Постанова від 11.11.2025 по справі 420/10148/25

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/10148/25

Перша інстанція: суддя Марин П.П.,

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.,

секретар Афанасенко Ю.М.,

за участю: представника апелянта - Болтушенка А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 у справі № 420/10148/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЙЛАН» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У квітні 2025 року ТОВ «МЕЙЛАН» звернулось до суду з адміністративним позовом у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 18.03.2025 за №UA500110/2025/000044/1, від 21.03.2025 за №UA500110/2025/000048/1, від 31.03.2025 за №UA500110/2025/000053/1;

- визнати протиправними та скасувати картки відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці за №UA500110/2025/000089 від 18.03.2025, №UA500110/2025/000098 від 21.03.2025 2025, №UA500110/2025/000114 від 31.03.2025.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач вважає, що документи подані декларантом для митного оформлення товару за ціною Контракту відповідають вимогам ст. 53 Митного кодексу України, є належними та допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей, а тому визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за другорядним методом, а саме за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів здійснено з порушенням вимог митного законодавства. З цих підстав позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації.

Представник відповідача надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову. В обґрунтування відзиву зазначено, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями (МД) № 25UA500110002029U2 від 17.03.2025, № 25UA500110002182U3 від 21.03.2025, № 25UA500110002491U0 від 31.03.2025, містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. У рішеннях про коригування митної вартості № UA500110/2025/000044/1 від 18.03.2025, № UA500110/2025/000048/1 від 21.03.2025, № UA500110/2025/000053/1 від 31.03.2025 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю. Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішень про коригування митної вартості товару № UA500110/2025/000044/1 від 18.03.2025, № UA500110/2025/000048/1 від 21.03.2025, № UA500110/2025/000053/1 від 31.03.2025 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500110/2025/000089 від 18.03.2025, № UA500110/2025/000098 від 21.03.2025, № UA500110/2025/000114 від 31.03.2025 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «МЕЙЛАН».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 28.07.2025 у справі № 420/10148/25 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальність «МЕЙЛАН» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови задовольнив.

Визнав протиправними та скасував рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 18.03.2025 за №UA500110/2025/000044/1, від 21.03.2025 за №UA500110/2025/000048/1, від 31.03.2025 за №UA500110/2025/000053/1.

Визнав протиправними та скасував картки відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці за №UA500110/2025/000089 від 18.03.2025, №UA500110/2025/000098 від 21.03.2025, №UA500110/2025/000114 від 31.03.2025.

Стягнув з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЙЛАН» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 31584,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду представник Одеської митниці подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- суд першої інстанції не врахував, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці, містились розбіжності та були відсутні всі відомості що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митного органу у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Обставини справи.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕЙЛАН» зареєстровано як юридична особа 08.10.2015 (Номер запису: 10681020000040917) та здійснює такі види діяльності за КВЕД: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний), 31.01 Виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі, 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво, 16.21 Виробництво фанери, дерев'яних плит і панелей, шпону, 16.23 Виробництво інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів, 16.29 Виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння, 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, 33.15 Ремонт і технічне обслуговування суден і човнів, 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами, 47.24 Роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах, 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням, 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками, 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами, 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами, 46.15 Діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами, 30.11 Будування суден і плавучих конструкцій, 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання, 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами, 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 45.40 Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів, 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення, 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням, 47.64 Роздрібна торгівля спортивним інвентарем у спеціалізованих магазинах, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

15.11.2022 між товариством з обмеженою відповідальністю «МЕЙЛАН» (Покупець) та IBU TRADE К ft. (Hungary) (Продавець) укладено контракт купівлі - продажу № IBU/MEI-151122, відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець купує товари народного споживання у відповідності з документами на відвантаження, узгодженими і підписаними сторонами, на кожну поставку окремо, і на умовах, зазначених у даному Контракті та в інвойсах і доповненнях до нього.

Суму контракту буде визначено як суму всіх інвойсів. Термін дії Контракту - три роки з моменту його підписання до 15 листопада 2025 року (пункти 2.1,2.2 Контракту).

Відповідно до п.п.3.1-3.3 ціни за даним Контрактом є предметом усної чи письмової домовленості між сторонами та вказуються в інвойсах. Оплата за товар здійснюється з відстрочкою на 90 (дев'яносто) днів з моменту перетину митного кордону України. Оплата здійснюється в міжнародній валюті у доларах США,на банківський рахунок Продавця.

Згідно пунктів 4.1-4.5 Контракту умови поставок за цим Контрактом визначаються і вказуються окремо у кожному наступному інвойсі. Поставки повинні здійснюватися в повній відповідності із замовленнями Покупця, в яких вказаний необхідний асортимент, термін і умови поставки (у відповідності з «ІНКОТЕРМС» - в діючій редакції). Окремими додатковими угодами між Сторонами можуть бути визначені: Ціна товару та загальна вартість партії товару; валюта платежу; умови і пункт доставки (при необхідності уточнення); термін поставки партії товару; гарантійні зобов'язання Продавця; інші умови за згодою сторін тощо. Продавець здійснює поставку товару на умовах, що вказуються в інвойсах, попередньо усно чи письмово узгоджених Сторонами. Продавець надає Покупцю інформацію про передбачувану поставку товару у вигляді E-mail, Fax-копії, або у вигляді твердої оферти. Продавець зобов'язаний в інвойсах та інших супровідних документах вказати всю необхідну інформацію про товар.

Продавець зобов'язаний повідомити Покупця про дату відвантаження узгодженої Сторонами партії товару не пізніше, ніж за двадцять чотири години. Разом з Товаром Продавець надає відвантажувальну документацію: Оригінали та копії рахунків; Товаросупровідні накладні; Пакувальний лист на кожну партію Товару із зазначенням ваги брутто. Покупець несе відповідальність за формальності, пов'язані з митним очищенням поставленого Товару, асортимент якого відповідає заказу узгодженому між Продавцем і Покупцем (пункти 5.1-5.3 Контракту від 15.11.2022).

Відповідно до п.п.6.1-6.2 Контракту від 15.11.2022 упаковка Товару повинна забезпечувати збереження вантажу під час транспортування і повинна мати маркування, що відповідає характеру вантажу. Продавець відповідає за будь-яке псування вантажу через погане упаковку і за всі додаткові транспортні витрати, викликані невірним маркуванням вантажу. Вартість палет тари та упаковки включена в вартість товару.

З метою митного оформлення імпортованого товару позивачем 18.03.2025 була подана до Одеської митниці митна декларація № 25UA500110002491U0.

При цьому позивачем, разом із зазначеною митною декларацією будо надано наступні документи:

- Пакувальний лист (Packing list) № 0015 від 31.12.2024;

- Рахунок-фактура (інвойс) (Соmmercial invoice) № 0015 від 31.12.2024;

- Домашній коносамент (House bill of lading) № SZACM24120015 від 01.01.2025;

- Навантажувальний документ (Bordereau) № NOR1039 від 31.03.2025;

- Декларація про походження товару (Declaration of origin) № 0015 від 31.12.2024;

- Прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 17.12.2024;

- Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 2570/25 від 31.03.2025;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № IBU/MEI-151122 від 15.11.2022;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3 від 21.11.2023;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 21.11.2023;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 7 від 02.10.2024;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 8 від 19.11.2024;

- Копія митної декларації країни відправлення № 310120240000043210 від 31.12.2024.

31.03.2025 відповідачем було прийнято рішення № UA500110/2025/000053/1 «Про коригування митної вартості» та видана Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2025/000014.

В оскаржуваному рішенні № UA500110/2025/000053/1 відповідачем було зазначено наступне:

«За оцінюваною партією товарів, згідно документів, наданих декларантом до митного оформлення товару, поставка товару здійснюється на підставі зовнішньоекономічного контракту від 15.11.2022 № IBU/MEI-151122 (далі - Контракт), інвойсу від 31.12.2024 № 0015. За результатом аналізу встановлено наступні розбіжності та невідповідності: 1) митна декларація країни відправлення від 31.12.2024 № 310120240000043210 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, оскільки надана копія митної декларації країни відправлення без перекладу на українську мову або іншу іноземну мову міжнародного спілкування, не містить відомостей про інвойс, на підставі якого здійснювався експорт товару, у наданій до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення відсутні будь-які печатки митниці країни відправлення/експортера/декларанта. Наявний на бланку митної декларації QR-код не зчитується. Шрифт зазначених даних заповнених граф копії митної декларації візуально відрізняється та виділяється у різних графах декларації. У графі «ціна за одиницю/загальна вартість» відсутня вартість одиниці товару, зазначена лише загальна вартість товару, що суперечить загальній практиці заповнення митних декларацій КНР, що надаються до митного оформлення іншими суб'єктами ЗЕД;

2) відповідно до пункту 8 частини другої статті 53 Кодексу документами, що підтверджують митну вартість товару, є страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, якщо таке страхування здійснювалось. До митного оформлення не надано жодного документу, який містить відомості про вартість страхування вантажу, та не зазначено витрати на страхування в графі 22 декларації митної вартості, що свідчить про не включення такої складової митної вартості до ціни, що була фактично сплачена за оцінюваний товар, відповідно до пункту 7 частини десятої статті 58 Кодексу. Слід зауважити, що страхові документи подаються незалежно від того, ким саме здійснювалось страхування, а тому відсутність таких документів не дає можливості впевнитись в достовірності заявлених відомостей щодо вартості оцінюваного товару.

Крім того, відповідно до інформації, наявної в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор» (далі АСМО), ціна продажу оцінюваних товарів є нижчою за ціну товарів з ідентичними та аналогічними характеристиками, які імпортувалися іншими резидентами на митну територію України.

Згідно з пунктом другим статті VII ГАТТ: оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. При цьому, у поданих до Митниці документах продавця відсутня інформація про надання будь-яких знижок на товари, що не дає можливості упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товарів ґрунтується на дійсній вартості, а тому не може бути визнана митним органом. Тобто складової митної вартості не підтверджені документально.

Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанта було зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) переклад декларації країни відправлення; 4) страхові документи, що стосуються вантажу. Також декларанту було запропоновано надати за власним бажанням додаткові, наявні у нього, інші документи, для підтвердження митної вартості товарів.

Відповідно до ч.4 ст.57 МКУ було проведено консультацію між декларантом і митним органом з метою визначення основи митної вартості шляхом обміну електронними повідомленнями.

Декларантом надіслано лист, в якому він повідомив, що подав всі необхідні документи для митного оформлення і додаткові надавати не буде. Отже, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ та не спростовані наявні розбіжності у документах».

Також позивачем 21.03.2025 була подана до Одеської митниці митна декларація № 25UA500110002182U0.

При цьому позивачем, разом із митною декларацією будо надано наступні документи:

- Пакувальний лист (Packing list) № 0637 від 31.12.2024;

- Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 0637 від 31.12.2024;

- Домашній коносамент (House bill of lading) № 50124120637 від 01.01.2025;

- Навантажувальний документ (Bordereau) № NOR1038 від 21.03.2025;

- Декларація про походження товару (Declaration of origin) № 0637 від 31.12.2024;

- Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 2569/25 від 21.03.2025;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № IBU/MEI-151122 від 15.11.2022;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3 від 21.11.2023;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 21.11.2023;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 7 від 02.10.2024;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 8 від 19.11.2024;

- Копія митної декларації країни відправлення № 310120240000043220 від 31.12.2024.

21.03.2025 відповідачем було прийнято рішення № UA500500/2025/000048/2 «Про коригування митної вартості» та видана Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2024/000098.

В оскаржуваному рішенні № UA500500/2025/000048/2 відповідачем було зазначено наступне:

«За оцінюваною партією товарів, згідно документів, наданих декларантом до митного оформлення товару, поставка товару здійснюється на підставі зовнішньоекономічного контракту від 15.11.2022 № IBU/MEI-151122 (далі - Контракт), інвойсу від 31.12.2024 № 0637. За результатом аналізу встановлено наступні розбіжності та невідповідності: 1. митна декларація країни відправлення від 31.12.2024 № 310120240000043220 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, оскільки надана копія митної декларації країни відправлення без перекладу на українську мову або іншу іноземну мову міжнародного спілкування, не містить відомостей про інвойс, на підставі якого здійснювався експорт товару, у наданій до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення відсутні будь-які печатки митниці країни відправлення/експортера/декларанта. Наявний на бланку митної декларації QR-код не зчитується. Шрифт зазначених даних заповнених граф копії митної декларації візуально відрізняється та виділяється у різних графах декларації. У графі «ціна за одиницю/загальна вартість» відсутня вартість одиниці товару, зазначена лише загальна вартість товару, що суперечить загальній практиці заповнення митних декларацій КНР, що надаються до митного оформлення іншими суб'єктами ЗЕД. Зазначене свідчить про наявні ознаки підробки поданих до митного оформлення документів; 2. відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язана з їх транспортуванням до порту ввезення на митну територію України. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 3. відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу поставка товару здійснюється на умовах СРТ-Одеса тобто вартість страхування не включена у вартість товару. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів; 4. згідно п.4.1 Контракту № IBU/MEI -151122 від 15.11.2022 поставки товару повинні здійснюється у повній відповідності із замовленнями покупця, в яких вказаний необхідний асортимент, термін та умови поставки, відомості про які відсутні. Крім того, відповідно до інформації, наявної в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор» (далі-АСМО), ціна продажу оцінюваних товарів є нижчою за ціну товарів з ідентичними та аналогічними характеристиками, які імпортувалися іншими резидентами на митну територію України. Згідно з пунктом другим статті VII ГАТТ: оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним за статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. При цьому, у поданих до Митниці документах продавця відсутня інформація про надання будь-яких знижок на товари, що не дає можливості упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товарів ґрунтується на дійсній вартості, а тому не може бути визнана митним Органом. Тобто складової митної вартості не підтверджені документально.

Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ Декларанта було зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) переклад декларації країни відправлення; 4) страхові документи, що Стосуються вантажу. Також декларанту було запропоновано надати за власним бажанням додаткові, наявні у нього, інші документи, для підтвердження митної вартості товарів. Відповідно до ч.4 ст.57 МКУ було проведено консультацію між декларантом і митним органом з метою визначення основи митної вартості шляхом обміну електронними повідомленнями.

Декларантом надіслано лист, в якому він повідомив, що подав всі необхідні документи для митного оформлення і додаткові надавати не буде. Отже, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ та не спростовані наявні розбіжності у документах».

Також позивачем 17.03.2025 була подана до Одеської митниці митна декларація № 25UA500110002029U2.

При цьому позивачем, разом із митною декларацією будо надано наступні документи:

- Пакувальний лист (Packing list) № 0010 від 17.12.2024;

- Рахунок-фактура (інвойс) (Соmmercial invoice) № 0010 від 17.12.2024;

- Домашній коносамент (House bill of lading) № SZACM24120010 від 17.12.2024;

- Навантажувальний документ (Bordereau) № NOR1035 від 17.03.2025;

- Декларація про походження товару (Declaration of origin) № 0010 від 17.12.2024;

- Прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 03.12.2024;

- Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 2567/25 від 17.03.2025;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № IBU/MEI-151122 від 15.11.2022;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3 від 21.11.2023;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 21.11.2023;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 7 від 02.10.2024;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 8 від 19.11.2024;

- Копія митної декларації країни відправлення № 310120240000043021 від 17.12.2024.

18.03.2025 відповідачем було прийнято рішення № UA500500/2025/000044/1 «Про коригування митної вартості» та видана Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2024/000089.

В оскаржуваному рішенні № UA500500/2025/000044/1 відповідачем було зазначено наступне:

«За оцінюваною партією товарів, згідно документів, наданих декларантом до митного оформлення товару, поставка товару здійснюється на підставі зовнішньоекономічного контракту від 15.11.2022 № IBU/MEI-151122 (далі - Контракт), пакувального листа від 17.12.2024 № 0010, інвойсу від 17.12.2024 № 0010. За результатом аналізу встановлено наступні розбіжності та невідповідності: 1) Відповідно до п.2.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом МФУ від 30.05.2012 №631, для виконання відповідних митних формальностей, з урахуванням положень ст.254 МКУ, необхідно забезпечення декларантом перекладу документів українською мовою для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій. Правильність перекладу документів, що надаються Декларантом відповідно до статті 254 Кодексу, засвідчується шляхом вчинення напису "Перекладено вірно", проставленням особистого підпису особи, яка здійснила переклад, та печатки підприємства, співробітник якого зробив переклад. До митного оформлення надана копія митної декларації країни відправлення (Китай) без перекладу на українську мову або іншу іноземну мову міжнародного спілкування; 2) У наданій до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення відсутні будь-які печатки митниці країни відправлення/експортера/декларанта. Наявний на бланку митної декларації QR-код не зчитується. Шрифт зазначених даних заповнених граф копії митної декларації візуально відрізняється та виділяється у різних графах декларації. У графі «ціна за одиницю загальна вартість» відсутня вартість одиниці товару, зазначена лише загальна вартість товару, що суперечить загальній практиці заповнення митних декларацій КНР, що надаються до митного оформлення іншими суб'єктами ЗЕД. Зазначене свідчить про наявні ознаки підробки поданих до митного оформлення документів. 3) Згідно п. 3.2 зовнішньоекономічного контракту від 15.11.2022 № IBU/MEI-151122, оплата за товар здійснюється з відстрочкою. Вказана схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника у вказаній зовнішньоекономічній операції, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. Ч.21 ст.58 МКУ передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Поставка товару з таким відстроченням по оплаті також може розглядатись як прихований лізинг, яким передбачаються лізингові платежі, які не розглядаються як частина митної вартості лише за певних умов (п.5 ст.51 МКУ). Відповідно до Податкового кодексу України сплачений при імпорті товару ПДВ за комерційною операцією (з оплатою за товар) включається до податкового кредиту (п. 198.1 ПКУ). Декларування зі значним відстроченням оплати також призводить до формування податкового кредиту, який не підтверджено оплатою. 4) відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу від 17.12.2024 № 0010 поставка товару здійснюється на умовах СРТ Чорноморськ тобто вартість страхування не включена у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів. Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанта було зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) переклад митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 5) документи щодо страхування вантажу. Також декларанту було запропоновано надати за власним бажанням додаткові, наявні у нього, інші документи, для підтвердження митної вартості товарів.

Декларантом надіслано лист ТОВ «МЕЙЛАН» від 18.03.2025, в якому він повідомив, що подав всі необхідні документи для митного оформлення і додаткові надавати не буде. Отже, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ та не спростовані наявні розбіжності у документах».

Вважаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, з приводу яких виник даний спір, регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частиною 1 статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною 2 статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами 1, 2 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 53 Митного кодексу України).

З аналізу наведених норм вбачається, що положення статті 53 Митного кодексу України містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

За правилами частини 6 статті 54 Митного Кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (пункти 2, 5 частини 2 статті 55 Митного Кодексу України).

Зазначені положення зобов'язують митницю у рішенні про коригування митної вартості зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами 2, 3 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕЙЛАН» зареєстровано як юридична особа 08.10.2015 (Номер запису: 10681020000040917) та здійснює такі види діяльності за КВЕД: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний), 31.01 Виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі, 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво, 16.21 Виробництво фанери, дерев'яних плит і панелей, шпону, 16.23 Виробництво інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів, 16.29 Виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння, 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, 33.15 Ремонт і технічне обслуговування суден і човнів, 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами, 47.24 Роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах, 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням, 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками, 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами, 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами, 46.15 Діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами, 30.11 Будування суден і плавучих конструкцій, 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання, 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами, 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 45.40 Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів, 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення, 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням, 47.64 Роздрібна торгівля спортивним інвентарем у спеціалізованих магазинах, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

15.11.2022 між товариством з обмеженою відповідальністю «МЕЙЛАН» (Покупець) та IBU TRADE К ft. (Hungary) (Продавець) укладено контракт купівлі - продажу № IBU/MEI-151122, відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець купує товари народного споживання у відповідності з документами на відвантаження, узгодженими і підписаними сторонами, на кожну поставку окремо, і на умовах, зазначених у даному Контракті та в інвойсах і доповненнях до нього.

Суму контракту буде визначено як суму всіх інвойсів. Термін дії Контракту - три роки з моменту його підписання до 15 листопада 2025 року (пункти 2.1,2.2 Контракту).

Відповідно до п.п.3.1-3.3 ціни за даним Контрактом є предметом усної чи письмової домовленості між сторонами та вказуються в інвойсах. Оплата за товар здійснюється з відстрочкою на 90 (дев'яносто) днів з моменту перетину митного кордону України. Оплата здійснюється в міжнародній валюті у доларах США,на банківський рахунок Продавця.

Згідно пунктів 4.1-4.5 Контракту умови поставок за цим Контрактом визначаються і вказуються окремо у кожному наступному інвойсі. Поставки повинні здійснюватися в повній відповідності із замовленнями Покупця, в яких вказаний необхідний асортимент, термін і умови поставки (у відповідності з «ІНКОТЕРМС» - в діючій редакції). Окремими додатковими угодами між Сторонами можуть бути визначені: Ціна товару та загальна вартість партії товару; валюта платежу; умови і пункт доставки (при необхідності уточнення); термін поставки партії товару; гарантійні зобов'язання Продавця; інші умови за згодою сторін тощо. Продавець здійснює поставку товару на умовах, що вказуються в інвойсах, попередньо усно чи письмово узгоджених Сторонами. Продавець надає Покупцю інформацію про передбачувану поставку товару у вигляді E-mail, Fax-копії, або у вигляді твердої оферти. Продавець зобов'язаний в інвойсах та інших супровідних документах вказати всю необхідну інформацію про товар.

Продавець зобов'язаний повідомити Покупця про дату відвантаження узгодженої Сторонами партії товару не пізніше, ніж за двадцять чотири години. Разом з Товаром Продавець надає відвантажувальну документацію: Оригінали та копії рахунків; Товаросупровідні накладні; Пакувальний лист на кожну партію Товару із зазначенням ваги брутто. Покупець несе відповідальність за формальності, пов'язані з митним очищенням поставленого Товару, асортимент якого відповідає заказу узгодженому між Продавцем і Покупцем (пункти 5.1-5.3 Контракту від 15.11.2022).

Відповідно до п.п.6.1-6.2 Контракту від 15.11.2022 упаковка Товару повинна забезпечувати збереження вантажу під час транспортування і повинна мати маркування, що відповідає характеру вантажу. Продавець відповідає за будь-яке псування вантажу через погане упаковку і за всі додаткові транспортні витрати, викликані невірним маркуванням вантажу. Вартість палет тари та упаковки включена в вартість товару.

З метою митного оформлення імпортованого товару позивачем 18.03.2025 була подана до Одеської митниці митна декларація № 25UA500110002491U0.

При цьому позивачем, разом із зазначеною митною декларацією будо надано наступні документи:

- Пакувальний лист (Packing list) № 0015 від 31.12.2024;

- Рахунок-фактура (інвойс) (Соmmercial invoice) № 0015 від 31.12.2024;

- Домашній коносамент (House bill of lading) № SZACM24120015 від 01.01.2025;

- Навантажувальний документ (Bordereau) № NOR1039 від 31.03.2025;

- Декларація про походження товару (Declaration of origin) № 0015 від 31.12.2024;

- Прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 17.12.2024;

- Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 2570/25 від 31.03.2025;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № IBU/MEI-151122 від 15.11.2022;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3 від 21.11.2023;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 21.11.2023;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 7 від 02.10.2024;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 8 від 19.11.2024;

- Копія митної декларації країни відправлення № 310120240000043210 від 31.12.2024.

31.03.2025 відповідачем було прийнято рішення № UA500110/2025/000053/1 «Про коригування митної вартості» та видана Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2025/000014.

В оскаржуваному рішенні № UA500110/2025/000053/1 відповідачем було зазначено наступне:

«За оцінюваною партією товарів, згідно документів, наданих декларантом до митного оформлення товару, поставка товару здійснюється на підставі зовнішньоекономічного контракту від 15.11.2022 № IBU/MEI-151122 (далі - Контракт), інвойсу від 31.12.2024 № 0015. За результатом аналізу встановлено наступні розбіжності та невідповідності: 1) митна декларація країни відправлення від 31.12.2024 № 310120240000043210 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, оскільки надана копія митної декларації країни відправлення без перекладу на українську мову або іншу іноземну мову міжнародного спілкування, не містить відомостей про інвойс, на підставі якого здійснювався експорт товару, у наданій до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення відсутні будь-які печатки митниці країни відправлення/експортера/декларанта. Наявний на бланку митної декларації QR-код не зчитується. Шрифт зазначених даних заповнених граф копії митної декларації візуально відрізняється та виділяється у різних графах декларації. У графі «ціна за одиницю/загальна вартість» відсутня вартість одиниці товару, зазначена лише загальна вартість товару, що суперечить загальній практиці заповнення митних декларацій КНР, що надаються до митного оформлення іншими суб'єктами ЗЕД;

2) відповідно до пункту 8 частини другої статті 53 Кодексу документами, що підтверджують митну вартість товару, є страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, якщо таке страхування здійснювалось. До митного оформлення не надано жодного документу, який містить відомості про вартість страхування вантажу, та не зазначено витрати на страхування в графі 22 декларації митної вартості, що свідчить про не включення такої складової митної вартості до ціни, що була фактично сплачена за оцінюваний товар, відповідно до пункту 7 частини десятої статті 58 Кодексу. Слід зауважити, що страхові документи подаються незалежно від того, ким саме здійснювалось страхування, а тому відсутність таких документів не дає можливості впевнитись в достовірності заявлених відомостей щодо вартості оцінюваного товару.

Крім того, відповідно до інформації, наявної в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор» (далі АСМО), ціна продажу оцінюваних товарів є нижчою за ціну товарів з ідентичними та аналогічними характеристиками, які імпортувалися іншими резидентами на митну територію України.

