Справа № 539/5787/25
Провадження № 1-кс/539/760/2025
12.11.2025
Слідчий суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Лубенської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, подане в межах кримінального провадження №12025170570000718 від 08.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Слідчий ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, в обґрунтування якого зазначив, що 07.11.2025 у період часу із 08:00 по 15:30 годину в АДРЕСА_1 , невстановлена особа, скориставшись відсутністю господарів вдома, шляхом вийняття віконної шибки, проникла до жилого будинку ОСОБА_5 , звідки таємно викрала гроші в сумі 10 000 гривень. 08.11.2025 у ході проведення оперативно-розшукових заходів, направлених на розкриття крадіжки, ОСОБА_6 видав слідчому викрадені його неповнолітнім сином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , грошові кошти у розмірі 6300 гривень, а також одяг та взуття, у який був одягнений останній під час крадіжки: штани спортивні із емблемою «Nike», жилетка шкіряна, чорна, кофта помаранчева, із написом «Rosshe» та гумові капці, чорні. Зважаючи, що видані ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 6300 гривень були предметом кримінального посягання, а на одязі та взутті, у які був одягнений ОСОБА_7 під час крадіжки: штани спортивні із емблемою «Nike», жилетка шкіряна, чорна, кофта помаранчева, із написом «Rosshe» та гумові капці, чорні, можуть знаходитися сліди вчинення крадіжки, вказані речі можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та у відповідності до ст. 98 КПК України, вони мають значення речових доказів. З метою запобігання можливості приховування, пошкодження, втрати, відчуження вищезазначеного майна та проведення судових експертиз слідчий просив накласти арешт на вилучені у ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 6300 гривень, а також на одяг та взуття, у який був одягнений неповнолітній син останнього ОСОБА_7 під час крадіжки: штани спортивні із емблемою «Nike», жилетка шкіряна, чорна, кофта помаранчева, із написом «Rosshe» та гумові капці, чорні, які на час досудового слідства будуть зберігатися у камері зберігання речових доказів Лубенського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області, за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Монастирська, 4, до скасування арешту майна в установленому Законом порядку. Слідчий у судове засідання не з'явився, до канцелярії суду надав заяву, в якій підтримав клопотання про арешт майна, просив його задовольнити. Неповнолітній власник майна ОСОБА_7 та його законний представник у судовому засіданні присутні не були, про день та час розгляду клопотання про арешт майна були повідомлені належним чином. Подали до канцелярії суду заяву, в якій просили розглянути клопотання про арешт майна у їх відсутність, вирішити клопотання на розсуд суду. Власник майна ОСОБА_5 у судове засідання не з'явися, про день та час розгляду клопотання про арешт майна був повідомлений належним чином.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного. 08.11.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України, що підтверджується копією витягу №12025170570000718 від 08.11.2025. Відповідно до копії заяви ОСОБА_6 від 08.11.2025, останній добровільно видав працівникам поліції грошові кошти в сумі 6300 грн., які 07.11.2025 викрав його син ОСОБА_7 у ОСОБА_5 , а також речі, в які був одягнений 07.11.2025 його син. З протоколу огляду речей від 08.11.2025 вбачається, що ОСОБА_6 видав слідчому викрадені його неповнолітнім сином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , грошові кошти у розмірі 6300 гривень, а також одяг та взуття, у який був одягнений останній під час крадіжки: штани спортивні із емблемою «Nike», жилетка шкіряна, чорна, кофта помаранчева, із написом «Rosshe» та гумові капці, чорні. Зазначені грошові кошти та речі було вилучено та поміщено до поліетиленових пакетів. Постановою старшого слідчого СВ Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 від 10.11.2025 вилучене майно визнано речовими доказами, а саме: вилучені у ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 6300 гривень, а також одяг та взуття, у який був одягнений ОСОБА_7 під час крадіжки: штани спортивні із емблемою «Nike», жилетка шкіряна, чорна, кофта помаранчева, із написом «Rosshe» та гумові капці, чорні. Згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону. Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом, передбачено ч. 1 ст. 167 КПК України. Зі змісту ч. 2 ст. 167 КПК України вбачається, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено. Тимчасове вилучення майна може бути здійснене під час обшуку та огляду, передбачено ч. 2 ст. 168 КПК України. Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено. Як встановлено в судовому засіданні, вказане в клопотанні майно 08.11.2025 було добровільно видано ОСОБА_6 . Зазначене клопотання подано слідчим до суду засобами поштового зв'язку 10.11.2025 (перший робочий день після вилучення майна), тобто в межах строку, передбаченого ч. 5 ст. 171 КПК України. Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються. Частина 1 ст. 170 КПК України вказує на те, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема, і з метою забезпечення збереження речових доказів. Зі змісту ч. 3 ст. 170 КПК України слідує, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Частина 2 ст. 173 КПК України зазначає, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати зокрема і: правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України) тощо. Враховуючи вищенаведені правові норми та обставини, слідчий суддя вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню, оскільки вищезазначене майно, добровільно видане ОСОБА_6 08.11.2025, може мати значення для подальшого розслідування кримінального провадження, є речовими доказами, а тому для запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження є необхідність в його арешті із забороною відчуження, розпорядження та користування до скасування арешту та відповідних заборон у встановленому КПК України порядку. Разом з тим, відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчого слідчий суддя постановляє ухвалу, у якій, зокрема, зазначає, порядок виконання ухвали. Відповідно до пунктів 4, 7 Порядку зберігання речових доказів, затвердженого постановою КМУ від 19 листопада 2012 р. № 1104 із змінами та доповненнями (надалі - Порядок зберігання речових доказів) речові докази, крім тих, що повернуті власнику або передані йому на відповідальне зберігання, реалізовані, знищені, технологічно перероблені, зберігаються до передачі їх суду в органі, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, підрозділ дізнання, або інших місцях зберігання, визначених у цьому Порядку. Таким чином, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити спосіб виконання даної ухвали, визначивши місце зберігання вищезазначених речових доказів згідно із пунктами 4, 7 Порядку зберігання речових доказів. Керуючись статтями 170-173 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СВ Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Лубенської окружної прокуратури ОСОБА_4 , задовольнити.
Накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування до скасування арешту та відповідних заборон у встановленому КПК України порядку на майно, добровільно видане ОСОБА_6 08.11.2025, а саме: грошові кошти у розмірі 6300 гривень.
Накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування до скасування арешту та відповідних заборон у встановленому КПК України порядку на майно, добровільно видане ОСОБА_6 08.11.2025, а саме: штани спортивні із емблемою «Nike», жилетку шкіряну чорного кольору, кофту помаранчевого кольору із написом «Rosshe», гумові капці чорного кольору, які належать ОСОБА_7 .
Порядок зберігання вищезазначених речових доказів визначити відповідно до пунктів 4, 7 Порядку зберігання речових доказів, затвердженого постановою КМУ від 19.11.2012 № 1104 із змінами та доповненнями.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1