21.10.2025 року за № 173121-2025, про визнання потерпілим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12025105040000865 від 09.09.2025 року, відмовлено. Рішення дізнавача обґрунтовано тим, що під час дізнання не отримано відомостей про завдання ОСОБА_4 моральної, фізичної або майнової шкоди, відсутні будь-які документи, що б свідчили про придбання та зберігання речей і грошових коштів у квартирі, їх належності заявнику, у зв'язку з чим ОСОБА_4 має статус «заявник» та підстав для визнання його потерпілим, вручення пам'ятки про процесуальні права та обов'язки потерпілого немає.
Слід зазначити, що частина 5 статті 55 КПК України надає слідчому, прокурору право винести постанову про відмову у визнанні потерпілим в тому разі, якщо заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди.
Не зважаючи на це, та не спростовуючи в постанові про відмову у визнані потерпілим, викладених у заяві про кримінальне правопорушення, доводів відносно визнання ОСОБА_4 потерпілим, дізнавач в порушення вимог ст. 55 КПК України, відмовив у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні № 12025105040000865, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.09.2025 року.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 110 КПК України мотивувальна частина рішення слідчого, викладеного у формі постанови, повинна містити відомості про мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу. Разом з тим, зі змісту постанови не вбачається, що органом дізнання викладено у мотивувальній частині оскаржуваної постанови обґрунтовані відомості щодо наявності або відсутності підстав вважати заявника особою, якій завдано матеріальну чи моральну шкоду кримінальним правопорушенням, за фактом якого і здійснюється кримінальне провадження № 12025105040000865, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.09.2025 року.
З огляду на викладені обставини, враховуючи принцип змагальності сторін, слідчий суддя дійшов висновку, що стороною обвинувачення не було дотримано положення вимог кримінального процесуального закону щодо всебічності, повноти та неупередженості дослідження всіх обставин, а постанова дізнавача не відповідає вимогам ст. 110 КПК України, тому підлягає скасуванню, із подальшим прийняттям законного та обґрунтованого рішення.
В частині визнання постанови протиправною та зобов'язання старшого дізнавача Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 виконати вимоги ч. 2 ст. 55 КПК України та вручити ОСОБА_4 пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого належить відмовити, оскільки до повноважень слідчого судді при розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування не віднесено прийняття рішення про визнання постанови протиправною та зобов'язання слідчого, дізначава чи прокурора вчинити певні дії, що було би втручанням без законних на те підстав у повноваження слідчого, дізначава чи прокурора.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Таким чином, скарга ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3 , підлягає задоволенню частково.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 26, 55, 110, 303, 304, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
Скаргу ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3 , на постанову старшого дізнавача відділу дізнання Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 про відмову у визнанні потерпілим в межах кримінального провадження № 12025105040000865 від 09.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України - задовольнити частково.
Скасувати постанову старшого дізнавача Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 від 21 жовтня 2025 року про відмову у визнанні ОСОБА_4 потерпілим у кримінальному провадженні № 12025105040000865, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.09.2025 року,за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
В іншій частині скарги - відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1