11 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/11700/24
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Шевчук О.А.,
суддів - Бойка А.В., Єщенка О.В.,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 р. позов задоволено частково.
На зазначене рішення суду Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, а саме для надання: документа про сплату судового збору; заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення. Роз'яснено Військовій частині НОМЕР_1 , що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, відповідно до ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику, а у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги в частині пропуску строку на подання апеляційної скарги у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено. Витребувано у Миколаївського окружного адміністративного суду справу №400/11700/24.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху доставлено до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_1 06.10.2025 року о 15:22.
13 жовтня 2025 року до суду надійшла справа №400/11700/24.
Суд зазначає, відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутись до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення Миколаївського окружного адміністративного суду ухвалено за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження 25 серпня 2025 року. Дата складення повного судового рішення 25.08.2025 р.
Згідно довідки про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи, рішення суду від 25.08.2025 року доставлено до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_1 26.08.2025 року о 14:37 (а.с. 210).
Апеляційну скаргу разом з додатками подано до суду апеляційної інстанції за допомогою системи «Електронний суд» 26.09.2025 р., тобто з пропуском встановленого статтею 295 КАС України тридцятиденного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а саме з дня складення повного судового рішення.
Заяви про поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою із зазначенням поважних підстав, які унеможливили подати апеляційну скаргу вчасно апелянтом до суду не надано.
Крім цього, суд звертає увагу, що однією з підстав залишення апеляційної скарги без руху була відсутність документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Документу про сплату судового збору апелянтом також до суду не надано.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року продовжено Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, зазначених в ухвалі П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року, надавши десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, ухвалу про продовження строку доставлено до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_1 22.10.2025 року о 21:00.
Однак, вищезазначені недоліки апелянтом не усунуто, а саме: до суду не надано документу про сплату судового збору та не порушено питання про поновлення строку для подання апеляційної скарги.
Суд зазначає, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 у справі “Устименко проти України» зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі “Лелас проти Хорватії», відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
У справі “Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу “належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Таким чином, виходячи з принципу “належного урядування», державні органи зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі “Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлепних статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
У відповідності до п.4 ч.1 ст.299 КАС України у разі якщо скаржником у строк, визначений судом, не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Згідно з ч.3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Станом на 11 листопада 2025 року Військова частина НОМЕР_1 не виконала вимоги ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 р., а тому є підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 3, 243, 248, 250, 299, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 р.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач О.А. Шевчук
Судді А.В. Бойко О.В. Єщенко