Справа № 541/2210/25
Номер провадження 2-о/541/112/2025
Іменем України
29 жовтня 2025 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Дністрян О.М.,
присяжних Денисенко О.В., Ночної Н.І.,
при секретарі Докуніній А.С.,
за участю заявниці, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Миргородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про оголошення фізичної особи померлою, -
ОСОБА_1 звернулася до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області із заявою про оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи: Миргородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, мотивуючи наступним. З 26.02.2022 її син ОСОБА_5 був призваний на військову службу за мобілізацією до лав Збройних Сил України, на підставі п.1-4 Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24.02.2022. 21.09.2024 вона отримала сповіщення, щоїї син, під час виконання бойового завдання в зоні бойових дій зник безвісти 19 вересня 2024 року в районі населеного пункту Ольгівка Суджанського р-ну Курської області рф. Службовим розслідуванням встановлено, що для виконання бойових (спеціальних) завдань на території противника з метою сприяння військовим частинам (підрозділам) сил оборони України на території російської федерації, яка перебуває під контролем сил оборони України та на виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 03.09.2024 № 1469, бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 від 03.09.2024 № 2486 молодший сержант ОСОБА_5 , головний сержант-командир 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 з 04.09.2024 був переданий в оперативне підпорядкування командира військової частини НОМЕР_3 . Близько 11 години 00 хвилин 19.09.2024 на лінії бойового зіткнення біля села Ольгівка Кореневського району Курської області російської федерації під час мінометного обстрілу внаслідок осколкового ураження від вибуху міни калібру 122 мм молодший сержант ОСОБА_5 , головний сержант-командир 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 отримав поранення шиї, несумісне з життям в момент заподіяння, від якого одразу помер. Після завершення мінометного обстрілу 19.09.2024 ворожі штурмові дії по захопленню населеного пункту зробили неможливим евакуацію тіла загиблого молодшого сержанта ОСОБА_5 .. Внаслідок подальшого погіршення оперативної обстановки в районі села Ольгівка Кореневського району Курської області російської федерації віднайти та евакуювати тіло загиблого молодшого сержанта ОСОБА_5 неможливо, оскільки це наражає небезпеку життя та здоров'я військовослужбовців груп евакуації та загрожує знищенню евакуаційної техніки. Зареєструвати смерть ОСОБА_5 та отримати відповідне свідоцтво у відділі державної реєстрації актів цивільного стану на даний час неможливо, оскільки тіло загиблого сина не було евакуйоване з поля бою, тому неможливо отримати медичний документ встановленої форми для здійснення реєстрації смерті відповідно до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». Встановлення факту смерті, що має юридичне значення, необхідне їй для державної реєстрації смерті сина та отримання свідоцтва про його смерть.
Ухвалою суду від 09 червня 2025 року відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи: Миргородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, в порядку окремого провадження.
17.06.2022 від представника заінтересованої особи, Міністерства оборони України, надійшли письмові пояснення, у яких зазначено, що ОСОБА_5 не займав жодної посади у штаті Міністерства оборони України, як юридичної особи, військової служби безпосередньо в Міністерстві оборони України не проходив, а отже будь-які безпосередні правовідносини між ОСОБА_5 та Міністерством оборони України не мають місця. Разом з тим, просили врахувати позицію ВС, викладену в постанові Великої Палати ВС від 11 грудня 2024 року по справі № 755/11021/22, що законодавець визначив можливість оголосити фізичну особу померлою лише після закінчення воєнних дій: за загальним правилом після 2 років від такої дати, а у якості винятку, з урахуванням конкретних обставин, раніше, але у будь-якому разі, не раніше 6 місяців, а тому відлік строку, визначеного ч. 2 ст. 46 ЦК України, для оголошення фізичної особи померлою має починатися з дня закінчення воєнних дій. Звернув увагу, що до участі у справі необхідно залучити, в якості заінтересованої особи, військову частину НОМЕР_2 , де проходив службу зниклий безвісти військовослужбовець ОСОБА_5 , з метою недопущення порушення законодавства в частині виплати грошового забезпечення, уникнення переплат бюджетних коштів та оперативного оформлення документів для виключення осіб зі списків особового складу. Просив прийняти рішення в межах чинного законодавства, що не суперечить інтересам обороноздатності України в умовах введеного на території України воєнного стану, розгляд справи провести за відсутності представника Міністерства оборони України.
Ухвалою суду від 29 липня 2025 року до участі у справі залучено в якості заінтересованих осіб: Військову частину НОМЕР_2 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 , законний представник - ОСОБА_6 ; ОСОБА_4 , законний представник - ОСОБА_7 .
Ухвалою суду від 27 серпня 2025 року у справі замінено заінтересовану особу - Військову частину НОМЕР_2 на її правонаступника - Військову частину НОМЕР_1 .
08.09.2025 від представника заінтересованої особи - Військової частини НОМЕР_1 , надійшли додаткові пояснення, у яких зазначено, що 19.09.2024 молодший сержант ОСОБА_5 , головний сержант-командир 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 на лінії безпосереднього бойового зіткнення з противником в районі села Ольгівка Кореневського району Курської області російської федерації під час ворожого мінометного обстрілу отримав поранення несумісне з життям в момент заподіяння, тіло загиблого молодшого сержанта ОСОБА_5 внаслідок штурмових дій противника евакуювати не вдалося, а в подальшому із-за погіршення оперативної обстановки місцевість, де він знаходиться була захоплена ворогом є всі підстави вважати, що молодший сержант ОСОБА_5 , головний сержант командир 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 зник безвісти за особливих обставин внаслідок військових дій під час проходження військової служби, захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби, під час захисту незалежності, суверенітету територіальної цілісності України, під час безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на лінії безпосереднього зіткнення з противником. За даним фактом Миргородським районним відділом поліції ГУНП в Полтавській області 24.09.2024 було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження -12024170550001041. Від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника, як члена сім'ї загиблого військовослужбовця. Тобто, відповідний юридичний факт має індивідуальний характер, оскільки породжує правові наслідки лише для заявника, а саме: отримання виплат передбачених законодавством, оформлення спадщини. Відповідно до Постанови КЦС ВС від 26 лютого 2024 року у справі N 686/9938/23 громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина. Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме. Залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про задоволення заяви про оголошення військовослужбовця померлим, Верховний Суд виходив із того, що існують достатні підстави, підтверджені належними доказами, для оголошення особи загиблою під час виконання військового обов'язку по захисту держави України у російсько-українській війні від дня вірогідної смерті особи. Крім того, Верховний Суд зазначив, що з урахуванням конкретних обставин справи, оголошення особи померлою можливе і після спливу шести місяців з дня настання відповідної події. У цій справі апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги про порушення судом вимог частини другої статті 46 ЦК України, вказавши, що шестимісячний строк, передбачений цією нормою, слід обраховувати з моменту настання події, а не з моменту закінчення дії воєнного стану на території держави. Відповідно до Постанови КЦС ВС від 29 січня 2020 року у справі № 154/2135/17, у випадку, якщо особа, яка несла військову службу, пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, зокрема внаслідок вогневого впливу незаконних збройних формувань під час проведення антитерористичної операції (операції об'єднаних сил), такі обставини можуть виступати підставою для оголошення судом особи померлою на підставі частини другої статті 46 ЦК України, а не визнання фізичної особи безвісно відсутньою (про яку немає відомостей про місце її перебування в місці її постійного проживання) на підставі частини першої статті 43 ЦК України. Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права викладені в постановах Верховного Суду. Таким чином, військова частина НОМЕР_1 вважає, що заява про оголошення фізичної особи померлою підлягає задоволенню після спливу шести місяців з дня настання відповідної події. Просили суд врахувати правові висновки, викладені в постанові КЦС ВС від 26 лютого 2024 року у справі № 686/9938/23 та в постанові КЦС ВС від 29 січня 2020 року у справі № 154/2135/17; прийняти рішення в межах чинного законодавства, що не суперечить інтересам обороноздатності України в умовах введеного на території України воєнного стану; розгляд справи провести за відсутності представника Військової частини НОМЕР_1 .
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Інші учасники судового процесу, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Представник Миргородського відділу ДРАЦС у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надав заяву про проведення розгляду справи у його відсутність.
Представник Міністерства оборони України в письмових поясненнях просив провести судовий розгляд у його відсутність.