Згідно з пунктом другим статті VII ГАТТ: оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. При цьому, у поданих до Митниці документах продавця відсутня інформація про надання будь-яких знижок на товари, що не дає можливості упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товарів ґрунтується на дійсній вартості, а тому не може бути визнана митним органом. Тобто складової митної вартості не підтверджені документально.

Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанта було зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) переклад декларації країни відправлення; 4) страхові документи, що стосуються вантажу. Також декларанту було запропоновано надати за власним бажанням додаткові, наявні у нього, інші документи, для підтвердження митної вартості товарів.

Відповідно до ч.4 ст.57 МКУ було проведено консультацію між декларантом і митним органом з метою визначення основи митної вартості шляхом обміну електронними повідомленнями.

Декларантом надіслано лист, в якому він повідомив, що подав всі необхідні документи для митного оформлення і додаткові надавати не буде. Отже, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ та не спростовані наявні розбіжності у документах».

Також позивачем 21.03.2025 була подана до Одеської митниці митна декларація № 25UA500110002182U0.

При цьому позивачем, разом із митною декларацією будо надано наступні документи:

- Пакувальний лист (Packing list) № 0637 від 31.12.2024;

- Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 0637 від 31.12.2024;

- Домашній коносамент (House bill of lading) № 50124120637 від 01.01.2025;

- Навантажувальний документ (Bordereau) № NOR1038 від 21.03.2025;

- Декларація про походження товару (Declaration of origin) № 0637 від 31.12.2024;

- Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 2569/25 від 21.03.2025;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № IBU/MEI-151122 від 15.11.2022;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3 від 21.11.2023;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 21.11.2023;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 7 від 02.10.2024;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 8 від 19.11.2024;

- Копія митної декларації країни відправлення № 310120240000043220 від 31.12.2024.

21.03.2025 відповідачем було прийнято рішення № UA500500/2025/000048/2 «Про коригування митної вартості» та видана Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2024/000098.

В оскаржуваному рішенні № UA500500/2025/000048/2 відповідачем було зазначено наступне:

«За оцінюваною партією товарів, згідно документів, наданих декларантом до митного оформлення товару, поставка товару здійснюється на підставі зовнішньоекономічного контракту від 15.11.2022 № IBU/MEI-151122 (далі - Контракт), інвойсу від 31.12.2024 № 0637. За результатом аналізу встановлено наступні розбіжності та невідповідності: 1. митна декларація країни відправлення від 31.12.2024 № 310120240000043220 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, оскільки надана копія митної декларації країни відправлення без перекладу на українську мову або іншу іноземну мову міжнародного спілкування, не містить відомостей про інвойс, на підставі якого здійснювався експорт товару, у наданій до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення відсутні будь-які печатки митниці країни відправлення/експортера/декларанта. Наявний на бланку митної декларації QR-код не зчитується. Шрифт зазначених даних заповнених граф копії митної декларації візуально відрізняється та виділяється у різних графах декларації. У графі «ціна за одиницю/загальна вартість» відсутня вартість одиниці товару, зазначена лише загальна вартість товару, що суперечить загальній практиці заповнення митних декларацій КНР, що надаються до митного оформлення іншими суб'єктами ЗЕД. Зазначене свідчить про наявні ознаки підробки поданих до митного оформлення документів; 2. відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язана з їх транспортуванням до порту ввезення на митну територію України. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 3. відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу поставка товару здійснюється на умовах СРТ-Одеса тобто вартість страхування не включена у вартість товару. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів; 4. згідно п.4.1 Контракту № IBU/MEI -151122 від 15.11.2022 поставки товару повинні здійснюється у повній відповідності із замовленнями покупця, в яких вказаний необхідний асортимент, термін та умови поставки, відомості про які відсутні. Крім того, відповідно до інформації, наявної в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор» (далі-АСМО), ціна продажу оцінюваних товарів є нижчою за ціну товарів з ідентичними та аналогічними характеристиками, які імпортувалися іншими резидентами на митну територію України.

Згідно з пунктом другим статті VII ГАТТ: оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним за статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. При цьому, у поданих до Митниці документах продавця відсутня інформація про надання будь-яких знижок на товари, що не дає можливості упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товарів ґрунтується на дійсній вартості, а тому не може бути визнана митним Органом. Тобто складової митної вартості не підтверджені документально.

Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ Декларанта було зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) переклад декларації країни відправлення; 4) страхові документи, що Стосуються вантажу. Також декларанту було запропоновано надати за власним бажанням додаткові, наявні у нього, інші документи, для підтвердження митної вартості товарів. Відповідно до ч.4 ст.57 МКУ було проведено консультацію між декларантом і митним органом з метою визначення основи митної вартості шляхом обміну електронними повідомленнями.

Декларантом надіслано лист, в якому він повідомив, що подав всі необхідні документи для митного оформлення і додаткові надавати не буде. Отже, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ та не спростовані наявні розбіжності у документах».

Також позивачем 17.03.2025 була подана до Одеської митниці митна декларація № 25UA500110002029U2.

При цьому позивачем, разом із митною декларацією будо надано наступні документи:

- Пакувальний лист (Packing list) № 0010 від 17.12.2024;

- Рахунок-фактура (інвойс) (Соmmercial invoice) № 0010 від 17.12.2024;

- Домашній коносамент (House bill of lading) № SZACM24120010 від 17.12.2024;

- Навантажувальний документ (Bordereau) № NOR1035 від 17.03.2025;

- Декларація про походження товару (Declaration of origin) № 0010 від 17.12.2024;

- Прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 03.12.2024;

- Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 2567/25 від 17.03.2025;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № IBU/MEI-151122 від 15.11.2022;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3 від 21.11.2023;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 21.11.2023;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 7 від 02.10.2024;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 8 від 19.11.2024;

- Копія митної декларації країни відправлення № 310120240000043021 від 17.12.2024.

