П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/14561/25
Перша інстанція: суддя Харченко Ю.В.,
повний текст судового рішення
складено 17.09.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Вербицької Н.В.
- Кравченка К.В.
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задоволений частково.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року - залишено без руху, надано апелянту десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків. Роз'яснено апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику.
На виконання вимог ухвали від військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання, в якому апелянт просить розглянути питання щодо відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги, посилаючись на те, що юридичною службою військової частини НОМЕР_1 у порядку, передбаченому ст. 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-ХГУ, вжито заходів для своєчасного замовлення та сплати судового збору для оскарження рішення суду першої по даній справі. Копія рапорту від 19.09.2025 додається до даного клопотання.
Разом з тим, попри вжиття військовою частиною НОМЕР_1 залежних від неї заходів, спрямованих на своєчасне замовлення коштів та сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, з незалежних від неї причин військова частина НОМЕР_1 в дійсний час не має на своєму рахунку коштів за КЕКВ 2800, необхідних для сплати судового збору по даній справі.
Розглянувши клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору по даній справі, а також вивчивши наведені у ньому доводи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення через їх безпідставність та необґрунтованість, з огляду на наступні обставини.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до статті 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Наведені положення закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Разом з тим, із заявленого контролюючим органом клопотання убачається, що воно не відповідає вимогам встановлених статтею 8 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» та свідчить про відсутність підстав для його задоволення.
Крім цього, колегія суддів зазначає, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду.
Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Однак, у поданому клопотанні, окрім посилання на неможливість проведення платежів, недостатність фінансування та скрутний майновий стан скаржника, викликаний режимом воєнного стану в Україні, апелянт не зазначає про вжиті ним заходи задля сплати у цій справі суми судового збору у встановлений в ухвалі суду строк. Тобто відсутні належні обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору.
Доводи скаржника не містять безсумнівних відомостей про час і обсяг очікуваних надходжень на рахунок скаржника, призначених для сплати судового збору, й жодним чином не підтверджують виникнення у нього можливості сплатити такий збір в подальшому. Обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.
Сплата ж судового збору за подання апеляційної скарги, в силу положень статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Частиною 2 статті 298 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.
Згідно до вимог п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Враховуючи те, що апелянт у встановлений строк не усунув недолік апеляційної скарги, яку було залишено без руху, апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції роз'яснює апелянту, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст.169, 298, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
В задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року - повернути апелянту.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів.
Суддя-доповідач О.В. Джабурія
Судді Н.В. Вербицька К.В. Кравченко