ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/12876/25
провадження № 2/753/9187/25
про закриття провадження у справі
"12" листопада 2025 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Якусика О.В., за участю секретаря судового засідання Гайової С.Г., представника позивача - адвоката Верещак І.Т., представника відповідача - адвоката Костіної Н.М., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровська набережна 19А» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У червні 2025 року адвокат Верещак Ірина Тарасівна в інтересах Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровська набережна 19А» звернулася до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 9 955,65 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати внесків і платежів співвласників багатоквартирного будинку.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 червня 2024 року справу передано на розгляд судді Якусику О.В.
26 серпня 2025 року від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по внескам на обслуговування будинку та прибудинкової території у період з 31 січня 2022 року по 31 липня 2025 року у розмірі 9 271,25 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 759,79 грн, 3% річних у розмірі 459,50 грн, а всього разом 11 490, 54 грн.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 03 вересня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 753/12876/25 за вказаним позовом, призначено справу до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи в судове засідання на 07 жовтня 2025 року.
07 жовтня 2025 року розгляд справи відкладено на 07 листопада 2025 року.
20 жовтня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Костіна Н.М. подала відзив на позовну заяву, в якому заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на недоведеність до відповідача рішення загальних зборів про зміну тарифу.
Окрім того, відповідач зазначає, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05 березня 2022 року введено мораторій на нарахуванням відсотків та інфляційних втрат, а отже у період з 24.02.2022 по 30.12.2023 нарахування інфляційних втрат та 3% річних є незаконними. А також зазначає, що позивач не надав доказів звернення до відповідача з вимогою про виконання зобов'язання, а тому не довів порушення такого зобов'язання. Також у своєму відзиві відповідач просив відмовити у задоволенні вимог, щодо стягнення витрат на адвоката, оскільки адвокатом не надано детальний опис робіт.
27 жовтня 2025 року представник позивача - адвоката Верещак І.Т. подала клопотання, в якому у зв'язку зі сплатою основної заборгованості в розмірі 9 271,25 грн. заявила, що не підтримує позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості та просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровська набережна 19А» інфляційні втрати в розмірі 1 759,79 грн, 3% річних у розмірі 459,50 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 5 000,00 грн та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Як визначено пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
З огляду на викладене, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Відповідно до правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04 (провадження № 12-67гс19), прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
З огляду на підхід, який Велика Палата Верховного Суду застосувала у постанові від 26 вересня 2019 року у справі № 13/51-04 (провадження № 12-67гс19), Об'єднана палата Касаційного цивільного суду зробила висновок, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.
Як свідчать наявні в матеріалах справи докази, після звернення позивача із позовом у цій справі відповідач сплатив суму основного боргу, що свідчить про відсутність між сторонами спору щодо цих вимог, а тому провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України.
Керуючись статтями 2, 12, 13, 89, 255, 256, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Провадження у справі у справі № 753/12876/25 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровська набережна 19А» до ОСОБА_1 в частині вимог про стягнення основної заборгованості у розмірі 9 271,25 грн - закрити.
Роз'яснити, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Олександр ЯКУСИК