Справа № 539/5446/25
Провадження № 2-а/539/113/2025
11.11.2025
місто Лубни Полтавської області
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі головуючої судді Мирошникової О. Ш.,
за участю секретаря судового засідання Коваль Ю. А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:
ОСОБА_1 - позивач, до
Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Полтавській області - відповідач,
про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, та
ухвалив таке рішення:
І. Стислий виклад позицій сторін
1.24.10.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом доДепартаменту патрульної поліції в особі УПП в Полтавській області про скасування постанови серії ЕНА № 5886559 від 07.10.2025 про адміністративне правопорушення за частиною другою статті 122 КУпАП, якою до позивача застосовано стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.
1.2.Підстава позову: 07.10.2025 патрульний поліцейський виніс постанову, згідно з якою 07.10.2025 о 17:16 год на автодорозі Київ-Харків-Довжанський позивач керував транспортним засобом, без увімкнення ближнього світла фар поза населеним пунктом, чим порушив п. 9.8 ПДР, за що передбачена відповідальність за частиною другою статті 122 КУпАП.
1.3.З цією постановою позивач не погодився, вважав кваліфікацію за частиною другою статті 122 КУпАП неправильною, оскільки він не порушував порядок користування зовнішніми освітлювальними приладами, а вчинив інше правопорушення, за що передбачена відповідальність за статтею 125 КУпАП. Позивач зазначив, що в постанові вказано про порушення ним п. 9.8 ПДР України, хоча правила користування зовнішніми світловими приладами врегульовані п. 19 ПДР України. Просив постанову скасувати та закрити провадження у справі.
1.4.06.11.2025 позивач надіслав відповідь на відзив, в якій підтримав позов. Додатково зазначив, що тлумачення законодавства відповідачем та як наслідок складання відносно позивача постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №5886559 від 07.10.2025 не узгоджується зі змістом п. 9.8. та п. 19 ПДР, тому підстави для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП безпідставні
2.28.10.2025 відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову.
2.1. Обґрунтування відзиву: постанова від 07.10.2025 є законною та обґрунтованою, оскільки пунктом 9.8 ПДР України передбачено, що на усіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності - ближнє світло фар. Цей пункт передбачає порядок користування водіями зовнішніми освітлювальними приладами, і не виконання цього пункту є адміністративним правопорушенням, за яке передбачена відповідальність за частиною другою статті 122 КУпАП.
2.2. До відзиву відповідач надав відео з боді-камери поліцейського, на якому зафіксовано як поліцейські зупинили автомобіль HONDA CR-V LX НОМЕР_1 , яким керував позивач та на якому не були увімкнене ближнє світло фар чи денні ходові вогні. Поліцейський розглянув справу про адміністративне правопорушення, роз'яснив позивачу права та обов'язки та склав постанову за порушення ПДР України.
ІІ. Заяви, клопотання учасників справи
3.11.11.2025 представник відповідача подала суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та представника, позов підтримує.
3.1.У відзиві на позов представник відповідача просив справу розглядати без участі представника.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі
4.27.10.2025 суд відкрив провадження у справі та призначив її розгляд в судовому засіданні з викликом учасників справи.
4.1.Суд повідомив учасників про час та місце розгляду справи належним чином.
4.2.Учасники справи не скористалися своїм правом брати участь у судовому засіданні, їх нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
4.3.Суд не здійснював фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.
VІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
5.07.10.2025 інспектор 1 взводу 1 роти 1 батальйону УПП в Полтавській області Дерев'янко Б. Д. склав постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5886559 щодо позивача.
5.1.В цій постанові інспектор визнав позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення за частиною другою статті 122 КУпАП за порушення п. 9.8 Правил дорожнього руху, а саме: 07.10.2025 о 17:16 год на автодорозі Київ-Харків -Довжанський позивач керував транспортним засобом, без увімкнення ближнього світла фар поза населеним пунктом.
5.2.На позивача поліцейський наклав стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
5.3. На відео з боді-камери інспектора зафіксовано: зупинка 07.10.2025 о 17:16 год автомобіля HONDA CR-V LX НОМЕР_1 , яким керував позивач та на якому не були увімкнене ближнє світло фар або денні ходові вогні. Також зафіксована процедура розгляду інспектором справи про адміністративне правопорушення щодо позивача, роз'яснення йому інспектором прав та обов'язків та складення постанови за порушення ПДР України.
6. Згідно з листом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Полтавській області від 07.10.2024, 208-й кілометр автодороги М-03 «Київ-Харків-Довжанський» розташований між населеними пунктами Пишне та Хорол та не знаходиться в зоні дії дорожніх знаків 4.49 (5.51) «Початок населеного пункту», 5.50 (5.52) «Кінець населеного пункту».
V. Норми права, які застосував суд
7.Конституція України:
Частина друга статті 19 - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особі зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
8.Кодекс адміністративного судочинства України:
Частина перша статті 2 - завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частина перша статті 5 - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта и окремих його положень.
Стаття 72 - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина друга статті 77 - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частина перша статті 139 - зокрема, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Пункт 3 частини третьої статті 286 - за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
9.Кодекс України про адміністративні правопорушення:
Стаття 8 - особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Стаття 9 - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина друга статті 122 -порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання, а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частина перша статті 268, зокрема - особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Стаття 280 - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності тощо.
Стаття 287 - постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
10. Закон України «Про дорожній рух»
Стаття 1 - закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).
Частина п'ята статті 14 - зокрема, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
11.Правила дорожнього руху України:
Пункт 1.3. - учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пункт 1.9. - особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 9 «Попереджувальні сигнали», зокрема:
9.1. Попереджувальними сигналами є:
а) сигнали, що подаються світловими покажчиками повороту або рукою;
б) звукові сигнали;
в) перемикання світла фар;
г) увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби;
ґ) увімкнення аварійної сигналізації, сигналів гальмування, ліхтаря заднього ходу, розпізнавального знака автопоїзда;
д) увімкнення проблискового маячка оранжевого кольору.
Пункт 9.8. - під час руху механічних транспортних засобів у світлу пору доби з метою позначення транспортного засобу, що рухається, ближнє світло фар повинно бути увімкнене: a) у колоні; б) на маршрутних транспортних засобах, що рухаються по смузі, позначеній дорожнім знаком 5.8 5.8 "Дорога із смугою для руху маршрутних транспортних засобів" назустріч загальному потоку транспортних засобів; в) на автобусах (мікроавтобусах), що здійснюють перевезення організованих груп дітей; г) на великовагових, великогабаритних транспортних засобах, сільськогосподарській техніці, ширина якої перевищує 2,6 м, та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів; ґ) на транспортному засобі, що буксирує; д) у тунелях.
На всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.
В умовах недостатньої видимості на механічних транспортних засобах можна ввімкнути дальнє світло фар або додатково протитуманні фари за умови, що це не буде засліплювати інших водіїв.
Пункт 19 «Користування зовнішніми світловими приладами», зокрема:
19.1. У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої:
а) на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла;
б) на мопедах (велосипедах) і гужових возах (санях) - фари або ліхтарі;
в) на причепах та транспортних засобах, що буксируються, - габаритні ліхтарі.
Примітка. В умовах недостатньої видимості на механічних транспортних засобах дозволяється замість фар ближнього (дальнього) світла ввімкнути протитуманні фари.
19.2. Дальнє світло слід перемикати на ближнє не менш як за 250 м до зустрічного транспортного засобу, а також тоді, коли воно може засліпити інших водіїв, зокрема тих, що рухаються в попутному напрямку.
VІ. Мотивована оцінка суду:
12. Позивач вважає постанову серії ЕНА № 5886559 від 07.10.2025 незаконною через її необґрунтованість, оскільки в постанові невірно зазначений пункт Правил дорожнього руху, який порушив позивач та застосовано не вірну статтю КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.
13. Суд перевірив оскаржувану постанову серії ЕНА №5886559 від 07.10.2025 та встановив таке:
13.1. За частиною другою статті 122 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку, зокрема, порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами. Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 20.06.2018 у справі № 552/1713/16-а.
13.2. Згідно з п. 9.8 ПДР України, під час руху механічних транспортних засобів поза населеними пунктами у світлу пору доби повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.
