11 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/28244/25
Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н.В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Єщенка О.В.,
при секретарі - Альонішко С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року у справі за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови, -
В серпні 2025 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП № 78555031 від 08.08.2025 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.;
- судові витрати за подання позову стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувана постанова є протиправною та винесена з порушенням приписів Закону України «Про виконавче провадження», а тому підлягає скасуванню.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Доводами апеляційної скарги зазначено, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 по справі № 140/2194/24 Головним управлінням повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 30 січня 2024 про призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Рішенням від 19.12.2024 №032950009802 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку у зв'язку із відсутністю 3 років постійного проживання (роботи) у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 року. Таким чином, на думку апелянта, визначені рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 по справі № 140/2194/24 зобов'язання виконані в порядку. встановленому чинним законодавством та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Апелянт вважає, що державним виконавцем було безпідставно винесено постанову від 08.08.2025 ВП № 78555031 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн у зв'язку з невиконанням вимог виконавчого листа по справі № 140/2194/24.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року залучено ОСОБА_1 до участі у розгляді справи №420/28244/25 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 р.
Відзивів на апеляційну скаргу відповідачем та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 до суду не надано.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року у справі № 140/2194/24, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 05 лютого 2024 року №032950009802 про відмову в призначенні пенсії; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30 січня 2024 року про призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
05.02.2025 року Волинським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист.
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косютою В.І. від 08.07.2025 року відкрито виконавче провадження за №78555031 з виконання виконавчого листа №140/2194/24 виданого 05.02.2025 року Волинським окружним адміністративним судом.
Відповідно до п.2 постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №78555031 від 08.07.2024 р. боржнику необхідно було виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Листом від 17.07.2025 р. № 1500-0304-5/124230 ГУ ПФУ в Одеській області повідомили, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 по справі № 140/2194/24 Головним управлінням повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 30 січня 2024 про призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Враховуючи вищевикладене, просили закінчити виконавче провадження №78555031 на підставі п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», як фактично виконане.
До листа були додані: копія рішення №032950009802 від 19.12.2024 р.; копія розрахунку стажу №032950009802 (а.с. 10-11, 12.13).
08.08.2025 р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косютою В.І. винесено постанову про накладення штрафу, відповідно до якої за не виконання рішення суду боржником накладено на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області штраф на користь держави у розмірі 5100 грн. (а.с. 15-16).
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції оцінивши підстави відмови у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ, які зазначені у рішенні ГУ ПФУ в Одеській області від 19.12.2024 №032950009802, дійшов висновку, що відповідачем проігнорована правова оцінка суду в рішенні №140/2194/24 щодо спірних правовідносин та повторно протиправно відмовлено у призначенні пенсії з ідентичних підстав.
З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова містить достатнє обґрунтування неналежного виконання рішення суду в частині прийняття рішення за результатами повторного розгляду заяви про призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України “Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктами 1 та 16 частини 3 статті 18 Закону України “Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Згідно ч. 5 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Як уже зазначалось вище, постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косютою В.І. 08.08.2025 р. винесено постанову про накладення штрафу, відповідно до якої за не виконання рішення суду на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області накладено штраф у розмірі 5100 грн.
Апелянт в апеляційні скарзі наголошує, що рішення суду у справі140/2194/24 було повністю виконано позивачем добровільно, до відкриття виконавчого провадження, Головним управлінням пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 та 19.12.2024 року і не знайшовши підстав для задоволення заяви пенсійним органо прийнято інше рішення про відмову у призначенні пенсії за віком.
Надаючи оцінку таким доводам апелянта, колегія суддів зазначає про наступне.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року у справі № 140/2194/24, яке набрало законної сили 26 листопада 2024 року, зокрема: зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30 січня 2024 року про призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
При цьому, висновків про обов'язковість задоволення вказаної заяви, тобто, яким має бути рішення органу, судом не зроблено. Також варто звернути увагу на те, що відмова органу Пенсійного фонду в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ була оформлена рішенням ГУ ПФУ в Одеській області від 05.02.2024 №032950009802, якому суд надавав правову оцінку у справі 140/2194/24.