18.03.2025 відповідачем було прийнято рішення № UA500500/2025/000044/1 «Про коригування митної вартості» та видана Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2024/000089.

В оскаржуваному рішенні № UA500500/2025/000044/1 відповідачем було зазначено наступне:

«За оцінюваною партією товарів, згідно документів, наданих декларантом до митного оформлення товару, поставка товару здійснюється на підставі зовнішньоекономічного контракту від 15.11.2022 № IBU/MEI-151122 (далі - Контракт), пакувального листа від 17.12.2024 № 0010, інвойсу від 17.12.2024 № 0010. За результатом аналізу встановлено наступні розбіжності та невідповідності: 1) Відповідно до п.2.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом МФУ від 30.05.2012 №631, для виконання відповідних митних формальностей, з урахуванням положень ст.254 МКУ, необхідно забезпечення декларантом перекладу документів українською мовою для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій. Правильність перекладу документів, що надаються Декларантом відповідно до статті 254 Кодексу, засвідчується шляхом вчинення напису "Перекладено вірно", проставленням особистого підпису особи, яка здійснила переклад, та печатки підприємства, співробітник якого зробив переклад. До митного оформлення надана копія митної декларації країни відправлення (Китай) без перекладу на українську мову або іншу іноземну мову міжнародного спілкування; 2) У наданій до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення відсутні будь-які печатки митниці країни відправлення/експортера/декларанта. Наявний на бланку митної декларації QR-код не зчитується. Шрифт зазначених даних заповнених граф копії митної декларації візуально відрізняється та виділяється у різних графах декларації. У графі «ціна за одиницю загальна вартість» відсутня вартість одиниці товару, зазначена лише загальна вартість товару, що суперечить загальній практиці заповнення митних декларацій КНР, що надаються до митного оформлення іншими суб'єктами ЗЕД. Зазначене свідчить про наявні ознаки підробки поданих до митного оформлення документів. 3) Згідно п. 3.2 зовнішньоекономічного контракту від 15.11.2022 № IBU/MEI-151122, оплата за товар здійснюється з відстрочкою. Вказана схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника у вказаній зовнішньоекономічній операції, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. Ч.21 ст.58 МКУ передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Поставка товару з таким відстроченням по оплаті також може розглядатись як прихований лізинг, яким передбачаються лізингові платежі, які не розглядаються як частина митної вартості лише за певних умов (п.5 ст.51 МКУ). Відповідно до Податкового кодексу України сплачений при імпорті товару ПДВ за комерційною операцією (з оплатою за товар) включається до податкового кредиту (п. 198.1 ПКУ). Декларування зі значним відстроченням оплати також призводить до формування податкового кредиту, який не підтверджено оплатою. 4) відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу від 17.12.2024 № 0010 поставка товару здійснюється на умовах СРТ Чорноморськ тобто вартість страхування не включена у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів. Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанта було зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) переклад митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 5) документи щодо страхування вантажу. Також декларанту було запропоновано надати за власним бажанням додаткові, наявні у нього, інші документи, для підтвердження митної вартості товарів.

Декларантом надіслано лист ТОВ «МЕЙЛАН» від 18.03.2025, в якому він повідомив, що подав всі необхідні документи для митного оформлення і додаткові надавати не буде. Отже, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ та не спростовані наявні розбіжності у документах».

Надаючи оцінку вказаним зауваженням митного органу, які стали підставою для прийняття оскаржувано рішення про коригування митної вартості, у сукупності колегія суддів виходить з таких міркувань.

Щодо посилання митниці на недоліки митних декларацій країни відправлення та ненадання їх перекладу, колегія суддів зазначає, що експортна декларація країни відправлення не є первинним документом підтвердження митної вартості товару, а відтак не може підтверджувати заявлену позивачем митну вартість товару.

Аналогічна правова позиція щодо безпідставності витребування та посилань на інформацію митної декларації країни відправлення, як на підставу коригування митної вартості, викладена Верховним Судом у постановах від 15.02.2024 у справі № 815/5838/17, від 11.09.2023 у справі № 815/5414/16.

Поміж тим, позаяк декларація країни відправлення не є документом який підтверджує митну вартість товару, колегія суддів також відхиляє посилання митниці на не надання позивачем перекладу такої декларації.

Щодо доводів митного органу в оскаржуваному рішенні, що позивачем до митного оформлення не надано жодного документу, який містить відомості про вартість страхування вантажу, та не зазначено витрати на страхування в графі 22 декларації митної вартості, а також що не надано доказів вартості витрат на навантаження товару, суд зазначає.

Як вбачається з матеріалів справи, постачання товару здійснювалось на умовах СPT Чорноморськ.

Згідно умов CPT за правилами Інкотермс-2010 постачальник (продавець) самостійно доставляє вантаж (чи оплачує доставку вантажоперевізником) до певного місця, де відбувається його передача обраному одержувачем вантажоперевізнику. Продавець несе відповідальність за всі витрати пов'язані з транспортуванням товарів, навантаженням (на судно, у вагон) тощо до визначеного місця. Після того, як вантаж вивантажується від перевізника, покупець несе відповідальність за оплату доставки вантажу до бажаного ним пункту призначення.

За зазначеними умовами продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики втрати чи пошкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. За умовами CPT на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту.

Умови постачання СРТ покладають на продавця обов'язки нести всі витрати й ризики, пов'язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення. Продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару, яке він організує (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Упаковка повинна містити належне маркування.

Таким чином за умовами поставки СРТ витрати на навантаження товарів покладені на продавця, який здійснював поставку.

При цьому, умови поставки CPT (Incoterms 2010) не передбачають обов'язку продавця та покупця щодо страхування товару, який постачається.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є зокрема якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно виснував, що оскільки страхування товару не здійснювалось та доказів наявності такого страхування до суду не надано, позаяк витрати на навантаження товару неслися постачальниками та фактично включені у вартість товару, доводи митного органу в цій частині в оскаржуваних рішеннях є необґрунтованими.

Щодо посилань митного органу на те, що згідно п. 3.2 зовнішньоекономічного контракту від 15.11.2022 № IBU/MEI-151122 оплата за товар здійснюється з відстрочкою та що вказана схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника у вказаній зовнішньоекономічній операції, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ.

Апеляційний суд зауважує, що умови оплати та фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Відтак, вищевказані аргументи митного органу є необґрунтованими.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що документи, подані позивачем до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, відповідають переліку документів, встановлених ч. 2 ст. 53 МК України та не містять розбіжностей.

Як вбачається з матеріалів справи, декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей.

За таких обставин, у силу положень частини 2 статті 53 Митного кодексу України, у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище.

Водночас, неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 у справі № 810/5295/15, від 06.02.2020 у справі № 540/2219/18.

Апеляційний суд відхиляє доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованого товару з підстав, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки надані позивачем до митного органу в документи, підтверджують ціну імпортованого товару та жодних розбіжностей не містять.

Також, підставою для коригування відповідачем митної вартості товарів слугувала інформація з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.

Однак, колегія суддів зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.

Окрім того, відповідно до частини 2 статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як вбачається зі спірних рішень про коригування митної вартості товарів від 18.03.2025 за №UA500110/2025/000044/1, від 21.03.2025 за №UA500110/2025/000048/1, від 31.03.2025 за №UA500110/2025/000053/1 відповідачем використано для коригування митної вартості товарів митні декларації: від 19.02.2024 № UA204130/2024/2919, від 13.01.2025 № UA205170/2025/628, від 12.06.2024 № UA204130/2024/9794, від 13.01.2025 № UA205170/2025/628, від 31.01.2024 № UA100430/2024/280817, від 30.01.2025 №UA500020/2025/828, від 18.03.2025 № UA500020/2025/2029, від 13.01.2025 № UA205170/2025/628.

Проте, спірне рішення містить лише посилання на такі митні декларації, однак не містить пояснень про те, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості.

Також відповідачем не зазначено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем положень частини 2 статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 12.03.2020 у справі № 804/6243/14.

Враховуючи викладене, позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.

Водночас, відповідачем не підтверджено належними доводами та відповідними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар. Правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, а наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

За наведених обставин, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваних рішень митниці про коригування митної вартості та карток відмови.

Доводи апеляційної скарги.

Викладені в цій постанові мотиви та аргументи дають відповідь на всі суттєві доводи апеляційної скарги.

Колегія суддів зауважує, що апеляційна скарга не містить жодних аргументів скаржника щодо порядку розгляду справи судом першої інстанції (справа розглянута у порядку спрощеного провадження) , а відтак, апеляційний суд, в силу положень частини 1 статті 308 КАС України, не надає оцінку не оскарженій частині рішення суду першої інстанції.

Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п. п. 29 - 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994.

При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх ( див. пункт 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001).

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Одеської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 у справі № 420/10148/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення та підписання повного тексту судового рішення - 12.11.2025.

Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький

Судді Г.В. Семенюк А.Г. Федусик

Попередній документ
131742398
Наступний документ
131742400
Інформація про рішення:
№ рішення: 131742399
№ справи: 420/10148/25
Дата рішення: 11.11.2025
Дата публікації: 14.11.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (30.10.2025)
Дата надходження: 07.04.2025
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування рішення
Розклад засідань:
11.11.2025 12:00 П'ятий апеляційний адміністративний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
ДАШУТІН І В
ШЛЯХТИЦЬКИЙ О І
суддя-доповідач:
ДАШУТІН І В
МАРИН П П
ШЛЯХТИЦЬКИЙ О І
відповідач (боржник):
Одеська митниця
за участю:
Ханділян Г.В.
заявник апеляційної інстанції:
Одеська митниця
заявник касаційної інстанції:
Одеська митниця
орган або особа, яка подала апеляційну скаргу:
Одеська митниця
позивач (заявник):
Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕЙЛАН"
Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕЙЛАН»
представник відповідача:
Порохова Анастасія Євгеніївна
представник позивача:
Гульчак Олена Вікторівна
секретар судового засідання:
Афанасенко Ю.М.
суддя-учасник колегії:
СЕМЕНЮК Г В
ФЕДУСИК А Г
ШИШОВ О О
ЯКОВЕНКО М М