П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
11 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/8854/25
Перша інстанція: суддя Птичкіна В.В.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.,
секретар- Афанасенко Ю.М.,
за участю: представника Головного управління ДПС у Миколаївській області - Корнієнка М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року у справі № 400/8854/25 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГОС-ФЕШИОН", ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, -
Короткий зміст позовних вимог.
У серпні 2025 року Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулось до суду з вищевказаним адміністративним позовом, в якому просило:
- прийняти рішення про встановлення тимчасового (до погашення податкового боргу) обмеження праві виїзду за межі України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛОГОС-ФЕШИОН» (далі - Товариство) ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що сума податкового боргу Товариства - 1219 433,20 грн; податкова вимога від 14.03.2024 № 0005951-13-02-1429 (далі - податкова вимога) вважається врученою Товариству у квітні 2024 року; з моменту вручення податкової вимоги минуло 240 днів; вжиті контролюючим органом заходи до погашення податкового боргу не призвели через відсутність коштів на рахунках Товариства.
Позивач стверджує, що наведені обставини дають підстави для задоволення його вимог відповідно до пункту 87.13 статті 87 Податкового кодексу України та статті 2892 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідачі правом надання відзиву не скористались.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 20 серпня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовив.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, Головне управління ДПС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- суд першої інстанції не врахував, що після формування податкової вимоги від 14.03.2024, податковий борг ТОВ «Логос Фешион» лише збільшувався, що підтверджується розрахунком податкової заборгованості та витягом з інтегрованої картки платника;
Обставини справи.
Суд першої інстанції встановив, що сума податкового боргу у податковій вимозі від 14.03.2024 № 0005951-13-02-1429 становить - 367 538 грн.
Згідно з доданим до позову розрахунком, загальна сума податкового боргу Товариства станом на 13.08.2025 - 1 219 433,20 грн, у тому числі:
111 407 грн - за декларацією з податку на додану вартість за листопад 2024 року (строк сплати податкового зобов'язання - 30.12.2024);
115 556 грн - за декларацією з податку на додану вартість за грудень 2024 року (строк сплати податкового зобов'язання - 30.01.2025);
11 517 грн - за декларацією з податку на додану вартість за січень 2024 року (строк сплати податкового зобов'язання - 03.03.2025);
2 736 грн - за декларацією з податку на додану вартість за лютий 2025 року (строк сплати податкового зобов'язання - 31.03.2025);
58 230 грн - за декларацією з податку на додану вартість за березень 2025 року (строк сплати податкового зобов'язання - 30.04.2025);
211 823,98 грн - за податковим повідомленням-рішенням від 03.04.2025 № 500714290405 (строк сплати штрафних санкцій - 02.05.2025).
Всього - 511 269,98 грн.
Висновок суду першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що доданими до позову доказами існування протягом 240 днів податкового боргу Товариства в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, не підтверджується.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, а також, надаючи оцінку правильності застосування судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні норм процесуального права у спірних правовідносинах, апеляційний суд дійшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Згідно з пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до пункту 87.13 статті 87 ПК України у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
Позивач звернувся до суду з цим позовом саме на підставі положень вказаної статті, а також статті 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Частиною першою статті 289-2 КАС України встановлено, що у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
Відповідно до пункту 87.13 статті 87 Податкового кодексу України, у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
Вимоги абзацу першого цього пункту не застосовується у разі наявності зобов'язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента-боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.
Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.
У разі запровадження тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України згідно з рішенням суду, яке набрало законної сили, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня з дня отримання рішення суду:
інформує про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, в порядку обміну інформацією, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони державного кордону;
розміщує відповідну інформацію в Реєстрі керівників платників податків - боржників.
Не пізніше наступного робочого дня з дня зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу в сумі, зазначеній у рішенні суду станом на дату прийняття такого рішення суду, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника контролюючий орган:
інформує про зазначене центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, в порядку обміну інформацією, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони державного кордону, що є підставою для скасування встановленого тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України;
розміщує відповідну інформацію в Реєстрі керівників платників податків - боржників.
У частині першій статті 2892 КАС України вказано, що у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
У пункті 24 постанови від 31.03.2025 у справі № 160/5655/22 Верховний Суд вказав: “… системний аналіз положень пункту 87.13 статті 87 ПК України та частини першої статті 2892 КАС України дає підстави для висновку, що у контролюючого органу виникає право на звернення до адміністративного суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи боржника за межі України після спливу 240 календарних днів з дня вручення такому платнику податків податкової вимоги на суму податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень …».
За правилами статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПК України).
Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п.59.3 ст.59 ПК України).
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) п.59.5 ст.59 ПК України.
Ураховуючи викладене, колегія суддів наголошує, що тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України може застосовуватися за наявності у такого платника податків податкового боргу, для якого виконуються дві умови одночасно: сума податкового боргу перевищує 1 мільйон гривень, та цей податковий борг не був погашений протягом 240 календарних днів з дати вручення платнику податків податкової вимоги (формування суми податкового боргу понад 1 мільйон гривень.
Як встановлено під час розгляду справи та підтверджено матеріалами справи, що сума податкового боргу у податковій вимозі від 14.03.2024 № 0005951-1302-1429 складає 367 538,00 грн (а.с.93,т.1).
Між тим, у пункті 30 вказаної вище постанови Верховний Суд зазначив: “… тимчасове обмеження у праві виїду керівника юридичної особи за межі України може застосовуватися за наявності у такого платника податків податкового боргу, для якого виконуються дві умови одночасно: сума податкового боргу перевищує 1 мільйон гривень, та цей податковий борг не був погашений протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги …».
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції зазначив, що згідно з доданим до позову розрахунком, загальна сума податкового боргу Товариства станом на 13.08.2025 складає 1 219 433,20 грн, у тому числі: 111 407,00 грн - за декларацією з податку на додану вартість за листопад 2024 року (строк сплати податкового зобов'язання - 30.12.2024); 11 556,00 грн - за декларацією з податку на додану вартість за грудень 2024 року (строк сплати податкового зобов'язання - 30.01.2025); 11 517,00 грн - за декларацією з податку на додану вартість за січень 2024 року (строк сплати податкового зобов'язання - 03.03.2025); 2 736,00 грн - за декларацією з податку на додану вартість за лютий 2025 року (строк сплати податкового зобов'язання - 31.03.2025); 58 230,00 грн - за декларацією з податку на додану вартість за березень 2025 року (строк сплати податкового зобов'язання - 30.04.2025); 21 823,98 грн - за податковим повідомленням-рішенням від 03.04.2025 № 500714290405 (строк сплати штрафних санкцій - 02.05.2025).
Отже , колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність на момент подачі адміністративного позову існування протягом 240 днів податкового боргу Товариства в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень.
Вказані висновки апелянтом не спростовані належними та допустимими доказами.
Окрім того такий висновок суду фактично підтверджений доводами апелянта, наданого у заяві про поновлення строку звернення до суду ( див. пояснення від 04.11.2025 вх.№ 59064/15 ( а.с. .206-213,т.1).
Так зокрема в означеному документі, апелянт указав, що станом на 04.10.2024, сума податкового боргу складала - 491 446,06 грн; станом на 09.12.2024, сума податкового боргу - 667 458,40; станом на 12.08.2025 , сума податкового боргу - 1 297 531,66 грн.
Тобто, на момент звернення до суду, коли сума податкового боргу стала більшою 1 мільйона гривень (19.09.2025) був відсутній факт спливу 240 календарних днів з дня утворення суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Доводи апеляційної скарги.
Доводи апелянта, що відмова у задоволенні позовної заяви у випадку, коли станом на день формування податкової вимоги податковий борг складає менше 1 мільйона гривень, за умови що борг збільшувався (став більше 1 млн. грн) та не був погашений, фактично спотворює інститут забезпечення виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу , так як в такому випадку контролюючий орган взагалі ніколи не може звернутись ся до суду з даним позовом , колегія суддів відхиляє, адже суд першої інстанції не відмовляв у задоволенні позову з тієї підстави, що сформована податкова вимога не містила суму податкового боргу понад 1 млн грн., суд першої інстанції чітко зазначив, що позивачем не врахований 240-денний строк сплати податкового боргу з моменту утворення суми податкового борну понад 1 мільйон гривень.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. В апеляційній скарзі апелянт, як на підставу для задоволення поданої скарги, посилається лише на висновки оскаржуваного рішення. Водночас, як вже зазначалось вище такі висновки спростовуються матеріалами справи та судом усім наведеним висновкам надано оцінку.
Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п. п. 29 - 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994.
При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх ( див. пункт 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001).
Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Одеській області є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення і підписання повного судового рішення - 12 листопада 2025 року.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
Судді Г.В. Семенюк А.Г. Федусик