ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/21752/25
провадження № 3/753/7752/25
"05" листопада 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Просалова О.М., розглянувши адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №741249, ОСОБА_1 07.10.2025, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , ухилився від виконання батьківських обов'язків, передбачених ст. 150 СК України, щодо своїх малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
В суді ОСОБА_1 пояснив, що вони з дружиною разом виховують двох дітей, конфліктів в сім'ї не має. Хто міг звернутися у поліцію та службу у справах дітей він не знає, але допускає, що це могла зробити сусідка, яка живе поверхом нижче та яка постійно скаржиться, що їй заважають діти, які голосно себе поводять.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступного висновку.
Вимогами ст. 251 КУпАП передбачено поняття доказів та порядок їх збирання у справі про адміністративне правопорушення, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Перекладання такого обов'язку на суд не передбачено.
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Крім цього, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 20.09.2016 року «Карелін проти Росії», відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративні правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд.
З об'єктивної сторони правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП може виражатися в різних формах бездіяльності, зокрема, з боку батьків невиконання ними обов'язків, під якими слід розуміти неналежну турботу про виховання і навчання, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків щодо фізичного розвитку дитини і зміцнення її здоров'я.
Згідно положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення не вказано, у чому полягало ухилення ОСОБА_1 від виконання обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання дітей, в яких його діях вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП .
Встановлені судом обставини у даній справі не дають підстав вважати, що ОСОБА_1 неналежно виконує свої обов'язки. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 ч. 1 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та враховуючи положення ч.1 ст. 247 КУпАП, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 ч. 1 КУпАП, а тому з цих підстав провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 184, 247, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду.
За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.
Суддя: