ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/22147/25
провадження № 3/753/7897/25
"07" листопада 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Скуба А.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
28 вересня 2025 року о 19 год. 10 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом АЗЛК 2141201 д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Вербицького, 19Б у м. Києві у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку проводився за допомогою алкотестору Драгер 6820. Результат огляду 1,72 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9.А та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про причини свого неприбуття суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Із матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 відомі його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також те, що справа про адміністративне правопорушення відносно нього буде розглядатися в Дарницькому районному суді м. Києва.
Окрім цього, судом вжито всіх можливих заходів для забезпечення права ОСОБА_1 взяти безпосередню участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно неї в суді. Однак враховуючи те, що у відповідності до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не визнана обов'язковою, суд приходить до висновку, що справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 слід розглянути за наявними у справі доказами, що за вказаних вище обставин не буде порушенням права останньої на захист.
Також вказане рішення суду узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Дослідивши дані які відображено у протоколі про адміністративне правопорушення, картці обліку, чек тесту драгер від 28.09.2025 року о 20 год. 32 хв. з результатом 1,72 проміле, акті, направлені, поясненнях, постановах серії ЕНА № 5826785 та ЕНА № 5826679, та відеозаписі з нагрудної камери інспектора патрульної поліції, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог п. 2.9.А Правил дорожнього руху України - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу на швидкість реакції.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, які не викликають жодних сумнівів у своїй достовірності та допустимості, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні ч. 1 ст. 130 КУпАП «поза розумним» сумнівом доведена в судовому засіданні, оскільки із долучених до справи матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестора "Драгер", за результатами якого останній перебував у стані алкогольного сп'яніння з результатом 1,72 проміле.
Частиною 2 ст. 33 КУпАП передбачено, що суд при накладенні стягнення за адміністративні правопорушення, враховує характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, майновий стан правопорушника, відсутність обставин, що пом'якшують відповідальність правопорушника та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 130 України з позбавленням права керувати транспорними засобоми, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
На підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок на користь держави.
Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 283, 284, 300, 301, 304, 307, 308, КУпАП України, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 н.м.д.г., що складає 17 000 гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок на користь держави.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя: