П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
11 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/10536/25
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченко К.В,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ВІ-ДЕКОР» про ухвалення додаткового рішення до постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року по справі за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ВІ-ДЕКОР» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВІ-ДЕКОР» до Головного управління ДПС в Одеській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
10 квітня 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «ВІ-ДЕКОР» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило:
визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Одеській області №12666815/40971801 від 25.03.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 10.06.2024 року;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 10.06.2024року за датою її подання.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про задоволення позовних вимог.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ТОВ «ВІ-ДЕКОР» задоволено.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року -скасовано.
Ухвалено постанову, якою позов товариства з обмеженою відповідальністю «ВІ-ДЕКОР» до Головного управління ДПС в Одеській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань реєстрації податкових накладних №12666815/40971801 від 25.03.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 10.06.2024 року.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №№4 від 10.06.2024 року в ЄРПН датою її фактичного подання.
28 жовтня 2025 року представником позивача направлено до П'ятого апеляційного адміністративного суду заяву про ухвалення додаткового рішення до постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року про стягнення судових витрат на правову допомогу у сумі 5 000 грн, які позивач поніс у зв'язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції.
ГУ ДПС в Одеській області подало заперечення на вказану заяву та просило зменшити заявлену до відшкодування суму до розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3028 грн.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно приписів ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Статтею 16 КАС України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Згідно ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що витрати на професійну правничу допомогу є одним з видів судових витрат і адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право позивача на відшкодування таких витрат за умови їх підтвердження належними доказами.
Статтею 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу вищевикладеного, видно, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 червня 2021 року у справі № 922/902/19.
На підтвердження розміру витрат зі сплати професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції матеріали справи містять копію договору про надання правничої допомоги №12/08/2025-4 від 12.08.2025 року, укладеного між позивачем та адвокатом Таштановою О.Г., відповідно до якого сторони узгодили вартість надання правової допомоги у суду апеляційної інстанції у фіксованій сумі у розмірі 5000 грн.
Також матеріали справи містять акт №12-08-2025 від 12.08.2025 року приймання-передачі наданих послуг, в якому позивачем засвідчено отримання, зокрема, правової допомоги, пов'язаної з розглядом справи про визнання протиправним та скасування рішення про відмову реєстрації податкової накладної №4 від 10.06.2024 року у П'ятому апеляційному адміністративному суді (а.с.102).
Таким чином факт отримання позивачем юридичних послуг під час розгляду даної справи у суді апеляційної інстанції підтверджується документально та не заперечується учасниками справи.
Водночас, ГУ ДПС подало клопотання про зменшення заявленої до відшкодування суми з огляду на її неспівмірність до складності самої справи.
ЄСПЛ зазначив, що згідно з його прецедентною практикою (§ 23 справи «Санді Таймс проти Об'єднаного Королівства (№ 2)» (Sunday Times v. UK (№2) від 6.11.1980, скарга № 6538/74) відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, їх необхідність і, більше того, умова розумності їх розміру.
Таким чином, на суд покладаються вимоги не тільки формально дослідити умови виконання договору про надання правової допомоги, а й встановити співмірність визначеної суми з урахуванням індивідуальних обставин кожної справи.
Отже, у суду апеляційної інстанції також наявні підстави для надання оцінки співмірності заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу, що корелюється з прецедентною практикою ЄСПЛ.
Надаючи оцінку заявленій до відшкодування сумі витрат на правову допомогу, колегія суддів акцентує увагу, що характер спірних правовідносин не потребує значних затрат часу з боку фахівця в галузі права, оскільки є розповсюдженим та у даній категорії сформована однозначна судова практика. Таким чином, з боку адвоката, при складенні процесуальних заяв по суті позовних вимог, необхідно вказати виключно фактичні обставин даної справи, у той час як нормативне врегулювання є унітарним для спорів з податковими органами з приводу реєстрації податкових накладних.
Відповідно до обставин даної справи, представником позивача до суду апеляційної інстанції подано апеляційну скаргу, яка по суті відповідала позовній заяві. Справа у суді апеляційної інстанції розглядалась у порядку письмового провадження без особистої участі сторін.
За таких обставин колегія суддів, з урахуванням дотримання вимог співмірності та обґрунтованості розміру витрат на оплату послуг адвоката, складності виконаної адвокатом роботи, вважає за доцільне зменшити заявлену до відшкодування суму судових витрат пов'язаних з витратами на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції до розміру 3 028 грн (три тисячі двадцять вісім гривень).
Частиною 3 ст.252 КАС України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що з відповідача на користь ТОВ «ВІ-ДЕКОР» підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу розмірі 3 028 грн.
Керуючись ст.ст.134, 139, 252, 311, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВІ-ДЕКОР» (65005, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 137-Г, приміщення 9Н, код ЄДРПОУ 40971801) судові витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції розмірі 3 028 грн (три тисячі двадцять вісім гривень).
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко