Постанова від 11.11.2025 по справі 420/1922/25

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/1922/25

Перша інстанція: суддя Караван Р.В.

Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.

суддів - Бойка А.В., Єщенка О.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Міської комісії з розгляду заяв про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення внутрішньо переміщеним особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Одеської міської ради (далі - відповідач, Виконавчий комітет ОМР), Міської комісії з розгляду заяв про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення внутрішньо переміщеним особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України (далі - Комісія), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії №545 від 24.12.2024 про відмову у призначенні грошової компенсації;

- зобов'язати Виконавчий комітет ОМР повторно розглянути заяву про призначення грошової компенсації з урахуванням висновків суду.

Також в позовній заяві просив стягнути з Виконавчого комітету ОМР, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, судові витрати пов'язанні з наданням правової допомоги в розмірі 10 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа та з 29.07.2021 перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення в Пересипському районі Департаменту праці та соціальної політики ОМР.

Як пояснює позивач, рішенням №316 від 23.02.2022 йому була призначена грошова компенсація за належні для отримання жилі приміщення, як внутрішньо переміщеній особі, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України в розмірі 1 264 005,45 грн. Водночас, як указує позивач, за ініціативою відповідача 06.12.2024 ним написана заява про перегляд грошової компенсації у зв'язку з нововиявленими обставинами, а саме виявленням факту відчуження ним у 2018-2019 року нерухомого майна.

Рішенням Комісії від 17.12.2024 №535 рішення від 23.02.2022 №316 скасоване та відмовлено в призначені та виплаті грошової компенсації, яка мотивована тим, що з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності вбачається, що ОСОБА_1 протягом 2018-2019 років відчужував нерухоме майно, що є порушенням вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 № 280 «Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» (далі - Порядок №280).

Рішенням Комісії від 24.12.2024 №545 у призначенні грошової компенсації відмовлено, яке позивач вважає протиправним та зазначає, що особа повинна мати можливість закінчити реалізацію відповідного права за тими нормами, що діяли на момент початку реалізації відповідного права, навіть якщо до завершення реалізації права вони втратили чинність.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 -відмовлено.

В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В обґрунтування своєї позиції про протиправність оскаржуваного рішення зазначає, що його заява була розглянута з порушенням строків її розгляду, встановлених пунктом 10 Порядку №280, зокрема, протягом п'яти робочих днів з дати надходження подання.

Окрім цього, апелянт вважає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому факту, що норми Постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2024 №1416 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 № 214 і від 18.04.2018 № 280» не можуть бути застосовані до нього в частині подання заяви у місячний строк з дня постановлення на облік, оскільки він перебуває на квартирному обліку з 29.07.2021.

Посилаючись на те, що особа повинна мати можливість закінчити реалізацію відповідного права за тими нормами, що діяли на момент початку реалізації відповідного права, навіть якщо до завершення реалізації права вони втратили чинність, апелянт зазначає про протиправність відмови у призначення компенсації.

Також апелянт звертає увагу на те, що відповідно до положень Порядку №280 саме відповідач несе відповідальність за перевірку достовірності поданих документів, а тому в результаті дій саме відповідача були допущені помилки під час перевірки його майнового стану. Більш того, апелянт наголошує на тому, що він не був повідомлений відповідачем про відповідальність за надання достовірних відомостей, як того вимагає чинне законодавство.

Представник Комісії подав відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на доводи, які узгоджуються із висновками суду першої інстанції зазначає про безпідставність поданої скарги. Рішення суду вважає законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим в задоволенні скарги ОСОБА_1 просить відмовити, а рішення суду - залишити без змін.

Відповідно до частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 03.09.2019 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Комісії №316 від 23.02.2022 ОСОБА_1 призначена грошова компенсація за належні для отримання жилі приміщення внутрішньо переміщеним особам, в розмірі 1 264 005,45 грн.

У цьому рішенні указано, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 26.07.1997 Корольовським РВ УМВС України в Житомирській області), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_2 від 31.05.2018 № 1346 про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, майор ОСОБА_1 в період з 19.08.2017 по 11.12.2017, з 13.01.2018 по 23.02.2018, з 11.03.2018 по 23.04.2018 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей населений пункт Врубівка. 16.04.2018 Управлінням персоналу штабу ВЧ НОМЕР_3 ОСОБА_1 видане посвідчення «Учасника бойових дій» серії НОМЕР_4 .

Далі, у рішенні зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення в Суворовському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, як внутрішньо переміщена особа. 3 05.10.2020 (довідка № 5138-5000312996) взятий на облік як внутрішньо переміщена особа, відповідно до Порядку оформлення видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509. ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку в Суворовській районній адміністрації Одеської міської ради, складом сім'ї в 1 особу 29.07.2021 (розпорядження СРА ОМР № 907р від 30.12.2021).

Також у рішенні №316 від 23.02.2022 указано, що до заяви надані довідки КП «БТІ ОМР» про те, що нерухоме майно за заявником не зареєстроване. Згідно з довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 25.01.2022 № 296135692, 296135755 заявник власного житла не має.

Рішенням Комісії №535 від 17.12.2024 на підставі пунктів 5, 13. 31 Порядку №280 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні та виплаті грошової компенсації та скасовано Рішення № 316 від 23.02.2022, оскільки заявником було відчужено 65,9 кв.м. житлової площі протягом п'яти років, що передують даті подання заяви про призначення грошової компенсації (а.с.20).

У вказаному рішенні зазначено, що 06.12.2024 до Комісії надійшло подання управління соціального захисту населення в Пересипському районі Департаменту праці та соціальної політики ОМР про необхідність перегляду рішення від 23.02.2022 № 316.

Далі в рішенні відповідач указує, що 06.12.2024 від ОСОБА_1 надійшла заява з проханням переглянути вищезазначене рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, а саме, у 2018 році оформив спадщину на житловий будинок у с. Іванівка, Житомирської області (загальна площа 50,3 кв. м, житлова площа 28,8 кв. м), який продав 05.10.2018, та квартиру у м. Житомир (загальна площа 27,49 кв. м, житлова площа 18,5 кв.м), яку продав 11.01.2019.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 06.12.2024 р. № 407000858 вбачається, що ОСОБА_1 :

- 05.10.2018 відчужив житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , загальна площа (кв.м): 50.3, житлова площа (кв.м): 28.8.;

- 07.12.2018 відчужив квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , загальна площа (кв.м): 27.49, житлова площа (кв.м): 18.5;

- 11.01.2019 відчужив квартиру за адресою: АДРЕСА_5 , загальна площа (кв.м): 27.64, житлова площа (кв.м): 18.6.

Також у рішенні відповідач зазначив, що станом на день прийняття рішення комісією, у чинній на той момент редакції Порядку № 280 комісія мала відмовити заявнику у призначенні грошової допомоги, зокрема, оскільки заявник володів майновими правами чи правом власності на нерухоме майно, що відповідає житловим нормам, яке розташоване в населених пунктах на підконтрольній Україні території, або таке нерухоме майно відчужене протягом останніх п'яти років, що передують даті подання заяви про призначення грошової компенсації. На момент призначення грошової компенсації заявник не повідомив комісію про відчуження житла, а комісії не було відомо про такі обставини.

Отже, за наведених вище підстав Комісією відмовлено в призначенні та виплаті грошової компенсації та скасовано Рішення № 316 від 23.02.2022.

18.12.2024 ОСОБА_1 звернувся до Комісії із заявою вх. №04-С-45398-о про перегляд грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, відповідно до Порядку № 280 у зв'язку з тим, що минуло п'ять років після продажу житлового будинку та двох квартир в колишньому гуртожитку отриманими у спадщину після смерті матері, разом з рідним братом.

Рішенням Комісії №545 від 24.12.2024 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні грошової компенсації (а.с.23).

Вказане рішення мотивовано тим, що відповідно до розпорядження Суворовської районної адміністрації ОМР від 30.12.2021 № 907р та довідки від 10.01.2022 № 01 заявник перебуває на квартирному обліку в Суворовській районній адміністрації Одеської міської ради з 29.07.2021 складом сім'ї в 1 особу.

Також відповідач зазначив, що відповідно до абзацу 1 пункту 6 Порядку №280 заяву про призначення грошової компенсації внутрішньо переміщена особа або її законний представник чи уповноважений представник подає в паперовій чи в електронній формі (за наявності технічної можливості) до структурного підрозділу районних, районних у м. Києві держадміністрацій, на який покладено функції з питань ветеранської політики, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за місцем перебування на квартирному обліку не пізніше ніж у місячний строк після взяття на квартирний облік.

