Дата документу 11.11.2025Справа № 554/13604/25
Провадження № 1-кс/554/13538/2025
11 листопада 2025 року м. Полтава
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава клопотання старшого слідчого СВ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025170420001182 від 14.09.2025 року щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня спеціальна, неодруженого, непрацюючого, судимого
26.05.2021 року Біляївським районним судом Одеської області за ч.4 ст.407 КК України до 3 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 1 рік;
04.12.2020 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч.1 ст.187 КК України до 3 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 2 роки;
23.02.2022 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч.1 ст.125, ст.71, ч.1 ст.72 КК України до 3 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 2 роки. 11.04.2024 року на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Полтави звільнений від відбування покарання умовно-достроково на невідбутий термін 11 місяців 2 дні,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,
До провадження слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , обґрунтоване тим, що Слідчим відділом Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025170420001182 від 14.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Відповідно до доповіді ВЧ НОМЕР_1 від 19.05.2025 року солдат 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 4 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 вважається таким, що 18.05.2025 року самовільно залишив військову частину (без зброї) в районі виконання завдань для безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 14.09.2025 року, близько 13 год. 30 хв., військовослужбовець ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті неприязних відносин, що раптово виникли, в ході сварки, діючи умисно, наніс один удар лівою рукою по тулубу та один удар правою рукою в голову потерпілого ОСОБА_8 , внаслідок чого останній впав на асфальт та втратив свідомість.
В результаті вказаних дій ОСОБА_5 спричинив потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді: відкритої проникаючої черепно-мозкової травми забою головного мозку середнього ступеню з формуванням післятравматичного субарахноїдального крововиливу, перелому потиличної кістки з переходом на основу черепа, забою м'яких тканин потиличної ділянки, що кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпеки для життя.
Таким чином, за вчинення дій, які виразились в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, ОСОБА_5 , підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
14.09.2025 року ОСОБА_5 затриманий в порядку статті 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
15.09.2025 року слідчим за погодженням з прокурором згідно вимог ст.ст.276-278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
16.09.2025 відносно ОСОБА_5 слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Полтава обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 12 листопада 2025 року о 19 год. 16 хв.
10.11.2025 керівником Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_9 продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, а саме до 15.12.2025.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних у ході досудового розслідування доказів, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення потерпілого ОСОБА_8 від 15.09.2025; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 15.09.2025; протоколом огляду місця події від 14.09.2025 за адресою: м. Полтава, вул. 23 Вересня 7; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 14.09.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_10 від 14.09.2025; протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_11 від 14.09.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_11 від 14.09.2025; протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_12 від 14.09.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_12 від 14.09.2025; протоколом огляду від 14.09.2025 за адресою: м. Полтава, вул. 23 Вересня, буд 1А; протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_5 від 14.09.2025; довідкою-доповіддю № 909/7968 від 19.05.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 15.09.2025 року; протоколом огляду мобільного телефону iPhone Xs від 15.09.2025 року; протоколом огляду цифрового носія та інформації, що міститься на ньому від 15.09.2025 року; довідкою КП «ПОКЛ ім. М.Ф. Скліфосовського ПОР» від 15.09.2025 № 04-05/3706; висновком експерта № 1246, виданим ДСУ «Полтавське ОБ СМЕ» МОЗ України за результатами проведення експертизи 14.10.2025 року; повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 15.09.2025; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 та іншими доказами у своїй сукупності.
Строк тримання ОСОБА_5 під вартою закінчується 12.11.2025 року, однак завершити його у зазначений строк неможливо, оскільки необхідно виконати низку слідчих (розшукових) та процесуальних дій, проведення яких потребує додаткового часу, а саме: провести допит підозрюваного ОСОБА_5 ; провести слідчий експеримент із підозрюваним ОСОБА_5 ; за результатами слідчого експерименту за участі підозрюваного, призначити додаткову судово-медичну експертизу; скласти та повідомити про остаточну підозру ОСОБА_5 ; провести інші необхідні слідчі дії у проведенні яких виникне потреба; виконати вимоги статті 290 КПК України щодо відкриття та ознайомлення з матеріалами кримінального провадження потерпілої, підозрюваного та його захисника; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування та направити їх до суду.
Дані слідчі та процесуальні дії не були здійснені чи завершені раніше з об'єктивних причин та потребують додаткового часу строком до 3 місяців, зокрема через: тривалі строки проведення призначених експертиз по кримінальному провадженню, а також черговість призначення експертиз; тривалі строки проведення інших необхідних слідчих (розшукових) дій; заміну кінцевої підозри, відкриття матеріалів кримінального провадження в порядку статті 290 КПК України тощо.
Результати вищевказаних слідчих (розшукових) та процесуальних дій мають важливе значення для досудового розслідування та можуть бути використані як докази під час судового розгляду у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене, в слідства виникла необхідність у продовженні строку тримання під вартою ОСОБА_5 , оскільки ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, не зникли та не зменшилися.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 заперечували проти задоволення клопотання, просили застосувати цілодобовий домашній арешт. Адвокат ОСОБА_4 також просила визначити підозрюваному заставу в мінімальному розмірі у випадку продовження строку тримання його під вартою.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.
