П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 488/2064/25
Перша інстанція: суддя Селіщева Л.І.,
повний текст судового рішення
складено 02.07.2025, м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Вербицької Н.В.
- Кравченка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 02 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
20.05.2025 року позивач - ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Яковлеву І.О., звернувся до суду із даним адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову №234/2025 від 05 травня 2025 року, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000 грн.
Ухвалою судді від 26 травня 2025 року зазначений позов був залишений без руху і позивачу був наданий строк для усунення недоліків. Копія зазначеної ухвали була надіслана представнику позивача - адвокату Яковлевій І.О. на її електронний кабінет.
Залишаючи позовну заяву без руху суд першої інстанції зазначив, що позовна заява подана без доданої квитанції про сплату судового збору, що є порушенням вимог ч.3ст.161 КАС України.
Крім того, суд першої інстанції в ухвалі від 26.05.2025 року зазначив, що позивачем поданий позов після закінчення строків, установлених законом та не подана заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду .
01 липня 2025 року на виконання вимог вищевказаної ухвали суду про залишення позовної заяви без руху представником позивача Яковлевою І.О. подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви та квитанцію про сплату судового збору в сумі 1211 грн. 20 коп. (а.с.22-24).
Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 02 липня 2025 року матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - повернуто позивачу. Роз'яснено позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Не погодившись із зазначеною ухвалою від 02 липня 2025 року, ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Яковлеву І.О., подав апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 02.07.2025 року по справі №488/2064/25 р. за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,- скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апелянт вважає зазначену ухвалу незаконною, необґрунтованою, такою, що винесена з порушенням норм процесуального права, суд не в повній мірі з'ясував обставини справи, що призвело до повернення адміністративного позову позивачу по справі, а тому, на думку апелянта, є всі підстави для скасування ухвали.
Відповідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
Вирішуючи питання про повернення позовної заяви позивачеві, суд першої інстанції виходив з того, що представником позивача не подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, не наведено жодних доводів або аргументів щодо наявності поважних причин пропуску зазначеного строку.
Згідно з вимогами ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Частиною 4 ст.169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу
За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна заява подана після закінчення строків, установлених законом, при цьому, матеріали адміністративного позову не містять будь-яких доказів, які підтверджують поважність причини пропуску строків звернення до суду, у зв'язку з чим подана позовна заява підлягає поверненню.
З огляду на зазначене , колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до вимог ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У пункті 8 частини першої статті 4 КАС України зазначено, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
За приписами статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, форма та зміст якої визначаються статтею 160 КАС України.
Частиною першою статті 160 КАС визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Колегією суддів встановлено, що 05 травня 2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову №234/2025 по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000 грн.
Відповідно до вимог ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Згідно з вимогами ч.ч.1, 8, 9 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок; останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу; строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Отже, з аналізу вищенаведених норм права вбачається, що останнім днем подання до суду позову щодо оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення у даній справі №488/2064/25 є 15.05.2025 року.
Колегією суддів встановлено та з матеріалів справи вбачається, що адміністративний позов був надісланий представником позивача поштою саме 15.05.2025 року, що підтверджується штампом Укрпошти на конверті про відправлення поштової кореспонденції, а також квитанцією АТ «Укрпошта» ПН 215600426655 (а.с. 18, 33). Вказаний конверт з позовом надійшов до Корабельного районного суду м. Миколаєва - 20.05.2025 року, про що вказує штамп суду першої інстанції на позовній заяві з реєстраційним вх.№8077 від 20.05.2025 року (а.с. 1).
Як вже зазначалось вище, в силу вимог ч.9 ст.120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем дотриманий десятиденний термін з моменту винесення постанови від 05.05.2025 року по справі про адміністративне правопорушення та позов у справі №488/2064/25 поданий в строк, передбачений Законом.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що процесуальний строк на подання позову до суду у даній справі позивачем не порушений, а тому доводи суду першої інстанції в ухвалі суду від 26.05.2025 року про залишення позову без руху, зокрема, з підстави подання позову після закінчення строків, установлених законом та не подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, - є хибними.
Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення матеріалів адміністративного позову позивачеві з підстав подання позовної заяви після закінчення строків, установлених законом.
Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до вимог статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, ухвала Корабельного районного суду м. Миколаєва від 02 липня 2025 року про повернення позивачу матеріалів адміністративного позову підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 308; 311; 312; 320; 321; 322; 325; 328 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 02 липня 2025 року - скасувати.
Направити справу №488/2064/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення до Корабельного районного суду м. Миколаєва для продовження розгляду.
Відповідно до ст.ст.325-328 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Джабурія
Судді К.В. Кравченко Н.В. Вербицька