13.3. На підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, зафіксованого в оскаржуваній постанові, відповідач надав до справи диск із відеозаписом, інформація про який відображена у оскаржуваній постанові.
13.4. На відеозаписі зафіксовано вимушену зупинку працівниками поліції автомобіля HONDA CR-V LX НОМЕР_1 , яким керував позивач та який рухався поза населеним пунктом без увімкненого ближнього світла фар чи денних ходових вогнів до моменту зупинки автомобіля інспектором поліції. Під час спілкування з інспектором поліції після зупинки автомобіля, позивач повідомив, що забув увімкнути денні ходові вогні чи ближнє світло фар, вчинення ним правопорушення на місці зупинки він не заперечував.
13.5. Згідно з листом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Полтавській області від 07.10.2024, 208-й кілометр автодороги М-03 «Київ-Харків-Довжанський», де був зупинений позивач, не розташований в зоні дії дорожніх знаків 4.49 (5.51) «Початок населеного пункту», 5.50 (5.52) «Кінець населеного пункту».
14. Суд зазначає, що за Правилами дорожнього руху слід розрізняти порушення цих правил користування попереджувальними сигналами (п.п. 9.1 - 9.12) та зовнішніми освітлювальними приладами (п.п. 19.1 - 19.9 ПДР).
14.1. Попереджувальні сигнали застосовуються для своєчасного інформування учасників дорожнього руху про намір виконати маневр (а), привертання уваги до транспортного засобу (б, в, г, ґ, д), виділення транспортного засобу в потоці (г, д) і попередження в небезпечних ситуаціях (б, в, г, ґ).
14.2. Таким чином, увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби відноситься до попереджувальних сигналів, метою якого є привертання уваги до транспортного засобу, виділення транспортного засобу в потоці і попередження в небезпечних ситуаціях.
14.3. Отже, на виконання цих вимог водій може рухатися на автомобілі поза населеним пунктом лише за наявності увімкнених денних ходових вогнів, а в разі їх відсутності в конструкції автомобіля - ближнього світла фар у світлу пору доби, а тому порушення вимог п. 9.8 ПДР, яке виявлено поза межами населеного пункту під час руху автомобіля підпадають під кваліфікацію за частиною другою статті 122 КУпАП.
14.4. За встановлених обставин, суд не погоджується з позицією позивача щодо порушення ним п. 19 Правил дорожнього руху.
15. Суд на підставі наданих сторонами доказів переконався, що позивач дійсно допустив порушення п. 9.8 Правил дорожнього руху та відповідно це є складом адміністративного правопорушення за частиною другою статті 122 КУпАП, тому ці дії позивача інспектор патрульної поліції кваліфікував правильно та накладене на позивача стягнення відповідає санкції цієї статті.
16. В цій справі предметом судового дослідження у спірних правовідносинах є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
16.1. Тому суд вважає, що відповідач під час судового розгляду довів правомірності свого рішення - постанови ЕНА №5886559 від 07.10.2025.
17. За встановлених обставин цієї справи, суд робить висновок, що оскаржувана постанова винесена інспектором патрульної поліції у межах повноважень та у суворому дотриманні закону, відповідно до об'єктивних обставин справи про адміністративне правопорушення, а тому немає підстав для скасування цієї постанови. Тому, суд відмовляє в задоволенні позову.
18. Згідно посвідчення серії НОМЕР_2 позивач є особою з інвалідністю 2 групи безтерміново (а. с. 9).
18.1. На підставі пункту 9 частини першої статті 5 ЗУ «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.
З цих підстав суд вирішив:
1.Відмовити повністю в задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Полтавській області про скасування постанови серії ЕНА № 5886559 від 07.10.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності.
2.Судовий збір компенсувати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
3.Копію рішення негайно направити учасникам справи.
4.Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
5.Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6.Позивач: ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .
6.1.Відповідач: Управління патрульної поліції в Полтавській області, місцезнаходження: 38751, вулиця Кременчуцька, будинок 2В, село Розсошенці, Полтавська область, ЄДРПОУ 40108646.
7.Суддя підписала повне рішення 12.11.2025.
Суддя Лубенського міськрайонного суду
Полтавської області Мирошникова О. Ш.