Представник військової частини НОМЕР_1 в письмових поясненнях просив провести судовий розгляд у його відсутність.
Вислухавши заявницю та дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.
Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 ОСОБА_5 є сином ОСОБА_1 (а.с. 4).
21 вересня 2024 року командиром військової частини НОМЕР_2 направлено сповіщення № 19 гр. ОСОБА_1 про те, що її син, головний сержант-командир 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 , молодший сержант ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зарахований до списків військової частини НОМЕР_2 та призначений на посаду 26 лютого 2022 року, вірний військовій присязі, під час виконання бойового завдання в зоні бойових дій зник безвісти 19 вересня 2024 року в районі Ольгівки Суджанського р-ну Курської області, рф (а.с.29).
З метою встановлення обставин зникнення безвісти за особливих обставин військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 молодшого сержанта ОСОБА_5 , головного сержанта-командира 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 , військовою частиною НОМЕР_2 в установленому порядку було проведено службове розслідування, про що свідчать копії матеріалів службового розслідування долучені заявником до матеріалів справи (а.с. 5-36 зворотній бік).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 16 жовтня 2024 року № 308 «Про визнання молодшого сержанта ОСОБА_8 таким, що зник безвісти за особливих обставин під час захисту Батьківщини», службовим розслідуванням встановлено, що для виконання бойових (спеціальних) завдань на території противника з метою сприяння військовим частинам (підрозділам) сил оборони України на території російської федерації, яка перебуває під контролем сил оборони України та на виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 03.09.2024 № 1469, бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 від 03.09.2024 № 2486 молодший сержант ОСОБА_9 , головний сержант- командир 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 з 04.09.2024 був переданий в оперативне підпорядкування командира військової частини НОМЕР_3 .
Близько 11 години 00 хвилин 19.09.2024 на лінії бойового зіткнення поблизу позиції відділення «Чедер» біля села Ольгівка Кореневського району Курської області російської федерації під час мінометного обстрілу внаслідок осколкового ураження від вибуху міни калібру 122 мм молодший сержант ОСОБА_5 , головний сержант-командир 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 отримав поранення шиї, несумісне з життям в момент заподіяння, від якого одразу помер.
На момент загибелі молодший сержант ОСОБА_5 використовував засоби індивідуального захисту (був одягнений в бронежилет та шолом), не мав ознак алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
Вихід в тил позиції відділення «Чедер» поблизу с.Ольгівка Кореневського району Курської області російської федерації штурмових груп ворога після завершення мінометного обстрілу 19 вересня 2024 року, ворожі штурмові дії по захопленню населеного пункту зробили неможливим евакуацію тіла загиблого молодшого сержанта ОСОБА_5 під час переміщення військовослужбовців з ПВ «Чедер» та інші підготовлені позиції в населеному пункті. Внаслідок подальшого погіршення оперативної обстановки в районі села Ольгівка Кореневського району Курської області російської федерації, ворожого вогневого контролю шляхів постачання, постійних артилерійських обстрілів населеного пункту та застосування противником FPV-дронів «камікадзе» віднайти та евакуювати тіло загиблого молодшого сержанта ОСОБА_5 неможливо, оскільки це наражає на небезпеку життя та здоров'я військовослужбовців груп евакуації та загрожує знищенням евакуаційної техніки.
Військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 молодший сержант ОСОБА_5 зник безвісти 19 вересня 2024 року за особливих обставин на лінії бойового зіткнення з противником під час проходження військової служби, захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, під час безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації. Не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Не пов'язано з вчиненням злочину кримінального чи адміністративного правопорушення. Ознак правопорушень в діях інших посадових осіб не виявлено.
За результатами службового розслідування, враховуючи встановлені обставини, військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 молодшого сержанта ОСОБА_10 , головного сержанта-командира 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 до набрання законної сили рішенням суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим, отримання даних про перебування в полоні, видачі свідоцтва про смерть на підставі проведеної генетичної експертизи чи лікарського свідоцтва про смерть вважати таким, що зник безвісти за особливих обставин ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі села Ольгівка Кореневського району Курської області російської федерації внаслідок військових дій під час проходження військової служби, захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, під час безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на лінії безпосереднього зіткнення з противником. Не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Не пов'язано з вчиненням злочину, кримінального чи адміністративного правопорушення (а.с.165-166).