За змістом положень ст.131 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов?язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м?яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно із ч.ч.3, 4 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Слідчим суддею встановлено, що 14.09.2025 року о 19 год. 16 хв. ОСОБА_5 було затримано в порядку статті 208 КПК України.
15.09.2025 року слідчий ОСОБА_14 , за погодженням із прокурором ОСОБА_7 , повідомив ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, - умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 16.09.2025 року щодо ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком до 12.11.2025 року, 19 год. 16 хв.
Зі змісту поданого слідчою клопотання вбачається, що завершити досудове розслідування до закінчення строку дії застосованого щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не представляється можливим, так як у кримінальному провадженні необхідно виконати низку слідчих та процесуальних дій, проведення яких потребує додаткового часу, перелік яких наведено вище.
У зв'язку з цим постановою керівника Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_9 від 10.11.2025 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, а саме до 15.12.2025 року.
Оцінивши надані сторонами кримінального провадження докази, слідчий суддя приходить до висновку, що з матеріалів клопотання, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, вбачається наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, що підтверджується матеріалами клопотання.
При цьому, слідчий суддя виходить з установленого правила про те, що обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об?єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину. Таким чином, при вирішенні питання доцільності обрання підозрюваному запобіжного заходу слідчим суддею перевіряється лише наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не є предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Крім того, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні стороною обвинувачення було доведено, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, встановлені при вирішенні питання про застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися, продовжують існувати і в ході судового розгляду клопотання прокурором доведено наявність обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.
Так, злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , в аспекті кримінально-правової кваліфікації відноситься до категорії тяжких, санкція ч.1 ст.121 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, тому існують об'єктивні підстави вважати, що усвідомлюючи вказане, ОСОБА_5 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання за скоєне.
Водночас слідчий суддя бере до уваги ту обставину, що солдат ОСОБА_5 вважається таким, що 18.05.2025 року самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 (без зброї) в районі виконання завдань для безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя враховує, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо дослідив під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору або посилатися на них (ч.4 ст.95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Вказане в сукупності свідчить про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
На думку слідчого судді, прокурором доведено й наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, який обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 неодноразово засуджувався, зокрема за вчинення умисних злочинів проти життя та здоров'я особи, власності, проте належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та наразі обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого насильницького злочину. Зазначені обставини свідчать про схильність підозрюваного до антисоціальної поведінки та дають підстави вважати, що останній, у випадку застосування менш тяжкого запобіжного заходу, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Існування вищезазначених ризиків у сукупності з необхідністю у проведенні зазначених слідчих (розшукових) та процесуальних дій в кримінальному провадженні виправдовують необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 .
Відповідно до статті 178 КПК України, при вирішенні даного клопотання, слідчий суддя також враховує дані про особу підозрюваного в їх сукупності, у тому числі, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим, вік та стан його здоров'я, міцність його соціальних зв'язків у місці проживання, репутацію, майновий стан, а також те, що підозрюваний являється військовослужбовцем та є неодноразово судимим.
Проаналізувавши викладене, слідчим суддею не встановлено достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти доведеним ризикам та забезпечити належну поведінку підозрюваного.
Зокрема, особисте зобов'язання - неможливо застосувати, оскільки цей запобіжний захід є найменш суворим з-поміж інших, передбачених ст.176 КПК України, і є неспіврозмірним із тяжкістю інкримінованого злочину та наявністю установлених ризиків. Такий запобіжний захід не забезпечить належної поведінки підозрюваного під час здійснення досудового розслідування та подальшого судового розгляду; особисту поруку - неможливо застосувати у зв'язку з тим, що на адресу органу досудового розслідування та прокуратури не надходило письмових звернень від осіб, готових поручитися за підозрюваного та забезпечити його належну процесуальну поведінку; заставу - неможливо застосувати у зв'язку з тим, що на адресу органу досудового розслідування та прокуратури не надходило заяв або клопотань від підозрюваного, його захисника, рідних чи інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; домашній арешт - неможливо застосувати у зв'язку з тим, що підозрюваний підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків.
Слідчий суддя враховує, що відповідно до ч.3 ст.183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Разом із тим, відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого із застосуванням насильства, а тому враховуючи наявність встановлених ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, підстави та обставини, передбачені статтею 178 КПК України, відсутні підстави для визначення застави, як альтернативи триманню під вартою.
Відповідно до положень ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для продовження строку застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, у зв?язку з чим клопотання слідчої підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 194, 196, 197, 199, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчої - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, строком на 35 днів, тобто до 15 грудня 2025 року 19 год. 16 хв.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 12 листопада 2025 року о 13 годині.
Слідчий суддя ОСОБА_1