Дата документу 10.11.2025Справа № 554/15876/25
Провадження № 1-кс/554/13363/2025
10 листопада 2025 року м. Полтава
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових (уповноважених) осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за заявою від 03.11.2025 року,-
05.11.2025 року ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з вказаною скаргою, в якій просить визнати незаконною бездіяльність посадових осіб ТУ ДБР у м.Полтаві, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення та зобов'язати останніх внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 03.11.2025 року.
Скарга мотивована тим, що 03.11.2025 року ОСОБА_3 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Полтаві, направлено заяву про вчинення злочину, з приводу того, що працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 з застосуванням сили забрали його документи та мобільний телефон і направили до військової частини для проходження служби без проходження військово-лікарської комісії.
Адресат отримав зазначене повідомлення, однак відомості до ЄРДР не були внесені, чим на думку скаржника було порушено порядок, встановлений нормою ст.214 КПК України.
У судове засідання заявник не з'явився, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду скарги, направив до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Із урахуванням того, що для розгляду вказаної категорії скарг встановлено скорочені терміни, а скаржник до суду не з'явився, направивши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, з метою дотримання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, слідчий судя вважає за доцільне розглянути скаргу у відсутність заявника.
Слідчий, прокурор до суду не з'явилися, про розгляд скарги повідомлені належним чином. Відсутність слідчого, прокурора, відповідно до положень ст. 306 КПК України, не є перешкодою для розгляду скарги.
Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя прийшов до такого висновку.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Згідно з ч.1 ст.214 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Разом з тим, системний аналіз положень ст.ст.214,303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Однак, підставами вважати повідомлення таким, що містить відомості про злочин, є наявність в ньому об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то обставини викладені в них не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язковими для внесення до ЄРДР.
Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30 червня 2020 року, встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України,зокрема мати короткий виклад обставин,що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (п.п.1 п.1 розділу ІІІ Положення).
Положення ст.214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст.2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Зазначені положення кримінального процесуального закону та закону про кримінальну відповідальність свідчать про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення (злочин).
Отже, критерієм, що дає змогу вважати заяву про злочин такою, що підлягає внесенню до ЄРДР, є наявність в ній об'єктивних даних, які дійсно свідчать про вчинення кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Крім того, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ в узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 17.01.2017 року відмітив, що КПК передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Із змісту заяви про вчинення кримінального правопорушення слідує, що заявник фактично не згоден з діями працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 , пов'язані з призовом його на військову службу, для чого встановлено відповідний порядок оскарження прийнятих ними рішень .
Однак заява про вчинення кримінального правопорушення, подана ОСОБА_3 не містить об'єктивних даних, які б дійсно свідчили про вчинення кримінальних правопорушень, будь яких очевидних доказів обґрунтувань на підтвердження реальності конкретної події злочину на розгляд слідчого судді не надано.
У дослідженій заяві таких даних немає, а тому вона не є такою, відомості в якій мають бути обов'язково внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У зв'язку з цим, у задоволенні скарги слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.303,304,309,369,372,395 КПК України, слідчий суддя, -
відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових (уповноважених) осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за заявою від 03.11.2025 року.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_4