Згідно з підпунктом 7-1 пункту 13 Порядку №280 комісія відмовляє в призначенні грошової компенсації, якщо внутрішньо переміщена особа звернулася за призначенням грошової компенсації понад встановлений абзацом першим пункту 6 цього Порядку строк.

Вважаючи указане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для скасування рішення комісії з розгляду заяв про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення внутрішньо переміщеним особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України при виконавчому комітеті ОМР №545 від 24.12.2024 щодо відмови у призначенні грошової компенсації, відсутні.

При цьому, суд врахував, що рішення про призначення такої компенсації скасоване, а заява про виплату компенсації подана з порушенням місячного строку, встановленого пунктом 6 Порядку №280, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про правомірність спірного рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Частина друга статті 19 Конституції України унормовує, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статей 17, 65 Конституції України громадяни України, які захищають Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, виконують конституційно значущі функції, тож держава повинна надавати їм і членам їхніх сімей особливий статус та забезпечувати їх додатковими гарантіями соціального захисту відповідно до частини п'ятої статті 17 Конституції України як під час проходження служби, так і після її закінчення; щодо осіб, на яких покладено обов'язок захищати Україну, її незалежність та територіальну цілісність, та членів їхніх сімей частиною п'ятою статті 17 Конституції України встановлений особливий соціальний захист, який не обмежений умовами й рівнем, визначеними у статті 46 Основного Закону України.

Закон України від 20.10.2014 № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон №1706-VII) відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є правомірність рішення міської комісії з розгляду заяв про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення внутрішньо переміщеним особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України при виконавчому комітеті Одеської міської ради від 24.12.2024 №545 щодо відмови позивачу у призначенні вказаної грошової компенсації.

Частина друга статті 2 КАС України визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Тож, суд досліджує правомірність рішення суб'єкта владних повноважень на підставі відповідного законодавства, чинного на момент його прийняття (вчинення).

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 № 280 «Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» затверджений Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України (далі і вище - Порядок).

Відповідно до пункту 1 якого, Порядок визначає умови та механізм виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення (далі - грошова компенсація) для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні до 01.06.2018 заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини 2 статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини 1 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов, включені у списки осіб, які користуються правом першочергового або позачергового одержання жилих приміщень, за місцем проживання відповідно до законодавства за категоріями, встановленими в пункті 2 цього Порядку (далі - квартирний облік), які були обліковані як внутрішньо переміщені особи в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб (далі - база даних) до 24.02.2022 і перебувають не менш як один рік на обліку в базі даних.

Пункт 2 2 Порядку №280 визначає, що право на отримання грошової компенсації відповідно до цього Порядку мають внутрішньо переміщені особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - внутрішньо переміщені особи) і які перебувають на квартирному обліку і не менш як один рік на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб (далі - база даних) за місцем фактичного проживання в межах м. Києва або в межах однієї області згідно з відомостями бази даних за умови, що зміна місця проживання протягом року в межах однієї області не призводить до збільшення розміру компенсації.

Положення пункту 3 Порядку №280 передбачають, що грошова компенсація внутрішньо переміщеним особам виплачується у повному обсязі, за винятком випадків, передбачених абзацами шостим і сьомим пункту 16 цього Порядку, в порядку черговості відповідно до дати взяття на квартирний облік за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов (далі - субвенція).

Право на отримання грошової компенсації вважається використаним з дати державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за внутрішньо переміщеною особою і членами її сім'ї, на яких було розраховано грошову компенсацію.

Грошова компенсація за рахунок коштів субвенції внутрішньо переміщеним особам надається один раз.

Відповідно до пункту 4 Порядку №280 за поданням структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, міських, районних у містах рад (далі - органи соціального захисту населення), за рішенням виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її утворення) ради або за розпорядженням голови районної, районної в м. Києві держадміністрації утворюється комісія щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб про призначення грошової компенсації (далі - комісія).

Згідно з пунктом 5 Порядку №280 до повноважень комісії належить:

-проведення перевірки: наявності у внутрішньо переміщеної особи статусу учасника бойових дій, встановленого відповідно до пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», або статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, встановленого відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 зазначеного Закону; перебування внутрішньо переміщеної особи на обліку в базі даних; складу сім'ї внутрішньо переміщеної особи; факту проживання не менш як один рік у межах м. Києва або в межах однієї області згідно з відомостями бази даних за умови, що зміна місця проживання протягом року в межах однієї області не призводить до збільшення розміру компенсації відповідно до пунктів 16 і 17 цього Порядку; наявності документів про взяття на квартирний облік внутрішньо переміщеної особи та членів її сім'ї; факту спільного проживання членів сім'ї внутрішньо переміщеної особи, на яких нараховується грошова компенсація; наявності майнових прав на незакінчене будівництвом житло чи права власності на житлове приміщення внутрішньо переміщеної особи та всіх членів її сім'ї, на яких нараховується грошова компенсація, яке розташоване в населених пунктах на підконтрольній Україні території (крім житлового приміщення, яке зруйноване або стало непридатним для проживання внаслідок збройної агресії Російської Федерації, що підтверджується актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), або факту відчуження такого майна протягом п'яти років, що передують даті подання заяви про призначення грошової компенсації; факту надання раніше внутрішньо переміщеній особі або членам її сім'ї житла на підконтрольній Україні території чи виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення за рахунок бюджетних коштів;

-прийняття рішення про призначення або відмову в призначенні грошової компенсації;

-перегляд рішення про призначення грошової компенсації за нововиявленими обставинами (у разі змін у майновому стані, у складі сім'ї, зміни показників опосередкованої вартості спорудження житла, зміни місця проживання, у зв'язку з втратою статусу учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, зняття з квартирного обліку тощо);

-скасування попереднього рішення за нововиявленими обставинами;

-прийняття рішення про відмову у виплаті грошової компенсації;

-визначення розміру грошової компенсації;

-визначення суми коштів, яка підлягає поверненню, якщо внутрішньо переміщена особа або її законний представник не повідомили органу соціального захисту населення про зміни у майновому стані, у складі сім'ї, зміну місця проживання, втрату статусу учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, зняття з квартирного обліку;

-прийняття рішення про виплату грошової компенсації члену сім'ї внутрішньо переміщеної особи, на якого розраховано грошову компенсацію (далі - уповноважений член сім'ї), у зв'язку із смертю внутрішньо переміщеної особи, якій призначена грошова компенсація та не виплачена.

Положення пункту 6 Порядку №280 визначають, що заяву про призначення грошової компенсації внутрішньо переміщена особа або її законний представник подає в письмовій чи в електронній формі (за наявності технічної можливості) органу соціального захисту населення за місцем перебування на квартирному обліку.

Якщо органом місцевого самоврядування або військово-цивільною адміністрацією утворений центр надання адміністративних послуг, заява та необхідні документи можуть подаватися через такий центр.

Заяви з необхідними документами приймаються адміністраторами центру надання адміністративних послуг виключно з формуванням електронної справи, яка надсилається органу соціального захисту не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після її формування. У паперовій формі такі документи передаються органу соціального захисту населення не рідше ніж раз на два тижні.

Органи соціального захисту населення (центри надання адміністративних послуг) можуть забезпечувати складення заяви в електронній формі, її друк та надання внутрішньо переміщеній особі або її законному представнику для перевірки та підписання.

Пункт 7 Порядку №280 визначає перелік документів, який подається разом із заявою, зокрема це: документ, що посвідчує внутрішньо переміщену особу; посвідчення що підтверджує статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни; довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення або довідки про безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, довідки про взяття внутрішньо переміщеної особи та членів її сім'ї, на яких нараховується грошова компенсація, на облік внутрішньо переміщених осіб, документів, що підтверджують родинні стосунки між внутрішньо переміщеною особою і членами її сім'ї; рішення виконавчого комітету районної, міської, районної в місті (у разі її утворення), селищної, сільської ради про взяття внутрішньо переміщеної особи та членів її сім'ї на квартирний облік; акт обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири); довідки про наявність/відсутність зареєстрованого до 31.12.2012 права власності на житло, яке розташоване в населених пунктах на підконтрольній Україні території тощо.

Інформаційну довідку про зареєстровані після 31.12.2012 речові права на нерухоме майно внутрішньо переміщеної особи і членів її сім'ї, на яких нараховується грошова компенсація, орган соціального захисту населення самостійно отримує з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Інформацію про наявність/відсутність у внутрішньо переміщеної особи та членів її сім'ї, на яких нараховується грошова компенсація, майнових прав на незакінчене будівництвом житло та про те, що внутрішньо переміщеній особі або членам її сім'ї не надавалося житло на підконтрольній Україні території раніше і не виплачувалася грошова компенсація за належні для отримання жилі приміщення за рахунок бюджетних коштів, внутрішньо переміщена особа зазначає в заяві.

Відповідно до пункту 10 Порядку №280 комісія протягом п'яти робочих днів з дати надходження подання розглядає його по суті та у присутності внутрішньо переміщеної особи або її законного представника приймає рішення щодо призначення (відмови в призначенні/виплаті) грошової компенсації, перегляду рішення, скасування попереднього рішення.

Положення пункту 13 Порядку передбачають, що Комісія відмовляє внутрішньо переміщеній особі у призначенні грошової компенсації з таких підстав:

1) невідповідність в документах, що посвідчують внутрішньо переміщену особу чи законного представника, від імені якого подається заява;

2) подання недостовірних відомостей;

3) внутрішньо переміщена особа не брала безпосередньої участі в антитерористичній операції чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях (відсутні документи, передбачені підпунктами 3-6 пункту 7 цього Порядку);

4) внутрішньо переміщена особа не є особою, визначеною у пунктах 19 і 20 частини 1 статті 6, пунктах 11-14 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

5) скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;

6) внутрішньо переміщена особа та члени її сім'ї, на яких було розраховано грошову компенсацію, володіють майновими правами на незакінчене будівництвом житло чи правом власності на житлове приміщення, що відповідає нормі жилої площі, визначеної статтею 47 Житлового кодексу Української РСР (на кожного члена сім'ї), яке розташоване в населених пунктах на підконтрольній Україні території (крім житлового приміщення, яке зруйноване або стало непридатним для проживання внаслідок збройної агресії Російської Федерації, що підтверджується актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), або таке нерухоме майно було відчужено протягом останніх п'яти років, що передують даті подання заяви про призначення грошової компенсації;

7) внутрішньо переміщена особа не перебуває на квартирному обліку;

8) внутрішньо переміщеній особі або членам її сім'ї вже надавалося житло на підконтрольній Україні території або виплачувалася грошова компенсація за належні для отримання жилі приміщення за рахунок бюджетних коштів;

9) внутрішньо переміщена особа проживає менш як один рік у межах м. Києва або в межах однієї області згідно з відомостями бази даних або зміна її місця проживання в межах однієї області протягом року призвела до збільшення розміру грошової компенсації відповідно до пунктів 16 і 17 цього Порядку.

Приписи пунктів 14 та 15 Порядку №280 визначають, що протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про призначення (відмови в призначенні/виплаті) грошової компенсації, перегляд рішення, скасування попереднього рішення комісія надсилає копію рішення внутрішньо переміщеній особі із зазначенням розміру призначеної/перерахованої їй грошової компенсації, підстави відмови у призначенні/виплаті грошової компенсації, перегляді рішення, скасуванні попереднього рішення, а також структурному підрозділу з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської держадміністрацій. Внутрішньо переміщена особа може оскаржити рішення комісії у судовому порядку.

Разом з цим, 13.12.2024 постановою Кабінету Міністрів України №1416 були внесені зміни до Порядку №280 (набрали чинності з 17.12.2024) та внаслідок таких змін пункт 2 Порядку №280 викладений наступним чином:

«Право на отримання грошової компенсації відповідно до цього Порядку мають внутрішньо переміщені особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні до 01.06.2018 заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів у період їх здійснення, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - внутрішньо переміщені особи), які перебувають на квартирному обліку станом на 01.06.2024, обліковані як внутрішньо переміщені особи вперше до 24.02.2022 і на час призначення грошової компенсації перебувають на обліку в базі даних та звернулися за її призначенням у місячний строк після взяття на квартирний облік».

Згідно абзацу 1 пункту 6 Порядку №280 заяву про призначення грошової компенсації внутрішньо переміщена особа або її законний представник чи уповноважений представник подає в паперовій чи в електронній формі (за наявності технічної можливості) до структурного підрозділу районних, районних у м. Києві держадміністрацій, на який покладено функції з питань ветеранської політики, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за місцем перебування на квартирному обліку (далі - місцевий орган) не пізніше ніж у місячний строк після взяття на квартирний облік.