Далі, колегією суддів встановлено, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 року у справі № 140/2194/24, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2024 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 30.01.2024 року про призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку та 19.12.2024 року прийнято рішення №032950009802 про відмову у призначенні пенсії (а.с. 13).
Таким чином, колегія суддів вважає доречними доводи апелянта про виконання ним рішення, оскільки резолютивна частина рішення містить саме зобов'язання повторно розглянути заяву, хоча і з застереженням суду «з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні».
При цьому, колегія суддів вважає, що у цій справі суд позбавлений повноважень на дослідженні та встановленні обставин, щодо наявності або відсутності підстав у відповідача для відмови позивачці у призначенні пенсії за віком з зменшенням пенсійного віку, оскільки обставини, що викладені у рішенні позивача від 19.12.2024 року, не досліджувались судами.
Колегія суддів зазначає, що державний виконавець не наділений компетенцією щодо визначення правильності суті прийнятого пенсійним органом рішення.
Дослідивши текст судового рішення у справі № 140/2194/24 колегія суддів зазначає, що воно не містить висновку яке саме рішення має прийняти пенсійний орган.
Колегія суддів зазначає, що у разі якщо резолютивна частина судового рішення зобов'язує орган повторно розглянути заяву, це рішення вважається виконаним з прийняттям нового рішення. Повторний розгляд є процесуальною дією, яка має бути виконана відповідно до зобов'язання, після чого орган виносить нове рішення, яке завершує процес. Після прийняття нового рішення пенсійним органом, рішення суду вважається виконаним.
Колегія суддів звертає увагу, що правомірність та підстави прийняття Головним управлінням рішення про відмову у призначенні пенсії № 032950009802 від 19.12.2024 р. є новими правовідносинами, які підлягають з'ясуванню в разі звернення ОСОБА_1 до суду з відповідним позовом, а не в рамках виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 року у справі № 140/2194/24.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП № 78555031 від 08.08.2025 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області штрафу за невиконання рішення суду в розмірі 5100 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Слід зазначити, що звернувшись з даним позовом до суду щодо оскарження рішення старшого державного виконавця в порядку ч.1 ст.287 КАС України, позивач - Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області, не виступає суб'єктом владних повноважень.
У спірних правовідносинах, згідно до положень п.7, 9 ч.1 ст.4, ч.1 ст. 287 КАС України, суб'єктом владних повноважень виступає саме Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), рішення якого оскаржено юридичною особою - боржником у виконавчому провадженні, на якого накладено штраф за невиконання вимог судового рішення.
Отже, оскільки в даному випадку позивач не здійснює владно-управлінські функції та звернувся до суду в якості юридичної особи - боржника у виконавчому провадженні, а відтак, не є суб'єктом владних повноважень у даних конкретних правовідносинах, тому судовий збір, у зв'язку із задоволенням позовних вимог, підлягає стягненню на користь ГУ ПФУ в Одеській області, в силу вимог ч.1 ст.139 КАС України.
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постанові від 31.05.2023 по справі №815/4246/17.
При зверненні з позовом до суду першої інстанції позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп., а за подачу апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 3633 грн. 60 коп., загальна сума - 6056 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними документами.
З урахуванням задоволення позовних вимог у повному обсязі, загальний розмір судових витрат, що підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі складає 6056 грн.
Керуючись ст. ст. 271, 272, 287, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП № 78555031 від 08.08.2025 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (65091, м. Одеса, вул. Розумовська, 37; ЄДРПОУ 43315529) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83; ЄДРПОУ 20987385) судовий збір у розмірі 6056 грн. (шість тисяч п'ятдесят шість гривень).
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: О.В. Єщенко