За заявоюОСОБА_1 , стосовно зникнення безвісти її сина, військовослужбовця в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_5 , під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Ольгівка Кореневського району Курської області, 24.09.2025 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024170550001041 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України. Орган досудового розслідування: Миргородський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, що підтверджується витягом з ЄРДР (а.с.159).
Відповідно до інформації з єдиної інформаційної системи МВС України про притягнення до кримінальної відповідальності на території України гр. ОСОБА_5 , останній знаходиться в державному розшуку, як зниклий безвісти на території населеного пункту Ольгівка Курської області росія, стаття 115 ч.1, КС № 12024170550001041 від 24.09.2024, РС №174/24 від 03.10.2024 (а.с.126-129).
Із повідомлення ДП «Український національний центр розбудови миру», яке виконує функції Національного інформаційного бюро, відомості про ОСОБА_5 внесені до реєстру НІБ, інформація про те, що останній перебуває в полоні відсутня (а.с.108).
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Відповідно до ч. 1 ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (ч.ч. 2,3 ст. 46 ЦК України).
Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.
У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.
Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.
Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).
Суд зауважує, що суд не констатує смерть фізичної особи, а оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у ч. 2 ст. 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.
Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою.
Водночас ч. 2 ст. 20 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» передбачено, якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи.
За правилами доказування, визначеними ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням приписів ст. 46 ЦК України, суд приходить до висновку про те, що вищевказані обставини з достатньою вірогідністю підтверджують загибель під час виконання бойового завдання у вказаному районі воєнних (бойових) дій сина заявниці та існують достатні підстави, підтверджені належними доказами, для оголошення ОСОБА_5 загиблим (померлим) під час виконання військового обов'язку із захисту Батьківщини ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі населеного пункту Ольгівка Кореневського району Курської області російської федерації.
Суд зазначає, що з урахуванням конкретних обставин справи оголошення фізичної особи померлою можливе після спливу шести місяців з дня настання відповідної події - загибелі під час виконання бойового завдання, під час виконання якого ОСОБА_5 загинув, що підтверджується належними та допустимими доказами, неведеними вище.
Згідно з п.13 постанови Пленуму Верхового Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим, у разі неможливості встановлення факту його смерті, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце за певний час та за певних обставин.
Докази, які долучені до заяви про оголошення фізичної особи померлою, не містять жодних суперечностей щодо обставин зникнення військовослужбовця ОСОБА_5 , дають можливість зробити вірогідне припущення про його смерть під час виконання бойового завдання ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі населеного пункту Ольгівка Кореневського району Курської області російської федерації.
З моменту вказаної події (19 вересня 2024 року) до моменту звернення до суду з цією заявою минуло більше шести місяців. Від встановлення факту загибелі військовослужбовця під час виконання бойового завдання внаслідок збройної агресії держави-окупанта проти України залежить виникнення та реалізація спадкових прав, а також особистих майнових та немайнових прав заявника як члена сім'ї загиблого військовослужбовця.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11.12.2024 у справі №755/11021/22 вирішила виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого частиною другої статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою.
Велика Палата Верховного Суду наголосила, що в частині другій статті 46ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на всій території України.
З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча і є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних дій.
При цьому судом взято до уваги, що, як було встановлено службовим розслідуванням за фактом зникнення безвісти молодшого сержанта ОСОБА_5 , безпосереднім місцем бойового зіткнення з ворогом, при якому зник безвісти ОСОБА_5 , є населений пункт Ольгівка Кореневського району Курської області російської федерації, який після завершення бойового зіткнення залишився під контролем ворога.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп2003).
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити заявниці, що згідно ст. 309 ЦПК України, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з'явилася або якщо буде одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 263-265, 295-300 ЦПК України, суд -
Заяву задовольнити.
Оголосити померлим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Миргород Полтавської області, РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Датою смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_3 , місцем смерті - район села Ольгівка Кореневського району Курської області російської федерації.
Вважати, що загибель ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , настала під час виконання службових обов'язків по захисту Батьківщини, участі у бойових діях та виконання бойового завдання із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку російської федерації проти України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: О. М. Дністрян
Присяжні О.В. Денисенко
Н.І. Ночна