Враховуючи внесення законодавчих змін, пункт 2 Порядку №280 в редакції від 17.12.2024 передбачав, що право на отримання грошової компенсації вже мають:

1) внутрішньо переміщені особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України;

2) перебувають на квартирному обліку станом на 01.06.2024 року;

3) обліковані як внутрішньо переміщені особи вперше до 24.02.2022 року;

4) на час призначення грошової компенсації перебувають на обліку в базі даних;

5) звернулися за призначенням компенсації у місячний строк після взяття на квартирний облік.

Аналізуючи вищевказане, приписами Порядку №280 до внесення відповідних змін постановою Кабінету Міністрів України №1416, тобто до 18.12.2024 не закріплено такої обов'язкової умови як дотримання місячного строку звернення осіб задля звернення із заявою на отримання грошової компенсації.

Повертаючись до матеріалів справи, колегія суддів враховує, що позивач з 29.07.2021 перебуває на квартирному обліку в Суворовській районній адміністрації Одеської міської ради, складом сім'ї 1 особа.

23.02.2022 Рішенням №316 Комісією призначена ОСОБА_1 грошова компенсація в розмірі 1 264 005,45 грн.

Водночас, до Комісії надійшло подання управління соціального захисту населення в Пересипському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо перегляду Рішення № 316 від 23.02.2022, у зв'язку з нововиявленими обставинами, а саме відомостей про те, що на момент подачі заяви не зазначено про відчуження житла протягом п'яти років, що передували даті подання заяви про призначення грошової компенсації.

Отже, з'явилася підстава для перегляду цього рішення Комісією за нововиявленими обставинами.

17.12.2024 Комісія прийняла Рішення № 535 про відмову ОСОБА_1 в призначенні та виплаті грошової компенсації та скасування Рішення № 316 від 23.02.2022, яке прийняте у зв'язку з відчуженням нерухомого майна протягом останніх п'яти років, що передують даті подання заяви про призначення грошової компенсації.

18.12.2024 позивач повторно звернувся до Комісії із заявою про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення внутрішньо переміщеним особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, тобто коли до Порядку №280 вже були внесені зміни щодо дотримання місячного строку звернення із відповідною заявою на отримання грошової компенсації.

24.12.2024 за наслідками розгляду заяви позивача від 18.12.2024 про призначення грошової компенсації, Комісія прийняла оскаржуване Рішення №545, яке мотивовано тим, що заява подана з пропуском місячного строку з дня взяття на облік.

Так, як мовилося вище, відповідно до абзацу 1 пункту 6 Порядку заяву про призначення грошової компенсації внутрішньо переміщена особа або її законний представник чи уповноважений представник подає в паперовій чи в електронній формі за місцем перебування на квартирному обліку не пізніше ніж у місячний строк після взяття на квартирний облік.

Згідно пункту 7-1 Порядку Комісія відмовляє внутрішньо переміщеній особі у призначенні грошової компенсації, якщо внутрішньо переміщена особа звернулася за призначенням грошової компенсації понад встановлений абзацом першим пункту 6 цього Порядку строк.

Тож колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги стосовно того, що відповідач під час прийняття спірного рішення помилково керувався положеннями Порядку №280 у редакції після внесення змін Постановою №1416 щодо подання заяви у місячний строк з дня постановлення на облік.

Також колегія суддів зауважує, що оскаржуване рішення прийняте протягом п'яти робочих днів з дати надходження заяви позивача від 18.12.2024. Наведене свідчить про те, що оскаржуване рішення прийняте в межах строку та повноважень, визначених чинним на час його прийняття законодавством України.

За таких підстав, безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем з порушенням строків визначених пунктом 10 Порядку №280, зокрема, протягом п'яти робочих днів з дати надходження заяви.

Окрім цього, варто зазначити, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.07.2019 №5-р(I)/2019 вказав, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування (абзац четвертий пункту 5 мотивувальної частини).

Правова визначеність як елемент верховенства права не передбачає заборони на зміну нормативно-правового регулювання. Зокрема, в абзаці 4 пункту 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 5-р/2018 від 22.05.2018 зазначено, що особи розраховують на стабільність та усталеність юридичного регулювання, тому часті та непередбачувані зміни законодавства перешкоджають ефективній реалізації ними прав і свобод, а також підривають довіру до органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Однак очікування осіб не можуть впливати на внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів.

Верховний Суд у справі № 803/1541/16 дійшов висновку, якщо під час розгляду заяви особи суб'єктом владних повноважень до прийняття остаточного рішення було змінено нормативно-правове регулювання, суб'єкт владних повноважень не має законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, а його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними за формальними ознаками.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає помилковими посилання апелянта на те, що розпочатий процес реалізації права, за загальним правилом, повинен бути завершений за чинним на момент початку такого процесу закону (крім випадків, якщо у самому законі не визначений інший порядок).

Стосовно доводів апелянта про те, що він не був повідомлений про відповідальність за подання достовірних відомостей, колегія суддів зазначає таке.

Кожна дієздатна особа несе відповідальність за свої дії, зокрема за відомості, надані до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Відсутність письмового повідомлення щодо надання недостовірних відомостей не може звільняти від правових наслідків при наданні недостовірних відомостей. Твердження апелянта про те, що він не знав, що необхідно подавати правдиві відомості із посиланням на те, що саме відповідач має перевіряти достовірність наданої інформації та нести відповідальність за те, що не перевірив її, є недоречними. За загальним правилом не знання законодавства не звільняє від відповідальності за його порушення. Презумпція знання законодавства поширюється на закони та інші нормативно-правові акти, які доведені до відома населення у порядку встановленому законом. Слід зазначити, що Порядок №280 доведений до відома населення, зокрема, опублікований на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України та є у відкритому доступі. До того ж, варто зазначити, що сам факт подання недостовірних відомостей є підставою для відмови у задоволенні заяви.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заявлений ОСОБА_1 позов про визнання протиправним рішення Комісії №545 від 24.12.2024 про відмову у призначенні грошової компенсації та зобов'язання повторно розглянути заяву про призначення грошової компенсації задоволенню не підлягає.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять аргументів, яким би не була надана правова оцінка судом першої інстанції. Будь-яких інших доводів, з боку апелянта, які б могли свідчити про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, апеляційна скарга не містить.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерела права.

Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» суд зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Колегія суддів вважає, що надала відповідь на ключові доводи апеляційної скарги та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін;

Відповідно до вимог статті 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Оскільки суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, колегія суддів вважає, що підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Міської комісії з розгляду заяв про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення внутрішньо переміщеним особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуюча суддя О. А. Шевчук

суддя А. В. Бойко

суддя О. В. Єщенко

Попередній документ
131742112
Наступний документ
131742114
Інформація про рішення:
№ рішення: 131742113
№ справи: 420/1922/25
Дата рішення: 11.11.2025
Дата публікації: 14.11.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (11.11.2025)
Дата надходження: 14.05.2025
Предмет позову: визнання протиправним, скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії
Розклад засідань:
05.03.2025 11:00 Одеський окружний адміністративний суд
26.03.2025 11:00 Одеський окружний адміністративний суд
16.04.2025 11:00 Одеський окружний адміністративний суд
30.04.2025 11:00 Одеський окружний адміністративний суд
05.05.2025 12:00 Одеський окружний адміністративний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
ШЕВЧУК О А
суддя-доповідач:
КАРАВАН Р В
КАРАВАН Р В
ШЕВЧУК О А
відповідач (боржник):
Виконавчий комітет Одеської міської ради
Міська комісія з розгляду завя про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення впо, які захищали незалежність, суверенітет та територ. цілісність України
Міська комісія з розгляду завя про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення впо, які захищали незалежність, суверенітет та територ. цілісність України
Міська комісія з розгляду заяв про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення внутрішньо переміщеним особам
Міської комісії з розгляду заяв про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення внутрішньо переміщеним особам
за участю:
помічник судді - Тимошенко В.Д.
заявник апеляційної інстанції:
Скремінський Віктор Казимирович
позивач (заявник):
Скремінський Віктор Казимірович
представник позивача:
Адвокат Ковальчук Микола Олександрович
секретар судового засідання:
Альонішко С.І.
суддя-учасник колегії:
БОЙКО А В
ЄЩЕНКО О В